Спосіб лікування хронічного трихомоніазу сечостатевої системи, викликаного trichomonas tenax або pentarichomonas hominis

Реферат: Спосіб лікування хронічного трихомоніазу включає застосування антибіотичних препаратів, і спрямований на лікування хронічного трихомоніазу сечостатевої системи, викликаного саме Trichomonas tenax або Pentatrichomonas hominis (Trichomonas non vaginalis). Спосіб проводять з послідовним внутрішнім застосуванням двох антипротозойних препаратів різних груп. Спочатку призначають препарат орнідазол, який приймають протягом 10 діб. Наступні 10 днів хворі мають отримувати препарат ніфуротель. Одночасно проводять відповідне місцеве та симптоматичне лікування за загальноприйнятими методиками. UA 109257 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ТРИХОМОНІАЗУ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ, ВИКЛИКАНОГО TRICHOMONAS TENAX АБО PENTARICHOMONAS HOMINIS UA 109257 U UA 109257 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до дерматовенерології, і може бути використана для лікування хронічного трихомоніазу. Захворювання на трихомоніаз (МКХ-10, А 59) становлять чималу клінічну проблему в практиці лікарів-дерматовенерологів, урологів і гінекологів, мають негативний вплив на якість життя пацієнтів. Рівень захворюваності на трихомоніаз пов'язаний із зростанням частоти інфекцій, що передаються переважно статевим шляхом (ІПСШ) (Савчак В.І. / В.І. Савчак, С.О Галникіна. Хвороби шкіри. Хвороби, що передаються статевим шляхом: Підручник. - Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. - 508 с. [1]). Захворюваність на трихомоніаз чоловіків і жінок в Україні приблизно однакова і складає близько 4 % - 10 % серед дорослого населення. Хворі на трихомоніаз звертаються за спеціалізованою медичною допомогою частіше за все в період, коли інфекційний процес вже має хронічний перебіг (Степаненко В.І. Урогенітальні інфекції: трихомоніаз, кандидоз, генітальний герпес. / В.І. Степаненко, Т.С. Коновалова. - К.: КІМ, 2008. 288 с. [2]). Збільшення вірулентності збудника захворювання, а також певні труднощі в його діагностиці та розвиток резистентності до засобів специфічного лікування, часто призводить до хронізації запального процесу як зовнішніх, так і внутрішніх статевих органів, що погіршує прогноз, скорочує період стійкої ремісії (Адаскевич В.П. Инфекции, передаваемые половым путем. / В.П. Адаскевич.- М.: Медицинская книга, 2006. - 425 с. [3]). Актуальність проблеми підтверджується тим, що патогенність збудника трихомоніазу для людини не обмежується лише специфічним запаленням, можливі різні її прояви, зокрема, доведена роль трихомонадної інфекції у формуванні патогенних мікробіоценозів, у тому числі і бактерійного вагінозу у жінок, зниженні показників імунної системи, розвитку гіперпластичних процесів в органах сечостатевої системи як жінок, так і чоловіків (Crystal A. Zalonis, Allan Pillay, William Secor, Burt Humburg, and Robert Aber. Rare Case of Trichomonal Peritonitis. Emerging Infectious Diseases, www.cdc.gov/eid. - July 2011 . - Vol. 17, №. 7. - Р. 1312-1313. [4]), в тому числі, раку шийки матки (Schwebke J.R. Trichomoniasis / Schwebke J.R., Burgess D. - Clin. Microbiol. Reviews., 2004. - 17 (4). - Р. 794-803. [5]). Окремої уваги заслуговує здатність трихомонад до поглинання і збереження в собі різних патогенних і умовнопатогенних мікроорганізмів в результаті їх неповного фагоцитозу (резервуарна функція) (Бакшеев С.Н. Trichomonas urogenitalis. TANK-функция. Асимптомное носительство и проблемы терапии. / С.Н. Бакшеев, С.Л. Неймарк. - Вестник Российского государственного университета. - 2001. - № 2. - С. 17. [6]). Це може призводити до тривалої персистенції мікробних агентів у хворих на трихомоніаз (Коляденко В.