Спосіб корекції імунного статусу у хворих на рак гортані

1. Спосіб корекції імунного статусу у хвори х на рак гортані, що включає введення ербісолу, який відрізняє ться тим, що додатково хворим вводять поліоксидоній. 2. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що поліоксидоній вводять внутрішньом'язово по 6мг 1 раз на добу протягом 3-5 діб поспіль, потім по 6 мг через день здійснюють ще 5-7 ін'єкцій препарату у залежності від досягнутого ефекту. 3. Спосіб за пп.1, 2, який відрізняється тим, що при необхідності, виходячи з даних імунологічного моніторингу, введення поліоксидонію здійснюють повторно 2-3 рази на рік з інтервалом 2-3 місяці. (19) (21) u200805200 (22) 22.04.2008 (24) 26.08.2008 (46) 26.08.2008, Бюл.№ 16, 2008 р. (72) ПІЩИКОВ ОЛЕКСАНДР КОСТЯНТИНОВИЧ, UA, АНТІПОВА СВІТЛАН А ВОЛОДИМИРІВН А, U A, ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, U A, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, UA (73) ПІЩИКОВ ОЛЕКСАНДР КОСТЯНТИНОВИЧ, UA, АНТІПОВА СВІТЛАН А ВОЛОДИМИРІВН А, U A, ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, U A, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ, UA 3 35026 середньомолекулярної фракції циркулюючих імунних комплексів (11S-19S). Тому був розроблений спосіб корекції імунного статусу у хворих на РГ з використанням імуноактивного препарату природного походження вілозену [Дворецька В.М. Клініко-експериментальне обґрунтування використання вілозену при променевій терапії хворих на рак гортані: Автореф. дис. канд. мед. наук. -Київ, 1993. -22с.]. Однак у 30-40% хворих на РГ, все ж таки ефективність корекції їхнього імунного статусу за допомогою вілозену недостатня. У таких хворих зберігається імунодефіцитний стан, частіше відносний гіпосупресорний варіант вторинного імунодефіциту, що сприяє можливості активації мікрометастазів РГ і розвитку в подальшому рецидиву пухлини. Тому був запропонований спосіб корекції імунного статусу у хворих на РГ, що включає використання імуноактивного препарату природного походження ербісолу [Патент України на корисну модель №18088. -МПК (2006) А61К35/12. -Спосіб імунокорекції хворих на рак гортані. -Опубл. 16.10.2006. -Бюл. №10]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний як прототип. До недоліків прототипу відноситься те, що в частини хворих на РГ все ж таки ще залишаються зсуви деяких імунологічних показників. Задачею корисної моделі є створення такого способу корекції імунного статусу у хворих на РГ, який дозволив би прискорити нормалізацію імунологічного гомеостазу в післяопераційному періоді і, виходячи з цього, зменшити можливість розвитку в подальшому рецидивів пухлини. Вказана задача досягається шляхом додаткового введення хворим на РГ імуноактивного препарату поліоксидонію (ПО). ПО - це сучасний препарат, що володіє вираженою імунотропною активністю. Встановлено, що ПО чинить позитивний вплив на всі ланки захисту організму від чужорідних агентів антигенної природи, підвищуючи знижені й знижуючи підвищені показники імунітету, і тому є істинним імуномодулятором. Мішенями для фармакологічної активності ПО є поперед усього клітини фагоцитарної системи й природні кілери, тобто клітини, які здійснюють протипухлинний захист в організмі. Він може стимулювати або чинити стимулюючий ефект на продукцію клітинами макрофагальномоноцитарного ряду низці цитокінів, зокрема IL-1β, IL-6, TNFa й a-інтерферону, які сприяють кілінгу пухлинних клітин. При недостатності гуморального імунітету ПО суттєво посилює антитілоутворення. Крім імуномодулюючого ефекту, ПО характеризується також наявністю детоксикуючої, антиоксидантної й мембраностабілізуючої активності, що робить його ефективним засобом у комплексному лікуванні різноманітних патологічних станів, при яких мають місце порушення з боку імунної системи. Раніше у хворих на РГ ПО не використовувався. Наша пропозиція щодо додаткового використання ПО як імуноактивного препарату при