Спосіб тривалого газовідведення при захворюваннях, які супроводжуються метеоризмом

Реферат: Винахід належить до клінічної медицини і стосується способу газовідведення при захворюваннях із проявами метеоризму або при захворюваннях, які не дають метеоризму, але UA 109392 C2 (12) UA 109392 C2 прогресують при ньому від підвищеного внутрішньочеревного тиску, який характеризується тим, що газовідведення здійснюють шляхом адаптації хворого, поступово збільшуючи тривалість газовідведення за допомогою атравматичної газовідвідної трубки довжиною 8-18 сантиметрів до 6-8 годин, і газовідведення проводять переважно впродовж ночі, під час сну хворого протягом усього терміну лікування. UA 109392 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до клінічної медицини і може використовуватися в комплексі лікування шлунково-кишкових захворювань із проявами метеоризму, а також при захворюваннях, які не дають метеоризму, але прогресують при ньому від підвищеного внутрішньочеревного тиску, наприклад: при доброякісній гіперплазії передміхурової залози, полікістозі нирок, післяопераційному парезі кишок, при порушеннях вегетативної нервової системи з послабленням перистальтики, при варикозному розширенні гемороїдальних вен та вен нижніх кінцівок, які виникли внаслідок тривалого підвищення внутрішньочеревного тиску, зумовленого метеоризмом. Відомий спосіб газовідведення [1, 2], який здійснюється шляхом введення спеціальної м'якої товстостінної гумової трубки довжиною 30-55 см і діаметром 3-5 мм у анальний отвір хворого на глибину 20-30 см, зовнішній кінець трубки опускають у підкладне судно, заповнене на третину водою, тому що разом з газами часто відходять частинки калу. Недоліками відомого способу є: короткий період газовідведення (не більше 2 годин), внаслідок того, що при високому введенні трубки, звичайно на глибину 20-30 см, можливий розвиток пролежнів [1]. Крім того, на вказаній висоті трубка часто закривається кусочками калу, що утрудняє газовідведення. Суттєва відмінність запропонованого способу полягає в тому, що газовідведення здійснюють гладкою короткою вузькою газовідвідною трубкою [3, 4], це дає можливість поступово збільшити тривалість газовідведення до 6-8 годин і проводити його переважно впродовж ночі, під час сну хворого, протягом тривалого періоду часу (курсу лікування). Спосіб полягає в наступному. Перед введенням трубки роблять очисну клізму. При наявності випорожнення того ж дня клізму можна не ставити. Дану маніпуляцію виконують у гумових рукавичках, присівши або лежачи на лівому боці чи на спині із зігнутими в колінах ногами, змазавши трубку вазеліном, ланоліном чи іншим нейтральним жиром. Трубку вводять у задній прохід повільно до кінцевого потовщення трубки. При проведенні перших процедур і при утрудненнях під час введення рекомендовано спочатку у задній прохід ввести змазаний олією або вазеліном палець і вже по пальцю вводити трубку. Процедура введення трубки повинна бути зовсім безболісна. При появі болю трубку обережно виймають і консультуються у лікаря. Трубку вводять за призначенням лікаря, звичайно, один раз на добу, спочатку на 3-4 год. вдень чи ввечері впродовж 2-3 днів, потім, при відсутності побічних дій і при добрій переносимості - на 6-8 годин, переважно, впродовж ночі. При наявності незначних неприємних відчуттів трубку рекомендовано ставити із інтервалом 1-2 дні після зникнення неприємних відчуттів. На зовнішній кінець трубки рекомендовано ставити кусочок бинта, складений у 2-3 шари, при потребі фіксують до зовнішнього кінця трубки поліетиленовий пакет для вловлювання газів чи кусочків калу, не порушивши при цьому газовідведення. Положення в ліжку під час газовідведення довільне, але краще на лівому чи правому боці із зігнутими в колінах і приведеними до живота ногами чи однією ногою. Рекомендована періодична зміна положення тіла впродовж ночі. Після проведення маніпуляції ректальну ділянку миють теплою водою з милом і змазують вазеліном чи рициновою олією. Одноразові газовідвідні трубки після маніпуляції викидають. Як виняток, вони можуть використовуватися повторно тим же хворим після промивання у проточній воді з милом і продування гумовою грушею із дотриманням усіх правил гігієни. Трубку може вводити хворому медпрацівник у лікарні чи вдома або особа, яка доглядає за хворим, чи й сам хворий, після освоєння наведеної методики. Результати застосування способу тривалого газовідведення після курсу лікування наведені у таблиці. Так, спосіб застосовано у 29 хворих. Всім хворим після 2-3 денного періоду адаптації при відсутності побічних ефектів газовідвідну трубку ставили на ніч на 6-8 год., спочатку через добу, а потім при відсутності будь-яких неприємних відчуттів, щоночі. У хворих із гострим захворюванням курс лікування становив 10-12 процедур, із хронічним захворюванням - 15-20 процедур. При необхідності хворим на хронічні захворювання курс лікування через 2-3 тижні повторювали, особливо при симптоматичному лікуванні. Вже після 1-3 процедур більше половини хворих відмічали