Спосіб лікування генералізованого пародонтиту з відновленням нормобіозу пародонтальних тканин

1. Спосіб лікування генералізованого пародонтиту з відновленням нормобіозу пародонтальних тканин, що містить всебічне оздоровлення ротової порожнини та зубів з наступною комплексною медикаментозною терапією шляхом використання протизапальних, антимікробних та імуностимулю 40496 чення досить часто дозволяють підвищити вплив на етіологічні та патогенетичні фактори генералізованого пародонтиту, поширюваність запального процесу, клінічні прояви, на підставі яких можливо впроваджувати адекватні лікувальні заходи [5]. У конкретному випадку перевершення результату відбувається за рахунок усунення патологічної дії мікробного агента. Метронідазол, як протимікробний засіб впливає на простіших, усуває їх з тканин пародонту, а димексид, якому властиві окрім протизапального ще й антимікробний ефект, посилює дію терапевтичного комплексу. Причини, що перешкоджають одержати очікуваний технічний результат (або використати відомий спосіб) обумовлені, здебільшого, відсутністю в комплексі препарату, який ефективно усуває набряк тканин ясен, як одного з головних проявів генералізованого катарального гінгівіту, заходів індивідуалізації терапії та впливу на мікробні фактори, що формуються осередниками запалень у маргінальному пародонті, як ініціаторами розвитку генералізованого пародонтиту [3, 4], відповідно до конкретної етіології, патогенезу та поширюваності захворювання, патогенності та видової належності мікроорганізмів, функціональних станів означених вище систем, а відтак - неадекватністю існуючих терапевтичних приймань. Клінічні, рентгенологічні, мікробіологічні та імунологічні комплексні дослідження заявника серед хворих на генералізований пародонтит свідчать про те, що у хворих генералізованим пародонтитом відмічена різна зміна біоценоза тканин пародонту. Поряд із стрептококовою і стафілококовою інфекцією висівались інші мікроорганізми. Так, за частотою виявлення умовно-патогенні мікроорганізми у цих хворих розподілились наступним чином: Porphyromonas gingivalis, Prevotella intermedia, Actinobacillus actinomycetent comitans, Compylobacter recta (89,4%), гемолітичні стрептококи і трихомонади (42,3%), гемолітичні стафілококи і ентеробактери (39,7%), клебсієла (23,1%). Перераховані мікроорганізми виявлялись у вищих концентраціях - від 106 до 1010 КОЕ/од.субстр. Слід зауважити, що в цілому у хворих генералізованим пародонтитом анаеробна флора переважала над аеробною, а розвиток захворювання є наслідком масивної мікробної контамінації. Отже, технічні властивості прототипу, що обумовлені його ознаками, недостатні для досягнення потрібного важливого технічного результату, тому, що даний комплекс впливає тільки на мікробний агент, але не враховує зміни, що присутні в імунній системі. До основи способу лікування генералізованого пародонтиту поставлено задачу шляхом усунення патогенної мікрофлори пародонтальних кишень, ліквідації дефіциту місцевих імунних та неспецифічних факторів захисту та використанні засобу, що дозволяє відновити нормобіоз пародонтальних кишень, що пропонується вперше, забезпечити скорочення термінів лікування, кількість рецидивів у віддаленому періоді при використанні винаходу. Означений технічний результат при використанні винаходу досягається тим, що у відомому способі лікування генералізованого пародонтиту що містить всебічне оздоровлення ротової порож нини та зубів з наступною комплексною медикаментозною терапією шляхом використання протизапальних, антимікробних та імуностимулюючих агентів, особливість полягає в тому, що застосовується аеробакт, основу якого складають живі непатогенні мікроорганізми Aerococcus viridans для відновлення нормобіозу пародонтальних тканин, після тотальної ліквідації всіх мікроорганізмів у цій екологічній ніші за рахунок загального використання Д-Нолу, амоксіклаву та місцевого - метронідазолмісткого гелю " Метрогіл-Дента". Проведено вивчення кількісного і видового складу пародонтальної інфекції, встановлено параметри еубіозу пародонтальних тканин здорового контингенту населення. По результатах бактеріологічного і мікробіологічного методів дослідження у 20 здорових людей не було виявлено ознак інфікування тканин пародонту патогенною мікрофлорою. В незначній кількості (10' КОЕ/на од.