Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб визначення тривалості необхідного відпочинку, що ґрунтується на вимірюванні часу і величини клінічних показників, який відрізняється тим, що вибирають клінічні показники і знімають їх до і після періоду навантаження через інтервали часу, будують залежність клінічних показників від часу їх заміру і визначають час вирівнювання кожного клінічного показника до його величини початку навантаження і визначають час відпочинку, потроюючи його значення.

Текст

Реферат: Спосіб визначення тривалості необхідного відпочинку, що включає вимірювання часу і величин клінічних показників. Після чого вибирають клінічні показники і знімають їх до і після періоду навантаження через інтервали часу, будують залежність клінічних показників від часу їх заміру і визначають час вирівнювання кожного клінічного показника до його величини початку навантаження і визначають час відпочинку, потроюючи його значення. UA 105497 U (12) UA 105497 U UA 105497 U 5 10 15 Корисна модель належить до медицини, а саме - до функціональної діагностики і може використовуватися для визначення стану і резервних можливостей організму людини. Відомим є спосіб комплексної функціональної діагностики фізичного стану людини шляхом реєстрації функціональних (клінічних) показників з наступною їх бальною оцінкою і визначенням індексу фізичного стану (ІФС) і з винесенням судження щодо погіршання стану за ступенем зниження ІФС, котрий включає вимірювання частоти серцевих скорочень (ЧСС), артеріального тиску (AT), частоту міжростового показника Кетле, життєвого показника за життєвою ємністю легень (ЖЄЛ), проведення проби Штанге, проби на швидкість зорово-рушійної реакції (ЗРР) з вимірюванням відстані, що долається падаючим предметом від початку падіння до його фіксації випробовуваним, визначення індексу Руф'є, дослідження гнучкості хребта з вимірюванням відстані від пальців рук до рівня стоп при максимально можливому нахилі вперед, реєстрацію кількості групувань з положення лежачи на спині протягом 30 с, реєстрацію кількості віджимань в упорі лежачі протягом 30 с, проведення степ-тесту, при цьому додатково обчислюють індекс Скибинського і проводять пробу Серпіна, визначають при цьому і індекс Руф'є, вимірюють час, необхідний для відновлення ЧСС у спокої, після чого проводять пробу ЗРР, степ-тест проводять за методикою Астранда-Риммінга з визначенням показника максимального споживання кисню, після чого визначають ІФС за формулою: ІФС  16 Аі2 , , де Аі - оцінки показників, бал, 20 25 30 35 40 45 50 55 60 (див. патент РФ № 2.036.605, МПК А61В 5/0205, 1993 р.). Орієнтовно значення ІФС у межах 3,71-3,12 свідчить о високому рівні фізичного стану і наявності резервних можливостей організму. ІФС у межах 3,11-2,49 свідчить о хорошому рівні фізичного стану, 2,48-1,26 - о цілком задовільному стані. Знаходження ІФС у межах 1,25-0,63 свідчить о поганому стані організму і підвищеному ризику захворювань, при ІФС нижче 0,63 - о явно вираженому поганому фізичному стані і наявності захворювань. Недоліком відомого способу є його низькі експлуатаційні якості, такі як: - необхідність тривалого спеціального завантаження людини, котру іспитують, що перетворює його відпочинок у тривалу роботу по вимірюванню; - неможливість визначення тривалості відпочинку, необхідного для відновлення сил з метою продовження роботи. Найближчим аналогом є спосіб діагностики втоми (патент РФ №2013998, МПК А61В 5/16, 1988 р.). Діагностику втоми проводять шляхом вимірювання часу реакції на рухомий об'єкт до і після функціонального навантаження, при цьому додатково визначають спектральну потужність автоколивань з періодом 2-40 с і при збільшенні потужності спектру в діапазоні 10-20 с у два рази і більше діагностують втому. Спосіб дозволяє підвищити точність визначення шляхом виявлення ранніх ознак втоми. Для визначення фактично необхідної тривалості відпочинку береться час виходу екстрапольованої кривої вимірювання клінічних параметрів, узятих для тестування показників на прикладі значень показників, що вимірюють перед початком роботи (паралельних осі часу), і підвищується у три рази, при цьому величина відпочинку береться за максимальний час. Ця величина і буде тривалістю необхідного відпочинку. Недоліком відомого способу є його невисокі експлуатаційні якості, такі як: - відсутня можливість визначити тривалість часу відновлення сил, котрий дозволяє продовжити роботу; - тест віднімає значну частину часу, котрий міг бути використаним для відпочинку з наступним використанням для роботи. В основу корисної моделі поставлена задача створення удосконаленого способу визначення тривалості необхідного відпочинку, який би дозволяв підвищити його