Таблетка для лікування еректильної дисфункції

1. Таблетка для лікування порушень еректильної дисфункції у чоловіків, що містить цитрат силденафілу і фармацевтично прийнятний допоміжний інгредієнт, яка відрізняється тим, що як допоміжний фармацевтично прийнятний інгредієнт вона містить щонайменше один розпушувач, а цитрат силденафілу диспергований в цьому розпушувачі. 2. Таблетка за п. 1, яка відрізняється тим, що як розпушувач використаний щонайменше один інгредієнт, вибраний із групи, яка включає таблетозу, лактозу, стеарат кальцію і/або магнію, манітол, сорбітол і полівінілпіролідон. 3. Таблетка за п. 1, яка відрізняється тим, що як розпушувач використана суміш, відома під назвою Фармаберст™. 4. Таблетка за п. 1, яка відрізняється тим, що як розпушувач використана щонайменше одна сіль глюконової кислоти, що вибрана із групи, яка включає глюконат кальцію, глюконат магнію, глюконат натрію, глюконат калію або їх довільну суміш. 5. Таблетка за п. 1, яка відрізняється тим, що як розпушувач вона містить перший компонент у вигляді суміші, що відома під назвою Фармаберст™, та другий компонент у вигляді щонайменше однієї солі глюконової кислоти, що вибрана із групи, яка включає глюконат кальцію, глюконат магнію, глюконат натрію, глюконат калію або їх довільну суміш. 6. Таблетка за п. 5, яка відрізняється тим, що зазначені інгредієнти взяті у співвідношенні, мас. %: цитрат силденафілу 4-20 Фармаберст™ 30-70 щонайменше одна зазначена сіль глюконової кислоти до 100. со СО Корисна модель стосується якісного та кількісного складу лікарської форми препарату, а саме таблетки для лікування еректильної дисфункції у чоловіків. Загальновідомо, що імпотенція, яка заважає психологічній та соціальній адаптації чоловіків, притаманна не менше ніж 52% з них [Feldman H.A. etal, 1994]. Слід сказати, що терміном "імпотенція" позначають будь-яке патологічне порушення сексуальності чоловіків, наприклад, мляву ерекцію, швидку еякуляцію, відсутність оргазму тощо. Зрозуміло, що причини виникнення і перебігу імпотенції дуже різноманітні і що її каузальне лікування має бути спрямоване на усунення виявлених уражень. Однак у випадках, коли чоловік не страждає вираженими органічними дефектами або психічними хворобами, які викликають стійку імпотенцію, вона проявляється зазвичай як еректильна дис функція, тобто нездатність чоловіка досягати та підтримувати ерекцію, достатню для сексуального задоволення партнерші. Це явище обумовлене, як правило, тимчасовою перевтомою або хвилюванням внаслідок випадкової сексуальної невдачі, які спостерігаються досить часто навіть у молодих людей, або послабленням сексуального потягу з віком. Одні з перших засобів лікування імпотенції в усіх її проявах [Горпинченко И.И. Мирошниченко Я.О. Эректильная дисфункция. - Львів: "Медицина світу", 2003] були створені на основі: гормонів статевих залоз чоловіків - тестостерону та його похідних (метандростенолону, метиландростендіолу, местеролону), і анаболічних стероїдів - ретаболілу, нероболілу тощо. Однак на сьогодні застосування цих засобів лікування імпотенції обмежене, їх вираженою побічною дією на функціональний стан печінки. Тому 00 00 О) а> 9883 їх використовують лише у випадках аналітичне визначеного дефіциту власних статевих гормонів у чоловіків [op cit. Горпинченко et al]. Більш придатні для лікування імпотенції такі стимулятори синтезу ендогенних статевих гормонів чоловіків, як гонадотропін або префизон. Але: такі стимулятори можна уводити пацієнтам лише шляхом внутрішньом'язових ін'єкцій, оскільки вони руйнуються при пероральному застосуванні, для досягнення помітного ефекту їх треба застосовувати тривалий час (1-6 місяців), вони здатні порушувати інші функції організму і спричиняти прояви алергії. Тому їх застосування обмежене суворими медичним показаннями. Це обумовило пошуки таких препаратів для лікування еректильної дисфункції та методів їх застосування, які б були безпечнішими та простішими у використанні. В 1982р. в журналі "Lancet" R. Virag повідомив про можливість стимуляції ерекції шляхом інтракавернозної ін'єкції розчину папаверину, який на той час був загальновідомий як практично