Спосіб лікування рецидивуючого бронхіту у дітей, інфікованих мікобактеріями туберкульозу

1. Спосіб лікування рецидивуючого бронхіту у дітей, інфікованих мікобактеріями туберкульозу, шляхом ультразвукових інгаляцій лікарського розчину, який відрізняється тим, що використується лікарський розчин глутаргіну. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що кількість глутаргіну у інгаляційному дозуванні становить 0,17-0,23 г для дітей віком 7-9 років; 0,26-0,34 г - для дітей віком 10-11 років; 0,37-0,43 г - для дітей віком 12-14 років. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що тривалість інгаляції становить 5-10 хвилин і їх проводять щодня впродовж 10 діб. Корисна модель стосується медицини, зокрема педіатрії й фтизіатрії, й може бути застосованою у лікуванні рецидивуючого бронхіту у дітей, інфікованих мікобактеріями туберкульозу у стаціонарі, поліклініці та санаторно-курортних закладах. Відомий спосіб хіміопрофілактики туберкульозу у інфікованих дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт, за деклараційним патентом України № 58837 А, МІЖ 7 А61К3100, А61К35/00, А61К35/80, А61Р31/06 від 15.08.2003. Згідно до винаходу, дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт, інфікованих мікобактеріями туберкульозу, лікують шляхом перорального введення ізоніазиду дозуванням, відповідним віку дитини, у сполученні з пероральним введенням спіруліни впродовж 3 місяців. Під впливом спіруліни змінюється стадійність біологічного розвитку мікобактерій туберкульозу, підвищується їхня біодоступність ізоніазиду, а отже, й його ефективність. Водночас, означений спосіб характеризується тривалістю лікування й великою чисельністю сторонніх явищ, таких як запаморочення, головний біль, безсоння, парестезії, нудота, блювання, серцебиття, гепатит, жовтуха, які викликаються такими нозологіями, як епілепсія, судомні стани, психічні захворювання, порушення функції печінки, нирок, вади серця з декомпенсацією. У зв'язку із означеними чинниками цей спосіб характеризується обмеженістю кола дітей, щодо яких він може застосовуватися. Найближчим аналогом є спосіб лікування рецидивуючого бронхіту у дітей, інфікованих мікоба ктеріями туберкульозу, шляхом ультразвукових інгаляцій лікарського розчину [В.П.Костроміна, О.В.Деркач, М.Б.Алтинцева та співавт. „Особливості лікування та клінічного перебігу неспецифічних захворювань легень у дітей інфікованих та неінфікованих туберкульозом, що мешкають в екологічно забруднених регіонах" Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 2000. -№1. - С 37-38]. В означеному способі, окрім протимікробних й протитуберкульозних препаратів, як лікарський розчин застосовується суміш лазолвану (2мл розчину - 15мг) й ліпіну (10-15мг на кг маси тіла). Інгаляції проводять щодня впродовж 5 діб. Мукокінетична дія й антисептичні властивості застосовуваних препаратів сприяють швидкому відновлюванню миготливого епітелію й евакуації секрету дихальних шляхів. Істотним недоліком означеного способу є обмеженість кола хворих, щодо яких він може використовуватися. Це викликано тим, що у дітей з обструкцією дихальних шляхів лазолван й ліпін, діючи лише мукокінетично, не усуває причин рецидиву бронхіту, а отже, спосіб належить, здебільшого, до симптоматичної, а не патогенетичної терапії, що не гарантує від можливості виникнення туберкульозу. Корисна модель грунтується на поставленому завданні удосконалювання способу лікування дітей з рецидивуючим бронхітом, інфікованих мікобактеріями туберкульозу шляхом застосування нового лікарського розчину, його інгаляційного дозування й режимів, що дозволить розширити СО 9342 коло потенційних пацієнтів й спостити лікувальний процес. Поставлене завдгл/ня вирішується тим, що у способі лікування дітей з рецидивуючим бронхітом, інфікованих мікобактеріями туберкульозу, шляхом ультразвукових