Спосіб лікування хімічних опіків та гнійно-запальних процесів переднього відділу ока

Спосіб лікування хімічних опіків і гнійнозапальних процесів переднього відділу ока, який включає промивання ока фізіологічним розчином, розчином антисептика, і аплікацію сорбентів та антисептичних мазей, який відрізняється тим, що впродовж часу до завершення епітелізації рогівки, на фоні традиційної терапії, в кон'юнктивальну порожнину ока 3-4 рази на добу закапують 1,5-3,0% колоїдний розчин полісорбу приготовлений на ізотонічному боратному буфері, який вимивають не раніше 15 хвилин після кожного закапування. (19) (21) 98126335 (22) 01.12.1998 (24) 16.04.2001 (33) UA (46) 16.04.2001, Бюл. № 3, 2001 р. (72) Буглова Тетяна Юріївна, Салдан Юлія Йосипівна, Геращенко Ігор Іванович, Луцюк Микола Борисович (73) Вінницький державний медичний університет ім. М.І. Пирогова 35827 ному буфері, котрий вимивають не раніше 15 хвилин після кожного закапування. Позитивний ефект запропонованого способу лікування досягається за рахунок значного зменшення токсичної дії хімічного агента, забезпечення сорбції токсинів, денатурованих білків, очищення раневої поверхні від некротичних мас, мікробної флори, зменшення набряку тканин, покращання мікроциркуляції - все це створює оптимальні умови для репаративних процесів. Полісорб має високі сорбційні властивості, сорбція білка у водному середовищі сягає 800 мг/г. Сорбційна активність по відношенню до різних представників раневої мікрофлори досягає 1010 КОЕ/г. Осмотичні властивості сорбенту також високі (див.: Кадощук Т.А., Бондарчук О.И., Пентюк А.А., Сандер С.В. Лечение гнойных ран полисорбом // Лечение гнойных ран: Тез. Всесоюзн. конф. – М, 1991. - С. 75-76). Колоїдний ізотонічний розчин полісорбу готували на боратному (рН 6,7) або борно-ацетатному (рН 6,05) буфері. Як показник специфічної деток сикуючої активності полісорбу використовували його адсорбційну здатність щодо білків. Як маркер при вивченні адсорбційної здатності колоїдного розчину полісорбу застосовували сироватковий альбумін бика. Випробування виконували наступним чином. У 5 пробірок вносили по 2 мл 2,5% колоїдного розчину полісорбу, виготовленому на боратному буфері (вміст сорбенту в кожній пробі становив 0,05 г). В інші 5 пробірок вносили такі самі об'єми колоїдного розчину, виготовленого на борно-ацетатному буфері. В усі пробірки додавали різні об'єми 1% розчину альбуміну та відповідного буферу (див. табл. ), витримували при помірному перемішуванні протягом 2 год. Після цього дисперсну фазу із адсорбованим білком видаляли за допомогою центрифугування (6000 об./хв протягом 20 хв) і в центрифугаті біуретовим методом вимірювали залишкову концентрацію білка. За різницею між вихідною і залишковою концентрацією визначали величину адсорбції білка у розрахунку на 1 г сорбенту. Результати наведені в табл. 1. Таблиця 1 Результати порівняльного вивчення білоксорбуючої здатності 2,5% колоїдного, розчину полісорбу, виготовленому на боратній (рН 6,7) і борно-ацетатній (рН 6,05) буферних системах Номери пробірок Узято 2,5% коЗагальДодано 1% лоїдного розчиДодано бу- ний об’єм розчину альпроби, ну полісорбу, фера, мл буміну, мл мл мл Адсорбція альбуміну, мг/г РН 6,7* РН 6,05** 1 2,0 1,0 2,0 5,0 67 80 2 2,0 1,5 2,5 5,0 98 116 3 2,0 2,0 1,0 5,0 115 156 4 2,0 2,5 0,5 5,0 143 184 5 2,0 3,0 5,0 154 214 Примітка. * - розчин приготовлений на боратній буферній системі; ** - розчин