Спосіб корекції синдрому ендотоксикозу при психотичних станах

1. Спосіб корекції синдрому ендотоксикозу при психотичних станах, що включає введення ентеросорбентів, який відрізняється тим, що хворим з наявністю психотичних станів додатково вводять глутаргін. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що глутаргін вводять внутрішньовенно крапельно у вигляді 4% розчину по 25-30мл 2 рази на добу з інтервалом 10-12 годин між інфузіями протягом 5-10 діб поспіль, в залежності від досягнутого ефекту. (19) (21) u200803126 (22) 12.03.2008 (24) 26.08.2008 (46) 26.08.2008, Бюл.№ 16, 2008 р. (72) КУТЬКО ІГОР ІВАНОВИЧ, UA, ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, UA, РАЧКАУСКАС ГЕННАДІЙ СТАСИСОВИЧ, UA, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, UA (73) КУТЬКО ІГОР ІВАНОВИЧ, UA, ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, UA, РАЧКАУСКАС ГЕННАДІЙ СТАСИСОВИЧ, UA, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, UA 3 34803 тивним з існуючих, і тому він був обраний в якості прототипу, при клінічному використанні способу прототипу встановлена його достатня ефективність при помірній вираженості як психотичної симптоматики, так і ендогенної інтоксикації. Однак при значній вираженості психозу та високому ступеню ендогенній інтоксикації використання цього способу не забезпечує досить швидкої ліквідації СЕТ. Крім того, такі хворі нерідко відмовляються від перорального вживання ентеросорбентів, що потребує введення суспензії ентеросорбентів ректально або через шлунковий зонд. Тому цей спосіб потребує подальшого удосконалення. Задачею корисної моделі було удосконалення способу корекції СЕТ, а саме, підвищення швидкості ліквідації ендогенної інтоксикації у хворих на психози та прискорення одужання хворих з даною патологією. Рішення вказаної задачі досягається шляхом додаткового введення хворим з психотичними станами та наявністю СЕТ вітчизняного препарату - глутаргіна (L-глутаміл L-аргініна) у вигляді 4% розчину вн утрішньовенно крапельно по 25-30мл на ізотонічному розчині натрію хлориду 2 рази на добу з інтервалом 10-12 годин між інфузіями протягом 5-10 діб поспіль, в залежності від досягнутого ефекту. Наша пропозиція щодо введення хворим на психози з наявністю вираженої ендогенної інтоксикації 4% розчину глутаргіну з метою корекції СЕТ ґрунтується на вперше встановленій авторами корисної моделі закономірності, яка полягає в тому, що цей сучасний вітчизняний препарат з метаболічною активністю при інфузійному введенні обумовлює досить швидке зниження ендогенного токсикозу та покращення загального стану хворих на психози, що, певно, пов'язано зі спроможністю глутаргіна зв'язувати різноманітні токсичні фактори, які містяться у крові хворих, в тому числі продукти деградації білку, зокрема аміак, та трансформувати ці продукти у нетоксичні речовини. Наш клінічний досвід, отриманий при розробці корисної моделі, показує, що введення хворим розчину глутаргіну обумовлює суттєве прискорення ліквідації психотичної симптоматики, що пов'язано перед усім зі швидкою ліквідацією або значним зниженням ендогенної інтоксикації. Авторами корисної моделі глутаргін у хворих на психози застосований вперше, також вперше були розроблені конкретні схеми введення препарату у пацієнтів з даною патологією, тому вони також входять до формули корисної моделі, оскільки є продуктом творчої праці авторів. При розробці корисної моделі було обстежено 2 групи хворих з наявністю клінічних ознак психогичного стану та лабораторно підтвердженого СЕТ. Наявність психотичного стану у хворих, які 4 знаходились під наглядом, констатувалася виходячи з ознак клінічної симптоматики хвороби експертним шляхом. Наявність СЕТ виявлялася шляхом лабораторного (біохімічного) обстеження хворих у динаміці виходячи з аналізу вмісту у сироватці крові так званих «середніх молекул» (CM), тобто речовин з молекулярною масою від 300-500 до 5000 дальтон, виходячи з того, що саме цей пул середньомолекулярних сполук володіє найбільш значною токсичністю для організму. Наявність СЕТ констатували при концентрації СМ у сироватці крові, що в 3 рази та більш перевищувала відповідний показник норми, тобто (0,52±0,03)г/л. При збільшенні інтенсивності СЕТ концентрація CM також закономірно зростала. Таким чином, саме збільшення вмісту СМ у сироватці крові було об'єктивною лабораторною ознакою ступеня вираженості СЕТ, а вивчення рівня СМ у динаміці було підставою для констатування посилення, або, напроти, зменшення інтенсивності СЕТ. При розробці корисної моделі основна група хворих, які знаходилися під наглядом, включала 52 особи у віці від 28 до 60 років (чоловіків - 36 та жінок - 16). Група зіставлення складалася з 48 осіб того ж віку (чоловіків - 33 та жінок - 15). Обидві групи хворих з психотичними станами були рандомізовані за віком, статтю та інтенсивністю СЕТ (у відповідності до даних лабораторного біохімічного обстеження). Після констатування наявності психозу (психотичного стану) у хворого експертним шляхом, проводили аналіз вмісту у крові CM експрес-методом. При наявності за даними біохімічного обстеження у хворого СЕТ, здійснювалася корекція даного синдрому - в основній групі за допомогою заявленого способу, та в гр упі зіставлення - за допомогою відомого способу-прототипу. Про ефективність кожного із застосованих способів корекції СЕТ - заявленого та відомого (прототипу) судили виходячи з динаміки клінічних симптомів, які характеризують наявність та інтенсивність психотичного стану та, особливо, шляхом вивчення в динаміці концентрації СМ у сироватці крові хворих. До початку проведення корекції у пацієнтів обох гр уп відмічалася наявність психотичного стану, переважно у вигляді кататонічно-параноїдного синдрому з наявністю галюцинаторно-маячної симптоматики. При переваженні симптоматики кататонічного ступора було характерним наявність мутізму, загальмованості хворого, підвищення м'я зового тонусу, р ухове заціпеніння. Були виявлені також прояви негативізму та нерідко відсутність мовного контакту з оточуючими. У лабораторному плані у всіх обстежених хворих було виявлено наявність СЕТ, ви ходячи з даних лабораторного біохімічного обстеження (таблиця 1). 5 34803 6 Таблиця 1 Концентрація СМ в обстежених хворих з наявністю психотичного стану до початку проведення корекції СЕТ (М±m). Вивчений показник CM (г/л) Межі коливань Норма 0,52±0,02 0,46-0,6 Групи хворих з наявністю психотичного стану зіставлення основна (n=52) (n=48) 2,08±0,09 1,96±0,08 Р1