Спосіб діагностики метаморфопсій

1. Спосіб діагностики метаморфопсій шляхом монокулярного спостереження графічного тесту у вигляді вписаних у квадрат ліній, що взаємно пер 38506 між лініями в окремих теста х серії є кратною 5 міліметрам (5 мм, 2,5 мм, 1,25 мм, 10 мм). Отриманий результат полягає в тому, що даний спосіб дозволяє за допомогою нескладних дій швидше і точніше, у порівнянні з прототипом, виявити метаморфопсії, що вказують на наявність низки хоріоретинальних захворювань. Запропонований спосіб градуйованої проксимальної метаморфометрії здійснюють шляхом демонстрації хворому розроблених лінійноквадратичних тестів. Сутність винаходу пояснюється кресленням, де на фіг. 1 - 4 подані чотири варіанти тесту. Градуйований лінійно-квадратичний тест (ЛКТ) являє собою графічну фігур у у вигляді нанесених у середній частині білого, квадратного поля взаємно перпендикулярних чорних ліній, відстань між якими дорівнює 1,25 мм у тесті ЛКТ-1 (фіг. 1), 2,50 мм у тесті ЛКТ-2 (фіг. 2), 5 мм у тесті ЛКТ-5 (фіг. 3) і 10 мм у тесті ЛКТ-10 (фіг. 4). В результаті перетинання ліній у центральній зоні тесту, яка набуває форми хреста, утворюється група (популяція) маленьких квадратів зі стороною 1,25 мм, 2,5 мм, 5 мм і 10 мм. Кутовий розмір ділянки, зайнятої популяцією квадратів у тестах ЛКТ-1, ЛКТ-2, ЛКТ-5 дорівнює близько 4 градусів, а в тесті ЛКТ-10 - близько 8 градусів. У самому центрі графічної фігури на перехресті центральних (осьових) ліній виконана фіксаційна точка. Варто наголосити, що тестові лінії в тестах ЛКТ-1, 2, 5 - тонкі, їхня товщина дорівнює 0,1 мм, а в тесті ЛКТ-10 - потовщені до - 0,5 мм. Дослідження проводять монокулярно, з корекцією для близька і з відстані 33 см. Хворий отримує інструкцію: не рухаючи очима, уважно дивитися на фіксаційну точку тесту, одночасно звертаючи увагу на хід і паралельність вертикальних і горизонтальних ліній, а також на форму і розмір квадратиків. Для полегшення виявлення оптичних ефектів хворий за чергою прикриває то здорове, то уражене око, що дозволяє чіткіше визначати деформації ліній і квадратиків і навіть відмітити зменшення розміру зображення ураженого ока. Виявлені дисторсії хворий замальовує безпосередньо на тесті кольоровим фломастером або олівцем. Дослідження метамофопсій за допомогою лінійно-квадратичних тестів і сітки Амслера здійснено у 100 хворих центральною серозною хоріоретинопатією, макулодистрофією (волога форма), субретинальною неоваскулярною мембраною, преретинальною фіброплазією та сонячною макулопатією. У переважній більшості випадків виявлений той або інший ступінь дисторсії тестових ліній. 1. Конвекс-феномен - моноконвекс або біконвекс; симетричний або асиметричний; правосторонній, лівосторонній, верхній або нижній, - якщо одна або декілька тестових ліній вигнута в протилежну від фіксаційної точки сторону. 2. Конкав-феномен - моноконкав або біконкав; симетричний або асиметричний; правосторонній або лівосторонній, верхній або нижній, - якщо одна або декілька тестових ліній увігнуті в напрямку фіксаційної точки. 3. Зигзаг-феномен - монозигзаг або бізигзаг; симетричний або асиметричний; правосторонній або лівосторонній, верхній або нижній, - якщо одна або декілька тестових ліній хвилеподібно вигнуті. 4. Комбіновані форми дисторсій. Відлік деформованих ліній здійснюють від осьових. Ступінь метаморфопсій оцінюють у міліметрах, міряючи відхилення тестової лінії від початкового її стан у. Приклад позначення метаморфометрії: ЛКТ-5, біконвекс вліво (1, 2, 3), 0,3 х 2,0 см і вправо (1, 2), 0,2 х 1,5 см. Це означає, що три ліві тестові лінії вигнуті за напрямком убік від точки фіксації на 0,3 см, відстань вигину – 2,0 см. А також дві праві тестові лінії вигнуті від точки фіксації на 0,2 см, відстань вигину - 1,5 см. Для верифікації діагнозу крім запропонованого тесту застосовували поглиблене