Електроніж
Номер патенту: 113475
Опубліковано: 25.01.2017
Автори: Дзюба Анатолій Іванович, Фесенко Григорій Васильович, Дзюба Олег Анатолійович, Мерінець Наталія Анатоліївна
Формула / Реферат
Електроніж, що складається з леза, нагрівального елемента, розташованого в заглибленні леза зі сторони робочої поверхні і з'єднаного з джерелом струму, пустотілого кронштейна, закріпленого своїм переднім кінцем до леза та ручки, який відрізняється тим, що в задній частині леза виконаний паз симетрично його повздовжній осі з охопленням переднього кінця кронштейна, а нагрівальний елемент виконаний секційним, секції якого розташовані послідовно в напрямку до паза і з'єднані з установленими на ручці електроножа перемикачем джерела струму та пристроями світлової і звукової сигналізації, при цьому ручка розташована під кутом a=13-15° до робочої поверхні леза, а передня частина леза виконана криволінійною з відхиленням в сторону, протилежну робочій поверхні леза на відстань l=10-13 мм.
Текст
Реферат: Спосіб остеокоригувальної ахіллотомії включає пересічення ахіллова сухожилля у фронтальній площині. Ахіллотомію виконують в перехідній сухожильно-м'язової зоні в межах 10 см від місця кріплення ахіллова сухожилля до п'яткової кістки, після чого виконують лігування пересіченого ахіллова сухожилля. Пацієнтам, яким ампутацію переднього відділу стопи виконують за абсолютними показаннями (розвиток гангрени пальців стопи), ахіллотомію виконують через 3-4 місяці незалежно від того загоїлась рана чи ні. Пацієнтам, яким ампутацію переднього відділу стопи виконують за відносних показань (нейроостеоартропатична форма синдрому діабетичної стопи), ахіллотомію виконують превентивно за 2-3 тижні до планованої ампутації стопи або одночасно з ампутацією. UA 113475 U (12) UA 113475 U UA 113475 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини і стосується хірургічного лікування захворювань опорно-рухового апарату, зокрема хворих з синдромом діабетичної стопи. Перевага нейропатичних і нейроішемічних форм в структурі хворих синдромом діабетичної стопи призводить до великої кількості хворих з остеодеформаціями і виразковими дефектами. При необхідності проведення ампутації на рівні суглоба Лісфранка і дистальніше (за Шарпом), виникає виражена деформація стопи за рахунок переваги сили натягу ахіллова сухожилля назад і відсутності будь-якого протилежного опору його розгинання. При цьому кукса стопи, нахилена донизу, втрачає свою опороспроможність, відбувається швидке утворення виразок і ран, а швидко виникаюча контрактура в гомілковостопному суглобі призводить до неможливості опори на дану куксу навіть за допомогою протезування. Крім того, тракція стопи донизу призводить до розтягування тканин в зоні рани і створює перешкоди для загоєння рани первинним натягом. Дане ускладнення призводить до більш високих ампутацій на рівні гомілки і, як наслідок, до більшої інвалідизації хворого. Тому для попередження формування патологічної кукси стопи було запропоновано виконувати остеокорегувальну ахіллотомію. Патологічно сформована культя не дозволяє досягти кінцевого результату лікування - формування опороспроможної кукси стопи, призводить до пролонгації ранового процесу і підвищує ризик високої ампутації. Найбільш близьким аналогом по кількості істотних ознак є спосіб виконання ахіллотомії [патент РФ № RU2098031, МПК А61В 17/56, опубл. 10.12.1997], що включає пересічення ахіллова сухожилля у фронтальній площині. Пересічення виконують Z-подібним з двох проколів шкіри і сухожилля в дистальній і проксимальній його частині. Одночасно пересікають спайки між сухожиллям і шкірою з місця дистального вколу ахіллотома у п'ятковій кістці. Спосіб дозволяє уникнути відкритої ахіллотомії в разі рецидиву патологічної установки сформованої стопи після неодноразових операцій і розвитку рубцевих тканин, розрізи шкіри не більше 0,5 см знижують ймовірність виникнення післяопераційних ускладнень у вигляді нагноєння, крайових некрозів шкіри, утворення рубців, що спаюють шкіру і сухожилля, скорочує час оперативного втручання і витрату операційного матеріалу. Основним