Спосіб лікування хворих на хронічний кандидозний стоматит

Спосіб лікування хворих на хронічний кандидозний стоматит, який полягає в проведенні базового лікування, що включає низьковуглеводневу 3 40149 човин коріння цикорію разом з цитратом кальцію стимулює функцію малих і великих слинних залоз. Опис запропонованого способу. Всі дослідження були проведені на 22 хворих хронічним кандидозним стоматитом, які були розділені на 2 групи: І - група порівняння, до якої увійшло 10 чоловік, і II групи - основна група, 12 чоловік. І група хворих отримувала базове стандартне лікування, ІІ група хворих додатково до стандартного лікування отримувала по 1 пігулці ’’Кальцикора’’ 3 рази на день після їжі протягом 20 діб. Пігулку ’’Кальцикора’’ тримали в роті до розсмоктування. Діагноз хронічний кандидозний стоматит був поставлений на підставі клінічних обстежень пацієнтів і даних лабораторного дослідження. Всі хворі пред'являли скарги на відчуття паління і сухість в порожнині рота, наявність білого нальоту на слизистій оболонці. При огляді порожнини рота наголошувалася гіперемія, більш виражена в області мови і твердого неба. На слизистій оболонці наголошувалися вогнища білого нальоту, які можна було легко зняти при зіскоблюванні. Кількість колоній у даної групи хворих коливалося в межах 3-5 тисяч. Базове лікування кандидозного стоматиту включало наступне: - низьковуглеводнева дієта з обмеженням цукру і засвоєних солодощів; 4 - загальнозміцнююча терапія - полівітамінний комплекс "Декамевіт"; - гіпосенсибілізаційна терапія ("Кларитин" по 1 пігулці в день); - етіотропна терапія включала прийом "Дифлюкана" по 100 міліграм один раз в добу протягом 7-14 днів; - особиста гігієна порожнини рота у вигляді 2разового чищення зубів (вранці і увечері). Основна група пацієнтів на додаток до базового лікування приймала сублингвально по 3 пігулки ’’Кальцикора’’ в день протягом 20 днів. Збір слини, що не стимулює і стимулює, здійснювали двічі - в день надходження до початку лікування і через 15-17 днів Як контроль було обстежено 10 чоловік у віці 22-40 років без соматичних захворювань, без запальних явищ в порожнині рота і без множинного карієсу. Ефективність лікування оцінювалася по клінічних ознаках, результатах посівів і визначенні деяких біохімічних показників ротової рідини до і після лікування. У слині, що не стимулює, визначали концентрацію білка по методу Лоурі, вміст МДА, активність каталази, уреази, ОПА і активність лізоциму бактеріологічним методом. У таблиці 1 представлений результат визначення салівації у хворих з кандидозним стоматитом до і після лікування із застосуванням пігулок "Кальцикор". Таблиця 1 Вплив препарату "Кальцикор" на салівацію у хворих з кандидозним стоматитом № групи 1 2 стоматит Нестимульована стимульована 10 Контроль (здорові) Кандидозний порівняння) 0,68 ± 0,06 1,72 ± 0,13 (група до лікування 10 після лікування Кандидозний стоматит (основна група) 3 до лікування після лікування Салівація, мл/мін Кількість чоловік в групі, n Група 12 0,48 ± 0,05 р 0,3 p1 > 0,05 0,96 ± 0,08 р < 0,001 1,12 ±0,09 р 0,1 0,49 ± 0,05 р < 0,05 0,95 ± 0,08 р < 0,05 p1 < 0,001 p2 < 0,01 0,91 ±0,07 p 0,1 p1 < 0,001 p2 < 0,01 Примітка: р - показник достовірності відмінностей з групою 1 контроль); р1 - показник достовірності відмінності з групою до лікування; р2 - показник достовірності відмінностей з групою порівняння (після лікування). 