Спосіб оперативного лікування застарілого пошкодження ротаційної манжети плеча

Спосіб оперативного лікування застарілого пошкодження ротаційної манжети плеча, що містить трансосальну реінсерцію сухожилля надост 38024 максимально наближає біомеханіку активних рухів суглобу до анатомічної. До причини, що стримує досягнення означеного нижче технічного результату, належить не досить стабільна динаміка головки плечової кістки в суглобовій западині, що стримує термін відновлення функції плечового суглобу, котрий за даними наданих інформаційних джерел сягає 4-6 місяців після операції. До основи удосконалення відомого способу оперативного лікування застарілих пошкоджень ротаційної манжети плеча поставлена задача зменшити термін іммобілізації плечового суглобу шляхом стабілізації головки плечової кістки в суглобовій западині при використанні. Означений технічний результат досягається тим, що при використані відомого способу оперативного лікування застарілого пошкодження ротаційної манжети плеча, що містить трансосальну реінсерцію сухожилля надостного м'язу разом із капсулою плечового суглобу до великого горбика плечової кістки й тенодез довгої головки двоголового м'язу плеча в міжгорбиковій борозні, особливість полягає в тому, що після проведення трансосальної реінсерції, додатково видаляють кортикальну пластинку з міжгорбикової борозни, укладають сухожилля двоголового м'язу плеча в сформований кістковий жолоб, з помірним натягом у дистальному напрямку, та фіксують його до країв жолобу трансосальними капроновими швами. Біомеханіка активних рухів у плечовому суглобі: РМП утворюється сухожиллями чотирьох коротких м'язів, що відходять від лопатки і прикріпляються до головки плечової кістки (надостний, підостний, підлопатковий та малий круглий). Дистальні відділи названих сухожиль інтимно вплітаються в капсулу плечового суглобу, що дає підставу функціонально розглядати їх як єдине анатомічне утворення. М'язи РМП притискають і утримують головку плеча в суглобовій западині, що зрівноважує направлену до гори тягу дельтовидного м'язу і робить можливим активне відведення в плечовому суглобі (фіг. 2). Причинно-наслідковий зв'язок з технічним результатом, полягає в наступному. Відповідно до пропозиції, корекція біомеханіки активних рухів, а саме стабілізація головки плечової кістки в суглобовій западині, відбувається за рахунок додаткового видалення кортикальної пластинки з міжгорбикової борозни та укладання сухожилля двоголового м'язу плеча в сформований кістковий жолоб, з помірним натягом у дистальному напрямку та відповідною фіксацією, Сукупність суттєви х відокремлюючих ознак по характеру впливу уявляє пасивну стабілізацію біомеханічних рухів, яка відбувається при поступовому зменшенні фізичного навантаження і відповідному збільшенні обсягу активних р ухів, незважаючи на атрофію м'язів РМП, за рахунок створення штучного вн утрішньо-суглобового зв'язку в плечовому суглобі. Тобто, зв'язок сухожилля двоголового м'язу плеча з міжгорбиковою борозною компенсує втрачену функцію РМП і нормалізує діяльність дельтовидного м'язу (фіг. 3), що дозволяє зменшити загальний термін динамічної іммобілізації до 4-5 тижнів. На фіг. 1 надано вигляд пошкодженого, на фіг. 2 - нормального, на фіг. 3 -відновленого плечових суглобів. На графічних матеріалах відібражені ротаційна манжета плеча 1, дельтовидний м'яз 2, великий горбик плечової кістки 3, сухожилля довгої головки двоголового м'язу плеча 4, міжгорбикова борозна 5, сформований кістковий жолоб 6, з власними краями, що сформований після видалення кортикальної пластини (не означена), та трансосальні капронові шви 7. При здійсненні способу оперативного лікування застарілого пошкодження ротаційної манжети 1 плеча виконують трансосальну реінсерцію ії разом із капсулою плечового суглобу до великого горбика плечової кістки 3 й тенодез сухожилля довгої головки двоголового м'язу плеча 4 в міжгорбиковій