Спосіб діагностики когнітивних дисфункцій у дітей після багаторазових наркозів

Реферат: UA 114668 U UA 114668 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Спосіб діагностики когнітивних дисфункцій у дітей після багаторазових наркозів належить до медицини, а саме до анестезіології, нейропсихології, психології, і призначений для виявлення когнітивних дисфункцій після проведення загальної анестезії у дітей з багаторазовими наркозами. Актуальність способу полягає в тому, що дія анестетиків на когнітивні функції у дітей досі не досліджена. Дитячий мозок, який інтенсивно розвивається, дуже вразливий до дії препаратів для наркозу. Післяопераційні когнітивні дисфункції - це порушення пам'яті, концентрації уваги, темпу сенсомоторних реакцій та розумової працездатності, та інших когнітивних функцій, що мають місце в післяопераційному періоді та підтверджені нейропсихологічними тестами [6]. Враховуючи наявність дітей з багаторазовими наркозами в анамнезі, особливості реакції дітей на госпіталізацію, на лікувальні маніпуляції, необхідність проведення більшості діагностичнолікувальних процедур серед дитячого контингенту під загальною анестезією впливає на когнітивні функції дітей [1, 2]. Клінічно порушення післяопераційних когнітивних функцій проявляються у вигляді порушень пам'яті, зосередження і концентрації уваги, мислення, мовлення, запам'ятовування, а також можуть супроводжуватися депресивним і тривожним синдромами [5]. Шнайдер Н.А. [2] розглядає післяопераційні когнітивні дисфункції як післяопераційний психоастенічний синдром. Порушення психіки після застосування загальної анестезії, за даними Шнайдера Н.А. [2] спостерігається у 7-56 % випадків загальнохірургічної практики. За роботою Яхно Н.Н. [3], 1238 % пацієнтів, що перенесли довготривалі, більше трьох годин, травматичні хірургічні втручання, в умовах комбінованої багатокомпонентної анестезії потребують в післяопераційному періоді психоневрологічної допомоги. Ряд авторів (Шнайдер Н.А., Яхно Н.Н., Литвинова Л.В.) стверджують, що нейротоксична дія препаратів для наркозу максимально виражена в дитячому віці. Клінічні дослідження показали, що діти, яким було проведено оперативне втручання в ранньому віці в подальшому мають схильність до труднощів з навчанням [1, 4]. На цей час заявнику не відомі способи діагностики когнітивних дисфункцій у дітей після багаторазових наркозів, тому заявлений спосіб не має аналогів. В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб діагностики когнітивних дисфункцій у дітей після багаторазових наркозів шляхом визначення психоневрологічного стану та вегетативного статусу дитини, який дозволяє виявити порушення пам'яті, уваги, сприйняття, мислення у дітей після наркозу та оптимізувати клініко-психологічне обстеження дітей в післяопераційному періоді. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб діагностики когнітивних дисфункцій у дітей після багаторазових наркозів включає визначення психоневрологічного стану та вегетативного статусу дитини шляхом вимірювання вегетативних індексів перед наркозом та чотириразово в перші 24 години після наркозу. Спосіб здійснюють наступним чином. 1. Збирають антенатальний і перинатальний анамнез, враховується стан матері, її супутня патологія (загроза переривання вагітності, наявність анемії, інфекційних захворювань, плацентарної недостатності). Аналізують анамнез попередніх операцій і маніпуляцій під наркозом проведених у віці до 3 років, загальну кількість оперативних втручань і маніпуляцій, тривалість проведеної загальної анестезії. 2. Обстеження проводять в передопераційному періоді і через 1, 3, 6 і 24 год. після закінчення наркозу. Всі дані фіксують в бланк клініко-психологічного обстеження дітей. 3. Визначають загальноклінічні дані і фізіологічні показники: вік, вага, зріст, артеріальний тиск (AT), частота серцевих скорочень (ЧСС), частота дихання (ЧД), сатурація киснем крові (SaO2). 