інгаляцій лікарського розчину як останній використують лікарський розчин глутаргіну. Кількість глутаргіну в інгаляційній дозі становить 0,17-0,23г для дітей віком 7-9років; 0,260,34г - для дітей віком 10-11 років; 0,37-0,43г - для дітей віком 12-14 років. При цьому тривалість інгаляцій становить 5-10 хвилин, і проводять їх щодня упродовж 10 діб. Лікарський розчин глутаргіну є джерелом оксиду азоту (N0), який діє бактерицидно на мікобактерії туберкульозу. Окрім того, N0 є епітелійрелаксуючим чинником, й чинить бронходилятаційну дію. Таким чином, застосування розчину глутаргіну в ультразвукових інгаляціях дозволяє включити число підлеглих лікуванню дітей з бронхообструкцією при рецидивуючому бронхіті й інфікованості мікобактеріями туберкульозу. Бактерицидна дія N0 зріджує частоту рецидивів бронхіту, в результаті чого зменшується частота застосування антибактеріальних засобів. Означене призводить до спрощення лікувального процесу, його прискоренню й скасуванню медикаментозного навантаження на організм дитини й, імовірно, сприяє запобіганню виникнення туберкульозу у цієї категорії хворих. Спосіб лікування рецидивуючого бронхіту у дітей, інфікованих мікобактеріями туберкульозу, здійснюється наступним чином. Після надходження пацієнта до лікувального закладу виконується комплексне дослідження з визначенням показників функції зовнішнього дихання (ФЗД) з індивідуальним комп'ютерним обчисленням вікової норми, стану серцево-судинної системи методом ЕКГ, які порівнюються з нормативними показниками. Згодом, безпосередньо перед проведенням ультразвукових інгаляцій виготовлюється лікарняна доза розчину глутаргіну з урахуванням віку дитини: 0,17-0,23г для дітей віком 7-9 років; 0,26-0,34г для дітей віком 10-11 років; 0,37-0,43г - для дітей віком 12-14 років. 1-2 ампули 4%-ого розчину глутаргіну (0,2г у 5мл) виливається у інгаляційну ємність ультразвукового інгалятора й доводиться до ЗО мл 0,9%-ого ізотонічного розчину хлориду .іатрію. Для дітей 7-9 років до 1 ампули 4%-ого розчину глутаргіну додається 25мл 0,9%-ого розчину хлориду натрію; для дітей 10-11 років 1,5 ампули розчину глутаргіну додається до 22,5мл 0,9%-ого розчину хлориду натрію; для дітей 12-14 років 2 ампули глутаргіну додається до 20мл 0,9%ого розчину хлориду натрію. Лікарський розчин виготовлюється безпосередньо перед інгаляцією, яка здійснюється один раз на день упродовж 10 діб. Тривалість інгаляції становить 5-10 хвилин, залежно від віку дитини. Корисна модель ілюструється прикладами. Приклад 1. Хворий А.Г, 8 років, хворіє на рецидивуючий бронхіт на протязі 3 років. Три місяці тому вперше виявлена гіперергічна реакція Манту (папула 17мм). Загострення рецидивуючого бронхіту трапляються 4-5 разів на рік. Неодноразово лікузався антибіотиками, отримував симптоматичну терапію, фізіопроцедури, лікувальну фізкультуру. У зв'язку з віражем туберкулінової проби направлений у дитячий протитуберкульозний санаторій „Ластівка" Одеського міського відділу охорони здоров'я, де при обстеженні виявлена дискінезія жовчовивідних шляхів та спастика жовчного міхура. Клінічний діагноз: рецидивуючий бронхіт, первинний віраж туберкулінової проби, хронічний холецистит, дискінезія жовчовивідних шляхів. Хворий приймав протитуберкульозний препарат ізоніазид з розрахунку 5мг на 1 кг маси тіла на протязі 3 міс. Клінічно відмічається рідкий малопродуктивний кашель, аускультативно на тлі жорсткого дихання при глибокому вдиху - розсіяні сухі хрипи. Дані спірографічного дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД) проведені за допомогою спіроскопу „Медікор" (Угорщина): життєва ємність легенів (ЖЄЛ) - 63,4% (1,51л) при нормі 100% (2,39л), об'єм форсованого видиху (ОФВ 1) - 53,2% (0,80 л) при нормі 100% (1,50л), максимальна об'ємна швидкість (МОШ 25-75%) - 54,3% (1,60л) при нормі 100% (2,95л), що свідчить про наявність бронхіальної обструкції. При обстеженні серцевосудинної системи методом ЕКГ за допомогою апарату „Шиллер" (Швейцарія) виявлялася повільно виражена синусова аритмія: коливання частоти серцевих скорочень (ЧСС) у межах 15уд.