Спосіб терапевтичної підтримки ремісії при алкогольній залежності у жінок

УКРАЇНА (19) UA (11) 108569 (13) C2 (51) МПК A61K 45/06 (2006.01) A61P 25/32 (2006.01) ДЕРЖАВНА СЛУЖБА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ УКРАЇНИ ОПИС ДО ПАТЕНТУ НА ВИНАХІД (21) Номер заявки: (22) Дата подання заявки: (24) Дата, з якої є чинними a 2014 00852 30.01.2014 12.05.2015 (41) Публікація відомостей 26.05.2014, Бюл.№ 10 (46) Публікація відомостей 12.05.2015, Бюл.№ 9 права на винахід: про заявку: про видачу патенту: (72) Винахідник(и): Аймедов Костянтин Володимирович (UA), Рябухін Костянтин Васильович (UA), Костюченко Тетяна Миколаївна (UA) (73) Власник(и): ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, провулок Валіховський, 2, м. Одеса, 65082 (UA) (56) Перелік документів, взятих до уваги експертизою: UA 40466 A, 16.07.2001 UA 40465 A, 16.07.2001 Robert M. Swift Лекарственная терапия алкогольной зависимости / Robert M. Swift, M. D., Ph. D. // The New England Journal of Medicine 1999; May 13, pp. 1482–1490, Обзор современной психиатрии Віп. 11, год 2001, 17 стр. [Інтернет-публікація] URL: http://web.archive.org/web/20020615000000*/http:// www.psyobsor.org/lists/n11.htm (збережено WayBack Machine 02.11.2002, знайдено 18.12.2014) Разводовский Ю.Е. Современные подходы к фармакотерапии алкогольной зависимости / Медицинские новости. – 2005. – №7. – С. 18-23. [Інтернет-публікація] URL: http://web.archive.org/web/20101125044231/ http://mednovosti.by/ journal.aspx?article=963 (збережено WayBack Machine 25.11.2010, знайдено 18.12.2014) Garbutt J.C., West S.L., Carey T.S., Lohr K.N., Crews F.T. Pharmacological treatment of alcohol dependence. A review of the evidence. JAMA 1999;281:1318—25, Translated, with permission of the ACP—ASIM, from "Review: studies with sufficient follow-up do not show a clear benefit for pharmacotherapy in alcohol dependence". ACP J Club 2000;132:26. [Інтернет-публікація] URL: http://web.archive.org/web/20050302065203/ http://mediasphera.ru/mjmp/2000/7/r7-00-12.htm (збережено WayBack Machine 02.03.2005, знайдено 18.12.2014) (54) СПОСІБ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ ПІДТРИМКИ РЕМІСІЇ ПРИ АЛКОГОЛЬНІЙ ЗАЛЕЖНОСТІ У ЖІНОК (57) Реферат: Винахід належить до способу терапевтичної підтримки ремісії при алкогольній залежності у жінок шляхом застосування антиалкогольного й антидепресивного препаратів, причому призначають препарат дисульфірам у дозі по 100 мг на добу, вранці під час їжі, у поєднанні з селективним інгібітором зворотного захоплення серотоніну - антидепресантом ципраміл, у кількості 20 г на добу загальним курсом 2 місяці. UA 108569 C2 (12) UA 108569 C2 UA 108569 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до медицини, а саме наркології, і може бути застосований для комплексної психофармакотерапії. Відомий спосіб проведення аверсивної терапії алкогольної залежності за допомогою деполяризуючого м'язового релаксанту дитиліну із застосуванням його у дозі 1,0-1,5 мг/кг до формування стійкого тривожно-фобічного стану на фоні ейфоризуючого ефекту алкоголю [1]. Але вказаний спосіб має наступні недоліки: при створенні аверсивної реакції виникає дія, що направлена на психоактивну речовину, але характеризується нестійкістю та нетривалістю у своїх термінах і зберігається лише в умовах стаціонарного лікування; спосіб, який базується на використанні техніки формування аверсивного умовного рефлексу, має гальмуючу дію на ЦНС, що вагомо поширює коло протипоказань соматичного характеру щодо його застосування. Найбільш близьким до заявленого є спосіб терапії психічних та поведінкових розладів, що супроводжують комп'ютерну залежність, шляхом застосування препарату соліан (амісульприд) у дозі 200 мг один раз на добу ввечері, з терміном лікування - один місяць [2]. Однак вказаний спосіб лікування є вузько направленим, таким, що спрямований на усунення "надцінної" когнітивної симптоматики і не вирішує питання стосовно корекції різноманітних психічних та поведінкових порушень при адиктивному розладі, наприклад тривожнодепресивних проявів, емоційної