безпечний судинорозширювальний засіб (вазодилататор), але в доступних на ринку таблетках покращення ерекції не викликав. Пізніше було підтверджено, що інтракавернозно уведений папаверин підтримує ерекцію до 6 годин. Однак ін'єкції як такі спричиняють біль, мало естетичні і далеко не завжди можуть бути виконані пацієнтами особисто. Крім того, у 20-30% чоловіків досягнута таким чином ерекція набувала ознаки пріапізму (тобто супроводжувалася стійким болем), а тривале застосування зазначеного методу нерідко викликало фібрози в місцях ін'єкцій і відповідну потребу в їх хірургічному лікуванні. Такі ж недоліки [op cit. Горпинченко et at] виявляються при інтракавернозному введенні інших вазодилататорів, наприклад, хлорпромазину, фентоламіну, моксисиліту, вазоінтестинального пептидута їх комбінацій. Менш травматичне лікування еректильної дисфункції шляхом трансуретрального уведення альпростадилу, тобто простагландину Е1 [op cit. Горпинченко et al]. На жаль, це забезпечує повноцінну ерекцію не більш ніж у 30% чоловіків. Шлях до практично прийнятного лікування еректильної дисфункції у чоловіків відкрився, коли компанія "Pfizer" створила вазодилататор на основі цитрату силденафілу. Ерекція після застосування цього препарату чоловіками за прямим призначенням, тобто як вазодилататора, була виявлена випадково. Але потім на основі цитрату силденафілу був створений препарат "Віагра" [op cit Горпинченко et al], спеціально призначений для лікування еректильної дисфункції. "Віагра" має вигляд таблетки, яка містить потрібну дозу цитрату силденафілу і оболонку з такого допоміжного фармацевтичне прийнятного матеріалу, що здатний розчинятися лише в кишковому тракті. Ця таблетка найближча по технічній суті до запропонованої далі таблетки. Дійсно, пероральне застосування таблеток "Віагра" у 63-82% пацієнтів викликає досить стійку ерекцію на час, достатній для повноцінних статевих зносин. Однак цитрат силденафілу як такий має досить низьку біодоступність. Так, в залежності від наповненості шлунку пацієнта та кислотності шлункового соку засвоюється лише від 40 до 60% перорально уведеної дози. Оскільки шлях від ШКТ до кров'яного русла досить довгий, термін чекання на ерекцію рідко буває менше 40 хвилин, що дуже незручне. Застосування високих (зазвичай не менше 50мг) разових доз діючої речовини з метою компенсації зазначених недоліків викликає у багатьох пацієнтів небажані побічні ефекти, а саме головний біль (від 17 до 30%), диспепсію (від 17 до 20%) та порушення сприйняття кольорів (у межах 9-11%) (CD Mosby's, 2000). В основу корисної моделі покладена задача шляхом зміни щонайменше якісного складу створити на основі цитрату силденафілу таку таблетку для лікування еректильної дисфункції у чоловіків, яка була би придатною для сублінгвального (під'язичного) застосування, під час якого діюча речовина всмоктувалася би безпосередньо в кровоносне русло і, таким чином, забезпечувала швидке настання лікувального ефекту навіть при низьких разових дозах. Ця задача вирішена тим, що таблетка для лікування порушень еректильної дисфункції у чоловіків, що містить цитрат силденафілу і фармацевтичне прийнятний допоміжний інгредієнт, згідно з винахідницьким задумом містить як допоміжний фармацевтичне прийнятний інгредієнт щонайменше один розпушувач, а цитрат силденафілу диспергований в цьому розпушувачі. Як буде показано далі на прикладах, сублінгвальне застосування таких таблеток протягом 5-8 хвилин після початку розсмоктування викликає стійку ерекцію на час, достатній для повноцінних статевих зносин. При цьому разова доза цитрату силденафілу зазвичай не перевищує 25мг, що вдвічі менше, ніж у випадках застосування відомих таблеток, і тому практично не викликає небажаних побічних ефектів. Крім того, ерекція зникає практично одразу після еякуляції, що вигідно відрізняє запропоновану таблетку від деяких препаратів, відомих під назвами варденафіл, 1С 351 тощо, які при пероральному застосуванні здатні викликати ерекцію протягом приблизно 15 хвилин, але на час, що перевищує добу (іноді в півтора рази). Перша додаткова відмінність полягає в тому, що як розпушувач використаний щонайменше один