борозні 5. Для цього видаляють кортикальну пластинку (не означена) з міжгорбикової борозни 5. У сформований кістковий жолоб 6 укладають сухожилля довгої головки двоголового м'язу плеча 4, з забезпеченням помірного натягу у дистальному напрямку, та фіксують його до країв жолобу 6, щонайменше чотирма трансосальними капроновими швами 7. На прикладі конкретного здійснення операцію проводили під наркозом. Розріз шкіри розпочинали знизу, вертикально по дельтовидо-грудній борозні, на рівні акроміального відростку повертали в горизонтальному напрямку дозаду і закінчували над латеральним відділом ості лопатки. Дельтовидний м'яз тупо розтинали вздовж і частково пересікали впоперек ключичну порцію. Після розсічення підакроміальної бурси виявляли розрив РМП, що мав вигляд поперечного відриву верхнього відділу капсули плечового суглобу від великого горбика плечової кістки. Відірваний край капсули прошивався П-подібними капроновими швами. Здійснювали відведення руки в плечовому суглобі на 90°. Реінсерція РМП проводилась в тому місці плечової кістки, в якому можливо підведення без натягу [3]. Для цього у вибраному місці остеотомом формували заглиблення в кості у вигляді канавки, з розмірами достатніми для занурення відірваної частини капсули, і проводили трансосальну реінсерцію РМП. Кількість П-подібних швів у цьому випадку залежить від розміру розриву. За допомогою помірної зовнішньої ротації плеча в операційну рану виводили міжгорбикову борозну. Розрізали сухожильну пластинку, мобілізували сухожилля довгої головки двоголового м'язу плеча і брали на турнікет. Тонким жолобовидним остеотомом видаляли кортикальну пластинку з міжгорбикової борозни, сухожилля довгої головки двоголового м'язу укладали в сформований "жолоб" з помірним натягом у дистальному напрямку і фіксували чотирма трансосальними капроновими швами до країв кісткового “жолобу”. Руку обережно видворяли з положення зовнішньої ротації, але утримували відведення в плечовому суглобі. Накладали капронові шви на дельтовидний м'яз, підшкірну клітковину та шкіру. Іммобілізацію здійснювали спеціально розробленою шиною, котра здатна до фіксації плечового суглобу в положенні відведення на 90° та дозволяє виконувати активні рухи вгор у. 2 38024 Приклад. Хворий Г., 48 років, безробітний. Анамнез: 8 місяців тому одержав побутову травму - прямий удар по зовнішній поверхні правого плечового суглобу дерев'яною балкою. Тривалий час лікувався амбулаторно у травматолога з приводу забою плечового суглобу, проводилось фізіотерапевтичне лікування. Ефект відсутній. Розвинулась груба атрофія м'язів правого плечового суглобу, з'явились вторинні неврологічні розлади. Госпіталізований в клініку. Об'єктивно: При огляді визначена значна атрофія м'язів правого плечового суглобу. При пальпації - біль в підакроміальній ділянці. Активні рухи в плечовому суглобі неможливі, позитивний симптом Леклерка. Пасивні рухи в задовільному обсязі. Має місце помірна гіпестезія пальців правої кисті, зниження сили. На рентгенограмі плечового суглобу кістково-травматичної патології немає. Додаткове передопераційне обстеження: двічі контрастна артрографія плечового суглобу, ультрасонографія, магнітно-резонансна томографія. Клініч-ний діагноз: Застаріле масивне пошкодження ротаційної манжети правого плеча. Операція. Ендотрахеальний наркоз. Розріз шкіри довжиною 14 см. Дельтовидний м'яз тупо розведений вздовж, частково пересічений в місці прикріплення до ключиці. Після розсічення субакроміальної бурси виявлено розрив РМП розмірами 5x3 см. Після відведення плеча на 90° визначено місце на плечовій кістці, куди відірваний край РМП можливо підвести без натягу. Обране місце було розташовано на 8 мм проксимальніше інсерційної частини великого горбика плечової кістки. Остеотомом сформовано заглиблення розміром 5x0,5 см, вільний край РМП занурено в заглиблення і фіксовано шістьма П-подібними капроновими швами. За допомогою