напруги, які зазвичай супроводжують залежні стани. Згідно з концепцією поведінкових адикцій, розлади мислення і афективна складова є домінуючими і призводять до загострення патологічного адиктивного потягу. При відсутності достатньої психофармакокорекції тривожно-депресивних розладів формується нестійка ремісія, яка призводить до раннього рецидиву. В основу винаходу поставлено задачу вдосконалення способу терапії алкогольної залежності у жінок шляхом використання дисульфіраму, дія якого ґрунтується на його специфічному впливі на обмін в організмі алкоголю, при якому останній зазнає окислювальних перетворень через фазу ацетальдегіду та оцтової кислоти, дозволяючи таким чином досягти у більш короткий термін стабілізації стану та переходу хвороби у тривалу стійку ремісію. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з винаходом, призначають препарат дисульфірам у дозі по 100 мг (1 таблетка) на добу, вранці під час їжі, у поєднанні з селективним інгібітором зворотного захоплення серотоніну - антидепресантом ципраміл у кількості 20 г (2 таблетки округлої форми) на добу загальним курсом 2 місяці. Препарат дисульфірам є ефективним засобом, що використовується при алкогольній залежності. Механізм дії ґрунтується на його специфічному впливі на обмін в організмі алкоголю. Останній зазнає окислювальних перетворень через фазу ацетальдегіду та оцтової кислоти. Дисульфірам перетворюється в організмі в N,N-діетилдитіокарбамінову кислоту та інші метаболіти, що блокують іони металів і сульфгідрильні групи ферментів, які беруть участь у знешкодженні алкоголю. Після вживання алкоголю дисульфідам блокує ензиматичну біотрансформацію алкоголю, що призводить до накопичення ацетальдегіду в крові. Останній сприяє виникненню відчуття жару, стисненню у грудях, ускладненню дихання, серцебиттю, відчуттю жаху, і т. ін. Тому прийом алкоголю на фоні вказаних явищ виробляє негативний умовний рефлекс на органолептичні властивості спиртних напоїв (запах і смак) і при тривалому лікуванні формує часткову або повну непереносимість алкоголю. Після перорального прийому дисульфіраму відбувається швидка, але неповна (70-90 %) абсорбція активної речовини з травного каналу. Дисульфірам швидко метаболізується шляхом відновлення в діетилтіокарбамат і виводиться у вигляді глюкуронідів або трансформується в діетиламін і сірковуглець. Діетиламін виводиться, головним чином, із сечею і через кишечник, сірковуглець - через легені. Спосіб виконується наступним чином. Перед лікуванням одержують дозвіл-згоду хворого на проведення запропонованої терапії. Лікування проводять амбулаторно, але під наглядом медперсоналу, а потім продовжують вже під контролем осіб, що оточують хворого. Курс терапії проводився препаратом дисульфірам у дозі по 100 мг (1 таблетка) на добу, основна дія якого направлена на блокування ензиматичної біотрансформації алкоголю. Таким чином, вже на другий тиждень після прийому дисульфіраму, накопичувався ацетальдегід в крові, тож після вживання алкоголю хворі відчували жар, стиснення у грудях, ускладнення дихання, серцебиття, у них виникало відчуття страху і т. ін. Прийом алкоголю на фоні вказаних явищ виробляв негативний умовний рефлекс на органолептичні властивості спиртних напоїв (запах і смак), виробляючи тим самим часткову або повну непереносимість алкоголю. Разом з тим, щоб уникнути складних психоемоційних 1 UA 108569 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 наслідків, які супроводжують відмову від адиктивно направленої поведінки, пацієнткам призначали селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну - препарат ципраміл, основна функція якого полягала в антидепресивній дії. За 2-4 тижні у 32 обстежених наставав антидепресивний ефект, тобто 84 % алкогольно-залежних жінок приймали статус тих, що свідомо вживають препарат дисульфірам як основний спосіб боротьби з алкогольною залежністю. Надалі, у них з'являвся глибокий аналіз своєї особистості через зняття депресивної напруги, відбувалося переформування системи їхніх ціннісних відносин, що мало за мету підвищення соціально-психологічної