в хв. [класифікацію синусової аритмії за М.М.Осколковою, наведено у книзі „Функциональные методы исследования системы кровообращения у детей».-М: Медицина. 1988.-С.35]. На тлі приймання протитуберкульозного препарату (ізоніазид з розрахунку 5мг на кг маси тіла на протязі 3 місяців) хворому було призначено лікування на підставі запропонованого способу. Безпосередньо перед проведенням ультразвукових інгаляцій готувалося інгаляційне дозування лікарського розчину глутаргіну. 1 ампула 4%-ого розчину глутаргіну (0,2г в 5мл) виливалася до інгаляційної ємності ультразвукового інгалятора та доводилася до ЗО мл 0,9%-ого ізотонічного розчину хлориду натрію. Інгаляції здійснювалися 1 раз на день, впродовж 10 діб. Тривалість кожної інгаляції становила 5 хвилин . На 5-й добі застосування способу клінічно реєструвалося ущухання кашлю та збільшення його продуктивності. Спірографією фіксувалися наступні показники: ЖЄЛ зростала на 5,7%; ОФВ1 - на 8,3%; МОШ 25-75%- на 5,1%. Таким чином, простежувалася тенденція до покращення показників ФЗД, яка, втім, на той момент була статистично невірогідною. З боку серцево-судинної системи на ЕКГ вірогідних змін також не відбувалося. На 10 день лікування дані спірограми засвідчували високе зростання досліджуваних показників. Так, ЖЄЛ становила 78,3% (проти 63,4%), ОФВ1 - 73,4% (проти 53,2%), МОШ 25-75%-68,1 (проти 54,3%). На ЕКГ, згідно до критеріїв М.М. Осколкової, синусова аритмія була відсутньою. У цьому випадку курс перебування дитини у санаторії становив 3 місяці. За період перебування у дитини не було жодного випадку рецидиву бронхіту чи, навіть, гострої респіраторної вірусної інфекції. Клінічні прояви були відсутніми. При функціональному дослідженні ФЗД ЖЄЛ становила 78,3%, 9342 0ФВ1 - 74,2%, МОШ 25-75% - 66,8% Таким чином, на протязі всього курсу відновлювального лікування спірографічні показники були стабільними За даними ЕКГ синусової тахікардії не відмічалося Обстеження рік згодом виявило один випадок рецидиву бронхіту після ГРВІ На спірограмах ЖЄЛ становила 76,3%, ОВФ1 - 76,3%, МОШ2575% - 68,3% Таким чином, навіть за рік після завершення курсу лікування, проявів бронхіальної обструкції у дитини не було, як не було і проявів підвищення частоти серцевих скорочень на ЕКГ Реакція Манту сягала 12мм Приклад 2 Хворий С Р , 10 років, хворіє на РБ 7 років Загострення трапляються 5-6 разів на рік Тричі лікувався у стаціонарі Отримував антибактеріальну, симптоматичну терапію ВІСІМ МІСЯЦІВ тому вперше виявлена пперерпчна реакція Манту (папула 21 мм) Змін на рентгенограмі легенів не відмічалося КЛІНІЧНО простежувався сухий малопродуктивний кашель, аускультативно -сухі розсіяні хрипи На спірограмі ЖЄЛ становила 53,2% (1,56л) при нормі 100% (2,94%), ОФВ1-51,3% (0,99л) при нормі 100% (1,94л), МОШ 25-75% - 63,2% (2,23л) при нормі 100% (3,54л) На ЕКГ простежувалася дихальна аритмія, що сприймалося як варіант норми На тлі приймання протитуберкульозного препарату (ізоніазид з розрахунку 5мг на 1 кг маси тіла на протязі 3 міс) хворому призначено лікування на підставі опрацьованого способу Безпосередньо перед проведенням ультразвукових інгаляцій готували інгаляційну дозу лікарського розчину глутарпну 1,5 ампули 4%-ого розчину глутарпну (0,3г в 7,5мл) виливали до інгаляційної ємності ультразвукового інгалятора та доводили до ЗО мл 0,9%ого ІЗОТОНІЧНОГО розчину хлориду натрію Інгаляції здійснювалися 1 раз на день, впродовж 10 діб Тривалість кожної інгаляції становила 7 хвилин Через 5 діб після початку курсу зміни не були вірогідними Так, ЖЄЛ становила 55,3%, ОФВ1 54,5%, МОШ25-75%-65,8% На 