Спосіб лікування важкого абстинентного синдрому прямою транслюмбальною оксидацією

Реферат: Спосіб лікування важкого абстинентного синдрому включає введення лікарських засобів у вигляді озоно-кисневої суміші. Оцінюють вираженість симптомів абстиненції за шкалою протоколу CIWA-Ar і при оцінці більше 25 балів, проводять пряму транслюмбальну оксидацію. Здійснюють попередню декомпресію з виведенням 3-5 мл ліквору та вводять у спинномозковий канал озоно-кисневу суміш з концентрацією 1000 мкг/л об'ємом 10 мл. UA 112230 U (12) UA 112230 U UA 112230 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель стосується медицини, зокрема наркології, психіатрії та неврології, і може бути використана з метою усунення важкого абстинентного синдрому на фоні відміни вживання алкоголю, що супроводжується судомним синдромом, а також при алкогольному делірії, ускладненому набряком мозку без явищ дислокації структур центральної нервової системи (ЦНС). Алкогольний абстинентний синдром - ключовий діагностичний маркер алкогольної залежності, який спостерігається практично у кожному випадку алкогольної залежності. Стан важкої абстиненції є патологією, що вимагає негайного медичного втручання. В наркології зняття абстинентного синдрому є найпершим завданням нагальної допомоги. Сьогодні запропоновано багато способів лікування алкогольного абстинентного синдрому, але всі вони мають певні недоліки. Відомий спосіб лікування важкого абстинентного синдрому, що включає, крім стандартної детоксикаційної терапії, введення внутрішньовенно протягом 7 діб озоно-кисневої суміші озонованого фізіологічного розчину хлориду натрію (400 мл/доб. з концентрацією озону 1200 мкг/л) [Куреков И.В., Довгих В.Т. Использование озонированного физиологического раствора в лечении пациентов, страдающих алкоголизмом и находящихся в состоянии отмены алкоголя //Наркология. - 2009. - № 1. - С. 65-70]. Недоліками цього способу є те, що озонотерапію здійснюють за допомогою внутрішньовенного введення, що супроводжується більш тривалим відновленням фізіологічних та когнітивних функцій. В основу корисної моделі поставлено задачу створити спосіб лікування важкого абстинентного синдрому з метою швидкого відновлення фізіологічних та когнітивних функцій. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування важкого абстинентного синдрому, що включає введення лікарських засобів у вигляді озоно-кисневої суміші, згідно з корисною моделлю, оцінюють вираженість симптомів абстиненції за шкалою CIWA-Ar і при оцінці більше 25 балів проводять пряму транслюмбальну оксидацію, для чого здійснюють попередню декомпресію з виведенням 3-5 мл ліквору та вводять у спинномозковий канал озоно-кисневу суміш з концентрацією 1000 мкг/л об'ємом 10 мл. Пряма транслюмбальна оксидація (ПТО) - метод, що полягає в ендолюмбальному введенні озоно-кисневої суміші для лікування важкого абстинентного синдрому на фоні відміни вживання алкоголю, що супроводжується судомним синдромом, а також при алкогольному делірії, ускладненому набряком мозку без явищ дислокації структур ЦНС. Застосування озону патогенетично обґрунтовано завдяки його різноманіттю впливу. Властивість озону збільшувати активність антиоксидантних ферментів, і цим стимулювати антиоксидантний захист, використовується як імуномодулюючий, мембраностабілізуючий засобу. При лікуванні методом озонотерапії відбувається зниження в'язкості крові, і, відповідно, поліпшується мікроциркуляція. Озон використовують як нейропротектор, він активує метаболічні процеси в нервових клітинах і покращує медіаторний обмін. Тому сьогодні поширеним методом є використання оксигенотерапії. Ця процедура полягає у введенні в дихальні шляхи кисню за допомогою інгалятора. Разом з тим, при аналізі літературних джерел ми зустріли обмаль робіт про використання різних газових сумішей в діагностиці і лікуванні з безпосереднім втручанням в лікворну систему. Перше ендолюмбальне введення було здійснено при посттравматичній епілепсії автором С.