Спосіб оцінки ризику розвитку ускладнень перебігу хронічної хвороби нирок у хворих, яких лікують програмним гемодіалізом

Спосіб оцінки ризику розвитку ускладнень хронічної хвороби нирок у хворих, яких лікують програмним гемодіалізом, що включає визначення концентрації церулоплазміну та трансферину у сироватці крові, а також розрахунку їх співвідношення у хворих на хронічну хворобу нирок, який відрізняється тим, що визначають концентрацію 3 рення вільних радикалів та (або) за умов порушення антиоксидантного захисту. У той же час відомо, що за умов уремії (можливо це є пов'язаним з самою процедурою гемодіалізу, однак не виключено вплив залишкової функції нирок, супутніх захворювань тощо) актиоксидантний резерв є зниженим, зокрема за рахунок порушень такої універсальної антиоксидантної системи як церулоплазмін-трансферин крові. Відомий спосіб вивчення системи церулоплазмін-трансферин крові у тварин (щурів) за різних режимів гіпербаричної оксигенації [3], що включає визначення у сироватці крові концентрацій церулоплазміну та трансферину та розрахунку їх співвідношення - величини, що є пропорційною антиокислювальній активності системи церулоплазмінтрансферин крові. Недоліком способу є те, що робота виконана на експериментальних дрібних тваринах (щурах) із здоровими нирками. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб визначення антиоксидантної системи крові у хворих на хронічну хворобу нирок (первинний хронічний пієлонефрит) [4], взятий нами як найближчий аналог, який включає визначення концентрацій церулоплазміну та трансферину у плазмі крові та розрахунку їх співвідношення на висоті активності пієлонефритичного процесу. Підвищення концентрацій церулоплазміну та трансферину у цих хворих супроводжується збільшенням співвідношення цих показників (більше за рахунок церулоплазміну), що автори пояснюють активізацією цієї антиоксидантної системи в умовах загострення запального процесу. Недоліком способу є те, що вивчають стан антиоксидантного захисту у хворих із збереженою функцією нирок і отримані результати не використовуються для оцінки ризику розвитку ускладнень перебігу хвороби. В основу корисної моделі поставлене завдання удосконалити спосіб оцінки ризику розвитку ускладнень перебігу хронічної хвороби нирок у хворих, яких лікують програмним гемодіалізом, шляхом визначення у сироватці крові хворих з хронічної хвороби нирок V стадії концентрацій церулоплазміну та трансферину, розрахунку їх співвідношення та з метою об’єктивізації дослідження співставлення отриманих результатів із індексом коморбідності - загальновизнаним показником, що застосовують у клінічній нефрологічній практиці для оцінки прогнозу перебігу хронічної хвороби нирок V стадії у цих пацієнтів, що у свою чергу дозволить залежно від кількісних величин показників цього співвідношення своєчасно оцінювати ризик розвитку ускладнень перебігу хронічної хвороби нирок у хворих, яких лікують програмним гемодіалізом, та у випадках прогностично несприятливих варіантів її перебігу проводити корекцію протоколу лікування, що надає можливість забезпечити більшу тривалість життя та вищий рівень реабілітації у цих хворих. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб оцінки ризику розвитку ускладнень перебігу хронічної хвороби нирок у хворих, яких лікують програмним гемодіалізом, що включає визначення 58034 4 у сироватці крові хворих концентрацій церулоплазміну та трансферину, розрахунку їх співвідношення та співставлення отриманих результатів із індексом коморбідності, згідно з корисною моделлю, визначають концентрації церулоплазміну та трансферину у сироватці крові хворих на хронічну хворобу нирок V стадії, розраховують їх співвідношення і співставляють отримані результатів із індексом коморбідності у цих пацієнтів, та при збільшенні величини цього співвідношення за його середнє контрольне значення у 1,5-2.0 рази, що