Спосіб “гвинторух” переміщення мобільного засобу л.м. петрова

Реферат: Спосіб "Гвинторух" переміщення мобільного засобу Л.Н. Петрова, який включає передачу крутного моменту колісним рушіям та довантаження колісних рушіїв гравітаційною складовою, причому напрямок дії тягового зусилля перпендикулярний до площі дії крутного моменту, проходить через її осередок і співпадає з напрямком вектора крутного моменту. UA 91459 U (12) UA 91459 U UA 91459 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Запропонований спосіб належить до галузі спеціального машинобудування, зокрема, до способів підвищення ефективності процесу переміщення транспортно-тягових засобів за допомогою колісних рушіїв автомобілів та тракторів, а саме до способів переміщення автомобілів-тягачів, тракторів і важкого транспорту по піщаному чи болотистому ґрунту, а також при підвищенні динамічності автомобілів на шляхах загального користування. Відомий спосіб підвищення тягових можливостей, який виконується трактором з механічним довантаженням [1], де є кронштейн, в якому виконано ряд отворів, що призначені для кріплення переднього кінця центральної тяги начіпного механізму. Під час руху тракторного агрегату із заглибленими робочими органами, тяговий опір знаряддя викликає в нижніх тягах розтягуючи, а в верхніх стискаюче зусилля. Частина якого (вертикальна складова) викликає довантаження задніх коліс. Переставляючи точку приєднання центральної тяги начіпного механізму змінюють довантаження задніх коліс. Чим нижче розташована на кронштейні точка приєднання, тим більше зусилля довантаження і навпаки. Недоліки такого способу довантаження ведучих коліс являється те, що його ефективно можна використовувати тільки з машинами, в яких тягове зусилля перевищує їх власну вагу. Відомий спосіб підвищування тягових можливостей енергетичного засобу, при якому рівномірно розподіляється крутний момент між колісними рушіями [2]. Такий спосіб переміщення дозволяє підвищити прохідність енергетичного засобу у важких умовах експлуатації. Недоліком такого способу підвищення тягових можливостей енергетичного засобу є те, що в ньому застосовують певну кількість колісних рушіїв тільки одного призначення, а це зменшує ККД енергетичного модуля, і як наслідок, зменшує ефективність застосування високопрохідної автомобільної техніки. Конструкція для виконання цього способу відомою автомобільною технікою не дозволяє розташувати на неї додаткове обладнання для підвищення прохідності через його пошкодження під час зміни напрямку руху. Відомий спосіб навантаження ходової системи транспортного засобу (ТЗ), для виконання якого на ньому вздовж параметру конструкції розміщені крокові рушії [3]. Такий спосіб навантаження ходової системи транспортного засобу дозволяє покращити ефективність процесу виконання роботи в умовах відсутності будь-якого шляху. Недоліком цього способу підвищення навантаження ходової системи транспортного засобу є те, що технологічний процес підвищення тягових можливостей транспортного засобу за допомогою крокового рушія знижує показники прохідності на слабо зв'язаних ґрунтах, а це пов'язано з циклічністю у черзі операцій по переносу ТЗ з однієї точки у другу, що призводить до непрацездатних витрат часу, а також знижує швидкість переміщення. Найбільш близьким аналогом, обраним за прототип, є спосіб з механізмом навантаження ходової системи ТЗ, в якому шляхом перестановки верхньої тяги начіпного пристрою відносно вертикальної стійки знаряддя з крайнього верхнього положення вниз миттєвий центр обертання начіпного знаряддя переміщують у точку, яка розташована ближче до осі ведучих коліс, і тоді сприймається опорним колесом знаряддя [4, 5]. Зменшення кута нахилу верхньої тяги супроводжується навантаженням опорних коліс знаряддя на ґрунт та збільшенням його на передні колеса. Використання такого пристрою дозволяє підвищити тягові можливості ТЗ при малих витратах енергії при виконанні роботи. Недоліком такого способу є підвищення опору руху, збільшення витрати потужності двигуна на переміщення ТЗ, а також погіршення якості технологічного процесу. Спосіб "Гвинторух" переміщення мобільного засобу Л.