Спосіб оптимізації морфометрії різця й клика

Реферат: Спосіб морфометрії різця й клика включає визначення периметра зуба та його площини поперекового січення; площини поперекового січення й зовнішнього периметра дентину; периметра й площини поперекового січення пульпи; мезіолатеральної ширини зуба між двома цементно-емалевими сполученнями; максимальної лабіолінгвальної ширини зуба; максимального лабіолінгвального діаметра дентину; ширини дентину на чотирьох пульпарних стінках (медіальній, лабіальній, латеральній, лінгвальній). Додатково пульпу розділяють на три шари (периферичний, проміжний та центральний), а дентин - на два (предентин та зрілий дентин) та вимірюють ширину кожного шару. UA 75808 U (12) UA 75808 U UA 75808 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до лабораторних методів дослідження. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана з труднощами, які виникають при оцінці структурної організації різця й клику на мікроскопічному рівні під час науково-дослідних експериментів і при аналізі біопсійного матеріалу в стоматологічній практиці. Зуби є частиною жувального апарату, а також необхідні для нормального вимовляння звуків мови. Першими на шляху механічної обробки їжі розташовані різці й клики, які виконують функцію відкушування й розривання їжі, тому в них досить часто зустрічаються патологічні порушення. У більшості випадків стоматологи в практичній діяльності зустрічаються з патологічними станами різної етіології лише на макроскопічному рівні, при цьому аналіз мікроскопічної структури залишається другорядним, із-за відсутності адекватної методики в Україні й недосконалості її в країнах дальнього зарубіжжя. Розробка адекватного способу морфометрії зубів, дозволить виявити наявність порушень у них і в якій тканині, а це дасть змогу профілактувати несприятливі стани й зберігати цілісність зуба ще на ранніх етапах патологічного процесу. Існує спосіб морфометрії різця безпосередньо при мікроскопічному дослідженні шляхом визначення: периметра зуба та його площини поперекового перерізу; площини поперекового перерізу й зовнішнього периметра дентину; периметра й площини поперекового перерізу пульпи; мезіолатеральної ширини зуба між двома цементно-емалевими сполученнями; максимальної лабіолінгвальної ширини зуба; максимального лабіолінгвального діаметра дентину; ширини дентину на чотирьох пульпарних стінках (медіальній, лабіальній, латеральній, лінгвальній) [Weinreb M.A. Computerized histomorphometric study of the effects of intoxication with Vitamin D3 or 1,25 (OH)2D3 on growth and dentin production of impeded and unimpeded rat incisors / M.A. Weinreb, M. Weinreb // Virchows Archiv. - 1986. - V. 409. - P. 507-521]. Даний спосіб є єдиним відомим нам для здійснення морфометрії різця, а тому вибраний за прототип. До недоліків прототипу належить те, що за допомогою цього способу можна визначати лише морфометричні параметри дентину й пульпи, без уточнення якісних і кількісних змін структурних компонентів даних тканин. Також цей спосіб не враховує інші компоненти зуба: цемент та емаль. До того ж, він передбачає здійснення морфометрії лише різця. Задачею корисної моделі було створення способу оптимальної, максимально повної морфометрії різця й клику. Указана задача досягається шляхом доповнення й розширення способу, поданого як прототип. Пульпа зуба приймає участь у живленні й утворенні дентину, виконує сенсорну, захисну й репаративну функцію, тому в нормі її можливо поділити на три структурно-функціональні шари: периферичний (складається з одонтобластів); проміжний (велика кількість фібробластів, лімфоцитів, малодиференційованих клітин, преодонтобластів, тканинних базофілів, кровоносних капілярів і нервових закінчень); центральний (сполучна тканина, фібробласти, макрофаги, кровоносні судини й нервові закінчення). Добре окреслені шари пульпи на мікропрепараті дозволяють визначити їх розміри, а також кількість одонтобластів на одиницю площі поперекового зрізу. Дентин формує основну масу зуба й визначає його форму, а також структурно й функціонально пов'язаний з пульпою зуба, тому що формується клітинами, які лежать у периферичному шарі пульпи. Виходячи з цього, його поділяють на предентин (немінералізований) й зрілий дентин (мінералізований). Визначення розмірів кожного з них окремо дозволить виявити наявність змін у дентині та їх рівень. Емаль розміщується поверх дентину та захищає його й пульпу від зовнішніх подразників. Найбільш тонкий шар емалі покриває шийку зуба. Цемент - звапніла тканина зуба, яка не має судин і забезпечує прикріплення до зубу волокон періодонту. Найбільша його товщина спостерігається у верхівки кореня, а найменша - у ділянці шийки зуба. Тому для отримання вимірів емалі й цементу пропонується визначати їх розміри з боку найбільш тонкої ділянки та найбільш товстої. За даними літератури різці й клики мають подібний план будови (емаль, дентин, цемент та пульпа) [Кащенко С.А., Бобрышева И.В., Моисеева М.И., Захаров А.