Спосіб прогнозування ризику виникнення бронхіальної астми у дітей в залежності від обтяженого генетичного анамнезу

Реферат: Спосіб прогнозування ризику виникнення бронхіальної астми у дітей в залежності від обтяженого генетичного анамнезу полягає в анамнестичному виявленні обтяженої спадковості. Додатково проводять визначення поліморфних варіантів заміни G308A гена туморнекротизуючого фактора альфа (TNFα) і при виявленні у пацієнта гомозиготного варіанта G/G генотипу по основному алелю прогнозують високу ймовірність виникнення бронхіальної астми у дитини. UA 113819 U (12) UA 113819 U UA 113819 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, зокрема до пульмонології та алергології, і може бути використана для прогнозування ризику виникнення бронхіальної астми у дітей в залежності від обтяженого генетичного анамнезу. Відомий спосіб прогнозування високої ймовірності виникнення бронхіальної астми у дітей, що полягає в анамнестичному виявленні обтяженої спадковості [1]. За відомим способом виявлення обтяженої спадковості здійснюють шляхом збору даних анамнезу дитини і при наявності у бабусі по материнській лінії бронхіальної астми або хронічного бронхообструктивного захворювання легень та хоча б одного епізоду бронхіальної обструкції у дитини, а також дослідження рівня загального імуноглобуліну Е методом імуноферментного аналізу з показником, вище 300 МО/мл, стверджують про високий ризик виникнення бронхіальної астми у дитини. Недоліком відомого способу є недостатній рівень точності, інформативності та клінічної ефективності, що не забезпечує достатньою мірою достовірну інформацію про можливий ризик розвитку бронхіальної астми, оскільки враховує тільки обтяжену спадковість до алергічних захворювань та визначення підвищеного рівня загального імуноглобуліну Е більше 300 МО/мл, який може спостерігатись у дітей не тільки з атопічною налаштованістю організму. Неухильний ріст захворюваності на бронхіальну астму серед дітей та ранній дебют алергічної патології в дитячому віці обумовлює потребу змінити підходи до цієї проблеми. Очевидним є те, що ретельне вивчення спадкового анамнезу в родині - лише перший крок до попередження хвороби. Наявність негативної тенденції до зростання захворюваності, викликає значний інтерес до пошуку молекулярно-генетичних механізмів розвитку бронхіальної астми серед дитячої популяції, а також причинних алергенів, які визначають тип та ступінь реакцій організму у відповідь на впливи середовища. Саме тому за останні роки все більшої актуальності набуло дослідження генотипових та фенотипових ознак, взаємодія яких формує адаптаційно-пристосувальні механізми до мінливих факторів зовнішнього середовища. Через це більша кількість науковців спрямовують свої дослідження на глибше вивчення генетичних чинників. Співставлення отриманих результатів у процесі проведення молекулярно-генетичного дослідження в комплексі із даними клінічних та лабораторно-інструментальних методів обстеження дає можливість надати ряд заходів, спрямованих на первинну та вторинну профілактику генетично детермінованих захворювань, спрогнозувати тяжкість перебігу нозологій та сприяти забезпеченню надання лікувальних схем з врахуванням індивідуальних особливостей дитини. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом зміни технологічного прийому, а саме визначення поліморфізму гена туморнекротизуючого фактора альфа (TNFα) в локусі G308A, забезпечується швидке виявлення, попередження та проведення своєчасної і невідкладної профілактики розвитку бронхіальної астми у дітей, що допоможе у формуванні диспансерної групи високого ризику виникнення захворювання досягти підвищення точності, інформативності та клінічної ефективності способу в цілому. Для вирішення поставленої задачі до уваги було взято те, що саме наявність обтяженого спадкового анамнезу у комплексі із проведенням генетично-молекулярного дослідження дає можливість скласти прогноз про ризик виникнення бронхіальної астми у дітей на основі ретельно вивчених відібраних даних з високою точністю та інформативністю. З практики останніх років в діагностичних цілях для прогнозування ризику виникнення бронхіальної астми все більшого інтересу у науковців викликає питання співставлення даних обтяженого анамнезу із станом генетично обумовленої активності цитокінів, а тому нами був досліджений генотип TNFα y дітей, хворих на бронхіальну астму. Вивчаючи генотипові особливості даних пацієнтів, вдалось встановити переважання гомозиготного варіанта G/G (68,32 %) заміни гена TNFα в локусі G308A. У хворих з успадкуванням бронхіальної астми по материнській лінії, а також серед осіб з наявністю бронхіальної астми по батьківській лінії найчастіше зустрічався G/G генотип (відповідно: 75,00 % та 73,68 %). Вивчення даних анамнезу дозволило встановити, що діагностична цінність визначення гомозиготи по основному алелю G/G TNFα заміни G308A є істотно превалюючою незалежно від клінічного варіанта бронхіальної астми (монопатологія, еволюція атопічного маршу, комбінована системна алергія), і дозволяє розглядати даний метод молекулярно-генетичного аналізу як ефективний маркер реалізації алергічної патології. Отже, при прогнозуванні ризику виникнення і розвитку бронхіальної астми у дітей врахування ролі спадкового фактора є вкрай необхідним, що дозволить зробити ефективне індивідуальне призначення лікувальнопрофілактичних заходів пацієнтам. 