відповідає індексу коморбідності у 3 бали, оцінюють ризик розвитку ускладнень перебігу хронічної хвороби нирок у хворих, яких лікують програмним гемодіалізом, як низький; у 2,1-2,7 рази, що відповідає індексу коморбідності у 4 бали, - як помірний; у 2,8-3,0 рази, що відповідає індексу коморбідності у 5 балів, - як високий; у 3,1 та більше разів, що відповідає індексу коморбідності у 6 та більше балів - як дуже високий. Спосіб оцінки ризику розвитку ускладнень перебігу хронічної хвороби нирок у хворих, яких лікують програмним гемодіалізом, виконують наступним чином: визначають концентрацію церулоплазміну у сироватці крові хворих таким чином: в пробірку беруть 0,1 мл сироватки крові (без ознак гемолізу) і додають 8,0 мл 0,4 М ацетатного буферу рН 5,5 та 1,0 мл 0,5 % водного розчину р-фенілендіаміну солянокислого (субстрат). Проби струшують та інкубують 60 хвилин при 37°С, після чого реакцію зупиняють додаванням 2,0мл 3 % розчину фтористого натрію. Проби перемішують та витримують у холодильнику протягом 30 хвилин при + 4 °С. Оптичну щільність інтенсивності забарвлення вимірюють на фотоелектроколориметрі при 530 нм у кюветах діаметром 10 мм проти контрольної проби, у яку розчини буферу та субстрату вносять після припинення реакції. Розрахунок показників здійснюють помножуючи отримані дані абсорбції (Е) на коефіцієнт К (який дорівнює 0,875) та виражають величину концентрації церулоплазміну в г/л; - концентрацію трансферину у сироватці крові хворих визначають таким чином: в пробірку беруть 0,1 мл сироватки крові (без ознак гемолізу) і додають 1,0мл 0,2 % розчину амоній-залізо (III) цитрат дегідроцитрату (рН 5,5-5,8). Інтенсивність помутніння вимірюють проти контролю (замість 0,1 мл сироватки крові беруть 0,1 мл води) на фотоелектроколориметрі при 440 нм у кюветах діаметром 3 мм. Через 30 хвилин вимірювання повторюють (проби стоять при кімнатній температурі). Результати розраховують за різницею екстинцій дослідної та контрольної проби після 1-ї та 30-ї хвилини, яку помножують на 100 та виражають в умовних одиницях; - розраховують співвідношення концентрації церулоплазміну до концентрації трансферину; співставляють отримані результати з індексом коморбідності у цих пацієнтів. Апробація способу, що заявляється, проведена у відділі еферентних технологій та у лабораторії біохімії ДУ "Інститут нефрології АМН України" у 67 пацієнтів віком від 24 до 65 років із верифікованим діагнозом - хронічна хвороба нирок V стадії та у 22 практично здорових осіб того ж віку з норма 5 58034 льними аналізами сечі та без захворювань нирок в анамнезі (група контролю). Всіх хворих на хронічну хворобу нирок V стадії, яких лікують програмним гемодіалізом, ретроспективно, з урахуванням особливостей перебігу хвороби та залежно від індексу коморбідності, поділили на наступні групи: І група 24 хворих, у яких індекс коморбідності дорівнював 3 балам; 2 група - 21 хворий, у яких індекс коморбідності дорівнював 4 балам; 3 група - 15 хворих, у 6 яких індекс коморбідності дорівнював 5 балам та 4 група - 7 хворих, у яких індекс коморбідності дорівнював 6 балам. Результати визначення концентрацій церулоплазміну та трансферину, а також розрахунку їх співвідношення у сироватці крові хворих на хронічну хворобу нирок V стадії залежно від величини індексу коморбідності у цих хворих наведені в таблиці. Таблиця Концентрація церулоплазміну, трансферину та їх співвідношення у сироватці крові хворих на хронічну хворобу нирок V стадії залежно від індексу коморбідності (М ± m) Хворі на хронічну хворобу нирок V стадії з індексом коморбідності церулоплазмін (г/л) 1 група - 3 бали, n = 24 2 група - 4 бали, n = 21 3 група - 5 балів, n = 15 4 група - 6 балів, n = 7 Контроль, n = 22 0,223±0,015 0,261±0,0141 р < 0,02 0,260±0,0141 р < 0,02 0,266±0,0191 р < 0,05 0,218±0,011 Показники трансферин (ум. од.) 2,70±0,181 р < 0,05 2,20±0,181,2 р