Спосіб прогнозування рецидиву гострого інфаркту міокарда у хворих з ожирінням

Реферат: Спосіб прогнозування рецидиву гострого інфаркту міокарда включає аналіз динаміки біомаркерів. У хворих з ожирінням за допомогою імуноферментного методу аналізують, починаючи з першої години ГІМ, динаміку концентрації копептину та, починаючи з другого дня від початку захворювання, аналізують динаміку концентрації середньорегіональної ділянки молекули проадреномедуліна (MRproADM). При підвищенні у порівнянні до контрольних вимірів концентрації копептину та зниженні концентрації MRproADM на п'ятий день періоду захворювання прогнозують рецидив гострого інфаркту міокарда. UA 102371 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ РЕЦИДИВУ ГОСТРОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА У ХВОРИХ З ОЖИРІННЯМ UA 102371 U UA 102371 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до кардіології та ендокринології, і може бути використаною для прогнозування рецидиву гострого інфаркту міокарда у хворих з ожирінням. Гострий інфаркт міокарда (ГІМ) займає провідне місце в структурі ішемічної хвороби серця (ІХС) протягом багатьох років. Найбільш частою супутньою патологією, яка зустрічається при ГІМ, є ожиріння (ОЖ). Все більше досліджень свідчать про ризик розвитку повторних кардіальних подій у хворих на ОЖ. Своєчасна діагностика та попередження розвитку повторних кардіальних подій протягом 1-2 тижнів після епізоду ГІМ набуває у зв'язку з цим вирішального значення. Відомо, що для того, щоб терапія була максимально успішною, а діагностика була своєчасною, теперішнього часу як для діагностики так і для оцінки ефективності лікування використовують біомаркери. Так, наприклад, підвищення концентрації тропоніну І - специфічного і чутливого індикатора некрозу міокарда - є діагностичним та прогностичним критерієм інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI) і без підйому сегмента ST (nonSTEMI) згідно європейським і українським рекомендаціям [ESC Guidelines for the management of acute myocardial infarction in patients presenting with ST-segment elevation / Ph. G. Steg, S. K. James, D. Atar et al. // European Heart Journal. - 2012. - 33. - P. 2569-2619]. Даний спосіб прогнозування рецидиву гострого інфаркту міокарда є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його обрано за прототип. Плато активності даного маркера, що припадає на 3-й тиждень, істотно знижує його діагностичну цінність стосовно прогнозування рецидиву ГІМ протягом більш короткого періоду, що обумовлює необхідність пошуку нових специфічних параметрів в діагностиці повторних кардіальних подій протягом 1-2 тижнів після епізоду ГІМ. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі поставлено задачу розширення арсеналу біомаркерів для прогнозування рецидиву гострого інфаркту міокарда у хворих з ожирінням. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі прогнозування рецидиву гострого інфаркту міокарда, який включає аналіз динаміки біомаркерів, згідно з корисною моделлю, у хворих з ожирінням за допомогою імуноферментного методу аналізують, починаючи з першої години ГІМ, динаміку концентрації копептину та, починаючи з другого дня від початку захворювання, аналізують динаміку концентрації середньорегіональної ділянки молекули проадреномедуліна (MRproADM) та при підвищенні у порівнянні до контрольних вимірів концентрації копептину та зниженні концентрації MRproADM на п'ятий день періоду захворювання прогнозують рецидив гострого інфаркту міокарда. Технічний ефект корисної моделі, а саме розширення арсеналу біомаркерів для прогнозування рецидиву гострого інфаркту міокарда у хворих з ожирінням, обумовлений синергізмом заходів, які заявляються. Копептин має вазоконстрикторні властивості, бере участь в активації процесів фіброзу міокарда, впливає на збільшення ступеня гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, а також збільшує агрегацію тромбоцитів. Ефекти копептину обумовлюють його участь в дестабілізації перебігу ішемічної хвороби серця. Концентрація копептину підвищується з 1-ї години ГІМ, досягає піку протягом 6-8 годин; елевація зберігається протягом 5 днів з подальшим поступовим зниженням до нормального рівня. Висока чутливість і рання поява наростаючої активності маркера дає можливість використання його в прогнозі наслідків гострих кардіальних подій. Встановлено, що концентрація MRproADM в плазмі крові зменшується у пацієнтів з ГІМ на 2-й день від початку захворювання (р