А. Гистология, цитология и эмбриология органов ротовой полости. - Луганск: ООО "Пресс-экспресс", 2011. - С. 63-88], а тому спосіб який пропонується може бути застосований для них обох. Наша пропозиція щодо використання оптимізованого способу морфометрії різців і кликів базується на вперше розробленій адекватній методиці, яка полягає в тому, що визначаються розміри: периметра зуба та його площини поперекового січення; площини поперекового січення й зовнішнього периметра дентину; периметра й площини поперекового січення пульпи; ширини периферичного, проміжного й центрального шарів пульпи; кількості одонтобластів у периферичній зоні пульпи на одиницю площі поперекового зрізу препарату; мезіолатеральної 1 UA 75808 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 ширини зуба між двома цементно-емалевими сполученнями; максимальної лабіолінгвальної ширини зуба; максимального лабіолінгвального діаметра дентину; ширини зрілого дентину й предентину на чотирьох пульпарних стінках (медіальній, лабіальній, латеральній, лінгвальній); ширини емалі на поперековому зрізі зуба в найбільш тонкій та товстій ділянках, а також її середнє значення; ширини цементу на поперековому зрізі зуба в найбільш тонкій та товстій ділянках, а також її середнє значення, що дозволяє адекватно визначити морфометричні параметри всіх тканин зубів (різця й клику) та оцінити їх стан. Це й обумовлює досягнення задачі корисної моделі. Раніше зазначений спосіб морфометрії різця й клику не використовувався. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Морфометричні виміри роблять на поперековому гістологічному зрізі різця/клику за наступним алгоритмом: 1. Вимірюють периметр зуба та його площину поперекового січення. 2. Визначають площину поперекового січення й зовнішнього периметра дентину. 3. Міряють периметр і площину поперекового січення пульпи. 4. Вимірюють ширину периферичного шару пульпи (знаходяться одонтобласти, розміри яких змінюються в залежності від їх функціональної активності), ширину проміжного шару пульпи (розміри залежать від наявності або відсутності запального процесу й антигенів, бо складається з фібробластів - продукують міжклітинну речовину сполучної тканини пульпи, макрофагів фагоцитують загиблі клітини и приймають участь у розвитку імунних реакцій, дендритних клітин - забезпечують антигенну презентацію іншим клітинам, лімфоцитів реалізують імунну відповідь на антиген, тканинних базофілів - вміщують гранули з гістаміном і гепарином, малодиференційованих клітин - здатні диференціюватися в одонтобласти або в фібробласти, кровоносних судин і нервових закінчень) і ширину центрального слою пульпи (фібробласти продукують міжклітинну речовину сполучної тканини пульпи, макрофаги - фагоцитують загиблі клітини й приймають участь у розвитку імунних реакцій, сполучна тканина з кровоносними судинами й нервовими закінченнями). 5. Визначають кількість одонтобластів у периферичній зоні пульпи на одиницю площі поперекового зрізу препарату (відповідають за формування дентину та забезпечують його трофіку). 6. Вимірюють мезіолатеральну ширину зуба між двома цементно-емалевими сполученнями. 7. Міряють максимальну лабіолінгвальну ширину зуба. 8. Визначають максимальний лабіолінгвальний діаметр дентину. 9. Вимірюють ширину зрілого дентину й предентину на чотирьох пульпарних стінках: медіальній, лабіальній, латеральній, лінгвальній (предентин - зона постійного росту дентину, що формується одонтобластами з органічної речовини, дентин - звапніла частина дентину, яка складається з органічного (предентин) та неорганічного компонентів (з крові)). 10. Визначають ширину емалі на поперековому зрізі зуба в найбільш тонкій та товстій ділянці й розраховують середнє значення (емаль захищає дентин і пульпу від зовнішніх подразників та пов'язана з дентином структурно та функціонально). 11. Вимірюють ширину цементу на поперековому зрізі зуба в найбільш тонкій та товстій ділянці й розраховують середнє значення (цемент забезпечує прикріплення до зуба волокон періодонту, захищає дентин від пошкоджень, а також виконує репаративні функції при утворенні резорбційних лакун і переломах зуба). Враховуючи подібність макро- й мікроскопічної будови різця й клику (складаються з емалі, дентину, цементу й пульпи), вказаний спосіб можна застосовувати для них обох. Отже, наведені дані свідчать про те, що використання заявленого способу оптимізації морфометрії не тільки різця, а й клику, адекватне, оскільки дозволяє обхопити всі тканини зуба, а також безпомилково й повно охарактеризувати їх стан. Тим самим, заявлений спосіб має суттєві переваги відносно прототипу й тому може бути рекомендований для поширеного використання в лабораторній та клінічній практиці. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 1. Спосіб морфометрії різця й клика, що включає визначення периметра зуба та його площини поперекового перерізу; площини поперекового перерізу й зовнішнього периметра дентину; периметра й площини поперекового перерізу пульпи; мезіолатеральної ширини зуба між двома цементно-емалевими сполученнями; максимальної лабіолінгвальної ширини зуба; максимального лабіолінгвального діаметра дентину; ширини дентину на чотирьох пульпарних стінках (медіальній, лабіальній, латеральній, лінгвальній), який відрізняється тим, що 2 UA 75808 U 5 додатково пульпу розділяють на три шари (периферичний, проміжний та центральний), а дентин - на два (предентин та зрілий дентин) та вимірюють ширину кожного шару. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що також визначають розміри цементу й емалі зуба в найбільш тонкій та товстій ділянках і розраховують їх середнє значення. 3. Спосіб за пп. 1, 2, який відрізняється тим, що, враховуючи подібність мікроскопічної будови різця й клика, його застосовують й для останнього. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3