Спосіб імплантації опорного кільця при хірургічному лікуванні недостатності тристулкового клапана у хворих на дилатаційну кардіоміопатію

Реферат: Спосіб імплантації опорного кільця при хірургічному лікуванні недостатності тристулкового клапана у хворих на дилатаційну кардіоміопатію передбачає реконструкцію тристулкового клапана. Реконструкція тристулкового клапана виконується шляхом імплантації опорного кільця, на один-два розміри менше від розрахункового, П-подібними швами (поліефір) на тефлонових прокладках із захватом тканини фіброзного кільця. UA 113227 U (12) UA 113227 U UA 113227 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до кардіохірургії, і може бути використаний для ефективної реконструкції тристулкового клапана при хірургічному лікуванні дилатаційної кардіоміопатії. Дилатаційна кардіоміопатія (ДКМП) - це захворювання міокарда, що характеризується розвитком дилатації порожнин серця з появою систолічної дисфункції, але без збільшення товщини стінок. Наявність мітральної та тристулкової недостатності (ТН) негативно впливає на виживаність хворих на ДКМП. Згідно з дослідженням F. Grigioni, наявність навіть помірної мітральної та ТН збільшує 5-річний ризик СН у 3 рази, а смерті - у 2 рази. Поясненням негативного прогностичного значення ТН може бути патологічний ланцюг дилатаційної кардіоміопатії: ступінь ремоделювання правого шлуночка (ПШ) визначає тяжкість ТН, а тяжка ТН, у свою чергу, призводить до більшого навантаження ПШ об'ємом, до подальшої дилатації ПНІ та зміни його геометрії (набування сферичної форми). Недостатність тристулкового клапана (тип ІІІв за A. Carpantier) виникає за рахунок трьох головних механізмів: дилатації фіброзного кільця, апікальному та латеральному зміщенні папілярних м'язів. Відомий спосіб хірургічного лікування тристулкової недостатності з імплантацією опорного кільця A. Carpentier [Tricuspid Valve Repair Technique / Patrick M. McCarthy // Operative Techniques in Thoracic and Cardiovascular Surgery. - 2011. Vol. 16. - № 2. - Р. 97-111]. Він включає анулопластику фіброзного кільця клапана опорним кільцем, на один-два розміри менше від розрахункового, шляхом накладення швів, що міцно фіксують фіброзне кільце клапана до опорного кільця. Спосіб дозволяє змінити форму і зменшити розміри фіброзного кільця клапана до величин, заданих розміром і формою опорного кільця. Недоліком означеного способу є те, що після рестриктивної аннулопластики опорним кільцем у хворих на ДКМП, виникає прогресування чи рецидив тристулкової недостатності, який до кінця першого півріччя досягає, за різними публікаціями, до 30 %. Однією із причин рецидиву недостатності тристулкового є прорізування швів накладених за стандартною методикою при аннулопластиці. Задача, що поставлена корисною моделлю, є збільшення арсеналу методів ефективного хірургічного лікування ДКМП. Поставлена задача вирішується тим, що в способі хірургічного лікування ДКМП виконується рестриктивна аннулоплікація при хірургічному лікуванні недостатності тристулкового клапана у хворих на дилатаційну кардіоміопатію. Згідно винаходу в способі реконструкція тристулкового клапана виконується шляхом імплантації опорного кільця, на один-два розміри менше від розрахункового, П-подібними швами (поліефір) на тефлонових прокладках із захватом тканини фіброзного кільця. Виконувались наступні етапи реконструкції атріовентрикулярних клапанів: 1) Доступом через праве передсердя виконувалось аннулопластика тристулкового клапана з використанням ригідного опорного кільця. Кільце, що імплантується, є на один-два розміри меншим від розрахункового. Імплантація кільця проводилась П-подібними швами в передсердній позиції, плетеним поліефіром 2-0 на тефлонових прокладках (6 мм3 мм1,5 мм) із захватом тканини фіброзного кільця. 