Спосіб реконструкції шлунково-кишкового тракту при панкреатодуоденальній резекції

Реферат: Спосіб реконструкції шлунково-кишкового тракту при панкреатодуоденальній резекції шляхом видалення гастропанкреатодуоденального комплексу включає головку підшлункової залози, дванадцятипалу кишку, дистальні відділи шлунка, холедох із жовчним міхуром та регіональні лімфатичні вузли. При цьому проводять збереження гастроентероанастомозу шляхом відсічення шлунка детальніше останнього. В подальшому при виділенні жовчного міхура зону холецистоентероанастомозу зашивають у поперечному напрямку, таким чином зберігають всю початкову ділянку тонкої кишки, раніше використану для обхідних анастомозів. В подальшому на даній ділянці тонкої кишки формують гепатикоєюноанастомоз, який "відключають" від гастрентероанастомозу шляхом міжкишкового сполучення із заглушкою. Кишку, яка є привідною до гастроентероанастомозу від зони зв'язки Трейца, використовують для формування панкреатоєюноанастомозу. Для цього привідну кишку відсікають проксимальніше гастроентероанастомозу і формують класичний панкератоєюноанстомоз позаду ободової кишки за принципом "проток-із-слизовою". В подальшому дану кишку "включають" в шлунковокишковий пасаж на 40 см дистальніше гепатикоєюноанастомозу за методом Ру. UA 95549 U (12) UA 95549 U UA 95549 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, зокрема до онкології та хірургії, та може бути використана при хірургічному лікуванні хворих на злоякісні пухлини головки підшлункової залози та пухлини періампулярної зони. При пухлинних ураженнях головки підшлункової залози та періампулярної зони основним лікуванням є хірургічне. Стандартом хірургічного лікування є виконання панкреатодуоденальної резекції. В більшості клінічних випадків провідним клінічним симптомом новоутворень головки підшлункової залоза та періампулярної зони є механічна жовтяниця. Для ліквідації жовтяниці виконують симптоматичне хірургічне втручання як перший етап хірургічного лікування - обхідні анастомози. Одним з прийнятих в нашій країні способів є формування тонкокишкових анастомозів із жовчним міхуром та шлунком і подальшим міжкишковим сполученням. При виконанні подальшого радикального втручання панкреатодуоденальної резекції, для відновлення нормальної роботи шлунково-кишкового тракту, необхідно виконувати реконструктивний етап, який полягає в формуванні анастомозів тонкої кишки із підшлунковою залозою, печінковою протокою та шлунком [1]. При наявності у хворого попередніх втручань із залученням тонкої кишки подальша радикальна панкреатодуоденальна резекція має ряд недоліків: необхідно проводити резекцію значної частки початкового відділу тонкої кишки, який попередньо був використаний для обхідних анастомозів. В подальшому це може призводити до порушень харчування, ускладнювати відновлення після операції, призводити до розвитку синдрому "короткого"' кишечнику та значно погіршувати якість життя хворих. В основу корисної моделі, що заявляється, поставлена задача, що полягає в запобіганні видалення ділянки тонкої кишки, попередньо використаної для обхідних анастомозів, зменшення обсягу хірургічного втручання, зменшення хірургічної травми при реконструктивних хірургічних втручаннях з приводу злоякісних пухлин головки підшлункової залози. Технічний результат полягає в покращенні результатів хірургічного лікування та покращення якості життя хворих на злоякісні пухлини головки підшлункової залози та пухлини періампулярної зони шляхом збереження початкової ділянки тонкої кишки, раніше використаної для обхідних анастомозів. