Спосіб підвищення гастропротекції шляхом застосування поєднаної дії імунофану та l-аргініну при експериментальній виразці шлунка

Спосіб підвищення гастропротекції при експе 3 загоєння виразки [5]. Експериментальні ушкодження слизової оболонки шлунка (СОШ) супроводжується розвитком оксидативного стресу, зміною активності ензимів антиоксидантної системи, активацією прозапальних ензимів - iNOS та ЦОГ-2, підвищенням інфільтрації СОШ нейтрофілами, зростанням виділення прозапальних цитокінів - інтерлейкіну 1(3, інтерлейкіну-6, ФНП-α у СОШ. За умов оксидативного стресу різко зростає генерація активних форм кисню та радикалів жирних кислот, які порушують мембрани судин, секреторних клітин та епітеліоцитів, що приводить до формування деструктивних ушкоджень СОШ. У розвитку деструктивних процесів у СОШ значну роль відіграє зростання інфільтрації слизової оболонки нейтрофілами, активація яких призводить до підвищення генерації NADPH-оксидазою та гіпоксантин-ксантин оксидазною системою супероксидних радикалів. Мієлопероксидаза нейтрофілів з пероксиду водню та хлору утворює гіпохлоридну кислоту (НОСl). NO-синтази нейтрофілів сприяють зростанню рівня NOx та пероксинітриту в СОШ та плазмі крові. Запропонований спосіб ілюструється малюнками: на Фіг. 1 відображена площа структурних уражень СОШ (у мм) і на Фіг. 2 - характер структурних уражень СОШ (у балах), де: 1 - інтактні тварини; 2 - дія адреналіну; 3 - вплив імунофану на тлі адреналіну; 4 - вплив L-аргініну на тлі адреналіну; 5 - поєднана дія імунофану та L-аргініну на тлі адреналіну; Спосіб здійснюють таким чином. Експериментальним тваринам з дотриманням міжнародних вимог щодо проведення дослідів з лабораторними тваринами натщесерце на тлі стресу, зумовленого введенням адреналіну (2 мг/кг), інтраперитонеально вводять одночасно коротколанцюговий пептид аргініл-альфааспартил-лізил-валіл-тирозил-аргшін (імунофан) в дозі 10 мкг/кг та L-аргінін в дозі 300 мг/кг. Було проведено 5 серій дослідів: перша група тварин була інтактна; у другій - досліджували дію адреналіну; у третій - вплив аргініл-альфааспартил-лізил-валіл-тирозил-аргініну (10,0 мкг/кг) на тлі стресу; у четвертій - вплив L-аргініну у дозі 300 мг/кг на тлі стресу; у п'ятій - поєднану дію аргініл-альфа-аспартил-лізил-валіл-тирозил-аргініну (10,0 мкг/100 г) та L-аргініну (300 мг/кг) на тлі стресу. Для підтвердження цитопротективної дії аргініл-альфа-аспартил-лізил-валіл-тирозил-аргініну (10,0 мкг/100 г) та L-аргініну (300 мг/кг) на тлі стресу Через 24 години тварин під уретановим нарко 56436 4 зом (1,1 мг/кг) декапітували, розкривали черевну порожнину, розрізали шлунок по великій кривизні, промивали його у фізіологічному розчині і проводили макроскопічну оцінку ступеня ураження слизової оболонки шлунка методом планіметрії. Після цього слизову оболонку зішкрібали і гомогенізували її. У гомогенаті СОШ визначали: вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів (МДА), активність ензимів антиоксидантного захисту - супероксиддисмутази (СОД) та каталази, вміст оксиду нітрогену та активність NO-синтаз. Оцінку структурногеморагічних ушкоджень СОШ проводили методом планіметрії. При цьому визначали загальну площу СОШ та диференційно підраховували кількість наступних уражень СОШ: 1) виразки - у вигляді глибоких округлих уражень слизової оболонки з фіброзним нальотом на дні та запальним валиком навколо неї - 4 бали; 2) ерозії - у вигляді тріщин слизової - 3 бали; 3) масивні крововиливи - бурі або чорні плями овальної форми діаметром 2-3 мм і більше, як правило, з ерозійною поверхнею 2 бали; 4) краплинні крововиливи - червоні плями діаметром менше 1 мм - 1 бал. Дія адреналіну призводила до виникнення структурно-геморагічних уражень (СГУ) СОШ у вигляді ерозій, виразок, крововиливів. Середня площа структурних ушкоджень поверхні СОШ становила 38,5±4,24 мм2 (Фіг. 1), характер ушкоджень - 10,9±1,8 балів (Фіг. 2). При введенні імунофану на тлі стресу площа СГУ поверхні СОШ зменшувалась до 22±3,25 мм (Фіг. 1), а характер уражень СОШ становив 6,6±2,22 балів (Фіг. 2). При введенні L-аргініну при дії адреналіну середня площа уражень зменшувалась до 9,67±1,8 мм2 (Фіг. 1) і характер ушкоджень становив 6,2±1,56 бали відповідно (Фіг. 2). При поєднаній дії імунофану та Lаргініну на тлі стресу макроскопічні зміни СОШ майже не виявлялись, площа СГУ поверхні СОШ становила 2,75±0,55 мм2 (Фіг. 1), а характер уражень - 2,5±0,37 балів (Фіг. 2). За фізіологічних умов у СОШ експресуються конститутивні форми NOS (eNOS та nNOS), тоді як активність iNOS є низькою або не визначається. При дії адреналіну проходило різке зростання активності NO-синтаз у порівнянні з інтактними тваринами: загальна активність NO-синтаз зростала з 0,876±0,42 до 2,65±0,827 нмоль/хвг (на 133%, Р