субстр.) висівались Aerococcus viridans (90%), Str. Sanguis (40%), Str.salivarius (30%), Staph. Saprophyticus (30%), Staph. Epidermidis (20%), E.coli (20%), гриби роду Candida (10%). У хворих генералізованим пародонтитом відмічена різна зміна біоценоза тканин пародонту. Поряд із стрептококовою і стафілококовою інфекцією висівались інші мікроорганізми. Так, за частотою виявлення умовно-патогенні мікроорганізми у цих хворих розподілились наступним чином: Porphyromonas gingivalis, Prevotella intermedia, Actinobacillus actinomycetent comitans, Compylobacter recta (89,4%), гемолітичні стрептококи і трихомонади (42,3%), гемолітичні стафілококи і ентеробактери (39,7%), клебсієла (23,1%). Перераховані мікроорганізми виявлялись у вищих концентраціях - від 106 до 1010 КОЕ/од.субстр. Слід зауважити, що в цілому у хворих генералізованим пародонтитом анаеробна флора переважала над аеробною, а розвиток захворювання є наслідком масивної мікробної контамінації. Було проведено порівняння дослідження чутливості штамів аеробних бактерій пародонтальних кишень до цілої низки антисептичних препаратів та антибіотиків: хіноксидіну, нітазолу, етонію, ДНолу, цефалоксину, канаміцину, гентаміцину, лінкоміцину, стрептоміцину, еритроміцину, амоксіклаву. Майже всі штами мікроорганізмів були чутливі до комбінації хіноксидіну і Д-Нолу та амоксіклаву. На другому місці по ефективності стоїть гентаміцин, на третьому - канаміцин. Низька чутливість мікроорганізмів пародонтальної кишені була до лінкоміцину та стрептоміцину. Одержані матеріали стали визначальними при виборі препаратів для місцевого застосування у хворих на генералізований пародонтит при проведені клінічної їх апробації. В роботі використовували гелеподібну хіноксидінову пасту (Метрогіл "Дента"), до якої додавали Д-Нол. Пасту вводили в пародонтальні кишені, під парафінову пов'язку на 1-1,5 години, курсом 7-10 відвідувань. Перед використанням описаної вище пасти хворим санували порожнину рота - видаляли зубні відкладення, проводили лікування карієсу та його ускладнень, видаляли функціонально непридатні зуби та корені, кюретаж пародонтальних кишень за показаннями, шинування рухомих зубів та інше. Такий ліку 2 40496 вальний комплекс використовувався у 36 хворих на генералізований пародонтит (І група хворих). У 36 хворих на генералізований пародонтит (II групи) застосовувався антибактеріальний препарат загальної дії амоксіклав у загальноприйнятих парентеральних дозах. Курс терапії складав 78 днів. Третя група хворих (110 чол.) приймала місцеву терапію за схемою І групи і загальний лікувальний комплекс II групи пацієнтів. Треба зазначити, що всі хворі на генералізований пародонтит одержували поряд з антибактеріальною терапією також і імунокоригуючу терапію лейкінфероном. Препарат являє собою лікувальний комплекс людського інтерферона і цитокінів. Хворі генералізованим пародонтитом отримували лейкінферон в/м 3 рази на тиждень у години проведення курсів антибактеріальної терапії. Нами встановлено, що при використанні лікувального комплексу III групи реєструються кращі клінічні і мікробіологічні результати в порівнянні з подібними даними хворих І та II груп. Ліквідація запалення в пародонті, яка документувалась відсутністю клінічних і параклінічних (по індексах і пробах) його ознак, досягнута у 105 (95%) хворих. Серед пацієнтів, які лікувались з використанням місцевої антибактеріальної терапії, таких хворих було 86,1%. Подібні результати отримані і у хворих після загальної антибактеріальної терапії (83,3%). Контроль ефективності різних способів етіотропної терапії генералізованого пародонтиту за допомогою лабораторного аналізу проводили шляхом трикратного дослідження бактеріологічного матеріалу пародонтальних кишень від хворих генералізованим пародонтитом після отримання ними курсів комплексної антибактеріальної терапії. Після завершення лікування (на 10 день етіотропної терапії) пародонтальні мікроорганізми (у хворих з ліквідованим запаленням) частіше не виявлялися зовсім (у 90% випадків), або висівались у низьких концентраціях (101 КОЕ/од.