Спосіб фіксації пересіченої реберної дуги

Спосіб фіксації пересіченої реберної дуги, що 3 Відомі методи фіксації пересіченої дуги полягають у наступному. Краї пересіченої реберної дуги зводяться та фіксуються шляхом прошивання розсмоктуючим матеріалом та далі - панельна фіксація пересіченої ділянки реберні дуги. Такі методи фіксації несуть ряд недоліків: краї пересіченої реберної дуги, які зводяться та фіксуються шляхом прошивання розсмоктуючим матеріалом, у післяопераційному періоді підчас дихальних рухів постійно травмуються, тому що абсолютно нерухомо зафіксувати таким шляхом пересічену реберну дугу неможливо, тому що при накладанні більшого зусилля, щоб звести прошиті краї реберної дуги, руйнується хрящова тканина, що в свою чергу веде до виникнення значного дефекту ділянки реберної дуги. У випадку, коли прошиті краї реберної дуги зводяться тільки до співставлених країв в післяопераційному періоді несе ряд ускладнень: больовий синдром, обмеження дихальних рухів, застійні явища в легенях, пневмонія, хондрит, перихондрит, утворення хибного суглобу як результат того, що співставлені частини реберної дуги рухаються в різних площинах при диханні; для виконання панельної фіксації пересіченої ділянки реберної дуги потрібні відповідне пластини, які фіксуються на шкірі (над зашитою торакоаодомінальною раною) до пересічених відрізків реберної дуги. Також неможливо стійко фіксувати ділянку пересіченої реберної дуги тому, що вектор руху при різних типах дихання (грудний, діафрагмальний та змішаний) різний, крім того рухи та зміна положення тіла ведуть в подальшому до постійного травмування пересічених відростків реберної дуги, а це в свою чергу до виникнення таких ускладнень як сольовий синдром, обмеження дихальних рухів, застійні явища в легенях і т.д. В основу корисної моделі поставлено завдання в оперативних доступах, при яких пересікається реберна дуга, створити шляхом виконання спеціальних кутоподібних висічень в пересічених відділах реберної дуги, співставивши останні і забезпечити технічний результат у вигляді надійної фіксації пересіченої реберної дуги, щоб утворене кутоподібне з'єднання дозволило відновити каркасність грудної клітки та уникнути ряду ускладнень в післяопераційному періоді, а саме тих, які пов'язані із пересіченням реберної дуги. Поставлене завдання вирішується способом, що включає пересічення реберної дуги при тому чи іншому оперативному втручанні, виконання основного етапу операції, де згідне з корисною моделлю в пересічених ділянках реберної дуги виконують кутоподібні висічення, далі кутоподібні висічення зводять та стикують, утворюючи кутоподібне з'єднання, і прошивають зведений стик хірургічним розсмоктуючим матеріалом хрестоподібним швом. Спосіб здійснюється таким чином. Виконують основний етап операції з пересічення реберної дути, зашивають діафрагму (якщо вона розтиналась), плевральну порожнину дренують по Бюлау та зашивають парієтальну плевру. Далі виконують кутоподібні висічення в пересічених ділянках реберної дуги (фіг.1). Реберну дугу пересікають під 58971 4 прямим кутом, в результаті чого утворюється пересічена площина /(зріз) у вигляді еліпса. Утворений еліпс має найкоротший діаметр (вектор напрямку - спереду назад) та найдовший діаметр (вектор напрямку - з краніальної до ножної частини тіла людини). Кутоподібні висікання проводять скальпелем, відступивши 1-1,5 см від краю пересіченої дуги, та виконують пересічення хряща реберної дуги до середини її малого діаметра в медіальній хрящовій частині реберної дуги спереду (фіг.2), а в латеральній хрящовій частині ззаду, відступивши від пересіченого краю реберної дуги 1-1,5 см. Далі виконують розтин медіального та латерального відділу пересіченої реберної дуги по великому діаметру до країв утворених перед цим надрізів (фіг.3), в результаті утворюються кутоподібні висічення (фіг.4), після співставлених яких утворюється