Спосіб хірургічного відновлення цілісності судин (в експерименті)

Реферат: Спосіб хірургічного відновлення цілісності судин (в експерименті) включає з'єднання кінців судини при їх повному розриві або пересіченні. З метою відновлення цілісності судини, уникнення недоліків, забезпечення надійного та щільного з'єднання фрагментів судини, а також відмови від застосування ниток, які є неприродним матеріалом, що затримує процес регенерації тканин судини та подовжує період медико-соціальної реабілітації постраждалого, в місці стику фрагменті судини проводять з'єднання за допомогою спеціального хірургічного пристрою та за допомогою електрозварювання на апараті "ПАТОНМЕД - ЕКЗ-300-5" (3 плати, в ручному режимі, вмиканням струму у 2 А із експозицією в 2-4 секунди) і під дією струму наступає "спікання" білкових структур сухожилка без ознак некрозу. UA 104037 U (54) СПОСІБ ХІРУРГІЧНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЦІЛІСНОСТІ СУДИН (В ЕКСПЕРИМЕНТІ) UA 104037 U UA 104037 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана для відновлення магістрального кровотоку при хірургічному лікуванні судин при їх повному розриві або пересіченні, їх пластичного відновлення у випадках сегментарних оклюзій, тромбозів та емболій, а також вшивання ало- чи аутотрансплантатів у випадках зміщення частини судин. Відомі способи накладення судинних швів за допомогою ниток, однак вони мають ряд недоліків, пов'язаних, перш за все, із необхідністю застосування синтетичних монофіламентних ниток, які не розсмоктуються (пролен - як "золотий" стандарт, мерсилен, етилон, етибонд) і атравматичні ріжучо-колючі зігнуті голки ("проникаючий" кінчик-вістря і тонке кругле тіло), та особливостями їх розміщення в судинах. Крім того, внутрішні оболонки судин не завжди стикаються по всій поверхні, що не забезпечує повної герметичності, що конче необхідно забезпечити, тому що цей недолік може бути причиною кровотечі в післяопераційному періоді із судини, що була відновлена. Найбільш близьким за технічною суттю до способу, що заявляється, є спосіб судинного шва за Каррелем, в якому передбачається розширення рани, отриманої в момент травми над проекцією залягання пошкодженої судини в проксимальному та дистальному напрямках до 7-8 см, для того, щоб повноцінно провести ревізію відрізків судини, потім накладають судинні затискачі вище і нижче місця шва, краї судин на обох кінцях ощадливо підрівнюють і зрошують ізотонічним розчином натрію хлориду. Кінці судин, які зшивають, наближають і прошивають через усі шари трьома вузловими направляючими швами-тримачами, розміщеними на рівній відстані один від одного. Асистент хірурга орієнтується і натягає направляючі шви так, щоб судини, які зшивають, стикались внутрішньою оболонкою між тримачами, а лінія майбутнього шва у вигляді трикутника знаходилась перед очима хірурга. В проміжку між швами-тримачами краї судини, що прилягають, зшивають обвивним безперервним швом. Шов накладають на себе в напрямку кута рани, який ближче знаходиться до хірурга. Голку вколюють приблизно на 1 мм від країв судини, стібки шва розміщують на відстані 1-2 мм один від одного. Асистент підтягує пінцетом нитку, розправляє і утримує її, не допускаючи розслаблення накладених стібків. Після того як хірург накладе наступний стібок, асистент підтягує нитку заново накладеного шва, звільняючи попередній. Закінчивши зшивати одну грань трикутника, основну нитку зав'язують з ниткою шва-тримача. Аналогічним способом накладають шви на дві інші грані. Перед зав'язуванням останнього стібка трохи відкривають дистально накладений затискач, щоб кров витіснила повітря, згустки крові і можливо утворені тромби. Зав'язавши останній вузол, спочатку знімають затискач з периферичного кінця судин, а потім - з центрального. Спосіб-прототип має наступні недоліки. Шов, що накладається із застосуванням ниток охоплює судину неподатливим кільцем, що порушує регенерацію фрагментів судини. Шовний матеріал виступає в просвіт судини, що порушує структуру інтими судини та спричиняє розвиток тромбів. Внутрішні оболонки судин не завжди стикаються по всій поверхні, що не забезпечує повної герметичності і є причиною післяопераційної кровотечі із відновленої судини. Необґрунтовано широкий оперативной доступ (7-8 см), що збільшує травматичність операції, збільшує судинні розлади в зоні ушкодження, підсилює проліферативні процеси, в результаті чого посилюються процеси рубцювання в зоні рани та втягування в рубці відновленої судини [1]. Загалом перелічені недоліки призводять до досить частих незадовільних результатів оперативного лікування судин, які складають - 45-55 %. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу хірургічного відновлення цілісності судин, уникнення недоліків та покращення ефективності хірургічного лікування, забезпечення надійного та щільного з'єднання фрагментів судин, що запобігає виникненню післяопераційних кровотеч та підвищує ефективність лікування, інтима фрагментів судин прилягає одна до одної, що запобігає утворенню тромбів в просвіті відновленої судини, а також забезпечує відмову від застосування ниток, які є неприродним матеріалом та не завжди забезпечують надійність накладеного шва, що затримує процес регенерації судин і подовжує період медико-соціальної реабілітації пацієнта. Поставлена задача вирішується тим, що підвищення механічної міцності та щільності з'єднання фрагментів судин, створення оптимальних умов для первинного їх зрощення, забезпечує можливість скріплення фрагментів судин без застосування неприродних матеріалів, якими