субстр.). Однак, паралельно з цим відзначався низький рівень представників нормальної мікрофлори пародонтальних тканин, частота виділення яких мало змінювалася в порівнянні з такою до лікування. Виявлена закономірність обумовлювала проведення третього етапу досліджень - пошук методу відновлення нормального біоценозу пародонтальної мікрофлори після прицільної і всебічної антибактеріальної терапії. Для цих цілей, як вже говорилось раніше, був використаний аеробакт. Подальше лікування у 91 хворого генералізованим пародонтитом і було проведено цим препаратом. Контролем слугували 91 хворий генералізованим пародонтитом, яким не призначали по завершенню етіотропної терапії цей препарат. Мікробіологічне дослідження пародонтальної мікрофлори після використання аеробакту виявило позитивні зрушення в мікробному статусі хворих на генералізований пародонтит: спостерігалось відновлення еубіозу у 89 (97,8%) пацієнтів. У хворих, яким не використовували аеробакт, таке відновлення в ці терміни обстеження реєструвалося тільки у 39 (42,8%) випадках. У віддалені терміни досліджень (через 6, 12 місяців) у хворих на генералізований пародонтит, у яких було досягнуто відновлення нормального біоценозу в пародонтальних тканинах, не було порушення процесів трансформації мікробіоценоза і вивчаємої еконіші і не зареєстровано рецидивів запалення у 84 із 89 (94,3%) хворих. Кореляційний зв'язок між клінічними показниками і особливостями обсіменіння пародонтальних тканин був достовірним (р < 0,05). Вже через 3 місяці у 50,5% хворих, а через 12 місяців у 56,0% хворих на генералізований пародонтит, які не лікувались аеробактом, встановлений недостатній ефект від бактеріальної терапії. Контрольне бактеріологічне дослідження виявило у них наявність у пародонтальних тканинах вегетуючих форм цілої низки пародонтальних мікроорганізмів. Перш за все із пародонтальних кишень висівались Campylobacter recta, Porphyromonas gingivalis, Actinobacillus actinomycetent comitans, ентеробактери, гемолітичні стрептококи та стафілококи, кишкова паличка, гриби роду Candida. Потрібно віддати належне, що в ці терміни дослідження перелічені мікроорганізми висівались ще в низьких концентраціях (102-103 КОЕ/од.субстр.). Це, з одного боку, підкреслює, що місцева та загальна антибактеріальна терапія дійсно використовувалась за призначенням, а з другого - невідновлений еубіоз пародонтальних тканин сприяє всетаки рецидивам розвитку пародонтальної інфекції. Це, безумовно, сприяє формуванню в подальшому рецидивів запалення в пародонті у хворих на генералізований пародонтит в переважній більшості в більш ранні терміни. Це висловлювання документується фактичними даними: число рецидивів у цій групі хворих через 3 місяці лікування було у 24,2% випадків, а через 12 місяців - у 31,9% хворих. На відміну від прототипу враховується вплив різних інфекційних агентів і неоднозначний характер змін імунних механізмів місцевого захисту, а також доведена необхідність відновлення нормобіозу пародонтальних кишень, що дозволяє застосувати доцільніші заходи, індивідуально до кожного з хворих, з цілеспрямованою антибактеріальною (етіотропної) терапією та необхідним обсягом замінної та стимулюючої імунотерапії, які сприяють скороченню термінів лікування і кількості рецидивів у віддаленому періоді при використанні винаходу. Отже, сукупність істотних відокремлюючих ознак способу, що пропонується, є суттєвою, бо має причинно-наслідковий зв'язок з означеним вище технічним результатом. Відомості, що підтверджують можливість здійснення способу лікування генералізованого пародонтиту полягають у наступному. Після