Гідромасажер

Реферат: Гідромасажер містить шланг, по якому подається вода з необхідним напором, механізм регулювання напору води, трубу, з якої виходить струмінь води, опору і встановлений на ній засіб, за допомогою якого сам масажований може змінювати кут нахилу труби для спрямовування струменя води на певну ділянку свого тіла. Труба шарнірно закріплена на опорі на горизонтальній осі, а засіб для зміни кута нахилу труби виконано у вигляді шарнірно з'єднаного з опорою важеля, що взаємодіє з трубою через шарнірний механізм. UA 111987 C2 (12) UA 111987 C2 UA 111987 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до пристроїв для гідравлічного масажу, а саме до пристроїв, за допомогою яких масаж здійснюється потужним струменем води. Одним з найпоширеніших видів гідромасажу є душ Шарко. Це процедура, яка полягає в тому, що тіло масажують струменем води різної потужності. Початковою метою була боротьба зі стресом і зміцнення нервової системи, але душ Шарко сприяє також поліпшенню лімфокровообігу, підвищенню тонусу шкіри та м'язів, оздоровленню імунної системи, нормалізації ваги. Ефективність душу Шарко перевірена десятиліттями. Гідромасажери типу душу Шарко, включають шланг, по якому подається вода під тиском, механізм регулювання напору води та сопло для спрямування струменя води на масажованого. Під час процедури масажований знаходиться на відстані 3-3,5 м від сопла. Вода із сопла подається під тиском до 4 атмосфер. Для здійснення масажу потрібен оператор (часто це медсестра), що спрямовує струмінь води на певну ділянку тіла масажованого та регулює напір води. Однак оператор не завжди обізнаний про фізіологічний стан організму масажованого на момент масажу, тому він має обмежені можливості встановлювати оптимальну тривалість і потужність струменя води, який він спрямовує на ту чи іншу ділянку тіла масажованого. Відомий гідромасажер (WO2004/026094), який дозволяє спрямовувати струмінь води на вибрану частину тіла масажованого, який перебуває у стоячому положенні. Недоліком його є те, що масажований не може безперервно змінювати місце дії струменя води на тіло. Йому кожного разу, коли треба змінити місце дії струменя, потрібно перемістити по напрямній і зафіксувати на ній трубу, з якої виходить струмінь води. Відомий пристрій для гідромасажу (патент RU 2008879 на винахід), який забезпечує можливість саморегульованої зміни точок контакту струменів води з тілом людини як по вертикалі частини тіла, що масується, так і по горизонталі. Для того, щоб змінити точку дотику струменя води з тілом в горизонтальній площині, масажований або наближається, або віддаляється від труби, з якої виходить струмінь води. Регулювання положення труби по вертикалі здійснюється ногою масажованого, якою він діє на скобу, яка через штанги забезпечує опускання труби. Це створює значні незручності, оскільки масажованому доводиться балансувати на одній нозі. Відомий атракціон пляжний "ГІДРОМАСАЖ" (патент UA 86106 на корисну модель), в якому струмінь води подається на масажованого зверху. Через цю схему подачі води він має ті ж недоліки, які має гідромасажер за патентом UA 80997 на корисну модель, який за конструкцією найближчий до масажера, що заявляється. Гідромасажер за патентом UA 80997 на корисну модель включає шланг, по якому подається вода з необхідним напором, механізм регулювання напору води, трубу, з якої виходить струмінь води, опору і встановлений на ній засіб, за допомогою якого сам масажований може змінювати кут нахилу труби для спрямовування струменю води на певну ділянку свого тіла. В цьому гідромасажері спрямовування струменя води на певну ділянку тіла досягається за допомогою рухливої гнучкої труби, а засобом зміни кута нахилу труби служить установлений на опорі блок, через який проходить шнур. Один кінець шнура прикріплений до рухливої гнучкої труби, а інший кінець шнура надається масажованому для керування напрямком струменя води. Струмінь води подається на масажованого зверху, оскільки труба знаходиться над ним. Для того, щоб масажований