Спосіб кількісного визначення ципрофлоксацину

Спосіб кількісного визначення ципрофлоксацину, що включає відбір проби, відокремлювання 3 - реєстрація аналітичного сигналу. Але спосіб за прототипом вимагає попереднього видалення антибіотика на спеціальних картриджах HLB, елюірування їх з сорбенту сумішшю розчинника, який містить токсичний метанол, з наступним видаленням з аналіту кисню повітря шляхом пропущення струму азоту. Все це ускладнює підготовку проби до аналізу. Окрім того, крім високоефективного рідинного хроматографа, що дозволяє видаляти індивідуальні антибіотики з розчину, для реєстрації аналітичного сигналу застосовували дорогий мас-спектрометричний детектор, що значно ускладнює виконання аналізу. В основу корисної моделі, що заявляється, поставлено задачу створити спосіб кількісного визначення ципрофлоксацину, в якому за рахунок спрощеного та ефективного виділення речовини, що визначається, забезпечити спрощення проведення аналізу, скорочення часу та зниження межі виявлення. Поставлена задача вирішена в способі визначення ципрофлоксацину, що включає відбір проби, відокремлювання ципрофлоксацину, взаємодію виділеного ципрофлоксацину з хімічним реагентом і вимірювання аналітичного сигналу тим, що ципрофлоксацин з проби відокремлюють методом тонкошарової хроматографії, а виділений таким чином ципрофлоксацин піддають взаємодії з хлоридом тербію (III) на пластинці для тонкошарової хроматографії в присутності триоктилфосфіноксиду, тетрадецилсульфату натрію та уротропіну при рН=6-8. Новим в корисній моделі, що заявляється, є використання метода тонкошарової хроматографії для відділення ципрофлоксацину від основних компонентів стічних вод та проявлення хроматограми розчином хлориду тербію (III) в присутності донорноактивної добавки - триоктилфосфіноксиду та аніонної поверхнево - активної речовини - тетрадецилсульфату натрію при рН=6-8. Причинно - наслідковий зв'язок між сукупністю заявлених ознак і досягненням технічного результату полягає в наступному. Спрощення і скорочення часу здійснення аналізу стало можливим завдяки наступним прийомам: 1) застосування метода тонкошарової хроматографії, що дозволяє виділити на пластинці ципрофлоксацин із стічної води і виключити стадію попереднього виділення антибіотика; 2) використання в якості реагенту, що проявляє, хлориду тербію (III), який в присутності триоктилфосфіноксиду та тетрадецилсульфату натрію викликає появлення на хроматографічній пластинці сенсибілізованої люмінесценції іону тербію (III); це є наслідком внутрішньо молекулярної передачі енергії збудження від органічних лігандів на іон тербію (III). Іони тербію (III) в розчинах простих солей мають люмінесценцію, яка обумовлена переходами електронів усередині 4f оболонки. Але інтенсивність їх люмінесценції мала, тому що сили осциляторів цих переходів невеликі. Органічні ліганди, поглинаючи енергію збудження, можуть передава 26120 4 ти її на іони лантанідів, підсилюючи її на 3-4 порядки. Ципрофлоксацин має в ультрафіолетовій області спектра полоси поглинання з максимумами при 208 та 283нм, що обумовлює ефективне поглинання енергії збудження. Остання передається з триплетного рівня лігандів (Ет=21275см-1) на енергетичний рівень іону тербію (Е=20500см-1), що і призводить до значного зростання інтенсивності люмінесценції останнього. Передача енергії здійснюється і в твердій фазі, тому на хроматографічній пластинці виявляється інтенсивна люмінесценція. Введення донорно - активної добавки - триоктилфосфіноксиду та аніонної поверхнево-активної речовини - тетрадецилсульфату натрію сприяє дегідратації комплексу, що утворюється, та зниженню безвипромінюваних втрат енергії збудження. Окрім того, введення аніонної поверхнево активної речовини знижує триплетний рівень ципрофлоксацину до Ет=20500см-1, і в цьому випадку здійснюється більш ефективне перенесення енергії збудження на іон тербію [див. Теслюк О.И., Бельтюкова СВ., Егорова А.В. Люминесцентные свойства европия и тербия в комплексах с производными хинолонкарбоновой кислоты в присутствии поверхностно - активных веществ. Укр. хим. журнал, 2001, Т.67, №5 - 6, с.10-14]. Вибір поверхнево - активної речовини проведений експериментально. Дослідження впливу різних аніонних поверхнево - активних речовин на інтенсивність люмінесценції іонів тербію (III) на хроматографічній пластинці виявило, що найбільша інтенсивність люмінесценції іонів тербію (III) спостерігається в присутності тетрадецилсульфату натрію (Табл. 1). Режими проведення аналізу також підібрані експериментально. Інтенсивність люмінесценції іонів тербію (III) на пластинці хроматограми залежить від його концентрації в розчині, що проявляє (Табл. 2). Найбільша інтенсивність люмінесценції спостерігається при використанні розчину, що проявляє, з концентрацією іонів тербію (III) 1-10-3моль/л. При