всебічного оздоровлення ротової порожнини та зубів (видалення м'яких і твердих відкладень) проводилась комплексна терапія шляхом використання антимікробних, протизапальних та імунокоригуючих препаратів, після якої проводили відновлення нормобіозу пародонтальних кишень, використовуючи аеробакт. При лікуванні хворих на генералізований пародонтит призначають гелеподібну пасту "Метрогіл-Дента", до якої додавали Д-Нол, яка вводилась в пародонтальні кишені під парафінову пов'язку на 3 40496 чають гелеподібну пасту "Метрогіл-Дента", до якої додавали Д-Нол, яка вводилась в пародонтальні кишені під парафінову пов'язку на 1-1,5 години, амоксіклав в загальноприйнятих парентеральних дозах та імунокорегуючу терапію лейкінфероном. Курс лікування складав 7-10 днів. Після цього для відновлення нормобіозу пародонтальних кишень призначають аеробакт за такою схемою: 2-4 дози 2-3 рази на день, добовий прийом - 8-10 доз перорально за 30-40 хвилин до їжі. Курс лікування склав 9-10 днів. Зменшення ступеня набряклості та гіперемії ясен спостерігалось після 4-5 сеансу. Повне зникнення клінічних ознак запалення спостерігалось після 7 сеансу, що підтверджувалось клінічними пробами (проба Шиллєра-Пісарєва - негативна, індекс гігієни за Федоровой-Володкіной - 1,6 (задовільно). Через 1,5 роки рецидивів не спостерігалось, показники стану імунної системи та мікробіологічні показники залишались в межах допустимої норми. Дослідження заявника, що проведені при вивченні стану хворих на генералізований пародонтит дозволили визначити, що включення комбінованого місцевого використання хіноксидіну і ДНолу з загальною терапією амоксіклавом та лейкінфероном у хворих на генералізований пародонтит дозволяє ліквідувати патогенну мікрофлору пародонтальних тканин, але не сприяє відновленню нормального біоценозу. Обгрунтована необхідність і підтверджена доцільність використання після етіотропної антибактеріальної терапії для відновлення еубіозу здорових пародонтальних тканин аеробакту. При відновленні нормобіозу пародонтальних тканин у хворих на генералізований пародонтит повна клініко-лабораторна ремісія протягом року і більше спостерігається у 94,3%, тоді як у хворих без його корекції тільки у 69,1%. Для підтвердження технічного результату у таблиці № 1 були порівняні між собою показники ефективності найбільш розповсюджених методик лікування генералізованого катарального гінгівіту, прототипу та способу, що пропонується. До аналізу були включені "Способ лечения воспалительных заболеваний пародонта" [9], "Способ лечения пародонтита" [10] та прототип - "Состав для лечения воспалительного процесса в пародонте" [6]. Таким чином, заходи заявника, що запропоновані у винаході, значно перевершують досягнення найкращих об'єктів аналогічного призначення, завдяки відновленню нормобіозу пародонтальних кишень, після ліквідації набряку, дефіциту місцевих імунних і неспецифічних факторів захисту ясеневої борозни, яке надало можливість скоротити терміни лікування і кількість рецидивів у віддаленому періоді. Заходи заявника зведені до визначення наявності та характеру інфекційного фактору з адекватним впливом на них антибактеріальною та імуномоделюючою терапією, що поєднана у спільному комплексі більш ефективними фармакологічними засобами. Запропоноване технічне рішення може знайти використання у стоматології, а можливість його здійснення підтверджена конкретними клінічними прикладами. Отже, запропонований "Спосіб лікування генералізованого пародонтиту з відновленням нормо 1-1,5 години, амоксіклав у загальноприйнятих парентеральних дозах та імунокорегуючу терапію лейкінфероном. Курс лікування складав 7-10 днів. Для відновлення нормобіозу пародонтальних кишень призначають аеробакт за такою схемою: 2-4 дози 2-3 рази на день, добовий прийом - 8-10 доз перорально за 30-40 хвилин до їжі. Курс лікування склав 9-10 днів. У подальшому у хворих на генералізований пародонтит контролюють ступінь кровотечі, гіперемії та набряклості ясен, та ступінь рухливості зубів. Терміни