міг направляти струмінь води на вибрану ним частину тіла, він повинен перебувати у лежачому положенні. Для цього використовують лежак. Змінювати кут нахилу труби шнуром у лежачому положенні не зовсім зручно, особливо, коли необхідно спрямувати струмінь води на задні частини тіла. В основу винаходу поставлене задачу створити гідромасажер, який дозволяє зручно спрямовувати струмінь води на вибрану частину тіла масажованому, який перебуває у стоячому положенні. В гідромасажері, що включає шланг, по якому подається вода з необхідним напором, механізм регулювання напору води, трубу, з якої виходить струмінь води, опору і встановлений на ній засіб, за допомогою якого сам масажований може змінювати кут нахилу труби для спрямовування струменя води на певну ділянку свого тіла, згідно з винаходом, поставлена задача вирішується тим, що труба шарнірно закріплена на опорі на горизонтальній осі, а засіб для зміни кута нахилу труби виконано у вигляді шарнірно з'єднаного з опорою важеля, що взаємодіє з трубою через шарнірний механізм. Краще, щоб у гідромасажері був використаний чотириланковий шарнірний механізм, однією із ланок якого є верхня частина опори, іншою ланкою частина труби, ще однією ланкою частина важеля і ще однією ланкою тяга, що з'єднує частину труби і частину важеля. Краще, щоб на вільному кінці важіль мав кінцевий елемент, в якому під час масажу перебуває масажований. 1 UA 111987 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Краще, щоб з кінцевим елементом важіль був з'єднаний роздвоєною ділянкою. Опора може бути виконана у вигляді стійки. Стійку може бути встановлено з можливістю повороту навколо її осі. Стійку може бути встановлено з можливістю регулювання її висоти. Технічний результат, який досягається винаходом, полягає в тому, що гідромасажер забезпечує можливість направляти струмінь води на всі ділянки тіла масажованого, який перебуває в стоячому положенні, при цьому масажованому не доводиться робити незручних присідань і високого підняття рук. На кресленні показаний один з можливих варіантів здійснення винаходу. Гідромасажер включає сопло 1, закріплене на відрізку труби 2, з'єднаному зі шлангом 3, що є засобом подачі води під напором, і механізм 4 регулювання напору води. Відрізок труби 2 шарнірно закріплений на опорі 5 на горизонтальній осі 6 і зв'язаний із засобом, за допомогою якого сам масажований може спрямовувати струмінь води на певну ділянку свого тіла. Цей засіб виконаний у вигляді важеля 7 з кінцевим елементом 8. З кінцевим елементом 8 важіль 7 з'єднаний роздвоєною ділянкою 9. Кінцевий елемент 8 виконаний у вигляді кільця з розривом у місці з'єднання з роздвоєною ділянкою 9. В гідромасажері використаний чотириланковий шарнірний механізм. У ньому нерухомою ланкою 10 є верхня частина опори, а рухомими - ланка 11, що є частиною труби 2, на якій закріплене сопло 1, ланка 12, що є частиною важеля 7, протилежною роздвоєній ділянці 9, і тяга 13, що з'єднує ланки 11 і 12. Співвідношення довжин ланок 10, 11, 12 і 13 чотириланкового шарнірного механізму вибирають таким, щоб масажований міг направляти струмінь води по висоті тіла, не роблячи при цьому незручних присідань і високого підняття рук. На кінцевому елементі 8 закріплені дві рукоятки 14, по одній з правої та з лівої сторони від масажованого, що стоїть обличчям до сопла. Рукоятки 14 з'єднані тросиком 15 з механізмом 4 регулювання напору води. Тросик 15 проходить від механізму 4 регулювання напору води до роздвоєної ділянки важеля 7, а потім роздвоюється і йде до лівої та правої рукояток 14. Тросик 15 краще проводити в гнучкій трубочці, прикріпленій до важеля 7 і до тяги 13. Тросик повинен легко рухатися в трубочці. Механізм регулювання напору води являє собою водяний кран, поворотом ручки якого за допомогою тросика 15 можна збільшувати або зменшувати напір води. За допомогою пружини 16 ручка водяного крана 4 повністю перекриває подачу води. Для реалізації можливості змінювати місце дії струменя води поперек масажованого та регулювання висоти опори, на якій