Спосіб хірургічного лікування синдрому гіперспленізму

Реферат: Спосіб хірургічного лікування синдрому гіперспленізму включає лапароскопічне видалення селезінки. Cпленектомію виконують у два етапи, на першому етапі лапароскопічно лігують селезінкову артерію, вену, короткі шлункові артерії та вени, а на другому етапі, після виключення із кровотоку селезінки та проведення гемотрансфузійної терапії - видаляють селезінку. UA 89213 U (12) UA 89213 U UA 89213 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана при лікуванні хворих з синдромом гіперспленізму. Відомий спосіб лікування синдрому гіперспленізму полягає у лапароскопічному видаленні селезінки [1]. Недоліком відомого способу є недостатній рівень технологічності та лікувальної ефективності, що випливає з можливості кровотечі з лапаратомної рани при екстракції мобілізованої лапараскопічно селезінки, як наслідок геморагічного синдрому при синдромі гіперспленізму [1,2]. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалити відомий спосіб хірургічного лікування синдрому гіперспленізму шляхом застосування додаткових прийомів техніки проведення операції, чим досягають підвищення технологічності та клінічної ефективності лікування синдрому гіперспленізму. При вирішенні поставленої задачі було взято до уваги те, що при проведенні лапаратомної екстракції селезінки часто виникають ускладнення, що проявляються кровотечею, відповідно до корисної моделі для усунення можливих ускладнень спленектомію виконують у два етапи. На першому етапі лапароскопічно лігують селезінкову артерію, вену, короткі шлункові артерії та вени, а на другому етапі, після виключення із кровотоку селезінки та проведення гемотрансфузійної терапії - видаляють селезінку. Спосіб здійснюють наступним чином. Після типового встановлення лапароскопічних портів для доступу у ліву підреберну ділянку виділяють селезінкову артерію, вену, а також короткі шлункові артерії та вени [Фіг. 1]. Останні лігують чи кліпують та пересікають [Фіг. 2]. Перший етап закінчують дренуванням лівого підреберного простору. В післяопераційному періоді корегують геморагічний синдром шляхом замісної трансфузійної терапії компонентами крові. На другому етапі, після нормалізації показників гемограми виконують лапаротомну спленектомію з мінідоступу. Це забезпечує надійний гемостаз при виконанні спленектомії, а звідси стабільний позитивний лікувальний ефект. Приклад 1. Хворому Т. 52 p., із встановленим діагнозом мікронодулярний цироз печінки нез'ясованої етіології, повільнопрогресуючий перебіг, печінково-клітинна недостатність II ступеня, клас В за Чайлдом-П'ю, портальна гіпертензія III ступеня, гіперспленізм, геморагічний синдром, асцит вирішили провести хірургічне лікування синдрому гіперспленізму. Для цього під загальним знеболенням встановили лапароскопічні порти в лівому підреберному просторі. Після мобілізації селезінки з використанням техніки „Hand-assistant" виконали мобілізацію селезінкової артерії, вени, а також коротких шлункових артерій та вен. Змобілізовані судини поетапно лігували та пересікали поміж лігатурами. У лівий підреберний простір через лапароскопічний порт встановили дренажні труби. У перший та третій день післяопераційного періоду застосували трансфузійну терапію по 200,0 мл тромбоцитарної маси. До 7 доби показники гемограми нормалізувались, що дозволило виконати другий етап лікування - типову лапаротомну спленектомію з мінідоступу. Приклад 2. За запропонованим способом провели лікування 11 хворих з синдромом гіперспленізму. В усіх клінічних випадках відмічено повну корекцію синдрому гіперспленізму. В усіх випадках синдром гіперспленізму кориговано на 7-10 добу при здійсненні гемотрансфузій тромбоцитарною масою. Периопераційні періоди гладкі, ускладнень не було. Усі хворі виписані з відділення з покращенням. Отже, застосування способу хірургічного лікування синдрому гіперспленізму забезпечує високу ефективність - стійкий позитивний лікувальний ефект, відрізняється мінімальним ризиком післяопераційних ускладнень, що забезпечує кращий клінічний результат і може широко застосовуватись у хірургічній практиці. Джерала інформації: 1. Вилмане-Озола И. Лапароскопическая спленектомия у гематологических больных с гиперспленизмом, вызванным циррозом печени / В. Бока, Э. Цунскис, С. Лейниеце, А. Ривкина, И. Калныш // Хирургия им. Н.И. Пирогова. - 2012. -№ 6. - С. 13-18. 2. Lisman Т. Haemostatic abnormalities in patients with liver disease / T. Lisman, F. W. Leebeek, P. G. de Groot // J. Hepatol. 2002. Vol. 37. P. 280-287. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб хірургічного лікування синдрому гіперспленізму, що включає лапароскопічне видалення селезінки, який відрізняється тим, що спленектомію виконують у два етапи, на першому етапі лапароскопічно лігують селезінкову артерію, вену, короткі шлункові артерії та вени, а на 1 UA 89213 U другому етапі, після виключення із кровотоку селезінки та проведення гемотрансфузійної терапії - видаляють селезінку. Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2