Г. Шкірні та венеричні хвороби. / В.Г. Коляденко, В.І. Степаненко, П.В. Федорич, С.І. Скляр // Нова книга. - Вінниця. 2006. - 424 с. [7]). Крім цього, трихомонади можуть суттєво впливати на перебіг вагітності у хворих жінок і призводити до спонтанних абортів або передчасних пологів (Прилепская В.Н. Заболевания шейки матки, влагалища и вульвы / В.Н. Прилепская // М.: МЕДпресс, 2003. - 203 с. [8]). В організмі людини можуть існувати три види трихомонад: Trichomonas vaginalis, Trichomonas tenax (elongata), Pentatrichomonas hominis (Trichomonas abdominalis). У ротовій порожнині в каріозних зубах існує Trichomonas tenax (Т. tenax). Pentatrichomonas hominis (T. hominis) - коменсал товстого кишечнику (Коротяев А.И. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология: учебник для мед. вузов - 4-е изд., испр. и доп. / А.И. Коротяев, С.А. Бабичев. - СПб.: СпецЛит, 2008. - 660 с. [9]). Раніше вважали, що Trichomonas tenax і Pentatrichomonas hominis не можуть існувати в сечостатевій системі. Трихомонадою, здатною жити в урогенітальному тракті до останнього часу вважалась виключно Т. vaginalis. При використанні експериментальних авторських діагностикумів, які було створено в Україні спеціально для проведення визначення Trichomonas tenax та Pentatrichomonas hominis за допомогою методу ПЛР в реальному часі, отримано наступні результати: Trichomonas tenax виявлені в сечостатевій системі у 32 % (Федорич П.В. Трихомониаз. Явление существования Trichomonas tenax в мочеполовой системе человека / П.В. Федорич, С.Б. Зеленый. - Уральский медицинский журнал. - 2014. - № 1 (115). - С. 93-97. [10]), a Pentatrichomonas hominis-16,4 % пацієнтів, обстежених з приводу інфекцій, що передаються переважно статевим шляхом (Федорич П.В. Трихомониаз. Явление существования Trichomonas hominis в мочеполовой системе человека / П.В. Федорич, С.Б. Зеленый. - Медицинская панорама.-2014. - № 1(145). - С. 59-61. [11]). Даних про лікування трихомоніазу сечостатевої системи, викликаного Trichomonas tenax або Pentatrichomonas hominis в досяжній для вивчення літературі знайдено не було. Це цілком зрозуміло, оскільки вважалось, що вказані мікроорганізми не здатні до існування в урогенітальному тракті людини. Таким чином, в сучасній дерматовенерології з'явилась 1 UA 109257 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 абсолютно нова проблема, пов'язана з відсутністю науково обґрунтованих підходів до лікування запалень сечостатевої системи людини, спричинених Trichomonas tenax або Pentatrichomonas hominis. Для специфічного лікування трихомоніазу застосовують антибіотичні препарати, до яких має чутливість збудник захворювання. Це, насамперед, препарати груп нітроімідазолів та нітрофуранів, зокрема (RU, патент № 2212238 [12], патент на корисну модель UA, № 11479 U [13], Дащук A.M. Венерические болезни. (Инфекционные болезни, передающиеся половым путем): руководство/ A.M. Дашук, Б.Р. Петров. - X.: С.A.M, 2009. - 294 с. [14]). Найбільш близьким аналогом є спосіб лікування хронічного трихомоніазу, спричиненого Trichomonas vaginalis, в якому запропоновано послідовне використання сучасних представників фармакологічних груп нітроімідазолів та нітрофуранів (патент на винахід UA, № 103397 С2 [15]). Тривалість специфічного лікування хронічного трихомоніазу запропоновано здійснювати протягом 20 діб, що відповідає строкам антибактеріальної терапії за умови ураження внутрішніх статевих органів (Арнольди Э.К. Хронический простатит // Ростов н/Д: "Феникс", 1999. - 320 с. [16]). На відміну від існуючих способів лікування хронічного трихомоніазу, для виконання задачі підвищення його ефективності, в корисній моделі пропонується лікування хронічного трихомоніазу сечостатевої системи, викликаного саме Trichomonas tenax або Pentatrichomonas hominis (Trichomonas non vaginalis) (Федорич П.