Спосіб пластики тристулкового клапана серця

Винахід відноситься до медицини, а саме до хірургії і може бути використаний при хірургічному лікуванні хворих на хронічну рецидивуючу тромбоемболію легеневої артерії. Відомі способи пластики тристулкового клапана серця, які включають накладання П-подібного шва з тефлоновими прокладками на фіброзне кільце відповідно задній стулці тристулкового клапана по переду від коронарного синусу. Відомий також спосіб, при якому виконують плікацію розширеної частини фіброзного кільця, відповідно передній та задній стулці тристулкового клапана за допомогою напівкісетного шва [1, 2]. Недоліками цих способів є велика кількість ускладнень через прорізи напівкісетних швів, недостатню корекцію тристулкового клапана та велику вірогідність тромбоутворення на тефлонових прокладках. Найближчим аналогом є спосіб пластики тристулкового клапана який включає прошивання фіброзного кільця з імплантацією опірного півкільця, виробленого з проволочного каркасу, оплетеного синтетичною тканиною [3]. Недоліком цього способу також є велика кількість післяопераційних ускладнень, обумовлених жорсткою конструкцією кільця і можливістю інфікування оплетки. Задачею винаходу є розробка такого способу пластики тристулкового клапана, який за рахунок використання опірного півкільця із смужки аутоперикарда забезпечував би зниження післяопераційних ускладнень. Поставлена задача вирішується тим, що в способі пластики тристулкового клапана, який включає обшивання фіброзного кільця тристулкового клапана з імплантацією опірного півкільця, згідно винаходу опірне півкільце виконують із смужки аутоперикарда попередньо обробленого глютаровим альдегідом. Виконання опорного півкільця із аутоперикарда обробленого глютаровим альдегідом знижує кількість післяопераційних ускладнень, так як кільце із аутоперикарда більш еластичне, не травмує оточуючі тканини та не сприяє тромбоутворенню. Спосіб виконують наступним чином. Після виконання серединної стернотомії видаляється частина переднього листка аутоперикарда, який занурюється в розчин глютарового альдегіду. Наступним етапом вскривається праве передсердя. Фіброзне кільце обшивається П-подібними швами, виключаючи область септальної стулки у передньоперегородочній комісури та відступаючи від основи стулок на 2мм. Згідно необхідного розміру тристулкового клапана вирізається смужка з аутоперикарда обробленого глютаровим альдегідом шириною 5-6мм. Далі смужку з аутоперикарда прошивають П-подібними швами та зав'язують. Спроможність клапана перевіряють гідропробою. Приклад Хворий К, 63 роки, був госпіталізований до клініки 27.03.2002 з попереднім діагнозом "Тромбоемболія легеневої артерії". Історія хвороби №1605. Хворий скаржився на задуху у спокої, серцебиття, значне обмеження фізичної активності. Скарги з'явились раптово, після перенесеної 21.03.2002р операції з приводу аденоми передміхурової залози. При ехокардіографічному обстеженні (27.03.2002) праві відділи серця значно розширені. Визначається виражена тристулкова недостатність, систолічний тиск у правому шлуночку - 60мм рт.ст. Легенева гіпертензія 50%. При пульмонографії (28.03.2002) виявлена масивна тромбоемболія обох гілок легеневої артерії. Тиск у легеневій артерії 95/60мм рт.ст. 29.03.2002 хворому К. була проведена за життєвими показами, операція - тромбектомія із легеневої артерії, анулоплікація тристулкового клапана. Протокол операції: Серединна стернотомія. Вскрито перикард. У перикарді помірна кількість хільозної рідини. Серце значно розширено за рахунок правих відділів. Скоротливість правих відділів знижена. Включено АШК. Гіпотермія 30°С. Електрична фібриляція серця. Вскрито головний стовбур легеневої артерії. Виділено тромботичні маси із стовбура легеневої артерії. З лівої гілки легеневої артерії виділено тромб довжиною 15см. За аортою зроблено розтин правої гілки легеневої артерії. Легенева артерія ушита неперервним швом. Розтинається праве передсердя. Фіброзне кільце ТК обшите П-подібними швами, виключаючи область септальної стулки у передньоперегородочній комісури, відступаючи від основи стулок на 2мм. Вирізана смужка з аутоперикарда обробленого глютаровим альдегідом шириною 5-6мм, довжиною 50мм. Смужка з аутоперикарда прошита Пподібними швами. Гідропроба. Стулки клапана спроможні. Профілактика повітряної емболії. Серцева діяльність поновлена після зігрівання хворого та однократної електричної дефібриляції. Гемодинамика стабільна. Ознак серцевої слабкості нема. Відключено АШК. Гемостаз. Встановленодренажі у простір за грудиною та порожнину перикарду. Підшито епікардіальні електроди. Послойне ушивання рани. Тривалість операції - 2 години 40 хвилин, тривалість штучного кровообігу - 53 хвилини, штучної фібриляції шлуночків - 23 хвилини. Післяопераційний період протікав без ускладнень, тривалість штучної вентиляції після операції - 8 годин, інотропна підтримка на протязі 1 доби в дозі (2,0мкг/кг за хвилину). При контрольному ехокардіографічному обстеженні 05.04.2002 тиск у правому шлуночку - 25мм рт.ст., зворотній витік на трикуспідальному клапані не виявляється. 27.03.2002 року хворого було виписано додому у задовільному стані. Запропонований спосіб пластики тристулкового клапана під час операції у хворих з тромбоемболіею легеневої артерії було використано у восьми пацієнтів. Післяопераційних ускладнень не спостерігалось. В той же час у чотирьох хворих оперованих з застосуванням способу-аналога у трьох випадках спостерігалась залишкова тристулкова недостатність, а в одному випадку утворення тромбів на синтетичній тканині опірного півкільця. Таким чином, порівняння запропонованого способу з найближчим аналогом показує, що застосування запропонованого способу дозволяє знизити кількість післяопераційних ускладнень. Джерела інформації: 1. Carpentier A., Deloche A., Hanania G., et al. Surgical management of acquired tricuspid valve disease // J. thorac. cardiovasc. Surg. -1974. -Vol.67. -P.53-60. 2. Elliot M.J. HamiltonJRL. Clark J. Perfusion for pediatric open-heart Surgery. Perfusion. -1996. -N5. -p.1-8. 3. Бураковський В.И., Бокерия Л.А. Сердечно-сосудистая хир ургия. Москва "Медицина" -1989. -с.434-435 найближчий аналог.