1 UA 113819 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Виходячи з наведеного, поставлену задачу вирішують тим, що у відомому способі прогнозування ризику виникнення бронхіальної астми у дітей в залежності від обтяженого генетичного анамнезу, що полягає в анамнестичному виявленні обтяженої спадковості, відповідно до корисної моделі, додатково проводять визначення поліморфних варіантів заміни G308A гена TNFα і при виявленні у пацієнта гомозиготного варіанта G/G генотипу по основному алелю прогнозують високу ймовірність виникнення бронхіальної астми у дитини. Конкретно спосіб здійснюють таким чином. У процесі проведення комплексного обстеження хворої дитини спочатку визначають наявність обтяженого спадкового анамнезу щодо хронічних бронхообструктивних захворювань, а також наявність випадків бронхіальної обструкції у дитини. Потім проводять молекулярногенетичне дослідження шляхом виявлення особливостей поліморфізму гена TNFα в локусі G308A. Для цього у дитини, хворої на бронхіальну астму, натщесерце здійснюють забір крові з ліктьової вени в кількості 1 мл. Генотипування поліморфних варіантів заміни G308A гена TNFα проводять шляхом виділення ДНК з периферійної крові за допомогою відцентрових фільтрів з використанням тест-системи "innu PREP Blood DNA Mini Kit" (Німеччина) [2]. Для визначення та наступного аналізу поліморфізму довжини рестрикційних фрагментів гена TNFα (G308A) rs1800629 проводять полімеразну ланцюгову реакцію. Для ампліфікування досліджуваних ділянок ДНК генів використовують модифіковані протоколи зі специфічними олігонуклеотидними праймерами "Metabion" (Німеччина). Продукти ампліфікації фрагментів ДНК генів гідролітично розщеплюють за допомогою ендонуклеази рестрикції Ncol ("Thermo Scientific", США). Після завершення молекулярно-генетичного дослідження отримані результати візуалізують у трансілюмінаторі. Потім проводять вивчення отриманих результатів, здійснюють ретельний аналіз та оцінюють усі відібрані дані для складання прогнозу про високу ймовірність виникнення бронхіальної астми у дитини. Отже, при виявленні гомозиготного варіанта G/G генотипу по основному алелю поліморфного варіанта заміни G308A гена TNFα тa при наявності обтяженого спадкового анамнезу складають прогноз про високу ймовірність виникнення бронхіальної астми у дитини, з метою своєчасного застосування превентивних заходів для попередження дебюту даної нозології. Приклад 1. Хлопчик К., 9 років, перебував на стаціонарному лікуванні у пульмонологічному відділенні з діагнозом бронхіальної астми із середньотяжким персистуючим перебігом; симптоми бронхообструкції в якого дебютували вже в ранньому дитячому віці. За даними анамнезу вдалось виявити обтяжений спадковий анамнез по материнській лінії. Проведене молекулярногенетичне дослідження засвідчило наявність гомозиготного варіанта G/G по основному алелю G308A TNFα. При ретельному співставленні отриманих даних було доведено, що вирішальна роль в реалізації захворювання належить наявності обтяженого спадкового анамнезу, зокрема по материнській лінії, з гомозиготним варіантом G/G генотипу G308A гена TNFα. Приклад 2. Запропонованим способом, для досягнення поставленої нами задачі, було проведено поглиблене клініко-інструментальне та молекулярно-генетичне обстеження 101 дитини з бронхіальною астмою та здійснено визначення поліморфних варіантів заміни G308A TNFα. В процесі обстеження хворих дітей, за даними генетичного анамнезу з успадкуванням бронхіальної астми по материнській лінії, де родичі хворіли бронхіальною астмою, а також серед осіб з наявністю бронхіальної астми по батьківській лінії було виявлено, що найчастіше зустрічався гомозиготний G/G генотип по основному алелю (відповідно: 75,00 % та 73,68 %). Отже, визначення генотипових особливостей заміни G308A гена TNFα шляхом молекулярногенетичного дослідження та збору даних обтяженого спадкового анамнезу дає змогу спрогнозувати ризик виникнення бронхіальної астми та своєчасно застосувати профілактичні заходи для попередження дебюту захворювання. Таким чином, запропонований спосіб забезпечує вищу, ніж за відомим способомпрототипом, точність й інформативність дослідження, а отже вищу клінічну ефективність від його використання в діагностичних цілях. Запропонований спосіб може бути впроваджений у клінічну медицину для складання прогнозу про ризик виникнення бронхіальної астми у дітей з обтяженим генетичним анамнезом і, особливо, для пошуку та розробки сучасних методів первинної та вторинної її профілактики. Джерела інформації: 1. Пат. 101856 UA. Спосіб прогнозування високої ймовірності виникнення бронхіальної астми у дітей / Гончарук С.Ф., Бажора Ю.І., Касьяненко Г.В., Паненко А.В. - № а 2011 06717 від 30.05.2011; опубл. 13.05.2013; бюл. № 9. 2 UA 113819 U 2. Investigation of TNF-alpha gene (G308A) and GSTP1 gene (Ilel05Val) polymorphisms in Turkish patients with retinopathy of prematurity // [M. Ture, M. Yildiz, M. Karkucak, E. T. Gulten, D. Sigirli] // Turk J Med Sci. - 2015. - Vol. 45. - P. 164-169. 5 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб прогнозування ризику виникнення бронхіальної астми у дітей в залежності від обтяженого генетичного анамнезу, що полягає в анамнестичному виявленні обтяженої спадковості, який відрізняється тим, що додатково проводять визначення поліморфних варіантів заміни G308A гена туморнекротизуючого фактора альфа (TNFα) і при виявленні у пацієнта гомозиготного варіанта G/G генотипу по основному алелю прогнозують високу ймовірність виникнення бронхіальної астми у дитини. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3