недоліком відомого способу є те, що у випадку синдрому діабетичної стопи при максимальному видаленні уражених тканин дистальних відділів стопи відомим способом неможливо зберегти опороспроможність кукси стопи, так як метою виконання ахіллотомії при синдромі діабетичної стопи є повне усунення функції згинання стопи. Також при виконанні відомого способу відсутній візуальний контроль над процесом пересічення сухожилля, при цьому існує загроза пошкодження судин і, як наслідок, кровотеча із артерій, що живлять ахіллове сухожилля, з можливим формуванням гематом у післяопераційній рані, неможливо запобігти зрощенню пересіченого ахіллова сухожилля, а також необхідний дорогий інструмент. Задачею даної корисної моделі є розробка більш ефективного способу ахілотомії при синдромі діабетичної стопи зі збереженням опороспроможності кукси стопи при максимальному видаленні уражених тканин дистальних відділів стопи для створення умов загоєння рани і запобіганню ускладненням. Поставлена задача вирішується тим, що у способі остеокорегувальної ахіллотомії, що включає пересічення ахіллова сухожилля у фронтальній площині, згідно з корисною моделлю, ахіллотомію виконують в перехідній сухожильно-м'язової зоні в межах 10 см від місця кріплення ахіллова сухожилля до п'яткової кістки, після чого виконують лігування пересіченого ахіллова сухожилля, при цьому пацієнтам, яким ампутацію переднього відділу стопи виконують за абсолютними показаннями (розвиток гангрени пальців стопи), ахіллотомію виконують через 3-4 місяці незалежно від того загоїлась рана чи ні, а пацієнтам, яким ампутацію переднього відділу стопи виконують за відносних показань (нейроостеоартропатична форма синдрому діабетичної стопи), ахіллотомію виконують превентивно за 2-3 тижні до планованої ампутації стопи або одночасно з ампутацією. Пропонований спосіб дозволяє уникнути ішемічних і гнійних ускладнень при виконанні пересічення ахіллова сухожилля в умовах недостатнього кровопостачання більш дистальних відділів, дозволяє нівелювати опір ахіллова сухожилля і перешкоджати тракції кукси стопи донизу. Відсутність деформації стопи дозволяє зберегти опороспроможність кукси стопи, навіть без застосування ортопедичних пристосувань при ампутації на рівні суглоба Лісфранка. Лігування пересіченого ахіллова сухожилля запобігає кровотечі з живлячих його судин. Так само при виконанні відкритої ахіллотомії існує можливість інтраопераційної візуальної оцінки кровообігу в рані. Завдяки виконанню ахіллотомії через 3-4 місяці після ампутації переднього відділу стопи, виконаної за абсолютними показниками, в гомілковостопному суглобі утворюється анкілоз 1 UA 113475 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 (відсутність рухів) та попереджається патологічна рухливість суглобів стопи. Виконання ахіллотомії в більш пізні терміни (пізніше 3-4 місяці після операції) може не привести до вирівнювання кукси стопи через формування грубої контрактури гомілковостопного суглоба при постійній тракції ахіллова сухожилля. Завдяки виконанню ахіллотомії превентивно за 2-3 тижні до планованої ампутації стопи або одночасно з ампутацією переднього відділу стопи, виконаною за відносними показниками, вже через місяць після ампутації формується опороспроможна кукса стопи. Спосіб остеокорегувальної ахіллотомії виконують під провідниковою анестезією з блокадою сідничного нерва 0,5 % розчином лонгокаїну по В.Ф. Войно-Ясенецькому. Поздовжній розріз шкіри до 4 см довжиною виконують в проекції ахіллова сухожилля. Після виділення ахіллова сухожилля виконують його пересічення в перехідній сухожильно-м'язової зоні, що становить більше 10 см від місця кріплення ахіллова сухожилля до п'яткової кістки. Пересічення проводять у фронтальній площині за допомогою скальпеля. Після виконують лігування - ахіллове сухожилля прошивають і перев'язують атравматичною розсмоктувальною ниткою. Рану вшивають наглухо. Якщо пацієнтові виконують ампутацію переднього відділу стопи за відносними показниками, наприклад, при нейроостеоартропатичній формі синдрому діабетичної стопи, ахіллотомію виконують превентивно