Спосіб діагностики ступеня тяжкості функціонального стану бронхолегеневої системи у дорослих

Спосіб діагностики ступеня тяжкості функціонального стану бронхолегеневої системи у дорослих, що включає проведення пневмотахоспірометрії й визначення дифузійної спроможності легенів методом одиночного видиху монооксиду вуглецю, який відрізняється тим, що потім виконують розрахунок індексу функціонального стану бронхоле U 2 (13) 1 3 49761 зазначених показників, можливість диференціювати лише три ступеня функціональних порушень, що є досить грубим розподіленням з точки зору визначення лікувальної тактики і оцінки її ефективності. Найбільш близьким до пропонованого є спосіб діагностики ступеню тяжкості респіраторних порушень при хронічному обструктивному захворюванні легенів [2, 3, 4]. Спосіб передбачає проведення пневмотахоспірометричного дослідження з вимірюванням абсолютних значень об'ємних і швидкісних показників в стандартних умовах та наступним розрахунком відсотків від належних величин. Останній нами було прийнято за прототип. Недоліками відомого способу є, по-перше, як зазначено вище, те що він стосується лише хронічних обструктивних захворювань і комбінації клінічних патологічних змін бронхолегеневої системи при інших захворюваннях легень (наприклад ідіопатичний фіброзуючий альвеоліт, інгаляційні ураження бронхолегеневої системи радіаційного та хімічного походження, тощо) не враховуються. По-друге спосіб передбачає оцінку лише одного показника ОФВ1 - об'єму форсованого видиху за 1-шу (першу) секунду, або ФЖЄЛ - форсованої життєвої ємності легенів, що знецінює інформативність визначення функціонального стану бронхолегеневої системи. По-третє, прототип не враховує стан дифузійної спроможності легенів, що не дозволяє зробити повноцінний висновок щодо функціонального стану бронхолегеневої системи. Технічним завданням корисної моделі є створення способу діагностики тяжкості функціонального стану бронхолегеневої системи для визначення тяжкості перебігу респіраторних захворювань, оцінки ризику проведення операційних втручань, оцінки ефективності призначення лікувально-реабілітаційних заходів в динаміці та прийняття експертних рішень стосовно осіб, які страждають на бронхолегеневу патологію, або коли для прийняття рішень стосовно вибору мето 4 ду лікування цих осіб необхідна діагностика функціонального стану бронхолегеневої системи. Поставлене технічне завдання вирішується за рахунок того, що проводять комплексне дослідження бронхолегеневої системи пацієнтів з визначенням основних функціональних параметрів функції зовнішнього дихання (пневмотахоспірометричне дослідження) і дифузійної спроможності легенів в відсотках від належних величин, а потім проводиться розрахунок запропонованого нами індексу функціонального стану бронхолегеневої системи - ФІ (відношення множення відсотків від належної форсованої життєвої ємності легенів і відсотків від належного об'єму форсованого видиху за першу секунду до показника відсотків від належного дифузійної здатності легенів) у відносних одиницях за формулою: ФІ=ФЖЄЛхОФВ1/Dlcosb, де: ФІ - індексу функціонального стану бронхолегеневої системи в умовних одиницях; ФЖЄЛ - форсована життєва ємність легенів у відсотках від належної; ОФВ1 - об'єм форсованого видиху за 1-шу (першу) секунду у відсотках від належної; Dlcosb - дифузійна спроможність легенів по одиночному видиху монооксиду вуглецю у відсотках від належної. Оцінку функціонального стану проводять згідно розроблених табличних показників, що наведені в таблиці 1. Нормальний функціонального стан бронхолегеневої системи діагностують коли значення показника знаходиться в межах 80-110-120 відносних одиниць, стан ризику - 70-79 відносних одиниць, легкий ступінь порушень функціонального стану бронхолегеневої системи - 60-69 відносних одиниць, помірно важкий - 50-59 відносних одиниць, важкий - 39-49 або більше 120 відносних одиниць, дуже важкий - менше 38 або більше 130 відносних одиниць. Таблиця 1 Визначення ступеню важкості функціонального стану бронхолегеневої системи за індексом функціонального стану бронхолегеневої системи (ФІ) у відносних одиницях Ступінь важкості Нормальний Стан ризику Легкий Помірно важкий Важкий Дуже важкий Індекс функціональний стану бронхолегеневої системи нижній рівень верхній рівень 80 110-120 70 79 60 69 50 59 39 або більше 120* 49 менше 38 або більше 130* Примітка: *випадки з перевищенням ФІ>120 умовних одиниць потребують індивідуальної додаткової інтерпретації. Приклади застосування способу. Приклад 1 Хворий Л., 1931р.