помірної зовнішньої ротації плеча в операційну рану виводили міжгорбикову борозну. Розрізали сухожильну пластинку, мобілізували сухожилля довгої головки двоголового м'я зу плеча і брали на турнікет. Тонким жолобовидним остеотомом видаляли кортикальну пластинку з міжгорбикової борозни, сухожилля довгої головки двоголового м'язу укладали в сформований “жолоб” з помірним натягом у дистальному напрямку і фіксували чотирма трансосальними капроновими швами до країв кісткового "жолобу". Руку обережно видворяли з положення зовнішньої ротації, але утримували відведення в плечовому суглобі. Операцію закінчували накладанням капронових швів на дельтовидний м'яз, підшкірну клітковину та шкіру. Іммобілізація накладалась на операційному столі спеціально розробленою шиною. Післяопераційний період пройшов без ускладнень, шви зняти на 10 добу. Реабілітація: через 24 години після операції розпочинались пасивні рухи у правому плечовому суглобі від 90° відведення й вище. Після загоєння операційної рани розпочинались активні рухи в плечовому суглобі в адекватному обсязі. Через 3 тижні після операції розпочате поступове змен шення куту відведення у правому плечовому суглобі. Через 5 тижнів після операції обсяг активних рухів в ньому відбувався від 45° до 120°, іммобілізаційна шина знята. Проведено два курси фізіофункціонального лікування (ЛФК, масаж, парафінові аплікації, фонофорез з новокаїном). Контрольний огляд відбувся через 4 місяці: обсяг рухів в правому плечовому суглобі від 0 до 170 градусів, атрофія м'язів відсутня, неврологічна патологія не зареєстрована. Даний спосіб оперативного лікування застарілих пошкоджень РМП застосований заявником у чотирьох випадках лікування. У трьох із них одержані добрі результати, один хворий знаходиться на етапі динамічної іммобілізації. Таким чином, за допомогою сукупності хірургічних приймань, створюються більш сприятливі умови для нормалізації біомеханіки активних рухів в плечовому суглобі при хірур гічному лікуванні пошкоджень РМП, які обумовлюються забезпеченням можливості стабілізації головки плечової кістки в суглобі. Позитивними особливостями рішення задачі, про яку йдеться, є атравматичність і технічне спрощення оперативного втручання. За спостереженнями заявника, даний спосіб оперативного втручання завдяки атравматичності, біомеханічній обгрунтованості і раціональній побудові реабілітаційних заходів призводить до значного скорочення строків відновлення функції плечового суглобу при лікуванні застарілих пошкоджень РМП. Таким чином, після проведення клінічного випробування способу оперативного лікування застарілих пошкоджень РМП, заявником встановлено, що заявлений спосіб може бути широко використаний в практичній травматології та ортопедії; для об'єкту у тому вигляді, як він схарактеризований у незалежному пункті формули, підтверджена можливість здійснення за допомогою вказаних у заявці або відомих до дати пріоритету засобів; спосіб, що втілює заявляємий винахід при здійсненні, забезпечує досягнення позитивного результату, а саме зменшення терміну іммобілізації плечового суглобу шляхом стабілізації динаміки головки плечової кістки в суглобовій западині при використанні, наприклад до 4-5 тижнів. Отже, розроблений винахід відповідає умовам "промислова придатність", "новизна", "винахідницький рівень" і може бути кваліфікований винаходом України. Джерела інформації. 1. Чаклин В.Д. Ортопедия. - Москва, "Медгиз", 1957. - С. 527-528. 2. Прудников О.Е. Перемещение лопаточных мышц в лечении повреждений вращающей манжеты плеча // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1990 - № 11. - С. 32-35. 3. Прудников О.Е. Оперативное лечение повреждений вращательной манжеты плеча // Ортопедия, травматология и протезирование. - 1983 № 3. - С. 53-57. 4. Авт. свід. СРСР, № 722541, МПК А61В17/00, 1984 р. 3 38024 Фіг. 1 Фіг. 2 4 38024 Фіг. 3 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 5