М. Болгаєвим (1967 p.). Автор вказав на 77 % хворих, у яких відмічалось покращення клінічної картини після цієї процедури. Однак ми не знайшли даних про результати ендолюмбального введення озоно-кисневої суміші при важкій абстиненції. Ліквор - біологічна рідина, яка є внутрішнім середовищем мозку, необхідна для нормального функціонування ЦНС і виконує захисну, трофічну і транспортну функції. Повільно циркулюючи в шлуночках мозку і над поверхнею головного і спинного мозку, ліквор тривало контактує з клітинами нервової тканини і є середовищем для обміну речовин між мозком і кров'ю, а також місцем виділення івидалення деяких кінцевих продуктів метаболізму мозкової тканини. Існує припущення, що при захворюваннях нервової системи ліквор і присутні в ньому нейроспецифічні антитіла стають факторами ендогенного пошкодження мозку, компенсація якого призводить до появи медіаторних, метаболічних і функціональних змін [Куреков И.В., Довгих В.Т. Использование озонированного физиологического раствора в лечении пациентов, страдающих алкоголизмом и находящихся в состоянии отмены алкоголя //Наркология. - 2009. № 1. - С. 65-70]. При захворюваннях нервової системи знижується ємність антиоксидантної системи ліквору, що створює умови для накопичення в ньому речовин з прооксидантними властивостями, що викликають вільнорадикальне пошкодження нервових клітин. 1 UA 112230 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Зміна складу ліквору, поява в ньому нейроспецифічних антитіл є однією з причин, що призводять до порушення функцій мозку, характерних для того чи іншого захворювання нервової системи [Субботин А.Н., Сумбаев А.В., Козлова И.В. Применение озонотерапии в комбинированной реабилитации у больных с нарушением двигательной функции при детском церебральном параличе //Медицинский альманах. - 2013. - № 3. - С. 184-186]. Отже, одним із шляхів підвищення ефективності лікування захворювань нервової системи, що супроводжуються нейроімунним пошкодженням (шизофренія, епілепсія, алкогольний делірій із затяжним перебігом, важка абстиненція), може бути корекція складу спинномозкової рідини хворих. У численних дослідженнях показано, що терапевтичні дози озону стимулюють антиоксидантну систему (АОС) і зменшують інтенсивність перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) [Мормышев В.Η., Кудрявцев Б.П. Технология озонотерапии в комплексном лечении острого панкреатита //Вестник Российской Военно-медицинской академии. - 2007. - № 1. - С. 144-146]. Досягнення рівноваги активності ПОЛ і АОС в організмі - один з механізмів лікувальної дії озонотерапії. Разом з тим, активація ПОЛ - один з універсальних патогенетичних факторів при різних захворюваннях. Отже, озонотерапія відновлює динамічну рівновагу між ПОЛ та антиоксидантною системою захисту. Тому було припущено, що ендолюмбальне введення озоно-кисневої суміші, минаючи гематоенцефалічний бар'єр, дозволить полегшити перебіг алкогольного абстинентного синдрому (ААС), одним із основних патогенетичних механізмів розвитку якого є порушення обміну нейромедіаторів та вільнорадикальне окислення у клітинах ЦНС. Завдяки такому способу здійснюється прямий вплив на структури ЦНС, активація процесів ПОЛ, досягається купірування алкогольного делірію із затяжним перебігом, толерантного до бензодіазепінів (професійний та муситуючий делірій). ПТО можна використати як додатковий лікувальний захід при проведенні діагностичної люмбальної пункції у пацієнтів з судомним синдромом алкогольного генезу з метою профілактики подальшого розвитку алкогольного делірію. ПТО проводять, коли при об'єктивній оцінці стану хворого з алкогольною абстиненцією за шкалою протоколу CIWA-Ar (1987 p., J.Т. Салліван і ін.) отримують більше 25 балів. Згідно із запропонованою шкалою CIWA-Ar: якщо пацієнт набирає менше 9 балів, це свідчить про легкий перебіг алкогольної абстиненції, 9-15 балів - відповідає середній тяжкості, 15 балів та більше важка абстиненція з високим ризиком алкогольного делірію, пацієнт з оцінкою понад 25 балів, потребує лікування в умовах відділень інтенсивної терапії. Запропонований інноваційний спосіб прямої транслюмбальної оксидації при лікуванні важкого абстинентного синдрому здійснюють таким чином. Маніпуляцію проводять після обов'язкового ознайомлення хворого та/або близьких родичів та після підписання