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що виконують шляхом видалення гастропанкреатодуоденального комплексу, який включає головку підшлункової залози, дванадцятипалу кишку, дистальні відділи шлунка, холедох із жовчним міхуром та регіональні лімфатичні вузли, згідно з корисною моделлю, проводять збереження гастроентероанастомозу шляхом відсічення шлунку дистальніше останнього, в подальшому при видаленні жовчного міхура зону холецистоентероанастомозу зашивають у поперечному напрямку, таким чином зберігають всю початкову ділянку тонкої кишки, раніше використану для обхідних анастомозів, і в подальшому на даній ділянці тонкої кишки формують гепатикоєюноанастомоз, який "відключають" від гастрентероанастомозу шляхом міжкишкового сполучення із заглушкою, кишку, яка є привідною до гастроентероанастомозу від зони зв'язки Трейца, використовують для формування панкреатоєюноанастомозу, для цього привідну кишку відсікають проксимальніше гастроентероанастомозу і формують класичний панкератоєюноанстомоз позаду ободової кишки за принципом "проток-із-слизовою", а в подальшому дану кишку "включають" в шлунково-кишковий пасаж на 40 см дистальніше гепатикоєюноанастомозу за методом Ру. Особливістю даного способу є збереження гастроентероанастомозу із збереженням всієї, раніше використаної для обхідних анастомозів, ділянки тонкої кишки та розділення шлункового, жовчного та підшлункового анастомозів між собою із запобіганням перехресних рефлюксів панкреатичного соку, шлункового вмісту та жовчі. Таким чином, покращення безпосередніх результатів хірургічного втручання досягають шляхом зменшення кількості сформованих анастомозів та розмежування таких агресивних травневих рідин як шлунковий вміст, жовч, панкреатичний сік. Цей механізм спрямований на покращення результатів лікування та підвищення якості життя у хворих на злоякісні пухлини головки підшлункової залози та періампулярної зони. Приклад конкретного виконання Хворий Келемен Ю.І. 47 років, 28.01.2014 був госпіталізований для оперативного лікування до відділення пухлин органів черевної порожнини та заочеревинного простору Національного інституту раку з діагнозом пухлина головки підшлункової залози, ускладнена механічною жовтяницею, стан після симптоматичного хірургічного лікування (обхідні анастомози: гастроентероанастомоз та холецистоентероанастомоз із міжкишковим анастомозом) в 2013 році. 4.02.2014 виконана операція - реконструктивна панкреатодуоденальна резекція із 1 UA 95549 U 5 10 збереженням гастроентероанастомозу та формуванням ізольованого антиперистальтичного панкреатоентероанастомозу на виключеній за Ру кишковій петлі. Перебіг післяопераційного періоду неускладнений, рана загоїлась первинним натягом. При моніторингу лабораторних показників, УЗ, КТ та рентгенологічних досліджень даних про неспроможність панкреатоєюноанастомозу не отримано. Спосіб, що пропонується, був апробований в клініці онкології НМУ на базі Національного інституту раку протягом 2014 року і показав себе як високоефективний, що дозволяє його рекомендувати для використання в практиці спеціалізованих відділень онкологічних установ. Джерело інформації: 1. Н.G. Beger, A.L. Warshaw, M.W. Büchler et al. The Pancreas: An Integrated Textbook of Basic Science, Medicine and Surgery, Second Edition. Blackwell Publishing Limited, Мassachusetts USA. 2008. - Р. 1006. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 30 Спосіб реконструкції шлунково-кишкового тракту при панкреатодуоденальній резекції, щo здійснюють шляхом видалення гастропанкреатодуоденального комплексу, який включає головку підшлункової залози, дванадцятипалу кишку, дистальні відділи шлунка, холедох із жовчним міхуром та регіональні лімфатичні вузли, який відрізняється тим, що проводять збереження гастроентероанастомозу шляхом відсічення шлунка детальніше останнього, в подальшому при виділенні жовчного міхура зону холецистоентероанастомозу зашивають у поперечному напрямку, таким чином зберігають всю початкову ділянку тонкої кишки, раніше використану для обхідних анастомозів, і в подальшому на даній ділянці тонкої кишки формують гепатикоєюноанастомоз, який "відключають" від гастрентероанастомозу шляхом міжкишкового сполучення із заглушкою, кишку, яка є привідною до гастроентероанастомозу від зони зв'язки Трейца, використовують для формування панкреатоєюноанастомозу, для цього привідну кишку відсікають проксимальніше гастроентероанастомозу і формують класичний панкератоєюноанстомоз позаду ободової кишки за принципом "проток-із-слизовою", в подальшому дану кишку "включають" в шлунково-кишковий пасаж на 40 см дистальніше гепатикоєюноанастомозу за методом Ру. Комп’ютерна верстка М. Шамоніна Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2