В. Вивчення поширеності інфікування сечостатевої системи чоловіків, хворих на інфекції, що передаються переважно статевим шляхом на Trichomonas tenax та Pentatrichomonas hominis. / П.В. Федорич. С.Б. Зелений, С.П. Остапенко, О.В. Баранова // Дерматовенерологія. Косметологія і сексопатологія. -2015. - № 3-4. - С. 135-136. [17]). В основу корисної моделі поставлена задача створити ефективний спосіб лікування хронічного трихомоніазу сечостатевої системи, викликаного саме Trichomonas tenax або Pentatrichomonas hominis застосуванням двох антипротозойних препаратів. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, проводять лікування з послідовним внутрішнім застосуванням двох антипротозойних препаратів, що містять, відповідно, речовини орнідазол та ніфуротель по 10 діб кожний. Орнідазол значно підвищує ефективність відповідного лікування за рахунок зменшення можливих явищ резистентності з боку збудника захворювання, а використання ніфуротелю надає додаткові переваги, насамперед пов'язані з елімінацією супутньої мікрофлори: хламідій, грибків роду Candida, більшості з відомих збудників бактеріального вагінозу - анаеробних та мікроаерофільних бактерій (Перламутров Ю.Н. Эффективность применения "Макмирора" у больных с рецидивирующим мочеполовым трихомониазом / Ю.Н. Перламутров, Н.И. Чернова // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - К., 2014. - № 1 (52). - С. 102-104. [18]). Спосіб лікування хронічного трихомоніазу сечостатевої системи, викликаного Trichomonas tenax або Pentatrichomonas hominis, реалізується наступним чином: внутрішньо призначають орнідазол по 1,5 на добу. Препарат приймають по 0,5 тричі на добу після їди на протягом 10 діб. У перший день лікування добова доза орнідазолу вживається за один прийом під час вечері. Наступні 10 днів (з 11 по 20 день лікування) хворі мають отримувати препарат макмірор, який є офіцінальним (200 мг ніфуротелю), по 2 таблетки тричі на добу, незалежно від прийому їди. У разі необхідності, через 3-5 днів після початку специфічної антипротозойної терапії, пацієнтам одночасно індивідуалізовано призначають додаткові антибактеріальні препарати для елімінації з урогенітальної системи інших збудників ІПСШ, не чутливих до ніфуротелю та орнідазолу. Під час проведення антипротозойної та антибактеріальної терапії бажано призначати також імуномодулюючі препарати (наприклад пропес) для підвищення опірності організму. Крім цього, чоловіки, у разі потреби, мають отримувати пальцьовий масаж передміхурової залози та ректальні протизапальні свічки. Жінки мають отримувати щоденні вагінальні спринцювання та піхвові пігулки з ніфуротелем та ністатином (макмірор-комплекс), а також свічки з хлоргексидином послідовно протягом 8 та 10 днів, відповідно. Під час лікування пацієнтам суворо забороняється мати сексуальні контакти, а в контрольний період не дозволяється секс без застосування бар'єрних засобів контрацепції для запобігання реінфекції. Запропонований спосіб лікування дозволяє провести ефективну терапію хронічного трихомоніазу сечостатевої системи, викликаного Trichomonas tenax або Pentatrichomonas hominis (Trichomonas non vaginalis). За результатами проведених досліджень, використання запропонованого способу дало змогу проводити ефективне лікування хронічного трихомоніазу сечостатевої системи, 2 UA 109257 U 5 10 15 20 25 30 35 40 викликаного Trichomonas tenax або Pentatrichomonas hominis, в результаті якого клінічне та бактеріологічне одужання наступило в 94 % випадків. Ефективність способу ілюструють наступні приклади: Приклад № 1. Хвора С., 36 років, звернулася зі скаргами на наявність виділень з піхви, періодичні відчуття дискомфорту унизу живота та слабко