Пристрій для встановлення фіксаторів для остеосинтезу проксимальних переломів стегна

Пристрій для встановлення фіксаторів для остеосинтезу проксимальних переломів стегна, що складається з циліндричного корпуса з наскрізним отвором по осі для напрямної шпиці, який має ударну та протилежну їй головну частину кратероподібно увігнутої форми, який відрізняється тим, що головна частина має радіальне рифлення і розташовані на корпусі відповідно йому позначки, корпус має поздовжній паз, а ударна частина виконана з розширенням, крім того він додатково містить у головній частині рухомий циліндр, виконаний під кутом, з поздовжніми вікнами, ударною платформою та затискувачем. Ю (13) 41046 (11) UA час вбивання фіксатора. Це може призвести до дестабілізації конструкції між гвіздком та накладною пластинкою, а потім до виникнення несправжнього суглоба. З іншого боку, це прискорює зношеність гвіздка. Відомий також імпактор для ОС проксимальних переломів стегна, який складається з жолобчастої головної частини, на кінці якої є пристрій у вигляді рамки для тимчасового утримання гвіздка перед та під час його вбивання у шийку стегна та потім для імпакції відламків, а також циліндричного корпуса. Крізь усі частини імпактора поздовжньо проходить отвір діаметром 3 мм для направляючої шпиці (Каталог фірми AESCULAP С-186 7/89, стр. 4.09, арт. № КТ 114 S.). Причинами, що перешкоджають одержанню очікуваного технічного результату, є наявність у конструкції імпактора жолобчастої головної частини, яка деформує радіальні шліци основи гвіздка, що послабляє стабільність вузла між гвіздком та накладною пластинкою. Це може викликати формування несправжнього суглобу. Крім того, рамка імпактора заважає повному введенню фіксатора у шийку стегна. Як прототип обрано пристрій (імпактор) для встановлення фіксаторів для ОС проксимальних переломів стегна (каталог фірми AESCULAP С-186 7/89, стр. 4.09, арт. № КТ 113 S), який за найбільшою кількістю суттєвих ознак співпадає з винаходом, що заявляється. Імпактор має циліндричний корпус з наскрізним отвором по осі для направляючої шпиці. Корпус має кратероподібно увігнуту (19) Винахід стосується медицини, а саме травматології, і може бути використаний при хірургічному лікуванні переломів шийки стегна. Проблема стабільності фіксаційного вузла між компонентами пристроїв для остеосинтезу (ОС) проксимальних переломів стегна (трилопатевим гвіздком для шийки стегна та діафізарною накладною пластинкою) залишає нерозв'язаним питання щодо лікування таких переломів стегна. Важливу роль у стабілізації цього міжкомпонентного вузла відіграє введення фіксатора для ОС проксимальних переломів стегна (трилопатевого гвіздка) у головку стегна, при якому шлиці під шайбу-адаптор та різьба під стопорний гвинт мають бути неушкодженими, без задирок, а це звичайно відбувається при застосуванні пристроїв відомих конструкцій. Відомий пристрій для встановлення фіксаторів для ОС проксимальних переломів стегна (імпактор), який складається з плоскої головної частини, на кінці якої виступає короткий стержень з різьбою для тимчасової фіксації з гвіздком, довгого циліндричного корпусу та широкої ударної частини. Поздовжньо крізь усі частини проходить отвір діаметром 3 мм для направляючої шпиці (Каталог фірми AESCULAP "Імплантати та інструменти для остеосинтезу (ОС)" С-186 7/89 стр.4.09, арт.№ КТ 107 S.). Причинами що перешкоджають одержанню очікуваного технічного результату, є порівняно невисока ефективність, обумовлена деформацією частини фіксатора, яка контактує з імпактором під А ____________________ 41046 головну частину з плоским дном. Спільними ознаками прототипу з винаходом, що заявляється, є наявність циліндричного корпусу з наскрізним отвором по осі для направляючої шпиці та кратероподібно увігнутою головною частиною. Причинами, що перешкоджають одержанню очікуваного технічного результату, є порівняно значний деформуючий вплив на деталі фіксатора для ОС проксимальних переломів стегна, а тому недостатня стабільність вузла між гвіздком та накладною пластинкою. Це може призвести до виникнення дегенеративно-дистрофічних змін головки стегна або навіть до утворення несправжнього суглобу. Неможливість повторного використання гвіздка для інших хворих робить цей метод неекономічним. Відсутність широкої масивної ударної частини імпактора приводить до збільшення фізичних затрат лікаря під час операції, а також збільшує час проведення операції. В основу винаходу поставлено задачу: у пристрої для встановлення фіксаторів для ОС проксимальних переломів стегна шляхом зміни існуючих конструктивних елементів і введенням нових елементів забезпечити підвищення стабільності фіксації уламків шийки стегна за рахунок зменшення деформуючої дії імпактора на фіксатор