покращення сну, відсутність здуття живота і неприємних відчуттів у ньому. У хворих із доброякісною гіперплазією передміхурової залози та полікістозом нирок вночі зовсім не виникали позиви до сечопуску або виникали у 2-3 рази рідше, ніж без трубки. Стан хворих на панкреатит та післяопераційний парез кишок через 10-12 процедур ми розцінювали як практично здорові, із цілковитою відсутністю скарг. Ефективність наведеного лікування, очевидно, зумовлюється тим, що 1 UA 109392 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 газовідведення створює умови для зменшення і нормалізації внутрішньочеревного тиску, а отже, ліквідує набряк і застій в органах черевної порожнини, покращує перистальтику і кровообіг. Після 2-3 тижневої перерви 4 хворим із поєднанням хронічних захворювань шлунковокишкового тракту і доброякісною гіперплазією простати та полікістозом нирок проводили повторні курси лікування вже протягом 5-6 місяців без будь-яких побічних ефектів; їх самопочуття оцінювали як добре, особливо ранком після сну (відпочивши, бадьорі, працездатні). Серед цих 4-х хворих - один із співавторів, який найперше випробування вищеописаного способу здійснив на собі. Що стосується хворих із варикозним розширенням гемороїдальних вен та супутнім тривалим метеоризмом біля двох років, то у них відмічалося відчутне покращення вже на 4-5 добу лікування газовідведенням, а після курсу лікування їхній стан розцінювався як значне покращення: відсутність болю, неприємних відчуттів, відсутність набряку, гіперемії; гемороїдальні вузли, які до лікування були напруженими і набряклими, після лікування поспадалися і зменшилися. Щодо хворих із варикозним розширенням вен нижніх кінцівок та супутнім тривалим метеоризмом біля чотирьох років, то зовнішній вигляд їх вен після двох місяців лікування практично не змінився, але зникли біль, неприємні відчуття та важкість у нижніх кінцівках як у спокої, так і при тривалій ходьбі. Покращення венозного відтоку з гемороїдальних вен та вен нижніх кінцівок можна пояснити збільшенням екскурсії діафрагми під час вдиху-видиху після зникнення здуття живота з посиленням присмоктуючого впливу правого передсердя і, як наслідок, нижньої порожнистої вени через збільшення від'ємного тиску у грудній клітці. При відборі хворих для проведення тривалого газовідведення протипоказаннями були такі захворювання прямої кишки, як тріщина заднього проходу, проктит, сфінктерит та інші захворювання у гострому періоді, які могли б ще більше загостритися при введеннях трубки, а також алергічна реакція на полівінілхлоридну трубку. Протягом усього періоду застосування способу тривалого газовідведення у хворих жодних ускладнень не спостерігали. Пролежні, які бувають при введенні звичайних довгих газовідвідних трубок [1; 2], при введенні гладких коротких вузьких полівінілхлоридних трубок [3, 4] у пацієнтів жодного разу не спостерігалися. Отримані нами результати дають можливість рекомендувати даний спосіб тривалого газовідведення для широкого застосування як у медичних закладах, так і вдома. Джерела інформації: 1. Справочник медицинской сестры по уходу. Под ред. акад. АМН СССР Н.Р. Палеева. М.:"Медицина", 1989, - С. 29. 2. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими. - Київ: "Здоров'я", 1993. - С. 227-228. 3. Деклараційний патент на винахід № 67451А "Трубка газовідвідна коротка". 4. Патент на винахід № 85020, "Трубка ректальна". Результати застосування способу тривалого газовідведення Захворювання І. Захв. із проявами метеоризму: 1. Гострий панкреатит 2. Хронічний панкреатит 3. Хронічний холецисто-панкреатит II. Захв. із супутнім метеоризмом: 1. Доброякісна гіперплазія передміхурової залози 2. Полікістоз нирок 3. Порушення вегетативної нервової системи із послабленням перистальтики 4. Післяопераційний парез кишок(після апендектомії) 5. Варикозне розширення гемороїдальних вен 6. Варикозне розширення вен нижніх кінцівок Всього К-сть хворих Самопочуття хворих Покращення Безрезультатно Погіршення 2 3 3 2 3 3 0 0 0 0 0 0 8 2 5 2 3 0 0 0 2 2 0 0 2 2 0 0 3 4 29 3 4 26 0 0 3 0 0 0 2 UA 109392 C2 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 Спосіб газовідведення при захворюваннях із проявами метеоризму, а також при захворюваннях, які не дають метеоризму, але прогресують при ньому від підвищеного внутрішньочеревного тиску: при доброякісній гіперплазії передміхурової залози, полікістозі нирок, післяопераційному парезі кишок, порушеннях вегетативної нервової системи з послабленням перистальтики, при варикозному розширенні гемороїдальних вен та вен нижніх кінцівок, які виникли внаслідок тривалого підвищення внутрішньочеревного тиску, зумовленого метеоризмом, який відрізняється тим, що газовідведення здійснюють шляхом адаптації хворого, поступово збільшуючи тривалість газовідведення за допомогою атравматичної газовідвідної трубки довжиною 8-18 сантиметрів до 6-8 годин, і проводять його переважно впродовж ночі, під час сну хворого протягом усього терміну лікування. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3