Спосіб діагностики стану локального імунітету при хронічному гастродуоденіті у дітей з дисплазією сполучної тканини

Реферат: Спосіб діагностики стану локального імунітету при хронічному гастродуоденіті у дітей з дисплазією сполучної тканини включає визначення -2-дефензину в калі. При цьому додатково визначається концентрація -2-дефензину в слині; причому у дітей з хронічним гастродуоденітом без ознак дезорганізації сполучної тканини - більше 3,23 нг/мл, а у дітей з асоційованою патологією - менше 1,68 нг/мл. UA 117480 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ СТАНУ ЛОКАЛЬНОГО ІМУНІТЕТУ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ГАСТРОДУОДЕНІТІ У ДІТЕЙ З ДИСПЛАЗІЄЮ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ UA 117480 U UA 117480 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема педіатрії, гастроентерології, і може бути застосована для підвищення якості діагностики стану локального імунітету при хронічних гастродуоденітах (ХГД) у дітей. Однією з актуальних проблем дитячого віку є збільшення захворювань шлунково-кишкового тракту (ШКТ), зокрема ХГД, який займає одне з основних місць серед патології ШКТ [Наказ МОЗ України від 29.01.2013 № 59 "Про затвердження уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення", http://www.moz. gov.ua/ua/portal/dn_20130129_0059.html, Бекетова Г.В. Хронічний гастродуоденіт у дітей і підлітків: епідеміологія, етіологія, патогенез, діагностика (частина І). // Дитячий лікар. - 2012. - № 6. - С. 20-24.]. Перебіг хронічної патології верхніх відділів ШКТ у дітей з дисплазією сполучної тканини (ДСТ) характеризується не типовою клінічною картиною [Кондрашова В. Г. Клініко-анамнестичні особливості патології шлунково-кишкового тракту в дітей із синдромом дисплазії сполучної тканини серця, які народилися від батьків, опромінених у дитячому віці в результаті аварії на ЧАЕС / В. Г. Кондрашова, І. Є. Колпаков, В. Ю. Вдовенко, Т. В. Гриценко, Т. В. Шепелюк, О. М. Студенікіна, Є. І. Степанова // Здоровье ребенка. - 2014. - № 6. - С. 57-60.], несвоєчасна діагностика якої призводить до формування незворотного патологічного процесу і значно ускладнює прогноз ХГД [Иванова И.И. Особенности проявлений заболеваний пищеварительного тракта у детей с дисплазией соединительной ткани / И.И. Иванова, С.Ф. Гнусаев, Ю.С. Апенченко, Л.В. Капустина, Н.А. Герасимов, И.А. Солдатова // Вопросы современной педиатрии. - 2012. - № 5 (11). - С. 50-55]. Діагностика ХГД за допомогою визначення окремих імунологічних показників (slgA, IgA, IgG, IgM та лізоциму) в фізіологічних рідинах організму розповсюджена [Защитные факторы ротовой жидкости у детей с хроническим гастродуоденитом / Е. Г. Романенко, В. Е. Кудрявцева, О. М. Татарчук // Гастроентерологія. - 2012. - № 46. - С. 143-151, Дослідження імунітету дітей, хворих на гелікобактер-асоційовану гастродуоденальну патологію / Г. Б. Боднар // Соврем, педиатрия.2011. - № 3. - С. 126-128., Імунологічна характеристика дітей із гастродуоденальним гелікобактеріозом / Т. В. Сорокман, Н. Є. Куцобіна, С В. Сокольник, О. В. Макарова // Здоровье ребенка.-2010. - № 1 (22). - С. 12-15]. Значимим є дослідження концентрації β-2-дефензинів, індуцибельних пептидів, які виробляються у відповідь на дію прозапальних цитокінів та мікроорганізмів, для ранньої діагностики запальних процесів в кишечнику (хворобі Крона, неспецифічному виразковому коліті) [Ильяшенко М.Г., Тарасова Г.Н., Гусєва А.И. Эндогенные антимикробные пептиды и их клинико-патогенетическая значимость при воспалительных заболеваниях кишечника // Соврем, пробл. науки и образован. - 2012. - № 2. - С. 90-97.]. Доведена діагностична значимість визначення β-2-дефензинів у шлунковому соку та калі для діагностики патології верхніх відділів ШКТ [Дудникова Э.В., Бадьян А.С., Чернова М.С., Азиева Н.У., Педченко Е.Г., Зазьян Э.В., Соколова Н.В. Роль α1-3-дефензина в развитии хронических воспалительных заболеваний верхних отделов пищеварительного тракта у детей [Электронный ресурс]. // Современные проблемы науки и образования.-2015. - № 3. URL: http://www.science-education.ru /123-18132 (дата обращения: 05.01.2015)., Ильяшенко М.Г. Клинико-диагностическое значение антимикробных пептидов у больных язвенным колитом // Дис. канд. мед. наук. - Ростов-на-Дону. 2014. - 176 с.]. Найбільш близьким для визначення стану локального імунітету при ХГД за допомогою β-2дефензину в калі у дітей є дослідження [Роль САТТ-полиморфизма фактора торможения миграции макрофагов и β-2-дефензина в формировании заболеваний верхнего отдела желудочно-кишечного тракта у детей / Дудникова Э.В., Чернова М.С., Бадьян А.С., Беседина Е.А., Педченко Е.Г., Сосулина А.В., Зазьян В.Г., Зазьян Э.В., Азиева Н.У. // Известия Сочинского государственного университета.