закріплений відрізок труби 2, опора може бути виготовлена у вигляді труби, що вставлена у відрізок труби більшого діаметра, установлюваний нерухомо. На трубу меншого діаметра надівається хомут 17, який можна пересувати по трубі та закріплювати на необхідній висоті. Труба меншого діаметра разом із закріпленим на ній чотириланковим шарнірним механізмом повинна мати можливість легко повертатися в трубі більшого діаметра. Зрозуміло, що для змінення самим масажованим напрямку струменя води у вертикальній і горизонтальній площинах, регулювання напору води та висоти опори, гідромасажер може мати засоби іншої конструкції, наприклад пульт дистанційного керування, напрямок тросиків безпосередньо до засобу подачі струменя води та ін. Замість металевого тросика може бути використана волосінь достатнього діаметра і т.п. Описаний гідромасажер працює наступним чином. Після з'єднання відрізка труби 2 зі шлангом 3 той, хто хоче самостійно здійснити гідромасаж, стає всередину кінцевого елемента 8, піднімає його і за допомогою рукоятки 14 відкриває подачу води та установлює бажаний напір води. Піднімаючи або опускаючи кінцевий елемент 8, масажований за допомогою важеля 7 і тяги 13 спрямовує струмінь води, що виходить із сопла 1, на потрібну ділянку тіла по висоті свого зросту. Для того, щоб перемістити дію струменя води з лівої частини тіла на праву і навпаки, масажований зміщує кінцевий елемент 8 вліво або вправо на необхідну величину. Під час масажу масажований може повертатися в кінцевому елементі 8, підставляючи під струмінь води будь-яку ділянку тіла. При цьому масажований тримає кінцевий елемент 8 у положенні, при якому струмінь води потрапляє на необхідну ділянку тіла стільки часу, скільки він вважає за необхідне. При необхідності масажований може змінювати напір води, натискаючи або послабляючи рукоятку 14. Відпустивши рукоятку 14, масажований перекриває подачу води повністю. Коли струмінь води спрямовано на верхню частину тіла масажованого, при відсутності роздвоєної частини важеля 7 на ділянці 9, струмінь води міг би перетинатися з важелем 7, розсіюватися і не потрапляти на тіло масажованого, але завдяки наявності роздвоєної частини важеля 7 на ділянці 9 струмінь без перешкод проходить між ділянками 9. Закінчивши масаж, масажований відпускає рукоятку 14 і опускає кінцевий елемент 8. 2 UA 111987 C2 Перші сеанси гідромасажу можуть бути здійснені під керуванням інструктора, Надалі той, хто пройшов інструктаж, може здійснювати гідромасаж самостійно. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 15 20 25 1. Гідромасажер, що включає шланг, по якому подається вода з необхідним напором, механізм регулювання напору води, трубу, з якої виходить струмінь води, опору і встановлений на ній засіб, за допомогою якого сам масажований може змінювати кут нахилу труби для спрямовування струменя води на певну ділянку свого тіла, який відрізняється тим, що труба шарнірно закріплена на опорі на горизонтальній осі, а засіб для зміни кута нахилу труби виконано у вигляді шарнірно з'єднаного з опорою важеля, що взаємодіє з трубою через шарнірний механізм. 2. Гідромасажер за п. 1, який відрізняється тим, що в ньому використаний чотириланковий шарнірний механізм, однією із ланок якого є верхня частина опори, іншою ланкою частина труби, ще однією ланкою частина важеля і ще однією ланкою тяга, що з'єднує частину труби і частину важеля. 3. Гідромасажер за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що на вільному кінці важіль має кінцевий елемент, в якому під час масажу перебуває масажований. 4. Гідромасажер за п. 3, який відрізняється тим, що з кінцевим елементом важіль з'єднано роздвоєною ділянкою. 5. Гідромасажер за п. 1, який відрізняється тим, що опора виконана у вигляді стійки. 6. Гідромасажер за п. 5, який відрізняється тим, що стійку встановлено з можливістю повороту навколо її осі. 7. Гідромасажер за п. 5 або 6, який відрізняється тим, що стійку встановлено з можливістю регулювання її висоти. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3