н., IX №2476, учасник ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 року. Інвалід II групи. Обстежений з метою встановлення функціонального стану бпонхолегеневої системи в процесі лікування в 2009 році. 5 49761 Клінічний діагноз, та традиційна оцінка ФЖЄЛ (% До/після ОФВ1 (% від ступеню важкості ле- від належлікування належної) геневої недостатності ної) (за історією хвороби) до ліку- ХОЗЛ*, ЛН** III (важвання кого) ступеня після ліку- ХОЗЛ, ЛН II (важкого) вання ступеня 6 Dlcosb дифузійна спроможність легеСтупінь важкості ФІ (ВІДнів по одиночному функціонального НОСНІ видиху монооксиду стану бронхолеодиниці) вуглецю (% від нагеневої системи лежної) 72,4 31,5 73,7 30,94 Дуже важкий 106,4 47,7 75,2 67,5 Легкий Примітка: *ХОЗЛ - хронічне обструктивне захворювання легенів; **ЛН - легенева недостатність. Аналіз із застосуванням традиційних критеріїв визначення функціонального стану бронхолегеневої системи (ФЖЄЛ (у відсотках від належної), ОФВ1 (у відсотках від належної)) показав позитивну зміну функціонального стану бронхолегеневої системи лише на одну ступінь - з ІІІ-ї (третьої) на ІІ-гу (другу), що не дозволяє в повному обсязі оцінити позитивні результати лікування. Так, за допомогою запропонованих критеріїв (ФІ у відносних одиницях) оцінка покращення функціонального стану бронхолегеневої системи склала 3 ступеня. В той же час лише за одним окремим показником (ОФВ1 (у відсотках від належної), або Dlcosb ди До/після лікування до лікування Після лікування Клінічний діагноз, та традиційна оцінка ступеню важкості легеневої недостатності (за історією хвороби) ХОЗЛ*, ЛН** II (важкого) ступеня ХОЗЛ*, ЛН** І (легкого) ступеня ФЖЄЛ (% від належної) фузійна спроможність легенів по одиночному видиху монооксиду вуглецю (у відсотках від належної)) функціональний стан бронхолегеневої суттєво не змінився. Запропонований спосіб дозволив визначити позитивний ефект проведеного лікування та покращення функціонального стану легенів завдяки комплексній диференційованій оцінці. Приклад 2 Хворий А. 1956р.н., IX №2407, постійно проживає на території підвищеного радіаційного контролю. Обстежений з метою встановлення функціонального стану бронхолегеневої системи в процесі лікування в 2009 році. Dlcosb дифузійна спроможність леФІ (відОФВ1 (% від генів по одиночносні належної) ному видиху моодиниці) нооксиду вуглецю (% від належної) Ступінь важкості функціонального стану бронхолегеневої системи 86,4 61,6 71,2 74,75 стан ризику 94,6 80,1 76,2 99,44 нормальний Примітка: *ХОЗЛ - хронічне обструктивне захворювання легенів; **ЛН - легенева недостатність. Аналіз із застосуванням традиційних критеріїв визначення функціонального стану бронхолегеневої системи (ФЖЄЛ (у відсотках від належної), ОФВ1 (у відсотках від належної)) показав позитивну зміну функціонального стану бронхолегеневої системи лише на одну ступінь - з ІІ-ї (другої - важкої) на І-шу (першу - легку). При цьому, за пропонованим способом загалом визначався вищий від зазначеного функціональний стан бронхолегеневої системи: до початку лікування він відповідав стану ризику, а завдяки лікуванню досягнув нормальних значень. Таким чином, у даному випадку запропонований спосіб діагностики функціонального стану бронхолегеневої системи дозволив точніше встановити функціональний діагноз і оцінити результати лікування, що має особливо суттєве значення для прийняття екерних рішень стосовно такого контингенту хворих. Приклад 3 Хворий Б. 1959р.н., IX №1639, учасник ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 року. Обстежений з метою встановлення функціонального стану бронхолегеневої системи в процесі лікування в 2009 році. 7 49761 8 Dlcosb дифузія Клінічний діагноз, та спроможність легеСтупінь важкості традиційна оцінка ФЖЄЛ (% До/після ОФВ1 (% від нів по одиночному ФІ (віднос- функціонального ступеню важкості ле- від належлікування належної) видиху монооксиду ні одиниці) стану бронхолегеневої недостатності ної) вуглецю. (% від нагеневої системи (за історією хвороби) лежної) до ліку- БА*, II стадія, ЛН** І 81,5 78,8 72,2 88,95 нормальний вання (легкого) ступеня Після лі- БА*, II стадія, ЛН** І 102,1 88,4 89,1 101,30 нормальний кування (легкого) ступеня Примітка: *БА - бронхіальна астма; **ЛН - легенева недостатність. Аналіз із застосуванням традиційних критеріїв визначення функціонального стану бронхолегеневої системи (ФЖЄЛ (у відсотках від належної), ОФВ1 (у відсотках від належної)) показав позитивну зміну функціонального стану бронхолегеневої системи на одну ступінь - з ІІ-ї (другої) на І-шу (першу), що об'єктивно не зовсім відповідає реальному стану речей, хоча і віддзеркалює позитивні результати лікування. В той же час, Так, за допомогою запропонованих критеріїв (ФІ у відносних одиницях) функціональний оцінка стану бронхолегеневої системи відповідала нормальному До/після лікування до лікування після лікування Клінічний діагноз, та традиційна оцінка ступеФЖЄЛ (% ню важкості від належлегеневої недоної) статності (за історією хвороби) БА*, IV стадія, ЛН** III (легкого) 68,1 ступеня БА*, II стадія, ЛН** І (легкого) 76,4 ступеня ОФВ1 (% від належної) рівню. Таким чином, тяжкість функціонального стану хворого за традиційними критеріями була переоцінена. Це може призвести до надмірного і необґрунтованого вживання медикаментозних засобів і, при певних обставинах, нанести шкоду хворому. Приклад 4 Хворий С 1945р.