4. Визначення психоневрологічного статусу пацієнтів включає проведення психологічних тестів: - психомалюнок людини за Goodenough-Harris, направлений на оцінювання інтелектуальних здібностей дітей; - прогресивні матриці Равена, для оцінювання наочно-образного мислення; - тест "виключення зайвого", направлений на оцінювання наочно-образного мислення; - тест "підбери слова", направлений на оцінювання вербально-логічного мислення; - тест "знайди квадрат", направлений на зорове сприйняття; - методика "10 слів" О.Р. Лурії, для оцінювання як оперативної так і короткотривалої пам'яті; - таблиці Шульте, для кількісної оцінки ступеня уваги; - тест "проставлення знаків" Пьєрона-Рузера, направлений на оцінювання ступеня концентрації уваги; 1 UA 114668 U - кольоровий тест Люшера, для характеристики психоемоційного стану пацієнта. 5. Визначення вегетативного статусу пацієнта здійснюють за результатами вимірювань вегетативних індексів: 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 - індекс Кердо, розрахунок: 1  AT   100 ;    ЧСС  - індекс Хільдебранта, розрахунок: ЧСС ; ЧД - індекс Робінсона, розрахунок: АТ  ЧСС . 100 Використання способу дозволяє здійснити: Мультидисциплінарний підхід до обстеження дітей з залученням анестезіологів, психологів, неврологів, та педагогів-коректорів; комплексне і різнобічне обстеження когнітивних функцій у дітей з врахуванням вегетативної динаміки та психоемоційного стану. Спосіб дає можливість враховувати супутні захворювання центральної нервової системи, обтяжений перинатальний та антенатальний анамнез, а також кратність наркозів, тривалість і травматичність оперативного втручання. Результати проведеного оцінювання когнітивних функцій: Після проведення загальної анестезії у 74 % дітей зареєстровано зменшення оперативної пам'яті і короткотривалої пам'яті, у 86 % - зменшення зорового сприйняття, у 58,3 % зменшення концентрації уваги, у 86,7 % - порушення вербально-логічного і наочно-образного мислення в порівнянні з доопераційними показниками, тобто після наркозу у пацієнтів виникли післяопераційні когнітивні дисфункції. Ступінь прояву вище вказаних розладів була більш вираженою у дітей, яким вперше в житті виконано оперативне втручання, ніж у дітей, у яких вже були наркози в анамнезі. У дітей з багаторазовими наркозами в анамнезі переважали парасимпатичні прояви вегетативної динаміки, в порівнянні з дітьми, у яких наркоз проводився вперше, в них переважали симпатичні прояви. Приклади пропонованого способу: Приклад 1. Пацієнтка Настя С., 8 років, народилася від І вагітності, І самостійних пологів, за Апгар 7/8 балів, перинатальний та антенатальний анамнез не обтяжений. На момент обстеження вага - 33 кг, зріст - 140 см. В анамнезі оперативні втручання - відсутні. Супутніх захворювань центральної нервової системи - не виявлено. Госпіталізована з діагнозом: Дермоїдна кіста шиї. Призначено оперативне лікування. Тривалість наркозу становила 1 год., проводилась комбінована загальна анестезія з застосуванням севофлурану, 1 % пропофолу, 0,005 % фентанілу. Обстежена в передопераційному періоді і через 1, 3, 6 та 12 год. після наркозу. Встановлено зниження оперативної пам'яті, короткотривалої пам'яті, зорового сприйняття, концентрації уваги, наочно-образного та вербально-логічного мислення в порівнянні з вихідними доопераційними показниками. Виявлено прояви психоастенічного синдрому після оперативного втручання. Оцінювання вегетативного статусу показало переважання симпатикотонії в післяопераційному періоді. Призначено консультацію з дитячим психологом і подальшу корекцію вказаних когнітивних дисфункцій. Приклад 2. Пацієнт Андрій С., 7 років, народився від І вагітності, І самостійних пологів, за Апгар 7/6 балів, перинатальний та антенатальний анамнез не обтяжений. На момент обстеження вага - 18 кг, зріст - 121 см. В анамнезі присутні 6 оперативних втручань з приводу генералізованої форми туберкульозу лімфатичних