інформованої згоди на проведення втручання. Обов'язковим є попередній огляд невролога, офтальмолога з обстеженням очного дна з метою виключення абсолютних протипоказів до люмбальної пункції. Проведення ПТО протипоказано при усіх станах, коли здійснення люмбальної пункції протипоказано. При можливості проводять КТ або МРТ обстеження головного мозку для виключення набряку мозку із явищами дислокації з метою профілактики загрозливих життю ускладнень. Вираженість симптомів абстиненції оцінюють за допомогою шкали протоколу CIWA-Ar і при отриманні більше 25 балів проводять ПТО. Здійснюють попередню декомпресію - виводять 3-5 мл ліквору. Потім у спинномозковий канал вводять озоно-кисневу суміш з концентрацією 1000 мкг/л об'ємом 10 мл. Люмбальну пункцію проводять в умовах асептики та антисептики у положенні пацієнта на боці у проміжку L3-L4 після місцевої анестезії розчином новокаїну 0,5 % одноразовою голкою з мандреном (20G-22G). Бажаним є використання атравматичних голок для спінальної анестезії із заточкою типу "олівець", що зменшують частоту виникнення постпункційного головного болю. Пацієнт після проведеної пункції залишається під динамічним спостереженням лікаря протягом 12 годин. Проводять біохімічне обстеження отриманого ліквору для контролю подальшого лікування. Таким способом лікування важкого абстинентного синдрому прямою транслюмбальною оксидацією проліковано 25 пацієнтів, які були прийняті у відділення невідкладної допомоги та детоксикації Львівського обласного державного клінічного наркологічного диспансеру. У всіх пацієнтів оцінка вираженості симптомів абстиненції за шкалою протоколу CIWA-Ar становила більше 25 балів. Люмбальну пункцію проводили в умовах асептики та антисептики у положенні пацієнта на боці у проміжку L3-L4 після місцевої анестезії розчином новокаїну 0,5 % одноразовою голкою з 2 UA 112230 U 5 10 15 20 мандреном (20G-22G). Після декомпрессії вводили у спинномозковий канал озоно-кисневу суміш з концентрацією 1000 мкг/л об'ємом 10 мл. Майже у всіх випадках пацієнт після виконання ПТО засинав глибоким сном тривалістю 6-8 годин, навіть якщо до цього спостерігалось стійке безсоння. Після пробудження наставало відновлення свідомості, відновлення часово-просторового орієнтування. Хворого переставали турбувати галюцинації, він починав впізнавати близьких. З'являлася критика власного стану. Протягом першої доби у хворого починали відновлюватись нормальний ритм сну та апетит. CAT знижувався на 10-15 мм рт. ст., ЧСС знижувалася до 70-80 уд./хв. На 2-3 добу пацієнта переводили з відділення невідкладної наркологічної допомоги у загальне наркологічне відділення. Вираженість симптомів абстиненції за шкалою протоколу CIWA-Ar в першу добу знизилась до 8 балів. Також на 2-3 добу після проведення ПТО спостерігались зміни у результатах біохімічного обстеження, а саме: зниження активності амінотрансфераз АлАТ в середньому на 0,1 мкмоль/л*год. та АсАТ в середньому на 0,08 мкмоль/л*год., що дало можливість припустити, що ПТО має позитивний вплив на нейроендокринну регуляцію дезінтоксикаційної функції печінки. У 25 пацієнтів після даної процедури, що сприяла довготривалому сну, стан покращився, відбулось швидке відновлення фізіологічних та когнітивних функцій. Завдяки пропонованому способу здійснено прямий вплив на структури ЦНС, купірувався делірій на 1 добу швидше та у 30 % пацієнтів зафіксовано абортивний його перебіг. В подальшому у всіх пацієнтів відбулося швидке відновлення фізіологічних та когнітивних функцій, що дало можливість скоротити їх перебування у відділенні невідкладної наркології. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб лікування важкого абстинентного синдрому, що включає введення лікарських засобів у вигляді озоно-кисневої суміші, який відрізняється тим, що оцінюють вираженість симптомів абстиненції за шкалою протоколу CIWA-Ar і при оцінці більше 25 балів, проводять пряму транслюмбальну оксидацію, для чого здійснюють попередню декомпресію з виведенням 3-5 мл ліквору та вводять у спинномозковий канал озоно-кисневу суміш з концентрацією 1000 мкг/л об'ємом 10 мл. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3