5 40149 Як видно з представлених в таблиці 1 даних, при кандидозному стоматиті достовірно знижується швидкість нестимульованої (р < 0,05) і стимульованої (р 0,05. При включенні в комплекс лікувальних заходів ’’Кальцикора’’ спостерігається достовірне зниження рівня маркерів запалення аж до норми. Так у цієї групи хворих в ротовій рідині кількість водорозчинного білка, вміст малонового діальдегіду і загальна протеолітична активність відповідає показникам у контрольних хворих. Таблиця 2 Вплив препарату "Кальцикор" на рівень маркерів запалення в слині у хворих з кандидозним стоматитом № групи 1 Група Контроль (здорові) Білок, г/л ОПА, мкат/л МДА, мкмоль/л 1,53 ± 0,16 2,91 ± 0,30 0,28 ± 0,03 Кандидозний стоматит (група порівняння) 2 до лікування після лікування Кандидозний стоматит (основна група) 3 до лікування після лікування 2,28 ± 0,17 р 0,05 p1 > 0,3 6,93 ±1,12 р 0,05 p1 > 0,1 0,52 ± 0,05 р < 0,01 0,39 ± 0,04 р 0,05 2,26 ± 0,18 р 0,6 p1 0,05 7,00 ±1,07 р 0,1 р1 > 0,05 p2 > 0,05 0,56 ± 0,06 p 0,7 p1 0,05 Примітка: р - показник достовірності відмінностей з групою 1 (контроль); р1 - показник достовірності відмінності з групою до лікування; p2 - показник достовірності відмінностей з групою порівняння (після лікування). У табл. 3 представлені результати визначення активності уреази, лізоциму і каталази у нестиму льованій слині хворих кандидозним стоматитом до і після лікування препаратом ’’Кальцикор’’. 7 40149 8 Таблиця 3 Вплив препарату "Кальцикор" на активність в слині хворих кадидозним стоматитом уреази, лізоциму і каталази № групи Група Уреаза, нкат/л Лізоцим, ед/мл Каталаза, мкат/л 1 Контроль (здорові) 25,6 ± 3,0 0,073 ± 0,010 0,50 ± 0,04 Кандидозний порівняння) 2 стоматит (група до лікування після лікування 59,8 ± 9,3 р < 0,05 48,7 ± 8,9 р 0,4 0,031 ± 0,006 р 0,05 p1 > 0,05 0,30 ± 0,03 р < 0,001 0,36 ± 0,03 р 0,05 60,2 ± 8,7 p 0,3 p1 0,05 0,030 ± 0,06 p 0,5 p1 0,05 0,29 ± 0,36 p 0,5 p1 0,05 Какдидозний стоматит (основна група) 3 до лікування після лікування Примітка: р - показник достовірності відмінностей з групою 1 (контроль); р1 - показник достовірності відмінності з групою до лікування; p2 - показник достовірності відмінностей з групою порівняння (після лікування). З даних, представлених в табл. 3, витікає, що при кандидозному стоматиті більш, ніж в 2 рази зростає в ротовій рідині активність уреази, що відображає ступінь мікробної засіяності порожнини рота, ферменту джерелом якого є мікрофлора. При включенні в лікувальний комплекс ’’Кальцикора’’ активність уреази знижується більшою мірою, чим при базовому лікуванні. Навпаки, активність лізоциму в слині, ферменту індикатора стану неспецифічного антимікробного захисту порожнини рота, що визначається бактеріолітичним методом, знижується більш, ніж в 2 рази при стоматиті і зростає при лікуванні, особливо у разі застосування ’’Кальцикора’’, коли активність лізоциму повністю повертається до норми. Активність каталази відображає стан антиоксидантных систем і, як видно з даних табл.3, вона достовірно знижується при кандидозі, що свідчить про ослаблення захисних систем порожнина рота при цьому захворюванні. Прийом ’’Кальцикора’’ достовірно збільшує активність каталази слини, практично повертаючи її до норми. Стан антиоксидантно-прооксидантної системи порожнини рота краще всього відображає індекс АПІ. На фіг. 1 представлені результати визначення індексу АПІ в слині хворих кандидозним стоматитом до лікування і після. Видно, що включення в лікувальний комплекс ’’Кальцикора’’ істотно збільшує індекс АПІ. На фіг. 2 представлені результати визначення ступеня дисбіоза порожнини рота ферментативним методом Левицького А.П. і ін. З цих даних видно, що при стоматиті спостерігається чітко виражений дисбіоз (показання ступеня дисбіоза (СД) збільшуються в 5 разів). Після базового лікування СД знижується в 2 рази, а після лікування з використанням ’’Кальцикора’’ в 4,5 разів. Таким чином, клінічні дослідження препарату "Кальцикор" виявили його антиоксидантні, протизапальні і пребіотичні властивості. До цього слід додати і хороший клінічний ефект від застосування ’’Кальцикора’’, про що свідчать зникнення типових симптомів кандидозного стоматиту, зменшення сухості в порожнині рота. 9 Комп’ютерна верстка І.Скворцова 40149 Підписне 10 Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601