Спосіб лікування хронічного жирового гепатозу у хворих на туберкульоз

Спосіб лікування хронічного жирового гепатозу у хворих на туберкульоз, що включає введення кверцетину, який відрізняється тим, що додатково хворим вводять гепатопротектор антраль по 0,2 г З рази на добу протягом 15-20 діб поспіль Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до способів лікування патології печінки у хворих на туберкульоз Актуальність проблеми пов'язана зі значною розповсюдженістю туберкульозу серед мешканців України та інших країн СНД в сучасних умовах і частим розвитком у хворих на туберкульоз на тлі хіміотерапії хронічного жирового гепатозу (ХЖГ) Існує спосіб лікування ХЖГ у хворих на туберкульоз шляхом введення ліпотропних препаратів холіну хлориду, ліпаміду, ліпоєвої кислоти, метіоніну та інших ( Шулутко Б И Болезни печени и почек - СПб Изд-во СПб сан-гигиенического мед ин-та, 1993-С 420-426) Однак цей спосіб недостатньо ефективний, не забезпечує швидкої нормалізації КЛІНІКОбюхімічних показників та потребує подальшого удосконалення Також відомий спосіб лікування ХЖГ у хворих на туберкульоз, який передбачає введення нуклеінату натрію та спленіну - імуноактивних препаратів, які також володіють гепатозахисною активністю та стимулюють регенерацію гепатоцитів (Фролов В М , Романюк Б П , Петруня А М Токсические и медикаментозные поражения печени Харьков, Луганськ , 1994 -2-е изд -С 180-188) Однак цей спосіб також потребує подальшого удосконалення, оскільки вказані препарати недостатньо швидко обумовлюють елімінацію жиру з паренхіми печінки Крім того, в сучасних умовах нуклешат натрію практично відсутній в аптечній мережі України, а спленін є досить дефіцитним препаратом Тому даний спосіб не може викорис товуватися в умовах клінічної практики У зв'язку з цим пропонується для лікування ХЖГ у хворих на туберкульоз використовувати кверцетин - препарат з антиоксидантними, гепатозахисними та імуномоделюючими властивостями (Фролов В М , Пустовой Ю Г , Терешин В А Оценка эффективности кверцетина при лечении жирового гепатоза // Вирусные гепатиты и другая патология печени Сб научн трудов симпозиума ученых стран СНГ по гепатологии - Минск, 1996 С 86-88) Цей спосіб є найбільш ефективним з існуючих в теперішній час і тому обрано в якості прототипу До недоліків прототипу відноситься недостатньо швидка елімінація жиру з гепатоцитів і покращення при цьому антитоксичної функції печінки Тому існуючий спосіб потребує подальшого удосконалення Задачею винаходу було підвищення ефективності способу лікування ХЖГ у хворих на туберкульоз, скорочення строків лікування та покращення його результатів Ця задача досягається шляхом додаткового введення хворим на ХЖГ на тлі туберкульозу крім кверцетину нового українського препарату з гепатозахисною та антиоксидантною дією - антралю дорослим по 0,2г тричі на добу протягом 15 - 20 діб поспіль Ця пропозиція базується на вперше вивченій авторами, заяві в експериментальних умовах ефективності антралю як гепатозахисного препарату та стимулятору регенерації паренхіми печінки при и жирової дистрофії, що дало підставу для вивчення ефективності антралю в КЛІНІЧНИХ умо о ю 50472 вах при ХЖГ на тлі туберкульозу При розробці пропонуємого способу лікування ХЖГ було обстежено дві групи хворих, з яких перша (86 осіб) отримувала лікування згідно з запропонованим способом, а друга (68 осіб ) - згідно зі способом -прототипом Обидві групи були рандомізовані за віком, статтю хворих, тривалістю захворювання, тяжкістю перебігу туберкульозного процесу та інш До початку лікування, в період загострення патології печінки обстежені хворі скаржилися на наявність тупого болю або важкості у правому підребер'ї, диспептичних проявів (нудоти, в окремих випадках