2) В подальшому вони прошиваються через імплантоване опорне кільце та зав'язуються. В середньому 10-12 швів. 3) Біля зони атріовентрикулярного вузла П-подібні шви проводяться без тефлонових прокладок. Спосіб пояснюється кресленням, де схематично показано прошивання П-подібними швами плетеним поліефіром 2-0 на тефлонових прокладках (6 мм3 мм1,5 мм) із захватом тканини фіброзного кільця. Спосіб ілюструє наступний приклад застосування. Приклад. На лікуванні в Національному інституті серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова в період з 2007 р. по 2015 р. знаходились 54 пацієнтів із ДКМП із вираженою функціональною недостатністю на мітральному та тристулковому клапанах, що потребували хірургічної корекції. Середній вік пацієнтів становив 50±14 роки. 3 них чоловіків - 45(84 %), жінок - 9(16 %). Всі пацієнти групи спостереження в доопераційному періоді знаходились в III-IV функціональному класі за NYHA (3±0,4), мали систолічну дисфункцію (ФВ - 28±7,0 %), мітральну регургітацію від 2 до 3+ (2,5±0,5), тристулкову недостатність від 2 до 3+ та значно збільшене значення КДІ (155±50 мл/м2). Хірургічне лікування всіх пацієнтів проводилось в умовах штучного кровообігу, доступом із поздовжньої серединної сіернотомії. Для стабілізації гемодинаміки 3 пацієнти потребували 1 UA 113227 U 5 10 15 20 25 30 постановки внутрішньоаортальної балонної коптрапульсації (ВАБК) на доопераційному етапі. Підключення апарату штучного кровообігу виконувалося шляхом канюляції висхідної аорти, роздільно верхньої та нижньої порожнистих вен. Операція проводилася в умовах системної (30°) та локальної (місцеве охолодження міокарда) гіпотермії. Захист міокарда здійснювався шляхом використання стандартного протоколу комбінованої кристалоїдної кардіоплегії (кустодіол). Доступом через праве передсердя та міжпередсердну перетинку виконувалось аннулопластика тристулкового та мітрального клапанів з використанням ригідних опорних кілець. Вибране кільце, яке імплантувалося, було на один-два розміри менші від розрахункових. Для ТК: № 30-44 (81,5 %), № 32-9 (16,7 %), № 34-2 (1,8 %) випадки. Імплантація кільця проводилась П-подібними швами в передсердній позиції, плетеним поліефіром 2-0 на тефлонових прокладках (6 мм3 мм1,5 мм) із захватом тканини фіброзного кільця. Ефективність виконаної корекції оцінювалася за допомогою інтраопераційного черезстравохідного ЕхоКГ. Використання даної методики дозволило нам виконати максимально якісну, корекцію функціональної недостатності тристулкового клапана. Тривалість штучної вентиляції легень(ШВЛ) становила 28±5 годин, у 1 пацієнта була виражена дихальна недостатність на фоні ХОЗЛ, що вимагало пролонгованої ШВЛ з постановкою трахеостоми. Середня тривалість знаходження хворих на підтримці симпатоміметиків складала 76±18 годин, у 7(13 %) серцева недостатність, що вимагала підтримки з допомогою ВАБК. У одного пацієнта (2 %) було гостре порушення мозкового кровообігу, та у 3(6 %) гостра ниркова недостатність, що вимагало замісної ниркової терапії. На госпітальному етапі летальних випадків не було. В післяопераційному періоді ефективність хірургічного лікування оцінювалась за допомогою клінічного статусу та ЕхоКГ. Застосування запропонованого способу імплантації опорного кільця при хірургічному лікуванні недостатності тристулкового клапана у хворих на дилатаційну кардіоміопатію дозволяє збільшити арсенал методів ефективного хірургічного лікування ДКМП. Використання способу імплантації опорного кільця при хірургічному лікування недостатності тристулкового клапана у хворих на ДКМП дозволяє надійно усунути тристулкову недостатність і зменшити ймовірність її рецидиву. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб імплантації опорного кільця при хірургічному лікуванні недостатності тристулкового клапана у хворих на дилатаційну кардіоміопатію, що передбачає реконструкцію тристулкового клапана, який відрізняється тим, що реконструкція тристулкового клапана виконується шляхом імплантації опорного кільця, на один-два розміри менше від розрахункового, П-подібними швами (поліефір) на тефлонових прокладках із захватом тканини фіброзного кільця. 2 UA 113227 U Комп’ютерна верстка Т. Вахричева Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут інтелектуальної власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3