кутоподібне з'єднання (фіг.5), завдяки чому в подальшому краще зближуються та співставляються краї рани при зашиванні. Для того, щоб знерухомити з'єднання, проводять накладання хрестоподібного шва, яке виконують таким чином: після того, як кутоподібні висічення країв реберної дуги зведені, проводять прошивання по осі реберної дуги розсмоктуючою хірургічною ниткою (фіг.6) та зав'язують, формуючи хірургічний вузол чітко по центру зчленування. Нитки не зрізують. Далі одну із ниток проводять навколо кутоподібного зчленування, зустрічають протилежну нитку, зав'язуючи хірургічний вузол (фіг.7). Таким чином зчленування фіксується і абсолютно знерухомлюються. Після цього м'які тканини лапаротомної рани пошарово зашивають. Приклад. Хворий О., 70 років, госпіталізований 20.03.06 року у хірургічне відділення зі скаргами на відчуття тиску та повноти за грудиною після іди, слинотечу, неприємний смак у роті, нудоту, зригування після їди. Вважає себе хворим протягом 5-6 місяців. Появу вищеописаних симптомів пов'язати ні з чим не може. Об'єктивно: загальний стан хворого незадовільний. Правильної тілобудови, зниженого харчування. Шкірні покриви чисті, бліді. Пульс - 76*, ритмічний, AT - 140/90 мм ртутного стовпа. Тони серця чисті, гучні. Дихання везикулярне - 18*, ритмічне, задишка відсутня. Опорноруховий апарат - вікові зміни. Лімфатичні вузли не пальпуються, щитоподібна залоза не збільшена. Язик вологий, обкладений білою осугою. Живіт правильної форми, симетричний, при пальпації м'який, не болючий. Печінка та селезінка не збільшені. Хворий обстежений: ехокардіоскопія. Висновок: склероз аорти, кальценоз АК, МК - помірний, незначний стеноз гирла аорти. Недостатність мітрального клапана. Діастолічна дисфункція міокарда. Висновок кардіолога: гіпертонічна хвороба ІІ стадії, ІХС - кардіосклероз, атеросклеротичний кардіосклероз мітрального клапана СН І ст. Рентгенологічна езофагогастроскопія: tumor нижньої частини стравоходу. ФЕГДС висновок: рак нижньої третини стравоходу. Патологічне заключення: низькодиференційована аденокарцинома. 21.03.06p. в плановому порядку, під ендотрахеальним наркозом виконана лівобічна торакотомія в 6 міжребір’ї з пересіченням реберної дуги, лівобічна френолапаротомія, резекція нижньої третини стравоходу 5 та проксимального відділу шлунка. Езофагогастроанастомоз кінець в кінець. Після цього дреновано ліву плевральну порожнину та ушито пірієтальну плевру. Далі виконано фіксацію пересіченої реберної дуги шляхом виконання кутоподібних висічень в пересічених ділянках, реберної дуги, відступивши 1 см від краю пересіченої дути та провели пересічення хряща реберної дуги до середини її малого діаметра, в медіальній хрящовій частини реберної дуги спереду, а в латеральній хрящовій частині ззаду, відступивши від пересіченого краю 1 см. Далі був розтин медіального та латерального відділів пересіченої дуги по великому діаметру до країв утворених перед цим надрізів, в результаті чого утворились кутоподібні висічення, співставивши які утворилось кутоподібне 58971 6 з'єднання. Це з'єднання зафіксували наклавши хрестоподібний шов, який виконали наступним чином: після того, як кутоподібні висічення країв пересіченої реберної дуги були зведені, провели прошивання по осі реберної дуги ПДС ниткою, сформувавши хірургічний вузол чітко по центру зчленування. Далі одну із ниток провели навколо кутоподібного зчленування, зустрівши протилежну нитку та зав'язали хірургічний шов. М'які тканини торакатомної рани пошарово ушили. Післяопераційний період перебігав гладко. Шви зняли на 7 добу. Дренаж з плевральної порожнини видалений на 8 добу. Рана загоїлась первинним натягом. Виписаний додому в задовільному стані на 10 добу під спостереження хірургом за місцем проживання. 7 58971 8 9 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 58971 Підписне 10 Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601