проведенні корекції імунного статусу у хворих на РГ базується на вперше встановленій досвідним 4 шляхом закономірності, що введення ПО після проведення хірургічного лікування хворих на РГ, на тлі загальноприйнятої променевої терапії й прийому ербісолу, забезпечує стабілізацію імунологічних показників і чітку тенденцію до відновлення імунологічного гомеостазу, яка обумовлює прискорення нормалізації імунологічних показників у післяопераційному періоді відносно хворих на РГ, в яких корекція імунного статусу проводилася відповідно до відомого способу-прототипу, тобто тільки ербісолом. Дози (добова й курсова) ПО були встановлені авторами корисної моделі дослідним шляхом, виходячи з динаміки імунологічних показників під впливом ін'єкцій цього препарату, і тому також входять до формули корисної моделі. При розробці заявленого способу нами було обстежено 2 групи хворих на РГ - основна (43 особи), яка отримувала корекцію імунного статусу відповідно до заявленого способу й група зіставлення (57 осіб), що отримувала корекцію імунного статусу згідно до відомого способу-прототипу. Обидві групи обстежених хворих були рандомізовані за віком, статтю, клінічною стадією захворювання (за класифікацією TNM). Хворі обох гр уп отримували загальноприйняте лікування РГ, що включало хірургічну операцію й променеву терапію. Крім того, хворі основної групи отримували корекцію імунного статусу відповідно до заявленого способу, тобто з використанням ербісолу в середньотерапевтичних дозах і додатково ПО по 6мг внутрішньом'язово 1 раз на добу протягом 3-5 діб поспіль і потім по 6мг через день ще 5-7 ін'єкцій препарату, у залежності від досягнутого ефекту. При необхідності, виходячи з даних імунологічного моніторингу, введення поліоксидонію здійснювали повторно 2-3 рази на рік з інтервалом 2-3 місяці. Хворі на РГ з гр упи зіставлення отримували корекцію імунного статусу лише ербісолом відповідно до відомого способу-прототипу. Ефективність обох способів - заявленого й відомого (прототипу) оцінювали виходячи з динаміки імунологічних показників, а також частоти розвитку рецидивів РГ протягом 3 років після хірургічного видалення пухлини. При проведенні імунологічних досліджень було встановлено, що вже до початку променевої терапії в обох групах обстежених хворих були однотипові зсуви з боку імунологічних показників, що характеризувалися Т-лімфопенією, дисбалансом субпопуляційного складу Т-лімфоцитів, переважно зі зниженням загальної кількості Т-хелперів (CD4+) та імунорегуляторного індексу CD4/CD8, підвищенням концентрації циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) і пригніченням показника реакції бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ), що свідчить про суттєве зниження функціональної активності Т-клітин (таблиця 1). З таблиці 1 видно, що в цілому середні показники імунологічних показників до початку корекції імунного статусу в обох гр упах були змінені практично однаково. Тому немає суттєвої різниці між вивченими імунологічними показниками у хворих основної гр упи й групи зіставлення. 5 35026 6 Таблиця 1 Імунологічні показники у хвори х основної групи й групи зіставлення до початку корекції імунного статусу (М±m) Показники + Норма CD3 , % 69,2±2,5 CD4+, % 45,2±1,8 CD8+, % 22,7±0,8 CD4/CD8 1,99±0,03 CD22+, % 23,4±1,3 РБТЛ, % 65,6±1,2 ЦІК, г/л 1,89±0,03 Основна група (n=43) 51,8±2,2 р0,1 >0,1 Примітки: у таблицях 1 і 2 показники р обчислені відносно норми; показник Р - між основною групою й групою зіставлення. Принципово виявлені зсуви в обох гр упах характеризувалися наявністю Т-лімфопенії, дисбалансом субпопуляційного складу Т-клітин, переважно зі зниженням кількості циркулюючих Тхелперів/індукторів (CD4+) та імунорегуляторного індексу CD4/CD8, а також пригніченням показника РБТЛ, суттєвим підвищенням вмісту ЦІК у сироватці крові. Дійсно кількість Т-лімфоцитів (CD3+клітин) в основній групі була в середньому в 1,34 рази нижче за норму (р