-2014. - № 3 (31). - С. 236-239.] Однак, спільною ознакою прототипу та корисної моделі, що з'являється, є використання β-2дефензинів як діагностики ХГД у дітей, але у першому випадку він діагностується лише в калі, що є менш інформативним, ніж використання в різних фізіологічних рідинах організму, одночасно, калі і слині у дітей з асоційованою патологією (ХГД на тлі ДСТ). В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб діагностики стану локального імунітету при хронічному гастродуоденіті у дітей з дисплазією сполучної тканини за допомогою визначення концентрації β-2-дефензинів в слині, як неінвазивних методів для своєчасного виявлення патологічного процесу в слизовій верхніх відділів ШКТ у такої категорії хворих. Поставлена задача вирішується тим, що у способі діагностики стану локального імунітету при хронічному гастродуоденіті у дітей з дисплазією сполучної тканини, що включає визначення β-2-дефензину в копрофільтраті, згідно з корисною моделлю, визначається концентрація в 1 UA 117480 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 слині; причому у дітей з хронічним гастродуоденітом - більше 3,23 нг/мл, а у дітей з асоційованою патологією - менше 1,68 нг/мл. Науковим обґрунтуванням для критеріїв, що виявляються та технічним результатом, який полягає в тому, що у дітей з запальним процесом в шлунку підвищується рівень β-2-дефензину як фактор неспецифічного імунітету для забезпечення протимікробної, протизапальної, репаративної дії. Зниження концентрації β-2-дефензину нижче контрольних показників у дітей з запальним процесом на тлі дезорганізації сполучної тканини може бути обумовлено збільшенням іонної сили розчину при високій концентрації солей і білків плазми в слизових оболонках такої категорії дітей. При цьому конкурентне пригнічення антимікробної активності дефензинів виникає шляхом утворення комплексів з α-антитрипсином, α-антихімотрипсином та αмакроглобуліном. Пригнічення активності дефензинів може бути обумовлено також АДФрибозилуванням протимікробного пептиду, що опосередковано знижує його антимікробну активність. Означені процеси добре регіструються як в копрофільтратах, так і слині. Зазначені параметри рівня β-2-дефензину можуть не тільки відображати стан пошкодження слизових оболонок, але і бути критеріями ефективності проведеного лікування. Спосіб корисної моделі здійснюється наступним чином. Слину, що була зібрана вранці натщесерце в чисту пробірку, не пізніше 2-3 год. центрифугували 20 хв. (8000 об/хв) в холодовій центрифузі К-24, потім фільтрували. Копрофільтрати (10 %) виготовляли шляхом гомогенізації калу на фізіологічному розчині не пізніше 2-3 год. після акту дефекації. Отриманий гомогенізат центрифугували 20 хв. (8000 об/хв) в холодовій центрифузі К-24, потім фільтрували. В фільтратах слини і копрофільтратах визначали концентрацію β-2-дефензину (нг/мл). Медичний та соціальний ефект такого способу діагностики дозволяє підвищити ефективність діагностики ХГД у дітей з ДСТ та зменшити психотравмуючий ефект при неінвазивному дослідженні. Суть даного способу пояснюється наступними прикладами: Приклад 1. Дитина А., 12 років. Клінічний діагноз: Хронічний гастродуоденіт первинний, антральний, поверхневий, Нb(-), в ст. загострення. При госпіталізації у дитини відмічається важкість в шлунку, нудота, відрижка, схильність до закрепів. За результатами імунологічного дослідження концентрація β-2-дефензину в слині 2,82 нг/мл, в копрофільтаті - 91,11 нг/мл, що відображає вираженість ступеня запального процесу в слизовій. Значення показників для даного пацієнта знаходились в інтервалі між медіаною як для слини 3,19 нг/мл та копрофільтратів 92,12 нг/мл і стандартною похибкою середнього±0,04нг/мл для слини та копрофільтратів ±4,67нг/мл та мали достовірну різницю з нормативними даними дітей контрольної групи як в слині (2,8±0,09) нг/мл, так і в копрофільтратах (32,16±2,95) нг/мл (р0,05). Приклад 2. Дитина П., 15 років. Клінічний діагноз: Хронічний гастродуоденіт первинний, антральний, ерозивний, Нb(-), в ст. загострення. НДСТ (гіпереластоз, гіпермобільний синдром, патологія клапано-хордального апарату, епікант, грудний сколіоз І ст., продольна плоскостопість, міопія середнього ступеню, гіпертелоризм очей). При госпіталізації у дитини відмічалась менш виражена клінічна картина, хоча ендоскопічні дані були більш виражені відносно клінічної картини і проявлялися нудотою, нестійкими випорожненнями зі схильністю до закрепів, головними болями, знервованістю. У дитини був виражений інтоксикаційний синдром. За результатами імунологічного дослідження концентрація β-2-дефензину в слині -1,6 нг/мл, в копрофільтаті - 19,3 нг/мл. Значення показників для даного пацієнта знаходились в інтервалі між медіаною як для слини 1,68 нг/мл та копрофільтратів 18,71 нг/мл і стандартною похибкою середнього±0,09 нг/мл для слини та копрофільтратів ±0,95 нг/мл та мали достовірну різницю з нормативними даними дітей контрольної групи як в слині (2,8±0,09) нг/мл, так і копрофільтратах (32,16±2,95) нг/мл (р