н., IX №0767, учасник ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 року. Обстежений з метою встановлення функціонального стану бронхолегеневої системи в процесі лікування в 2009 році. Dlcosb дифузійна спроможність легенів по одиночному ФІ (відносні видиху монооксиду одиниці) вуглецю (% від належної) Ступінь важкості функціонального стану бронхолегеневої системи 21,7 43,7 33,81 дуже важкий 57,5 75,2 58,41 Помірно важкий Примітка: *БА - бронхіальна астма; **ЛН - легенева недостатність. Аналіз із застосуванням традиційних критеріїв визначення функціонального стану бронхолегеневої системи (ФЖЄЛ (у відсотках від належної), ОФВ1 (у відсотках від належної)) показав позитивну зміну функціонального стану бронхолегеневої системи на два ступені - з ІІІ-ї (третьої) на І-шу (першу), що не повному обсязі дозволяє оцінити позитивні результати лікування і стан хворого. Так, за допомогою запропонованих критеріїв (ФІ у відносних одиницях) оцінка покращення функціонального стану бронхолегеневої системи склала 3 ступеня. В той же час лише за пропонованим критерієм функціональний стан бронхолегеневої сут тєво відповідає помірно важкому, а не легкому, як за традиційними критеріями. Отже має місце недооцінка функціонального стану бронхолегеневої системні, відповідно, ризик недоотримання хворим відповідного лікування. Отже, Запропонований спосіб дозволяє чітко визначати дійсний функціональний стан бронхолегеневої системи завдяки комплексній диференційованій оцінці. Приклад 5 Хворий П. 1954р.н., IX №417. Обстежений з метою встановлення функціонального стану бронхолегеневої системи в процесі лікування в 2009 році. 9 49761 Клінічний діагноз, та традиційна ФЖЄЛ ОФВ1 До/після оцінка ступеню (% від нале- (% від належлікування важкості легенежної) ної) вої недостатності до лікування Після лікування ІФА*, ЛН** II (помірного) ступеня ІФА*, ЛН** II (помірного) ступеня 10 Dlcosb дифузійна спроможність легенів по одиФІ (відносні ночному видиху одиниці) монооксиду вуглецю (% від належної) Ступінь важкості функціонального стану бронхолегеневої системи 84,9 86,5 53,3 137,78 дуже важкий 86,4 87,8 61,2 123,95 важкий Примітка: *ІФА - ідіотичний фіброзуючий альвеоліт; **ЛН - легенева недостатність. Аналіз із застосуванням традиційних критеріїв визначення функціонального стану бронхолегеневої системи (ФЖЄЛ (у відсотках від належної), ОФВ1 (у відсотках від належної)) не виявив суттєвих змін функціонального стану бронхолегеневої системи. В той же час відзначається зниження рівня ФІ (у відносних одиницях), що відповідає позитивній динаміці функціонального стану бронхолегеневої системи з дуже важкого до важкого. Таким чином, запропонований спосіб дозволив визначити позитивний ефект проведеного лікування та покращення функціонального стану легенів завдяки комплексній диференційованій оцінці при відсутності суттєвих змін традиційних діагностичних критеріїв. Спосіб може бути реалізований в умовах лікувально-профілактичних медичних установ, які мають спеціалістів і обладнання, що можуть забезпечити проведення пневмо-тахоспірометричне та дифузійної спроможності легенів методом одиночного видиху монооксиду вуглецю (обласні та міські Комп’ютерна верстка О. Рябко клінічні лікарні, діагностичні центри, науководослідні інститути). Список літературних джерел, що були використані 1. Респираторная медицина: в 2т./ под. ред. А.Г. Чучалина. - М.: ГЄОТАР-Медиа, 2007.-т.2.С.659-660. 2. Celli B.R., MacNee W. et all. ATS/ERS Standards for the Diagnosis and Management of Patient with COPD. - ATS/ERS, 2004. - NY- 222p. 3. Interpretative strategies for lung function tests / Series "ATS/ERS Task Force: Standardization of Lung Functional Testing"/ Edited by V. Brusasco, R. Crapo and G. Viegi Number 5 in this Series // Eur. Resp. J. - 2005. - Vol.26, Issue 5. - P.948-968. 4. Buist A.S. et all. Global Strategy for the Diagnosis, Management and Prevention of COPD, Global Initiative for Chronic Obstructive Lung Disease (GOLD) 2008. -Medical Communications Resources, Inc., 2008. - 90p. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601