для ОС проксимальних переломів стегна. Поставлена задача вирішується тим, що запропоновано пристрій для встановлення фіксаторів для остеосинтеза проксимальних переломів стегна, що складається з циліндричного корпуса з наскрізним отвором по осі для напрямної шпиці, який має ударну та протилежну їй головну частину кратероподібно увігнутої форми, у якому, згідно з винаходом, головна частина, має радіальне рифлення і розташовані на корпусі відповідно йому позначки, корпус має поздовжній паз, а ударна частина виконана з розширенням, крім того він додатково містить у головній частині рухомий циліндр, виконаний під кутом відповідно протилежному діафізу стегна, з поздовжніми вікнами, ударною платформою та затискувачем. На фіг.1 - імпактор, вид з головного кінця; на фіг.2 наведено імпактор, загальний вигляд; на фіг.3 - корпус без головного циліндра, вид збоку; на фіг.4 -фрагмент з'єднання імпактора з гвіздком; на фіг.5 - імпактор з гвіздком у з'єднаному стані, загальний вигляд. Пристрій для встановлення фіксаторів для ОС проксимальних переломів стегна містить циліндричний корпус 1 з наскрізним отвором 2, поздовжнім пазом 3 по осі та головною частиною 4, яка має кратероподібно увігнуту форму, радіальне рифлення 5 відповідно шлицям 6 основи гвіздка 7 і помітки 8 на корпусі відповідно радіальному рифленню, ударна частина корпуса має розширення 9, крім того він додатково містить у головній частині рухомий циліндр 10, виконаний під кутом 11 відповідно протилежному кортикальному шару стегна, з поздовжніми пазами 12, ударною платформою 13 та затискувачем 14. Пристрій для встановлення фіксаторів ОС проксимальних переломів стегна гвіздком викорис товують наступним чином. На етапі вбивання гвіздка у шийку стегна по направляючій шпиці проводять з'єднання основи потрібного гвіздка 7 з кратероподібною головною частиною 4 імпактора так, щоб шлиці 6 основи гвіздка співпадали з помітками 8 на корпусі 1, тоді радіальне рифлення 5 співпаде з шлицями 6 (див. фіг. 4). Заводять рухомий циліндр 10 над корпусом гвіздка та фіксують затискувачем 14 до корпуса 1 імпактора крізь поздовжній паз 3 (див.фіг. 3). Потім нанизують з'єднані гвіздок 7 та імпактор на направляючу шпицю та вбивають гвіздок у шийку стегна шляхом ударів молотка по широкій ударній частині 9 корпуса 1 імпактора, постійно контролюючи крізь поздовжні пази 12 співпадання поміток 8 на корпусі 1 з шлицями 6 гвіздка 7, що забезпечить наявність правильного контакту шлиців 6 з радіальним рифленням 5. Коли більша частина фіксатора вже введена у шийку, затискувач 14 послаблюють, щоб циліндр 10 не заважав введенню гвіздка 7 при контакті з латеральним кортикальним шаром стегна, а навпаки - повільно рухався, підтримуючи фіксатор. Далі слід чергувати вбивання фіксатора та імпакцію уламків, яку проводять шляхом ударів молотка по ударній платформі 13, слідкуючи за відповідністю кута 11 протилежному кортикальному шару стегна. Далі виймають направляючу шпицю, проводять остаточну імпакцію уламків та збирають металоконструкцію. Поєднання у нашій конструкції одночасно пристрою, який забиває гвіздок, та пристрою для імпакції (збивання) уламків стегна дає змогу скоротити час операції, який раніше витрачався на багаторазову заміну відповідних пристроїв відомих конструкцій. Наявність у винаході радіального рифлення 5 дозволяє вводити у шийку стегна гвіздок 7, не деформуючи його шліци 6, а це підвищує стабільність вузла між гвіздком та накладною пластинкою та фіксації відламків взагалі, а також дозволяє багаторазово використовувати фіксатор. Помітки 8 на корпусі 1 дають змогу об'єктивно візуально контролювати співпадання радіального рифлення 5 з шлицями 6 гвіздка 7. Рухомий циліндр 10, фіксуючи гвіздок 7 (процедуру з'єднання імпактора з гвіздком має проводити операційна сестра), дає змогу лікарю дотримуватися принципу аподактильної хірургії та "біологічного" остеосинтеза, а після встановлення фіксатора дає можливість провести імпакцію уламків. Наявність масивної широкої ударної частини 9 збільшує імпульсивність удару, полегшує попадання по імпактору молотком, захищає руки лікаря, у разі виходу довгої шпиці з дистального отвору взагалі дає можливість продовження імпакції. Рухомий циліндр 10, виконаний під кутом 11 відповідно протилежному кортикальному шару стегна дозволяє розподілити силу удару циліндра рівномірно по усьому кортикальному шару, при цьому поздовжній паз 3 запобігає ротації циліндра 10, що в свою чергу забезпечує відповідність кута 11 циліндра протилежному кортикальному шару стегна, відповідно протилежному кортикальному шару стегна. 2 41046 Фіг. 1 Фіг. 2 Фіг. 3 3 41046 Фіг. 4 Фіг. 5 Тираж 50 екз. Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (03122) 3 – 72 – 89 (03122) 2 – 57 – 03 4 41046 5