10-й добі при параклінічному обстеженні виявлялося наступне ЖЄЛ на спірограмі становила 66,8%, ОФВ1 - 68,7%, МОШ 25-75%-79,38% Показники ЕКГ не змінювалися Три МІСЯЦІ згодом КЛІНІЧНИХ проявів захворювання не було ЕПІЗОДІВ загострення основного захворювання або проявів ГРВІ не відмічалося При дослідженні ФЗД приростання ЖЄЛ становило 17,3%, ОФВ1 - 15,3%, МОШ 25-75% - 14,4% Дані ЕКГ відповідали ВІКОВІЙ нормі За рік було лише 1 загострення рецидивуючого бронхіту на тлі ГРВІ, яке перебігало без температурної реакції та не вимагало лікування антибіотиками На спірограмах зберігалася стабільна динаміка ЖЄЛ становила 75,1%, ОФВ1 - 76,5%, МОШ 25-75%-76,1%, на ЕКГ патологічних змін не було Реакція Манту через рік сягала 14мм Приклад З Хвора ГФ, 14 років, хворіє на РБ протягом шести років Загострення траплялися 6-7 разів на рік Отримувала антибютикотерапію, симптоматичну терапію та лікування природними та преформованими фізичними чинниками Рік тому п батько був шпиталізований до стаціонару протитуберкульозного диспансеру з приводу відкритої форми туберкульозу легенів В дитини вперше виявлено пперерпчну реакцію Манту (21мм) Змін на рентгенограмі легенів не відмічалося КЛІНІЧНО спостерігався сухий малопродуктивний кашель, аускультативно - сухі розсіяні хрипи Крім того, при ЛОРобстеженні виявлено хронічний тонзиліт На спірограмі ЖЄЛ становила 65,3% (2,59 л) при нормі 100% (3,97 л), ОФВ1% - 64,8% (1,77 л) при нормі 100% (2,73 л), МОШ 25-75% - 65,7% (3,03л) при нормі 100% (4,62л) На ЕКГ встановлена виражена тахікардія (за критерієм М М Осколкової) - коливання ЧСС 25 скорочень за хвилину На тлі пркчмання протитуберкульозного препарату (ізоніазид з розрахунку 5мг на 1 кг маси тіла впродовж 3 МІСЯЦІВ) хворому призначено лікування на підставі пропонованого способу Безпосередньо перед проведенням ультразвукових інгаляцій готувалася інгаляційна доза лікарського розчину глутарпну 2 ампули 4%-ого розчину глутарпну (0,4г в 10,0мл) виливалися до інгаляційної ємності ультразвукового інгалятора та доводилися до ЗОмл 0,9%-ого ІЗОТОНІЧНОГО розчину хлориду натрію Інгаляції здійснювалися 1 раз на день, впродовж 10 діб Тривалість кожної інгаляції становила 10 хвилин За 5 діб від початку лікування КЛІНІЧНІ показники майже не змінилися Не було вірогідної динаміки і при функціональному обстеженні Так ЖЄЛ складала 64,2% (проти 65,3% на старті), ОФВ1 65,1% (проти 64,8%), МОШ 25-75%-66,1% (проти 65,7%) Суттєвих змін на ЕКГ також не простежувалося На 10-й добі лікування дані спірограми засвідчували зростання досліджуваних показників Так, ЖЄЛ становила 78,3% (проти 63,4%), ОФВ1 73,4% (проти 53,2%), МОШ25-75% - 68,1 (проти 54,3%) На ЕКГ, згідно до критеріїв М М Осколкової, синусова аритмія була відсутньою За 3 МІСЯЦІ згодом (на момент завершення терміну перебування дитини у санаторії), КЛІНІЧНИХ проявів захворювання не було ЕПІЗОДІВ загострення основного захворювання або проявів ГРВІ не реєструвалося При дослідженні ФЗД приростання ЖЄЛ сягало 12,5%, ОФВ1 - 16,4%, МОШ 2575% - 19,4% На ЕКГ коливання ЧСС становили 10 скорочень на хвилину, що за даними М М Осколкової є ВІДПОВІДНИМ помірному ступеню аритмії Рік ЗГОДОМ загострень РБ не було, навіть на тлі ГРВІ На спірограмах зберігалася стабільна динаміка ЖЄЛ становила 81,1%, ОФВ1 - 80,3%, МОШ 25-75% - 84,8%, на ЕКГ зберігалися прояви помірної аритмії Було проведено клініко-функцюнальне обстеження 38 дітей, хворих на рецидивуючий бронхіт на тлі туберкульозної інфікованості, для чого було сформовано дві групи - першу (15 чол), які отримували тільки специфічну хіміотерапію у віковому дозуванні, другу (23 чол ) - на підставі заявленого способу Клініко-функцюнальні показники функції зовнішнього дихання наведено у таблиці 9342 Таблиця Показник II група І група до лікування 62,4 ±0,8 ЖЄЛ 56,2±0,7 ОФВ1 МОШ 25-75% 59,8±1 2 * р