М. Петрова здійснюють таким чином: від двигуна 1 крутний момент за допомогою зчеплення 2 передається гвинтовому валу 3. Гвинтовий вал 3 за допомогою втулок 4 та 5, підшипників 6 та 7, кілець 8 та 9 і вертикальних стійок 10, 11 встановлений на осях 12, 13 коліс 14, 15. На колесах 14, 15 закріплений зубчастий вінець 16, 17. На вертикальних стійках 10 і 11 за допомогою осей 18 і 19 рухомо закріплені фігурні важелі 20 і 21. До кілець 8 та 9 приєднані пружини стиснення 22 і 23. На втулці 4 закріплено вмикач 24, а на втулці 5 виконані зубці 25 і 26. В кільці 9 виконано отвори 27 та 28 в яких встановленні осі 29 і 30. На осях 29, 30 рухомо закріплено стопорні важелі 31 і 32. На осі гвинтового вала 3 закріплено вмикач 33. Спосіб "Гвинторух" переміщення мобільного засобу Л.М. Петрова здійснюється таким чином. Від двигуна 1 за допомогою зчеплення 2 крутний момент передається гвинтовому валу 3. Гвинтовий вал 3 обертаючись разом з втулкою 4 та відносно втулки 5 (яка в даний момент не обертається), і внутрішня поверхня якої виконана у вигляді різьби і дотична до поверхні гвинтового вала 3, що створює осьову силу в напрямку руху мобільного засобу. Втулки 4 та 5 за 1 UA 91459 U 5 10 15 20 допомогою підшипників 6 та 7 закріплені у кільцях 8 і 9. До кілець 8 та 9 приєднанні пружини 22 та 23 які при дії осьової сили стискаються. Від кільця 9 осьова сила F за допомогою стойки 11 передається осі 13. Таким чином колеса 14 і 15 обертаючись на осях 12 і 13 переміщують мобільний засіб. Фігурні важелі 20 і 21 віддаляються зубчастими вінцями 16 і 17 повертаючись на осях 18 і 19, та не дозволяють мобільному засобу переміщуватись у зворотному напрямку. Відстань між осями 12 і 13 скорочується до моменту коли вмикач 24 поверне стопорний важіль 31 та роз'єднає втулку 5 від кільця 9, які до цього моменту поєднували одне ціле. З цього моменту стиснуті пружини 22 і 23 за допомогою втулки 4 вертикальної стійки 10 обертають колесо 14 відносно осі 12. Таким чином відстань між осями 12 та 13 збільшується до моменту коли вмикач 33 не поверне стопорний важіль 32 на осях 29 і 30. З цього моменту втулка 5 та кільце 9 складають одне ціле. Процес вкручування гвинтового вала 3 у різьбову втулку 5 повторюється. Джерела інформації: 1. Трактор "Беларусь" МТЗ-80, МТЗ-80Д, МТЗ-82, МТЗ-82Л, МТЗ-82Н. техническое описание и инструкция по эксплуатации И.Ф Брусников, Г.В. Михайлов. Э.А Бомберов и др. М.: Урожай 1983 – 351 с. 2. Болтинский В.А. и др… Тракторы и автомобили - М.: Колос. 1970, 392-367 с. 3. Гуревич A.M. и Сорокин Е.М. тракторы и автомобили - М.: Колос, 1971-496 с. 4. Большая Советская энциклопедия, Том 13-1955, 466 с. 5. Большая Советская энциклопедия, том 47-1955, 494 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 Спосіб переміщення мобільного засобу, який включає передачу крутного моменту колісним рушіям та довантаження колісних рушіїв гравітаційною складовою, який відрізняється тим, що напрямок дії тягового зусилля перпендикулярний до площі дії крутного моменту, проходить через її осередок і співпадає з напрямком вектора крутного моменту. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2