більших концентраціях спостерігається концентраційне гасіння інтенсивності люмінесценції та збільшення інтенсивності люмінесценції холостої проби. В якості проявної обрано концентрацію іонів тербію (III) -1-10-3моль/л. Залежність інтенсивності люмінесценції сорбата Тв (III) від різних речовин та рН розчину зображено на кресленнях, де: Фіг.1 - залежність інтенсивності люмінесценції сорбата Тв (III) від кількості триоктилфосфіноксиду; Фіг.2 - залежність інтенсивності люмінесценції сорбата Тв (III) від кількості тетрадецилсульфату натрію; Фіг.3 - залежність інтенсивності люмінесценції сорбата Тв (III) від рН розчину. Інтенсивність люмінесценції сорбата також залежить від кількості триоктилфосфіноксиду в розчині, що проявляє. Оптимальною є концентрація 510-4 моль/л (Фіг.1). Вивчення залежності інтенсивності люмінесценції сорбата від кількості тетрадецилсульфату 5 26120 натрію показало, що оптимальною є кількість 110-3 моль/л (Фіг.2). Комплексна сполука тербію (III) з ципрофлоксацином має люмінесцентні властивості в інтервалі значень рН від 3,0 до 9,0 з максимумом люмінесценції при рН=6,0 — 7,0 (Фіг.3), тому в якості буфера використовували 4%-вий розчин уротропіну. Вивчено декілька елюіруючих систем: метанол - етанол - оцтова кислота, етанол - фосфорнокислий натрій однозаміщений - метанол - оцтова кислота - аміак, додецилсульфат натрію - бутанол щавлева кислота, метанол - хлороформ - толуол діетиламін - вода, ацетон - метанол - аміак, етанол - метанол - вода. В якості оптимальної рухомої фази обрано систему: метанол - 25%-вий розчин аміаку - етилацетат - ацетонітрил (1:1:2:1). Рухливість Rf ципрофлоксацину при таких умовах становить 0,50. Вивчення впливу об'єму проби, що наноситься на пластинку, показало, що найкращий результат досягається при нанесенні проби об'ємом 2мкл. При менших або більших кількостях проби плями на пластинах здобувають витягнену форму. Визначення ципрофлоксацину проводили на модельних розчинах шляхом введення до стічних вод визначеної кількості антибіотика. Спосіб здійснюється таким чином. Пробу в кількості 2мкл наносили шприцом на лінію старту пластинки розміром 20x80мм. Паралельно на пластинку наносили стандартний розчин ципрофлоксацину. В якості стандартного використовували водно -етанольний (1:2) розчин ципрофлоксацину. Пластинку підсушували і поміщали у хроматографічну камеру в рухому фазу 6 (суміш метанол - 25%-вий розчин аміаку - етилацетат - ацетонітрил (1:1:2:1). Коли фронт розчинника досягав висоти 70мм, пластинку вилучали з камери та відзначали положення фронту розчинника. Отриману хроматограму висушували та рівномірно обробляли проявником - розчином хлориду тербію (1-10-3моль/л), тетрадецилсульфату натрію (1-10-3моль/л) та триоктилфосфіноксиду (510-4моль/л), після чого знову висушували. Ідентифікацію ципрофлоксацину на пластинці проводили по появленню зеленої люмінесценції іонів тербію (III) під люмінесцентною лампою, візуально порівнюючи інтенсивність люмінесценції проби та стандарту. Кількісне визначення ципрофлоксацину проводили по градуйованому графіку, який будували наступним чином. На пластинку наносили різну кількість стандартного розчину ципрофлоксацину і проводили хроматографування та проявлення хроматограми, як описано вище. Потім з пластинки вирізали плями з ципрофлоксацином, поміщали у кювету для твердих зразків та вимірювали інтенсивність люмінесценції при l=545нм. По отриманим даним інтенсивність люмінесценції іонів тербію (III) - концентрація ципрофлоксацину будували градуйований графік, по якому визначали вміст ципрофлоксацину в пробі, що аналізували. Межа виявлення препарату складає 0,001мкг. Проводили визначення ципрофлоксацину, як наведено вище. Визначення проводили в двох різних пробах стічних вод, в які вводили різні кількості ципрофлоксацину. Результати наведені в таблиці 3. Таблиця 1 Вплив аніонних поверхнево - активних речовин (АПАР) та триоктилфосфіноксиду на інтенсивність люмінесценції іонів тербію (III) в комплексі з ципрофлоксацином Аніонні поверхневоТридецилДодецилактивні речовини сульфат насульфат натрію (АПАР) трію І люм в прис. АПАР, 110 250 І люм у відсутн. АПАР Тетрадецилсульфат натрію Гексадецилсульфат натрію Триоктилфосфіноксид 280 180 400 Таблиця 2 Залежність інтенсивності люмінесценції іонів тербію (III) на хроматограмі від концентрації іонів тербію (III) в розчині, що проявляє Концентрація іонів тербію (Ш), моль/л Інтенсивність люмінесценції, відн. од. 1 10-4 5 10-4 1 10-3 5 10-3 1 10-2 20 60 100 95 90 7 26120 8 Таблиця 3 Результати визначення ципрофлоксацину методом «введено - знайдено» (мкг/мл) (n=5, Р=0,95) №№ прикладів 1 2 №№ проб 1 2 3 4 Введено Знайдено Sr 0,1 0,5 0,1 0,5 0,095 0,505 0,102 0,510 0,06 0,05 0,07 0,06 9 Комп’ютерна верстка В. Клюкін 26120 Підписне 10 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601