є нитки, використовуючи для відновлення цілісності пошкоджених судин апарат для електрозварювання "ПАТОНМЕД - ЕКЗ-300-5" (3 плати, в ручному режимі, де вмикається струм у 2 Ампери із експозицією в 2-4 секунди), та спеціального пристрою для електрозварювання, що забезпечує під дією електроструму "спікання" білкових структур сухожилка завдяки підконтрольній дії струму високої частоти, що приводить до структурних змін тканин судини в 1 UA 104037 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 зоні електрозварювання і утворенню загального білкового середовища без ознак некрозу, завдяки чому формується надійне по міцності з'єднання фрагментів судин без застосування ниток. Спосіб здійснюється наступним чином: Досліди проводились на судинах кінцівок свійських свиней, судини яких по діаметру та структурі не відрізняються від судин кінцівок людини. В експерименті було використано передні та задні кінцівки 10 свійських свиней. Проводилось препарування м'яких тканин кінцівок та виділялись судини потрібного діаметра. Далі нами було поставлено 2 експерименти, суть яких полягає в тому, що ми моделювали варіанти можливого пошкодження судин, яке відбувається в реальних умовах в момент травми, а саме - в статичних або динамічних умовах: Попередньо відпрепарована судина відсікалась на протязі 12 см, закріплялась між браншами в спеціальному хірургічному пристрої для електрозварювання судин та в проміжку між браншами пересікалась в поперечному напрямку під кутом 90 градусів з допомогою скальпеля. Таким чином моделювалось пересічення судини в статичних умовах. В другому варіанті експерименту, відпрепарована судина захоплювалось хірургічним затискачем, натягувалось та пересікалось під кутом 45 градусів відносно повздошної осі судини. Таким чином моделювалось пересічення судини в динамічних умовах. Для того, щоб судина не спадалась, на відстані 1-2 см від місця пересічення утворювався у боковій стінці судини повздошний отвір діаметром 1-2 мм, через який вводився пластиковий мандрен через обидва фрагменти судини. Обидва відрізки пересіченої судини закріплялись в цапфах хірургічного пристрою для електрозварювання судин, що мають пази. Затискались обидва кінці пересіченої судини за допомогою гвинта, потім затиснуті фрагменти судини зводились впритул з допомогою гвинта. Після підготовчого затискання фрагментів судини на хірургічному пристрої, на апараті "ПАТОНМЕД - ЕКЗ-300-5" вмикався струм (3 плати, в ручному режимі, при силі струму 2 А із експозицією в 2-4 секунди). В результаті проведених маніпуляцій здійснюється зварювання фрагментів судини за рахунок "спікання" білкових структур і її фрагменти надійно скріплювалися між собою, утворивши зварний судинний шов. Нами було проведено ще три серії експериментів по підбору оптимальних параметрів судин, близьких до діаметра із судинами кінцівок людини. В кожній із трьох серій експерименту використовувалось по три судини свійської свині різного діаметра. Виміри параметрів судин проводились електронним штангенциркулем. При спробі розірвати зварені фрагменти судин з досить великим зусиллям, при захваті пальцями та при захваті одного фрагменту пальцями а іншого - затиском це нам не вдавалось. Чисто експериментальним способом виявлені оптимальні умови по "спіканню" відрізків сухожилків, з додатковим орошениям фізіологічним розчином фрагментів судин, під час зварювання, для збільшення електропровідності. Перераховані відмінності запропонованого технічного рішення дозволяють повною мірою вирішити поставлену задачу. Тому що під час зварювання відбувається "спікання" білкових структур фрагментів судини на лінії стикання двох відрізків, без руйнування в зоні зварювання біологічних структур, що забезпечує мінімальну травматизація тканин. Це все, безсумнівно прискорює процес регенерації тканин, поряд з цим, досягається достатня механічна міцність та необхідна щільність змикання фрагментів судини, що виключає можливість післяопераційної кровотечі, що дає можливість починати реабілітацію в більш ранні строки. Виключена необхідність у використанні шовного матеріалу, які будучи неприродним матеріалом, затримують процеси регенерації. Відмова від дорогих імпортних ниток значно заощаджує матеріальні засоби, які витрачуються на лікування хворих. Спосіб, що заявляється, був апробований на базі інституту проблем патології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Отримані позитивні результати дозволяють рекомендувати його для широкого впровадження в практичну медицину. Джерело інформації: 1. Кульчицький К.І. Оперативна хірургія і топографічна анатомія., Київ, "Вища школа", 1994. С. 463. 55 2 UA 104037 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб хірургічного відновлення цілісності судин (в експерименті), що включає з'єднання кінців судини при їх повному розриві або пересіченні, який відрізняється тим, що з метою відновлення цілісності судини, уникнення недоліків, забезпечення надійного та щільного з'єднання фрагментів судини, а також відмови від застосування ниток, які є неприродним матеріалом, що затримує процес регенерації тканин судини та подовжує період медикосоціальної реабілітації постраждалого, в місці стику фрагментів судини проводять з'єднання за допомогою спеціального хірургічного пристрою та за допомогою електрозварювання на апараті "ПАТОНМЕД - ЕКЗ-300-5" (3 плати, в ручному режимі, вмиканням струму у 2 А із експозицією в 2-4 секунди) і під дією струму наступає "спікання" білкових структур сухожилка без ознак некрозу. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3