інгредієнт, вибраний із групи, яка складається з таблетози (тобто крохмалю, що використовують на фармацевтичні потреби), лактози, стеарату кальцію і/або магнію, манітолу, сорбітолу і полівінилпіролідону. Всі ці інгредієнти легкодоступні і зручні у використанні. Друга додаткова відмінність полягає в тому, що як розпушувач використана суміш, відома під назвою Фармаберст™. Таблетка такого складу дуже швидко розсмоктується і забезпечує доставку діючої речовини крізь слизову оболонку ротової порожнини у кров'яне русло. Третя додаткова відмінність полягає в тому, що як розпушувач використана щонайменше одна сіль глюконової кислоти, що вибрана із групи, яка 9883 складається з глюконату кальцію, глюконату магнію, глюконату натрію, глюконату калію або їх довільної суміші Глюконат-анюни, які самі по собі добре розчинні у водяних середовищах, сприяють практично повному розчиненню і, ВІДПОВІДНО, майже стопроцентному засвоєнню цитрату силденафілу, а ВІДПОВІДНІ катіони можуть бути підібрані за допомогою лікаря з урахуванням віку і стану здоров'я конкретних пацієнтів Четверта додаткова ВІДМІННІСТЬ полягає в тому, що як розпушувач вона містить перший компонент у вигляді суміші, що відома під назвою Фармаберст™, та другий компонент у вигляді щонайменше однієї солі глюконової кислоти, що вибрана із групи, яка складається з глюконату кальцію, глюконату магнію, глюконату натрію, глюконату калію або їх довільної суміші Таким чином можна регулювати час розсмоктування таблетки і забезпечити зазначені вище переваги використання солей глюконової кислоти П'ята, додаткова до четвертої ВІДМІННІСТЬ полягає в тому, що зазначені інгредієнти узяті у співвідношенні (в % по масі) цитрат силденафілу 4-20% Фармаберст™ 30-70% щонайменше одна зазначена сіль глюконової кислоти до 100% Це співвідношення практично оптимальне для досягнення бажаного технічного результату Далі суть корисної моделі пояснюється описом способу виготовлення таблеток згідно з корисною моделлю, описом експериментів по перевірці ефективності таблеток на добровольцях і методичними рекомендаціями по застосуванню таблеток 1) Спосіб виготовлення таблеток Цитрат силденафілу, таблетоза, лактоза, стеарат кальцію, стеарат магнію, манітол, сорбітол, полівшилпіролідон, Фармаберст™ та глюконати кальцію, магнію, калію та натрію доступні на ринку і дозволені для КЛІНІЧНОГО застосування Зокрема, глюконати можуть бути придбані як ХІМІЧНІ реактиви, які для здійснення корисної моделі повинні мати якість не нижче «хч» (ХІМІЧНО ЧИСТІ) Таблетки одержували шляхом механічного перемішування розрахункових кількостей лікувальної субстанції та щонайменше однієї вибраної допо Комп'ютерна верстка А Рябко міжної субстанції з подальшим дозуванням і таблетуванням суміші 2) Експерименти на добровольцях Для оцінки активності і швидкості дії використовували такі таблетки згідно з корисною моделлю, кожна з яких містила 25мг цитрату силденафілу Пацієнти, які на момент початку лікування протягом не менш 3 МІСЯЦІВ не досягали ерекції природним шляхом, застосовували таблетки сублінгвально практично безпосередньо перед сексуальним контактом При цьому учасників досліджень просили фіксувати проміжок часу між прийомом таблетки та появою достатньої ерекції Частина отриманих таким чином даних наведена у таблиці Таблиця Ефективність сублінгвального прийому таблеток Час досягнення ерекції, хвилин/секунд №1 бхв 30с №2 7хв 00с №3 бхв 50с №4 5хв 30с №5 5хв 30с №6 5хв 35с Середній час - 5,9±0,3 хвилини Пацієнт Приклад 1 Пацієнт №4, 50 років, перед сексуальним контактом прийняв таблетку препарату, помістивши її під язик Через 30с таблетка практично повністю розсмокталася в порожнині рота Через 5хв 30с пацієнт ВІДМІТИВ повноцінну ерекцію Приклад 2 Пацієнт №6, 72 роки, перед сексуальним контактом прийняв таблетку препарату, помістивши її під язик Через 5хв 35с він відчув ерекцію, достатню для сексуального акту В жодному випадку негативні побічні ефекти не з'явилися 3) Методичні рекомендації по застосуванню таблеток Препарат згідно з корисною моделлю доцільно використовувати лише сублінгвально Підписне Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601