вузлів. Супутніх захворювань центральної нервової системи - не виявлено. Призначено повторне оперативне лікування. Тривалість наркозу становила 1,5 год., проводилась комбінована загальна анестезія з застосуванням севофлурану, 1 % пропофолу, 0,005 % фентанілу. Обстежений в передопераційному періоді, і встановлено що показники інтелектуальних функцій зменшені в порівнянні з нормальними показниками для дітей даної вікової категорії. Обстежений через 1, 3, 6 та 24 год. після наркозу, і виявлено зниження оперативної пам'яті, короткотривалої пам'яті, зорового сприйняття, концентрації уваги, наочно-образного та вербально-логічного мислення в порівнянні з вихідними доопераційними показниками. Виявлено прояви психоастенічного синдрому після оперативного втручання. Оцінювання вегетативного статусу показало переважання парасимпатикотонії в післяопераційному періоді. Призначено консультацію з дитячим психологом і подальшу корекцію вказаних когнітивних дисфункцій педагогом-коректором. Приклад 3. Пацієнт Ілья К., 8 років, народився від І вагітності, І самостійних пологів, за Апгар 8/9 балів, перинатальний та антенатальний анамнез не обтяжений. На момент обстеження вага - 26,5 кг, зріст - 123 см. В анамнезі присутні 60 оперативних втручань з приводу післяопікового 2 UA 114668 U 5 10 15 20 25 рубцевого стенозу стравоходу внаслідок вживання мийних засобів. Супутніх захворювань центральної нервової системи - не виявлено. Призначено повторне лікувально-діагностичне оперативне втручання. Тривалість наркозу становила 45 хв., проводилась комбінована загальна анестезія з застосуванням севофлурану, 1 % пропофолу, 0,005 % фентанілу. Обстежений в передопераційному періоді, і встановлено що показники інтелектуальних функцій зменшені в порівнянні з нормальними показниками для дітей даної вікової категорії. Обстежений через 1, 3, 6 та 24 год. після наркозу, і виявлено зниження оперативної пам'яті, короткотривалої пам'яті, зорового сприйняття, концентрації уваги, наочно-образного та вербально-логічного мислення в порівнянні з вихідними доопераційними показниками. Ступінь прояву когнітивних дисфункцій менший в порівнянні з дітьми з однократними наркозами. Виявлено прояви психастенічного синдрому після оперативного втручання. Оцінювання вегетативного статусу показало переважання парасимпатикотонії в післяопераційному періоді. Призначено консультацію з дитячим психологом і подальшу корекцію вказаних когнітивних дисфункцій педагогомкоректором. Джерела інформації: 1. Литвинова Л.В., Ярославська С.М. Посттравматичний стрес: теорія і практика психологічної реабілітації та лікування: методичні рекомендації/ За ред. Л.В. Литвинової, С.М. Ярославської. - К:[б.в.], 2007. - С. 23-67. 2. Шнайдер Н.А., Шпрах В.В., Салина А.Б. Послеоперационная когнитивная дисфункция (диагностика, профилактика, лечение) / В кн.: Новые компьютерные технологии. - Красноярск, 2005. - С. 95. 3. Яхно Н.Н. Когнитивные расстройства в неврологической клинике // Неврологический журнал. - 2006. - Т. 11, прил. 1. - С. 4-12. 4. Ing С., DiMaggio С., Whitehouse A. et al. Long-term differences in laguage and cognitive function after childhood exposure to anesthesia. Pediatrics; 2015; 130: e476-e485. 5. Lobov M., Knyazev A., Ovezov A. et al. Perioperative prevention of early cognitive dysfunction in children // Intensive Care Medicine. - 2010. - Vol. 36 (Suppl. 2). - P. 276. 6. Rasmussen L.S., Johnson Т., Kuipers H.M. Does anaesthesia cause postoperative cognitive dysfunction? II ActaAnaesthesiolScand. 2003; 47: 260-266. 30 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб діагностики когнітивних дисфункцій у дітей після багаторазових наркозів, який характеризується тим, що включає визначення психоневрологічного стану та вегетативного статусу дитини шляхом вимірювання вегетативних індексів перед наркозом та чотириразово в перші 24 години після наркозу. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3