обстеження хворого: офтальмоскопію в прямому і зворотному виді, динамічну офтальмоскопію, офтальмобіомікроскопію, аутоскотометрію, дослідження кольоровідчуття, фотострес-тест, флюоресцентну ангіографію. Аналіз отриманих результатів обстеження хворих показав високу ефективність при виявленні метаморфопсій за допомогою запропонованих тестів (88%) у порівнянні з прототипом (56%) за умови їх ди ференційованого застосування і за суворими показаннями. Успіх у діагностиці метаморфопсій значною мірою залежить від гостроти зору хворого і варіанту застосованого тесту. Так при низькій гостроті зору - в межах 0,1-0,2, за допомогою тесту ЛКТ-10 метаморфопсії виявляли в більшості випадків. Застосування ж тестів ЛКТ-2 і ЛКТ-5 у цих хворих було мало результативним, тому що хворі при такій гостроті зору погано розрізняють тестові лінії і проміжки між ними. При гостроті зору 0,3 - 0,5 доцільно застосовувати тест ЛКТ-5, а при гостроті зору 0,6 - 1,0 високоефективними були тести ЛКТ-1 і ЛКТ-2. Відзначено, що тести ЛКТ-2 і ЛКТ-5 дозволяють виявляти метамофопсії не тільки при виражених, але і при початкових субклінічних стадіях патологічного процесу, де має місце синдром просторового зміщення нейроепітелію макули. Визначено, що тести ЛКТ-1 і ЛКТ-2 дозволяють виявляти метамофопсії навіть при дрібноосередкових ураженнях сітківки розміром 50-100 мкм (сонячна макулопатія). Крім того, встановлено, що хрестоподібна форма тестової зони полегшує виявлення мікропсії (особливо ЛКТ-5). Це пов'язано з тим, що наявність невеликої кількості ліній у цій зоні, дозволяє легше відмітити розходження в розмірах елементів тесту і діагностувати мікропсію. Наводимо приклади діагностичної ефективності запропонованих тестів. Приклад № 1. Хворий К., 38 років, знаходився на стаціонарному лікуванні в очній клініці з приводу центральної серозної хоріоретинопатії правого ока. Був госпіталізований зі скаргами на погіршення зору і затуманювання правого ока, що настало близько двох тижнів тому після незначного стресу. Гострота зору пр. ока - 0,5 (+1,0) = 0,8, лів. ока = 1,0. Передній відділ: без патологічних змін, заломлюючі середовища прозорі. Очне дно: диск зоро 2 38506 вого нерва - нормальний, макула - сітківка дещо замутніла в темпоральній частині макули, включаючи і фовеолу, крайові дугові рефлекси відсутні, симптом світного диска слабко виражений. Поле зору: при аутоскотометрії виявлена ексцентрично розташована центральна позитивна транзиторна скотома до 2 - 5 градусів. Кольоровідчуття: протодефіцит першого ступеня, тритодефіцит другого ступеня. Флюоресцентна ангіографія: парафовеолярно знизу (500 - 600 мкм) виявлено осередок гіперфлюоресценції, розмір якого прогресивно збільшувався і прийняв форму полум'я свічки (точка протікання). Фотострес-тест: пр. око = 10 хв., лів.око = 25 сек. Метамофометрія: сітка Амслера - слабко виражений лівосторонній конвекс-феномен першої вертикальної лінії з параметрами 0,З х 1,5 см. Тест ЛКТ-2 - лівосторонній конвекс-феномен першоїчетвертої вертикальних ліній з параметрами 0,4 х 2 см, а також правосторонній конкав-феномен першої і другої вертикальних ліній з параметрами 0,3 x 1,5 см. Таким чином, за допомогою запропонованого тесту ЛКТ-2 у хворого виявлені метаморфопсії на більш протяжній ділянці, ніж за допомогою сітки Амслера, а також метаморфопсії і у правій половині поля зору. Отримані дані в комплексі з результатами інших досліджень дозволили підтвердити діагноз хоріоретинопатії, уточнити ексцентричність патологічного процесу і скоригувати лікування, зокрема призначити лазерну коагуляцію. Приклад № 2. Хворий Д.; 59 років, знаходився в очній клініці з приводу макулодистрофії (волога форма) із скаргами на недавнє зниження центрального зору лівого ока без видимої причини; праве око майже осліпло близько 15 років тому. Гострота зору: пр. око = 0,1 (не кор.); лів.