блювання), зниження апетиту, загальної слабкості, нездужання, зниження працездатності При огляді встановлено, що у всіх обстежених була збільшена печінка, яка виступала на 4 - 8см з-під краю реберної дуги Відмічалася жовтяниця різного ступеню інтенсивності - від помірної субіктеричності склер до значного жовтяничного забарвлення шкіри та склер, потемнення сечі Діагноз ХЖГ у низки хворих було підтверджено даними пункційної біопсії печінки При цьому було виявлено наявність пилоподібних або краплинних включень в паренхіму гепатоцитів а також великих вакуолей або жирових кист За даними УЗД печінки вона була збільшена в усіх обстежених, відмічалась характерна для жирового гепатозу ніздрюватість ультразвукової структури печінкової паренхіми У низки хворих відмічалося помірна лімфоідно-пстюцитарна інфільтрація портальних трактів, які у значної КІЛЬКОСТІ обстежених були помірно потовщені та фіброзовані Проведення лікування ХЖГ за допомогою запропонованого способу дозволило встановити його позитивний вплив на клінічну картину захворювання (таблиця 1) Дійсно, ПІД ВПЛИВОМ проведеного лікування у більшості хворих першої групи відмічено чітко виражена позитивна динаміка КЛІНІЧНИХ показників відносно хворих другої групи, які лікувалися за допомогою існуючого способу Тривалість збереження загальної слабкості скорочувалася у хворих першої групи понад 1,9 рази, нездужання - в 2 рази, зниження апетиту - в 1,8 рази, працездатності - в 2,1 рази, диспептичних проявів - в 1,85 рази У хворих першої групи в 2,2 рази скорочувалась тривалість збереження важкості у правому підребер'ї, в 2 рази - жовтяниці, в 2,1 рази субіктерічно Таблиця 1 Вплив запропонованого способу лікування на КЛІНІЧНІ показники при ХЖГ у хворих на туберкульоз (М ± т ) Запропонований спосіб (п = 86) КЛІНІЧНІ показники Тривалість збереження (днів) - загальної слабкості нездужання тяжкості у правому підребер'ї гепатомегалм значної ЩІЛЬНОСТІ печінки субіктеричності склер потемнення сечі зниження працездатності зниження апетиту диспептичних проявів ЖОВТЯНИЦІ термін досягнення бюхімічної ремісії клініко Існуючий спосіб (п = 68) Р 6,5 ±0,25 12,4 ±0,3 < 0,01 6,2 ±0,2 7,3 ±0,3 18,8 ±0,35 15,5 ±0,2 17,3 ±0,5 7,2 ±0,25 6,3 ±0,2 6,8 ±0,22 6,5 ±0,25 5,1 ±0,3 12,2 ±0,2 16,3 ±0,35 36,6 ±0,9 30,8 ±0,8 35,5 ±0,9 14,0 ±0,3 13,5 ±0,25 12,2 ±0,25 12,1 ±0,3 10,2 ±0,35 < < < < < < < < < < 18,9 ±0,9 35,6 ±1,2 < 0,01 сті склер , в 2 рази - гепатомегалм, в 1,9 рази потемнення сечі Повноцінна клініко-бюхімічна ремісія захворювання досягнена у хворих першої групи в середньому на 18,9 ± 0,9 день від початку лікування, в другої групі - на 35,6 ±1,2 день , тобто тривалість лікування скорочувалася в середньому на 16,7 ±0,9 дня (Р< 0,01) Проведення біохімічного обстеження в період загострення патологічного процесу в печінці дозволило встановити, що в обох групах хворих до початку лікування відмічалися однотипові зміни біохімічних показників, які характеризувалися по 0,01 0,01 0,01 0,01 0,01 0,01 0,01 0,01 0,01 0,01 мірним збільшенням рівня загального білірубіну, переважно за рахунок непрямої фракції, підвищенням показника тимолової проби та активності амінотрансфераз сироватки крові Повторне обстеження на 14 - 15-ту добу від початку лікування дозволило встановити чітко виражену позитивну динаміку вивчених показників у першій групі обстежених, в той же час у хворих другої групи ще відмічалися зсуви біохімічних показників як відносно норми, так і хворих першої групи (таблиця 2) 50472 Таблиця 2 Вплив запропонованого способу лікування на біохімічні показники при ХЖГ у хворих на туберкульоз (М±ш) Запропонований спосіб (п = 86) 63,2+2,1 18,3+0,6 Існуючий спосіб (п = 68) 62,4 + 1,8 35,5 + 0,7 13,6 + 0,8 4,0 + 0,2 12,3 + 0,7 7,1 + 0,25