лікування за способом, що пропонується, складають 8-11 днів. Приклад № 1. Хворий X., 36 років. Діагноз: генералізований пародонтит. Скарги на кровотечу та біль в яснах, рухливість зубів. За словами хворого, він страждає на цю патологію 3 роки, раніше не лікувався. Об'єктивно: слизова оболонка ясен гіперимована, набрякла, край ясен фронтальної групи зубів рихлий, синюшний, кровотеча при дотику, корені зубів заголені на 1/2, рухливість зубів 2 ступеня. Проба Шиллєра-Пісарєва позитивна (коричневе забарвлення), індекс гігієни за ФедоровойВолодкіной - 2,3 (незадовільно). П П С С С 8 7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 7 8 П П П С Лікування: після видалення зубних відкладень та антисептичної обробки порожнини рота призначають гелеподібну пасту "Метрогіл-Дента", до якої додають Д-Нол, яка вводилась у пародонтальні кишені під парафінову пов'язку на 1-1,5 години, амоксіклав у загальноприйнятих парентеральних дозах та імунокорегуючу терапію лейкінфероном. Курс лікування складав 7-10 днів. Зменшення ступеня набряклості та гіперемії ясен спостерігалось після 4-5 сеансу. А повне зникнення клінічних ознак запалення після 8 сеансу, що підтверджувалось клінічними пробами (проба Шиллєра-Пісарєва - негативна, індекс гігієни за Федоровой-Володкіной - 1,2 (добре) Але через 3 місяці після лікування спостерігався рецидив захворювання з чітко вираженими клінічними симптомами та всі лабораторні показники повертались до рівня, який спостерігався до лікування. Приклад № 2. Хворий К., 40 років. Діагноз: генералізований пародонтит. Скарги на кровотечу та біль в яснах, рухливість зубів. За словами хворого страждає на цю патологію 3 роки, раніше не лікувався. Об'єктивно: слизова оболонка ясен гіперимована, набрякла, край ясен фронтальної групи зубів рихлий, синюшний, кровотеча при дотику, корені зубів заголені на 1/2, рухливість зубів 2 ступеня. Проба Шиллєра-Пісарєва позитивна (коричневе забарвлення), індекс гігієни за ФедоровойВолодкіной - 2,1 (незадовільно) О С П 8 7 6 5 4 3 2 1 1 2 3 4 5 6 7 8 О П С С О Лікування: після видалення зубних відкладень та антисептичної обробки порожнини рота призна 4 40496 біозу пародонтальних тканин" відповідає умовам "промислова придатність", "новизна" та "винахідницький рівень", що дозволяю кваліфікувати його винаходом України. Джерела інформації 1. Пат. 214778 России, МПК6 А61К6/00, A61K31/205. Способ лечения воспалительных заболеваний пародонта / Е.П. Роговая, Н.Н. Гаражная (Розсип). - № 97115532; заявл. 19.09.97; опубл. 20.12.99. 2. Пат. 2108781 России, МПК 6 A61K9/70. Способ лечения пародонтита / В.К. Леонтьев, В.Р. Дедеян, Г.А. Чуходжян, А.И. Грудянов, С.А. Дедеян. (Россия). - № 96109080; заявл. 16.05.96.; опубл. 20.01.98. 3. Грудянов А.И., Чернова F.C., Морозова Л.И. Этиологическая роль некоторых видов микроорганизмов в патогенезе заболеваний пародонта // МРЖ. - 1986. - Разд. 12. - № 4. - С. 4-9. 4. Мащенко І.С. Вузлові питання клінічної пародонтології // Медичні перспективи. - 1996. - № 1. - С. 55-58. 5. Самойленко А.В. Генералізований пародонтит, асоційований з кампілобактеріальною інфекцією // Матеріали І (III) з'їзду Асоціації стоматологів України. - К., - 1999. - С. 234-235. 6. Пат. 2107489 России, МПК 6 А 61К/00. Состав для лечения воспалительного процесса в пародонте. / Л.М. Лукиних, С.Р. Сорокина (Россия). № 9511 7795; заявл. 18.10.95; опубл. 27.03.98. Таблиця Порівняльний аналіз ефективності відомих методик лікування генералізованого пародонтиту Об'єкти - аналоги 1 Терміни ліквідації запалень, діб Кількість рецидивів через 2 роки, % Видужання, % Способ лечения воспалительных заболеваний пародонта Способ лечения пародонтита Состав для лечения воспалительного процесса в пародонте (про тотип) 2 3 4 14-16 16 12 8-10 34,8 30,8 27,6 5,7 78 Найменування та одиниці виміру показників Спосіб лікування генералізованого пародонтиту з відновленням нормобіозу пародонтальних кишень (що пропонується) 5 81 82 94 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 5