око = 0,2 (+1,0) = 0,3 Передній відділ: без видимої патології; в кришталику - поодинокі смугасті помутніння в області екватора. Очне дно: диск зорового нерва нормальний; макула - у центрі кругла ділянка помутнілої сітківки діаметром 1,5 ДД. За допомогою динамічної офтальмоскопії виявлено крайовий дуговий рефлекс; симптом світного диска позитивний. Поле зору: при аутоскотометрії виявлена центральна позитивна транзиторна скотома до 2 3 градусів. Кольоровідчуття: протодефіцит - 2 ст., дейтеродефіцит - 2 ст. і тритодефіцит - 3 ст. Фотострес-тест: ліве око - 5 хв. Флюоресцентна ангіографія: в центрі макули в період артеріальної фази з'явився круглий флюоресціюючий осередок, діаметром близько 1,5 ДД, інтенсивна флюоресценція якого тривала і у венозній фазі. Сам розмір осередку залишався стабільним. Метаморфометрія: сітка Амслера - лінії в центрі сітки видно нечітко, дисторсії варіюють і не піддаються урахуванню. Тест АКТ-10 - двосторонній симетричний зигзаг-феномен вертикальних і горизонтальних ліній з параметрами 0,8 х 2,5 см. Таким чином, дослідження метаморфопсій за допомогою сітки Амслера були невтішними, а ре зультати, отримані завдяки тесту ЛКТ-10, дозволили виявити синдром просторового зміщення нейроепітелію сітківки, що виник внаслідок її серозного відшарування. Хворому була призначена дегідратаційна та мембранозакріплююча терапія, а в майбутньому - лазерне лікування. Приклад № 3. Хворий X., 15 років, знаходився в очній клініці з приводу сонячної макулопатії лівого ока. З анамнезу стало відомо, що в момент затемнення сонця він його спостерігав без спеціальних засобів захисту протягом 2 - 3 хвилин. Гострота зору: пр.ока = 1,0, лів.ока = 0,8 (не кор.). Передній відділ: без видимої патології, середовища - прозорі. Очне дно: диск зорового нерва - нормальний; макула - у центрі визначається маленький субретинальний овальний осередок червоного кольору, з чіткими межами, розміром приблизно 50 х 100 мкм, перифокальна реакція тканин відсутня. Поле зору: при аутоскотометрії - позитивна скотома не виявлена. Кольоровідчуття: нормальна трихромазія. Фотострес-тест: пр. око = 25 сек., лів. око = 45 сек. Флюоресцентна ангіографія: в артеріальній фазі в центрі макули виявлено слабко виражений гіперфлюоресціюючий осередок розміром 50 х 100 мкм за типом вікончастого дефекту в пігментному епітелії сітківки. Метаморфометрія: сітка Амслера - метаморфопсій не виявлено. Тест ЛКТ-2 - виявлено лівосторонній конкавфеномен першої лінії з параметрами 0,2 х 0,6 см. Тест ЛКТ-1 - двосторонній конкав-феномен першої третьої лівих ліній і першої правої лінії з параметрами 0,2 х 0,8 см. Таким чином, метаморфометрія за допомогою сітки Амслера виявилася безуспішною, а за допомогою тестів ЛКТ-2 і ЛКТ-1, як порогових, вдалося виявити слабковиражені метаморфопсії. Їхнє виявлення стало підставою для корекції раніше призначеного лікування. Запропонований спосіб діагностики метаморфопсій - градуйована проксимальна метаморфометрія - має такі переваги. 1. Ефективність діагностики метаморфопсій за допомогою запропонованих тестів є більш високою (88%) у порівнянні з прототипом (56%) за рахунок диференційованого застосування тестів в залежності від рівня гостроти зору (пороговий принцип). 2. Зменшення кількості тестових ліній (ЛКТ-5, ЛКТ-10) і їх згуртування в центральній зоні тесту полегшує діагностику і реєстрацію метаморфопсій, особливо при дослідженні хворих пристаркуватого віку, осіб із недостатньо високим інтелектуальним рівнем і дітей. 3. Застосування дрібноквадратичних тестів (ЛКТ-1 і ЛКТ-2) дозволяє виявляти метаморфопсії навіть при наявності дуже малих (міліарних) патологічних осередків (порядку 50 - 100 мкм). Література. 1. Руководство по глазным болезням, М., 1962, кн. 2, с. 128. 3 38506 Фіг.1 Фіг.2 4 38506 Фіг.3 Фіг.4 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 5