приготовлений на боратно-ацетатній буферній системі. ми (інстиляції розчинів антисептиків, вітамінів А, Е, С, 40-60% глюкози, субкон'юнктивальні ін'єкції гемодезу, гепаріну; використання тетрациклінової мазі та, солкосерілового гелю). Терапевтичну дію препарату вивчали в експерименті на 33 статевозрілих кроликах породи шиншила масою тіла 2,5-3,0 кг. Тварини були розподілені на дві групи. В першій групі (8 тварин) вивчали вплив 2,5% ізотонічного колоїдного розчину полісорбу на боратному буфері (рН 6,7) на здорові очі (вивчення нешкідливості препарату). Інстиляція розчину проводилась 4 рази в день через три години. Тварини виводились з досліду через 1, 3, 5, 7, 14 діб методом повітряної емболії. В другій групі (25 тварин) вивчали специфічну лікувальну дію 2,5% колоїдного розчину полісорбу на лужні опіки рогівки 2 ступеню. Експериментальні опіки рогівки на обох очах викликали за методикою В. М. Непомящей, 1968: під місцевою анестезією 0,5% розчином дикаїну викликали опіки рогівки за допомогою кружка фільтрувального паперу, промоченого 5% розчином NaOH, експозиція 5 с. В праве око проводили інстиляцію 2,5% колоїдного розчину полісорбу з 0,25% розчином левоміцетину (25 очей, дослідна група). В ліве око - 0,25% розчину лево Як видно за результатами вимірів при різних концентраціях альбуміну, колоїдний розчин полісорбу, виготовлений на боратній буферній системі (рН 6,7), за своєю білоксорбційною здатністю дещо поступається колоїдному розчину, виготовленому на борно-ацетатному буфері (рН 6,05). Проте використання в практиці колоїдного розчину, виготовленого на боратному буфері, також є доцільним, оскільки його рН наближається до рН сльози (біля 7,4). Таким чином, застосування кожної з буферних систем для приготування колоїдного розчину полісорбу має власне обгрунтування. Інтервал концентрацій колоїдного розчину полісорбу 1,5-3,0 % обгрунтовано тим, що при концентрації менше ніж 1,5% послаблена специфічна адсорбційна дія препарату, а при концентраціях більше 3,0% у хворих іноді виникають дискомфортні відчуття. Спосіб здійснюється таким чином. Після знеболювання 0,5% розчином дикаїну і промивання пошкодженого ока фізіологічним розчином та 0,01 % розчином декаметоксину в порожнину кон'юнктиви проводять інстиляцію 1,5-3,0% колоїдного розчину полісорбу кожні S години протягом 5-7 діб у комплексі з традиційними лікувальними захода 2 35827 міцетину (контрольна група) 4 рази в день через три години. Тварини виводились з досліду як і в першій групі на 1, 3, 5, 7, 14 добу. Клінічне обстеження очей здійснювали щоденно шляхом огляду при боковому освітленні і біомікроскопії, флюоросцеїновій пробі, проводили заміри площі ерозії, помутніння рогівки, фотографування у флюоросциїновій пробі. При гістологічних дослідженнях вико ристовували гематоксилін-еозінове забарвлення, а також забарвлення по ван-Гізону. В першій групі тварин за клінічними ознаками і при гістологічному дослідженні рогівки інстиляція 2,5% колоїдного розчину полісорбу протягом 14 діб не викликала пошкодження елементів переднього відділу ока. Дані клінічного та гістологічного досліджень тварин 2 групи представлені в табл. 2. Таблиця 2 Результати клінічного та гістологічного досліджень тварин другої групи Методика дослідження, строки Дослідна група Контрольна група Клінічні Сльозотеча, світлобоязнь, перикорнеальна досліджен- ін'єкція кон'юнктиви виражена. Слизово-гнійні ня, 1 доба