Спосіб удосконалення морфометрії прищитоподібної залози

Реферат: Спосіб морфометрії прищитоподібної залози включає визначення великого та малого діаметрів залози, кількості головних та оксифільних клітин у паренхімі залози (на одиниці площі зрізу), кількості сполучної тканини (на одиниці площі зрізу), площі головних клітин, їх ядер та цитоплазми, ядерно-цитоплазматичного співвідношення в головних клітинах, рівня паратгормону в крові. Додатково паратироцити розділяють на два типи клітин (головні та оксифільні) та визначають кількість кожного з них. UA 87923 U (54) СПОСІБ УДОСКОНАЛЕННЯ МОРФОМЕТРІЇ ПРИЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ UA 87923 U UA 87923 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до лабораторних методів дослідження. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана з труднощами, які виникають при оцінці структурної організації прищитоподібних залоз на мікроскопічному рівні під час науководослідних експериментів і при аналізі біопсійного матеріалу в хірургічній практиці. Прищитоподібні залози є периферійними ендокринними залозами. Вони розташовані поряд з щитоподібною залозою та разом з нею регулюють обмін кальцію та фосфору в організмі. Враховуючи те, що патологічні порушення в більшості випадків виникають у щитоподібній залозі, методи мікроскопічного дослідження прищитоподібних залоз залишаються другорядним. Хоча слід зазначити, що тісний анатомічний взаємозв'язок залоз і єдність походження призведе до структурно-функціональних змін в обох цих органах. При цьому розробка адекватного способу морфометрії прищитоподібних залоз, дозволить виявити наявність порушень у її тканині, а це дасть змогу профілактувати несприятливі стани, а також комплексно підходити до процесу ефективного лікування обох поряд розташованих залоз. Існує спосіб морфометрії прищитоподібних залоз безпосередньо при мікроскопічному дослідженні шляхом визначення: кількість паратироцитів та сполучної тканини на 1×4 мм ділянки гістологічного препарату [Ultrastractural and morphometric evaluation of the parathyroid gland in iron-lactate-overloaded rats / Shuuichi Matsushima, Noriko Tsuchiya, Kae Fujisawa-Imura [et al.] // Toxicologic Pathology.-2005. - V. 33. - P. 533-539], а також площину головних клітин та їх цитоплазми [Manal A. Othmal Effect of low phosphate diet on the structure of the rat parathyroid and thyroids glands / Manal A. Othmal, Soad S. AH, K. A. Balto // Egipt. J. Histol.-2010. -V. 33, № 1. -P. 81-91]. Даний спосіб є єдиним відомим нам для здійснення морфометрії прищитоподібних залоз, а тому вибраний як прототип. До недоліків прототипу належить те, що за допомогою цього способу можна визначати лише морфометричні параметри паратироцитів, без уточнення їх різновидів (головні та оксифільні) та функціональної активності цих клітин. Також цей спосіб не дозволяє оцінити розміри прищитоподібної залози. Задачею корисної моделі було створення способу оптимальної, максимально повної морфометрії прищитоподібних залоз. Вказана задача досягається шляхом доповнення й розширення способу, поданого як прототип. Тканина прищитоподібних залоз на гістологічному препараті складається з паренхіми (епітеліальна тканина) та строми (сполучна тканина), що оточені капсулою. У паренхімі органа виділяють два типи клітин, які добре візуалізуються під світловим мікроскопом: головні (дрібні полігональні клітини з блідо-забарвленою цитоплазмою) та оксифільні (крупні полігональні клітини з інтенсивно забарвленою цитоплазмою), тому це дозволяє визначити кількість кожної з цих популяцій клітин на ділянці гістологічного зрізу. При цьому слід брати до уваги, що в нормі оксифільні клітини утворюють нечисленну популяцію. Функціонально активними з вищезазначених структурних компонентів паренхіми є головні клітини, що виробляють паратгормон (поліпептид в активній формі). Враховуючи його природу, кількість гормону буде залежати від синтетичної активності генетичного матеріалу в ядрі. Тому функціональну активність головних клітин доцільно буде оцінювати, вимірюючи площу ядра, а також ядерноцитоплазмотичне співвідношення. Отримані дані доцільно підтвердити рівнем паратгормону у крові. Поряд з цим для оцінки стану прищитоподібної залози необхідно робити гістологічні зрізи в одній площині, що дозволить визначити лінійні параметри органа, враховуючи те, що малі його розміри заважають зробити це при макроскопічному дослідженні. Наша пропозиція щодо використання оптимізованого способу морфометрії прищитоподібної залози базується на вперше розробленій адекватній методиці, яка полягає в тому, що визначаються розміри: великий та малий діаметри залози; кількість головних та оксифільних клітин у паренхімі залози (на одиниці площі зрізу); кількість сполучної тканини (на одиниці площі зрізу); площа головних клітин, їх ядер та цитоплазми; ядерно-цитоплазматичне співвідношення в головних клітинах; рівень паратгормону в крові. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Морфометричні виміри роблять на гістологічному зрізі прищитоподібної залози постійно в одній площині за наступним алгоритмом: 1. Вимірюють великий та малий діаметри залози постійно в одній площині зрізу. 2. Визначають кількість головних та оксифільних клітин у паренхімі залози (на одиниці площі зрізу). 3. Визначають кількість сполучної тканини (на одиниці площі зрізу). 4. Міряють площу головних клітин, їх ядер та цитоплазми. 1 UA 87923 U 5 5. Визначають ядерно-цитоплазматичне співвідношення в головних клітинах. 6. Вимірюють рівень паратгормону в крові. Отже, наведені дані свідчать про те, що використання заявленого способу оптимізації морфометрії прищитоподібної залози адекватне, оскільки дозволяє оцінити всі тканини залози, а також безпомилково й повно охарактеризувати їх стан. Тим самим, заявлений спосіб має суттєві переваги відносно прототипу й тому може бути рекомендований для поширеного використання в лабораторній та клінічній практиці. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 20 1. Спосіб морфометрії прищитоподібної залози, що включає визначення великого та малого діаметрів залози, кількості головних та оксифільних клітин у паренхімі залози (на одиниці площі зрізу), кількості сполучної тканини (на одиниці площі зрізу), площі головних клітин, їх ядер та цитоплазми, ядерно-цитоплазматичного співвідношення в головних клітинах, рівня паратгормону в крові, який відрізняється тим, що додатково паратироцити розділяють на два типи клітин (головні та оксифільні) та визначають кількість кожного з них. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що також визначають площі ядер головних клітин, ядерно-цитоплазматичне співвідношення в головних клітинах, рівень паратгормону в крові для визначення функціональної активності залози. 3. Спосіб за пп. 1, 2, який відрізняється тим, що, враховуючи неможливість органометричних вимірів залози при макроскопічному дослідженні, на гістологічному зрізі постійно в одній площині вимірюють великий та малий діаметри прищитоподібної залози. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2