виражені періодичні відчуття лоскотання у піхві. Хворіла близько п'яти років. Зверталась до гінеколога поліклініки за місцем проживання. За результатами лабораторного обстеження було встановлено діагноз неспецифічний кольпоцервіцит і призначено комплексне лікування. Після проведення відповідної терапії поліпшення стану було неповним і короткостроковим. Згодом пацієнтка змушена була звернутися для подальших обстеження та консультації. При клінічному дослідженні у хворої виявлено ерозію шийки матки, явища вульвовагініту та ендоцервіциту. При УЗД дослідженні виявлено сальпінгоофорит. При обстеженні біологічного матеріалу, взятого з сечостатевих органів за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі, було виявлено наявність Pentatrichomonas hominis. Інша патогенна для сечостатевої системи мікрофлора була відсутня. Встановлено діагноз хронічний трихомоніаз. Хворій була призначена терапія з використанням запропонованого комплексного методу. Після проведеного лікування наступило клінічне одужання. Скарги припинилися. При дослідженні виділень за допомогою полімеразної ланцюгової реакції та бактеріоскопічного методу, що були проведені через 10 та 30 діб після закінчення відповідного лікування, Pentatrichomonas hominis не було виявлено. У хворої наступила клінічна та етіологічна виліковність. Приклад № 2. Хворий Г., 32 роки. При звертанні мав скарги на болючі ерозивні висипи на голівці статевого члену та внутрішньому листку крайньої плоті, скудні виділення з уретри. Хворів близько 3 місяців. В анамнезі множинні статеві контакти, що не захищені бар'єрними засобами контрацепції, в тому числі, оральні й анальні, з різними партнерками. Хворий спочатку звертався до лікаря-уролога. Діагностовано неспецифічний баланопостит. Прийняв курс лікування. Деяке поліпшення стану відбулось лише на двотижневий терміни. Пацієнт змушений був звернутися для подальших обстеження і консультації. При обстеженні біологічного матеріалу, взятого з сечостатевих органів за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі, було виявлено наявність Trichomonas tenax. В результаті клініко-лабораторного обстеження встановлено діагноз: хронічний баланопостит, хронічний трихомонадно-хламідійний уретропростатит. Хворому була призначена терапія з використанням запропонованого комплексного способу. Для місцевого лікування баланопоститу додатково застосовувався 1 % крем з метронідазолом 2 рази на добу протягом 2 тижнів. Після проведеного лікування наступило клінічне одужання. Скарги на висипи, а також на виділення й дискомфорт припинилися. При дослідженні зішкребків з уретри та секрету передміхурової залози за допомогою полімеразної ланцюгової реакції через 30 діб після закінчення відповідного лікування Trichomonas tenax, а також збудник урогенітального хламідіозу не було виявлено. У хворого наступила клінічна та етіологічна виліковність. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 50 Спосіб лікування хронічного трихомоніазу, що включає застосування антибіотичних препаратів, який відрізняється тим, що спрямований на лікування хронічного трихомоніазу сечостатевої системи, викликаного саме Trichomonas tenax або Pentatrichomonas hominis (Trichomonas non vaginalis), проводять з послідовним внутрішнім застосуванням двох антипротозойних препаратів різних груп, спочатку призначають препарат орнідазол по 1,5 г на добу, препарат приймають по 0,5 г тричі на добу після їди протягом 10 діб, наступні 10 днів хворі мають отримувати препарат ніфуротель по 2 таблетки по 200 мг тричі на добу, незалежно від прийому їжі, одночасно проводять відповідне місцеве та симптоматичне лікування за загальноприйнятими методиками. Комп’ютерна верстка О. Гергіль Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3