адаптації пацієнтки в результаті чого - відмову від вживання алкоголю, її здатність самостійно вибрати правильний шлях тверезого життя. Таким чином, за рахунок вживання пацієнтками дисульфіраму як антиалкогольного засобу і ципрамілу як антидепресанту, що підсилював усвідомлення хворих себе як тих, що бажають подолати недуг і закріпити стан ремісії, вдалося досягти цієї мети. Була зареєстрована ремісія понад півроку у 21 (55,1 %) хворої жінки, а під час повторних звернень більшість з них висловлювала бажання стримувати себе відносно патологічно вживання алкоголю у майбутньому. За допомогою заявленого способу проліковано 38 пацієнтів з одержанням позитивних результатів, було значно зменшено патологічний потяг до вживання алкоголю, налагоджено стабільний психоемоційний стан, що, в свою чергу, дозволило сформувати стійку тривалу ремісію за відсутністю будь-яких ускладнень. Клінічний приклад. Хвора А., 27 років, звернулася за допомогою в супроводі сестри. Під час консультації встановлено діагноз "психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю". Це було вже не перше звернення хворої, у минулому році вона вже проходила лікування з цього приводу у психотерапевта, однак бажаного результату не було отримано. Після одержання дозвіл-згоди пацієнтки на проведення запропонованої терапії їй було призначено препарат дисульфірам у дозі по 100 мг (1 таблетка) на добу під час їжі. Після його вживання у хворої з'явився страх до алкоголю, адже спроба прийняти його знову, закінчилася відчуттям жару, стисненням у грудях, ускладненням дихання та відчуттям жаху. Тож для усунення негативних психоемоційних відчуттів, хворій було призначено антидепресант ципраміл у дозі по 20 г (2 таблетки округлої форми) на добу під час їжі. Вже на десятий день лікування у хворої було зафіксовано зняття психоемоційної та депресивної напруги, відбувалося переформування системи її ціннісних відносин, підсилювалося усвідомлення себе як тої, що бажає подолати недуг і закріпити стан ремісії. Таким чином, вже на початку четвертого тижня лікування, була досягнута мета дослідження, а саме підтримка ремісії у алкогольно-залежних жінок засобами фармакотерапії, яка була направлена на вироблення відрази до алкоголю, глибокого аналізу особистості хворої через зняття депресивної напруги, переформування системи її ціннісних відносин як шлях до підвищення соціально-психологічної адаптації пацієнтки. У порівнянні з прототипом, запропонований спосіб комплексної психофармакотерапії при алкогольній залежності у жінок дозволяє, за рахунок вживання пацієнтами дисульфіраму як антиалкогольного засобу і ципрамілу як антидепресанту, що підсилював усвідомлення хворих себе як тих, що бажають подолати недуг і закріпити стан ремісії, вдалося досягти поставленої задачі, була зареєстрована ремісія понад півроку, вагомо скоротився час лікування в стаціонарі та була досягнута відмова від вживання алкоголю, здатність пацієнтки самостійно вибрати правильний шлях тверезого життя. Джерела інформації: 5 1. Пат. 40466 Україна, МКВ (2001) А61K 31/00 (2001.07). Спосіб лікування хронічного алкоголізму / B.C. Бітенський, К.В. Аймедов; заявник та патентовласник Одеський національний медичний університет. - № u2001021350; заявл. 27.02.2001, опубл. 16.07.2001, Бюл. № 6. - 3 с. 5 2. Пат. 40465 Україна, МКВ (2011) А61K 31/18 (2013.04). Спосіб лікування комп'ютерної залежності / Аймедов К.В., Мельник В.О.; заявник та патентовласник Одеський національний медичний університет. - № u201304349; заявл. 27.04.13; опубл. 16.05.13, Бюл. № 5. - 4 с. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 55 Спосіб терапевтичної підтримки ремісії при алкогольній залежності у жінок шляхом застосування антиалкогольного й антидепресивного препаратів, який відрізняється тим, що призначають препарат дисульфірам у дозі по 100 мг на добу, вранці під час їжі, у поєднанні з селективним інгібітором зворотного захоплення серотоніну - антидепресантом ципраміл, у кількості 20 г на добу загальним курсом 2 місяці. 2 UA 108569 C2 Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3