виділення помірні. Ерозія рогівки забарвлюється флюоресцеіном діаметром 6,5 мм±0,2 мм, набряк та помутніння рогівки(кількість очей, n=25) Гістологічні Порівняно з контрольною краще зберігались досліджен- фуксинофільність колагенових структур, фібня, 1 доба робластів і фіброцитів в стромі присутні поодинокі нейтрофіли та макрофаги. Ендотелій набряклий, але зберігались мікровирости Клінічні дослідження, 2 доба Гістологічні дослідження, 2 доба Клінічні дослідження, 3 доба Гістологічні дослідження, 3 доба Сльозотеча, світлобоязнь, виражена перикорнеальна ін’єкція кон'юнктиви, слизово-гнійні виділення, ерозія рогівки, діаметр 6,5 мм±0,2 мм, набряк, помутніння рогівки забарвлюється флюоресцеіном (n=25) Набряк строми рогівки у проекції виразкового дефекту, про що свідчить поява вакуолей між її елементами. У перехідній зоні та зоні набряку виражені макрофагальні - нейтрофільні інфільтрати. Десцеметовий ендотелій у стані набряку Явища запалення як і в 1-у добу. Ерозія рогів- Збільшення світлобоязні, ін'єкції кон'юнктиви, ки забарвлюється флюоресцеїном діаметром набряк та помутніння рогівки, ерозія рогівки забарвлюється флюоресцеїном діаметром 5,6±0,2 мм. Присутні набряк та помутніння 6,5±0,2 мм. Діаметр помутніння 7,0 мм (n=18) рогівки. Діаметр помутніння 6,4 мм (n=18) В епітелії рогівки та під ним - лейкоцити, зок- Початкова епітелізація дна виразки, котра рема нейтрофіли. Краще зберігаються ново- супроводжується десквамацією епітелію. У утворені шари епітелію на виразкових дефек- власні й речовині рогівки - вакуолі низький тах, на вищому ступені-інтенсивністі забарв- ступінь фуксинофільності волокон. З'являлення колагенових волокон фуксином. У сусі- ються малочисельні угрупування макрофагів дніх зонах порівняно з контролем не було вакуолярної дистрофії епітеліоцитів.та інфільтраці ї лейкоцитами. Пожвавлена мітотична активність фібробластів як продуцентів волокнистих структур рогівки Значне зменшення клінічних ознак запалення: Вираженність запальних явищ зберігається, ерозія рогівки забарвлювалась флюоресцеї- присутні набряк та помутніня рогівки, діаметр 7,0 мм, ерозія рогівки забарвлюється флюоном в двох очах з 13, діаметр ерозії 3,2±0,3мм, в 8 очах площа помутніння та на- ресцеїном, діаметр 4,5±0,2 мм (n=13) бряку рогівки зменшилась до 4 мм в діаметрі (n=13) Виразкова, поверхня вкрита регенеруючим Фрагментарне закриття виразок одно- і двоепітелієм, що має 2 - 3, подекуди 4 шари. шаровим плоским епітелієм зі світлою цитоСпостерігається формування базальної мем- плазмою. Серед великих мало диференційобрани. У власній речовині активна фібробла- ваних клітин -зруйновані і збережені нейтростична реакція, не було пікнотизованих фіб- філи. У власній речовині - дезінтегровані розробластів, задовільна фуксинофільність кола- ташування набряклих колагенових волокон з генових структур. Спостерігається проліфепослабленною фуксинофільністю. Багато рація ендотеліальних клітин пікнотизованих клітин фібробластичного ряду 3 35827 Продовження табл. 2 Методика дослідженДослідна група ня, строки Клінічні Присутня помірна перикорнеальна ін'єкція досліджен- кон'юнктиви, набряк рогівки та хмаркоподібне ня, 5 доба помутніння на 4-х очах діаметр 3 - 4 мм. Флюоресцеінова проба негативна (n=10) Гістологічні дослідження, 5 доба Клінічні дослідження, 7 доба Гістологічні дослідження, 7 доба Контрольна група Зменшеня запальних явищ, площа ерозії рогівки: у 8 очах - діаметр