за 2-3 тижні до планованої ампутації стопи або одночасно з ампутацією. Якщо пацієнтові виконують ампутацію переднього відділу стопи за абсолютними показаннями, наприклад, при розвитку гангрени пальців стопи, ахіллотомію виконують через 3-4 місяці незалежно від того зажила рана чи ні. Після загоєння рани пацієнту накладають іммобілізуючу пов'язку Total Contact Cast з метою досягнення анкілозу гомілковостопного суглоба. Приклад. Хворий М., 57 років госпіталізований в Обласній гнійно-септичний центр ім. Святого Луки з діагнозом: СД 2 тип. Тяжка форма (по ускладненнях), субкомпенсований. Діабетична полінейропатія. Синдром діабетичної стопи. Нейропатична форма. Трофічна виразка підошвової поверхні лівої стопи. Wagner IV. З анамнезу відомо, що пацієнт хворіє на цукровий діабет 10 років, знаходиться на інсулінотерапії. Виразка на підошвовій поверхні існує 1,5 року. Пальці молотоподібно деформовані. Уздовж підошовної поверхні біля основи 3, 4 плюснефалангових суглобів рановий дефект 5-6 см. Дном рани є некротизована капсула суглоба, з рани гнійні виділення. На рентгенограмі лівої стопи визначається молотоподібна деформація пальців стопи з формуванням підвивихів в плюсно-фаланогових суглобах. Після передопераційної підготовки хворому виконано остеокорегувальну ахіллотомію відповідно до пропонованого способу та некретомію лівої стопи. В післяопераційному періоді проводилася комплексна антибактеріальна, дезінтоксикаційна, нейротропні, інсулінотерапія, іммобілізація лівої нижньої кінцівки гіпсовим лангетом. На тлі проведеного лікування відзначалася позитивна динаміка у вигляді купірування запальних змін локального та системного характеру. Через 14 днів після операції зняті шви, рана загоїлася первинним натягом, рана на підошві без ознак запалення. На 16-у добу після первинного оперативного лікування хворому виконана трансметатарсальна ампутація переднього відділу лівої стопи по за Шарпом. Продовжена комплексна терапія, перев'язки, іммобілізація лівої стопи. Через наступні 14 днів, зняті шви. Рана загоїлася первинним натягом. Хворий виписаний з відділення на 32 добу стаціонарного лікування. Через 2 тижні після виписки хворого накладена знімна іммобілізуюча пов'язка Total Contact Cast. Хворий переведений на таблетовані цукрознижуючі препарати. Хворий продовжив подальше лікування і спостереження в кабінеті діабетичної стопи. Таким чином пропонований спосіб остеокорегувальної ахіллотомії для хворих із синдромом діабетичної стопи дозволяє зберегти опороспроможність кукси стопи зі створенням умов загоєння рани і запобігання ускладненням після ампутації переднього відділу стопи. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 Спосіб остеокоригувальної ахіллотомії, що включає пересічення ахіллова сухожилля у фронтальній площині, який відрізняється тим, що ахіллотомію виконують в перехідній сухожильно-м'язовій зоні в межах 10 см від місця кріплення ахіллова сухожилля до п'яткової кістки, після чого виконують лігування пересіченого ахіллова сухожилля, при цьому пацієнтам, яким ампутацію переднього відділу стопи виконують за абсолютними показаннями (розвиток гангрени пальців стопи), ахіллотомію виконують через 3-4 місяці незалежно від того загоїлась рана чи ні, а пацієнтам, яким ампутацію переднього відділу стопи виконують за відносних показань (нейроостеоартропатична форма синдрому діабетичної стопи), ахіллотомію виконують превентивно за 2-3 тижні до планованої ампутації стопи або одночасно з ампутацією. 2 UA 113475 U Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3
ДивитисяДодаткова інформація
МПК / Мітки
МПК: B26B 9/00, B25F 1/00, B26B 3/00, A01K 59/00, A01K 59/02
Мітки: електроніж
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/5-113475-elektronizh.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Електроніж</a>
Попередній патент: Установка для виробництва гіпсокартону та спосіб виготовлення гіпсокартонного листа
Наступний патент: Підсилювач потоку рульового механізму транспортного засобу
Випадковий патент: Спосіб визначення вмісту ароматичних вуглеводнів та бензолу у моторних паливах