Спосіб лікування симптомної лейоміоми матки

Реферат: Спосіб лікування симптомної лейоміоми матки включає пероральний прийом препарату Есмія в дозі 5 мг на добу протягом 3 місяців. Додатково після відміни Есмії вводиться внутрішньоматкова система "Мірена", яка вивільнює 20 мкг левоноргестрелу на добу на протягом 5 років. UA 100790 U (12) UA 100790 U UA 100790 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до гінекології, і може бути використана для комбінованого медикаментозного лікування лейоміоми матки. Лейоміома матки - найбільш поширена доброякісна гормонозалежна пухлина порожнини тазу у жінок моноклонального походження, яка розвивається з єдиної клітини-попередника і займає в структурі гінекологічної захворюваності друге місце після запальних захворювань органів малого тазу. Міома матки зустрічається у 20-40 % жінок репродуктивного віку. За даними додаткових методів дослідження її частота досягає як у нас в країні, так і за кордоном 77 %. ЛМ залишається головним показанням до гістеректомії. В останні роки спостерігається зріст числа хворих на дану патологію серед жінок репродуктивного віку. Середній вік виявлення даної патології складає 32-33 роки. [1, 2, 9, 3] Лейоміома матки асоційована приблизно з 2-3 % всіх випадків безпліддя та присутня у 1,42 % всіх вагітностей. [2, 3, 4] У більшості жінок лейоміома матки має безсимптомний перебіг, однак 20-50 % пацієнток виявляють скарги. Особливості клінічного перебігу ЛМ залежать від локалізації вузлів, їх кількості, розмірів. Основними скаргами при міомі матки є маткові кровотечі, тазовий біль, безпліддя, симптоми стискання суміжних органів, хронічна втомлюваність, яка пов'язана з хронічною анемією. Все вищеперелічене негативно впливає на якість життя та психологічний стан жінки. [1, 2, 3, 6] До другої половини XX століття основним методом лікування лейоміоми матки залишався хірургічний, при цьому радикальні операції виконувалися у 80,7 % хворих [2]. При такому виді оперативного втручання існують ризики розвитку інтра- та післяопераційних ускладнень, які складають 27,3 %. Саме тому стала актуальною розробка медикаментозних методів лікування міоми матки, які можуть застосовуватися тривалий час, мають мінімальну кількість побічних дій, а також їх дія на репродуктивні органи є мінімальною, безпечною та зворотною. Відомим стабілізуючим ефектом на міоматозні вузли розміром від 2 см до 4 см в діаметрі інтрамуральної та інтрамурально-субсерозної локалізації володіє внутрішньоматкова система "Мірена". Недоліками цього методу є неможливість його застосування при субмукозному розташуванні міоматозних вузлів, неефективність при деформації вузлом або вузлами порожнини матки, недоцільність застосування у жінок, які мають репродуктивні плани. [1, 3, 4] Найбільш близьким за технічною суттю та досягнутим результатом до способу, що заявляється, є спосіб, який включає пероральний прийом препарату групи селективних модуляторів прогестеронових рецепторів (СМПР) - Есмії в дозі 5 мг на добу протягом 3 місяців, починаючи з першого дня менструального циклу, а також прийом препарату заліза, (патент (91303) UA). Відомий спосіб терапії лейоміоми матки є високоефективним у відношенні клінічних проявів лейоміоми матки та розмірів вузлів: зменшення менструальної крововтрати на 13-й тиждень лікування було у 90,3-91,5 % пацієнток, середнє зменшення об'єму міоми склало 45,5 %. Це дозволяє розглядати їх як повноцінної альтернативи хірургічному лікуванню міоми матки у великому відсотку випадків.[7, 8, 12] Недоліком монотерапії Есмії є рецидивуюче збільшення міоматозних вузлів протягом року після її відміни та повернення симптомів лейоміоми матки. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення медикаментозного лікування пацієнток з лейоміомою матки шляхом зменшення міоматозних вузлів за допомогою застосування препарату групи селективних модуляторів прогестеронових рецепторів "Есмії" та довготривалої стабілізації досягнутого результату за допомогою внутрішньоматкової системи "Мірена", яка містить в собі левоноргестрел. Така комбінація дасть можливість уникнути хірургічного лікування та підвищити якість життя та морально-психологічний стан пацієнтки. Поставлена задача способу вирішується тим, що створено спосіб лікування жінок з лейоміомою матки, що включає прийом препарату Есмія в дозі 5 мг по 1 т. на добу перорально протягом 3 місяців, згідно з корисною моделлю, через 3 місяці вводиться внутрішньоматкова система "Мірена", яка вивільнює 20 мкг левоноргестреллу на добу протягом 5 років. До основних механізмів дії Есмії належать: прямий вплив на тканину міоми матки за рахунок індукції апоптозу та пригнічення клітинної проліферації при відсутності їх впливу на нормальний міометрій, пряма дія на гіпофіз - досягнення аменореї при збереженні достатнього рівня естрадіолу, пряма дія на ендометрій - досягнення аменореї. Ефект Есмії є постійним та довготривалим, який можна зіставити з дією агоністів ГнРГ при відсутності гіпоестрогенії і симптомів, пов'язаних з нею. [4, 7, 10] Система "Мірена" забезпечує контрольоване визволення 20 мкг левоноргестрелу на добу. ВМС "Мірена" має ряд неконтрацептивних ефектів. Левоноргестрел приводить до зниження кількості рецепторів естрогенів та прогестерону, знижує активність факторів росту, в тому числі інсуліноподібного фактора росту 1 (ІФР - І), пригнічує продукцію простагландинів і естрогенів в 1 UA 100790 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ендо- та міометрії. Це сприяє локальним змінам в аутокринно-паракринних системах регуляції функціональної активності ендо- та міометрію, що в свою чергу мають зворотній характер. Левоноргестрел також має безпосередню супресивну дію на ендометрій. [2, 4, 5, 8] Спосіб здійснюється наступним чином: згідно із запропонованим способом, проліковано 14 пацієнток віком від 25 до 46 років з лейоміомою матки з розміром домінантного вузла до 5 см в діаметрі (основна група). Результати порівнювали з такими у 16 жінок відповідного віку з лейоміомою матки, у яких застосовувалась монотерапія препаратом "Есмія" (група порівняння). Проводилася оцінка частоти та вираженості симптомів: мено-метроррагій, розмірів міоматозних вузлів, розмірів матки. З метою об'єктивної оцінки крововтрати під час менструації з застосуванням візуально аналогової шкали оцінки кровотечі Pictorial Blood Assessment Chart, розміри міоматозних вузлів 3 та матки оцінювали за формулою: V(cm )=(AxBxC)/2, де А - поздовжній, В - передньо-задній, С поперековий розмір матки та вузла (см) за даними ультразвукового дослідження. Всі групи були співставні за віком: середній вік жінок І групи склав 42,8±1,4 років, II групи 44,7±1,6 років; обсягу менструальної крововтрати: середній обсяг крововтрати в І групі склав 240,67±8,6 балів за шкалою Pictorial Blood Assessment Chart; в II групі - 243,3±10,6 балів; розміру домінантного вузла - середній діаметр домінантного вузла - 3,8±0,08 см в І групі, та 3 3,6±0,09 см в II групі; розміру матки - середній обсяг матки в І групі склав 157±4,8 см , в II групі 3 161±3,6 см , відсутності субмукозного розташування вузлів. При оцінюванні клінічної симптоматики в основній групі через три місяці розміри домінантного міоматозного вузла зменшилися на 44 % від початкового розміру, в другій контрольній групі - на 42 % від початкового розміру відповідно; середній обсяг матки через три 3 3 місяці лікування в першій групі склав 123,5±5,6 см проти 157±4,8 см до лікування (р