ерозії 3,5±0,2 мм. Флюоресцеінова проба позитивна в 2 очах діаметр 2,4±0,2 мм, також забарвлюється флюоресцеіном. Присутні набряк та помутніння рогівки, діаметр 4-5 мм (n=10) Відсутність в епітелії рогівки та у власній ре- До кінця не ліквідовані залишки гнійного зачовині нейтрофільних лейкоцитів. Колагенові палення в (епітелії, що вкриває виразкові поволокна яскраво фуксинофільні. Активна фі- верхні, та в стромі рогівки, про що свідчить бробластична регенерація збільшення макрофагів. Спостерігається регенерація фібробластів, так як в них з'являються фігури мітозу. Волокна колагену не скрізь контрастні, ендотелій в стані набряку Легка перикорнеальна ін'єкція, набряк та по- Помірна перикорнеальна ін'єкція, набряк та мутніння рогівки відсутні. В одному випадку - помутніння рогівки зберігаються, діаметр 14 помутніння поверхневих шарів, діаметр 3-4 мм. Ерозія епітелізувалась на 4-х очах. На 2-х мм (n=6) очах не закінчена епітелізація, діаметр ерозії з забарвленням флюоросцеїном 2,4 мм (n=6) Повне закриття епітелієм виразкових дефек- На двох очах немає повного закриття епітелітів. Структура власної речовини рогівки упо- єм виразкової поверхні, у багатьох місцях рядкована власна речовина не містить фібробластів. Фібробластична реакція активна біля десцеметової мембрани, яка значно потовщена. Ендотеліальні клітини подекуди збільшені Клінічно при огляді за допомогою бокового освітлення та біомікроскопії виявлено: значний набряк, гіперемія повік, сльозотеча, виражена перикорнеальна ін'єкція кон'юнктиви, майже тотальна ерозія поверхневих шарів рогівки (діаметр 9,0 мм), її набряк, помутніння. Флюоресцеїнова проба позитивна. Волога передньої камери прозора, райдужка в кольорі не змінена, зіниця реагує на світло. Рефлекс з очного дна затьмарений. Гострота зору 0,08. Діагноз: хімічний опік рогівки 2-го ступеню, кон'юнктиви очного яблука 2-3 ступеню. Нами в традиційне лікування хімічного опіку у даного хворого, яке включає інстиляції розчину левоміцетину, вітамінних крапель, субкон'юнктивальних ін'єкцій гемодезу, глюкози з вітаміном "С", антибактеріальних мазей, солкосерилової мазі та мідріатиків, включено інстиляції 2,5% колоїдного . розчину полісорбу на протязі 5 діб (4 рази в день, через 3 години з послідуючим промиванням через 10-15 хвилин після кожної інстиляції). 17.09.98. Дані клінічного обстеження хворого: набряк, гіперемія повік, слизово-гнійні виділення в кон'юнктивальній порожнині, виражена перикорнеальна ін'єкція очного яблука, набряк та помутніння рогівки помірно зменшились, ерозія 9 мм в діаметрі, забарвлюється флюоресцеіном. Нижчерозташовані середовища ока не змінені. Гострота зору 0,08. 18.09.8. Клінічно: у кон'юнктивальному мішку значно зменшилась кількість слизово-гнійних виділень, світлобоязнь, сльозотеча також зменшились. Помірна перикорнеальна ін'єкція очного яблука. З'явилась початкова епітелізація рогівки, діаметр ерозії зменшився до 6 мм, флюоресцеінова проба Узагальнення експериментальних досліджень показало, що усунення видимих ознак запалення елементів переднього відділу ока при застосуванні 2,5% колоїдного розчину полісорбу у кроликів з лужним опіком очей відбувалась на 4,7+0,9 добу, тоді як при традиційному лікуванні - на 6,2+1,1 добу. Терміни початкової епітелізації ерозії рогівки в дослідній групі дорівнювали 3,3+0,3 доби, в контрольній - 5,1+1,1 добу; завершення епітелізації відповідно 5,2+0,8 і 7,1+2,0 дня (p