експлуатаційні характеристики шляхом уведення в нього нових операцій, таких як: - вибирають клінічні показники і вони знімаються до і після періоду навантаження через інтервали часу, строять залежність клінічних показників від часу їх заміру, визначають час вирівнювання кожного клінічного показника до його величини початку навантаження, визначають час відпочинку, потроюючи його значення, що дозволяє визначити тривалість відпочинку для відновлення працездатності. Поставлена задача вирішується тим, що у спосіб визначення тривалості необхідного відпочинку, що включає проведення вимірювання часу і величини клінічних показників, в якому згідно з корисною моделлю, вибирають клінічні показники і знімають їх до і після періоду навантаження через інтервали часу, будують залежність клінічних показників від часу їх заміру і визначають час вирівнювання кожного клінічного показника до його величини початку навантаження і визначають час відпочинку, потроюючи його значення. 1 UA 105497 U 5 10 15 20 25 30 35 Для пояснення способу додається креслення, на яких зображений графік залежності клінічних показників від часу як до, так і після навантаження, де: Т - час зняття клінічних показників, хв.; А - величина клінічних показників; Ан - величина клінічних показників у нормі. Визначення тривалості відпочинку здійснюють наступним чином. Вибирають вид показника, що визначає тривалість відпочинку. Для вибраного показника проводять тестування за наступними варіантами: а) Серцево-судинні показники. Як тест беруть пульс, який вимірюють декілька разів підряд (А0, А1, А2) з інтервалами 1-2 хвилини. На основі отриманих даних будують графік: пульс-час, який екстраполюють до виходу на пряму Ан у точці A3, і проміжок часу 0-А3 (Т3), що відповідає цій точці, дає час приходу системи у норму. Для відпочинку з його закріпленням беруть час 0-А3 (Т3), помножений на 3. б) Нервові показники. Як тест беруть швидкість розповсюдження нервових імпульсів від джерела збудження до зони головного мозку (від руки або ноги) при повторі через декілька хвилин, на основі отриманих даних будують графік вимірювання (збільшення) швидкості імпульсу до виходу на пряму, яка визначає швидкість нормалізації показника, за котрою і визначають тривалість відпочинку. в) Зір, слух. Втома визначається низкою тестів з інтервалами у декілька хвилин з наступними діями аналогічно варіантам а) і б). г) М'язова втома. На працюючий м'яз встановлюють контрольний визначник прогину м'яза під тиском і вимірюють його відновлення (природне) з інтервалами 1-2 хвилини. На основі отриманих даних будують графік аналогічно варіантам а) і б). Результат у всіх випадках визначення тривалості необхідного відпочинку для його закріплення потроюють. Функціональна діагностика може здійснюватися наступним чином: - працездатність головного мозку визначається за патентом України № 48917u, МПК А61В 5/16, 2009 р.; - рівень функціонального стану організму людини у деяких випадках може оцінюватися за патентом України № 5663u, МПК А61В 5/0205, 2004 р.; - функціональний стан серцево-судинної системи оцінюється за патентом України № 108766, МПК А61В 5/02, А61В 5/0402, А61В 5/0402, 2013 р. Таким чином спосіб підвищує надійність оцінки рівня працездатності як у робітників, так і у спортсменів. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 Спосіб визначення тривалості необхідного відпочинку, що ґрунтується на вимірюванні часу і величини клінічних показників, який відрізняється тим, що вибирають клінічні показники і знімають їх до і після періоду навантаження через інтервали часу, будують залежність клінічних показників від часу їх заміру і визначають час вирівнювання кожного клінічного показника до його величини початку навантаження і визначають час відпочинку, потроюючи його значення. 2 UA 105497 U Комп’ютерна верстка О. Гергіль Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method of determining duration of needed rest

Автори англійською

Vorontsov Oleksii Valeriiovych, Isaiev Andrii Anatoliiovych, Moiseiev Andrii Serhiiovych, Mokyn Andrii Oleksandr, Tsipun Ivan Yuriiovych, Shkrabak Roman Volodymyrovych

Назва патенту російською

Способ определения продолжительности необходимого отдыха

Автори російською

Воронцов Алексей Валерьевич, Исаев Андрей Анатольевич, Моисеев Андрей Сергеевич, Мокин Андрей Александрович, Ципун Иван Юрьевич, Шкрабак Роман Владимирович

МПК / Мітки

МПК: A61B 5/00

Мітки: визначення, відпочинку, необхідного, тривалості, спосіб

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/5-105497-sposib-viznachennya-trivalosti-neobkhidnogo-vidpochinku.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб визначення тривалості необхідного відпочинку</a>

Подібні патенти