Спосіб комплексної терапії хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з метаболічним синдромом

Спосіб комплексної терапії хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з метаболічним синдромом, що включає призначення патогенетичної терапії, який відрізняється тим, що як лікарські препарати призначають комбінацію цукрознижуючого препарату метформіну та стандартний комплекс медикаментозної терапії метаболічного синдрому, контроль за ефективністю лікування здійснюється шляхом визначення показників вуглеводного обміну, інсулінорезистентності, факторів запалення. (19) (21) u201011722 (22) 04.10.2010 (24) 25.05.2011 (46) 25.05.2011, Бюл.№ 10, 2011 р. (72) ЛАВРЕНКО АННА ВОЛОДИМИРІВНА, РАСІН МИХАЙЛО САХНОВИЧ, КУЦЕНКО ЛАРИСА ОЛЕКСАНДРІВНА, МИКИТЮК МАРИНА ВОЛОДИМИРІВНА, СОЛОХІНА ІНГА ЛЕОНІДІВНА, МАМОНТОВА ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА, КАЙДАШЕВ ІГОР ПЕТРОВИЧ (73) ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ "УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ" 3 медикаментів із врахуванням індивідуальної чутливості є складним та актуальним питанням. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб лікування хворих з ішемічною хворобою серця [Нетяженко В.З., Мальчевська Т.Й., Мишанич Г.І., Залевська Т.Д., Машкевич О.Г. Вибір метаболічної терапії в лікуванні хворих з ішемічною хворобою серця /Артериальная гипертензия. 2010. - № 3 (11). - С. 31-38] шляхом застосування препарату тіотриазолін (100 мг по 2 таблетки 3 рази на добу впродовж 30 днів), виробництва фармацевтичної корпорації «Артеріум». Недоліком існуючого способу є відсутність лікарського засобу з цілеспрямованим впливом на інсулінорезистентність, що є складовою частиною МС. Препарат тіотриазолін має ефект кардіопротектора, обумовлений місцевим впливом на метаболізм безпосередньо в кардіоміоцитах, стабілізацією клітинних мембран, розширенням коронарних судин і центральним впливом на активність нервових центрів, що регулюють судинний тонус. Даний спосіб не забезпечує комплексного впливу на патогенетичні ланки МС. В основу корисної моделі поставлена задача створити спосіб комплексної терапії хворих на ІХС в поєднанні з МС, шляхом удосконалення відомого, досягти підбору лікувальних засобів з широким спектром дії та з мінімальною побічною дією, що забезпечить профілактику розвитку цукрового діабету 2 типу і серцево-судинних ускладнень та підвищить ефективність лікування. Поставлена задача вирішується шляхом створення способу комплексної терапії хворих на ішемічну хворобу серця в поєднанні з метаболічним синдромом, що включає призначення патогенетичної терапії, який відрізняється тим, що що як лікарські препарати призначають комбінацію цукрознижуючого препарату метформіну та стандартний комплекс медикаментозної терапії метаболічного синдрому протягом одного місяця, а контроль за ефективністю здійснюється за допомогою визначення показників вуглеводного обміну, інсулінорезистентності, факторів запалення. Спосіб здійснюється наступним чином: усім хворим після верифікації діагнозу ІХС та МС призначають комплекс медикаментозної терапії: ізосорбіда дінітрат 20 мг 2 рази на день, ацетилсаліцилова кислота 75 мг один раз на день на ніч, амлодипін 10 мг один раз на день, метапролол 25 мг один раз на день, аторвастин 10 мг один раз на день вранці з додаванням метформіну в дозі 500 мг 2 рази на день із наступною оцінкою результатів клініко-лабораторних обстежень через один місяць. Запропонованим способом проведено лікування 24 хворих на ІХС та МС (чоловіки віком 4565 років). МС діагностувався на основі модифікованих критеріїв Американської асоціації кардіологів [Grundy S. М. Definition of metabolic syndrome: Report of the National Heart, Lung, and Blood Institute /American Heart Association conference on scientific issues related to definition /Grundy S.M., Brewer H.B. Jr., Cleeman J. //Circulation. - 2004. Vol. 109. - P. 433-438]. 59573 4 Пацієнтам призначали стандартний комплекс медикаментозної терапії ізосорбіда дінітрат 20 мг 2 рази на день, ацетилсаліцилову кислоту 75 мг один раз на день на ніч, амлодипін 10 мг один раз на день, метапролол 25 мг один раз на день, аторвастин 10 мг один раз на день вранці, з додаванням метформіну в дозі 500 мг 2 рази на день (Сиофор, Берлин-Хеми). Всі пацієнти були обстежені загальнокл нічно, що включало: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, аналіз крові на цукор, аналіз сечі на цукор, біохімічний аналіз крові, загальний холестерин, α-холестерин, тригліцериди, беталіпопротеїди, загальні ліпіди., УЗД нирок, УЗД серця, ЕКГ. Характер змін ІХС оцінювали по функціональному класу стенокардії напруги, наявності екстрасистол, мерехтливої аритмії, важкості артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності. Дослідження змін ліпідного обміну у пацієнтів проводилися біохімічними методами за допомогою визначення концентрації загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів високої густини (ЛПВГ), загальних ліпідів, тригліцеридів, β-ліпопротеїдів у сироватці крові. Вуглеводний обмін досліджували за допомогою визначення концентрації глюкози та глікозильованого гемоглобіну (НbА1с) в крові пацієнтів, концентрацію С-пептиду визначали в сироватці крові імуноферментним методом. Для оцінки інсулінорезистентності використаний індекс інсулінорезистентності розрахований за формулою: концентрац С  пептиду концентрац HbA1c ія ію , 9,71 який у здорових осіб має складати приблизно 1. Вивчення імунної та запальної відповіді проводили шляхом визначення основних регуляторів інтерлейкіну-І (ІЛ-1), інтерлейкіну - 6 (ІЛ-6), інтерлейкіну - 8 (ІЛ-8). Для визначення використовували набори реагентів для кількісного визначення людських інтерлейкінів (ІЛ - 1 бета; ІЛ - 6; ІЛ - 8) в біологічних рідинах людини та в культуральних середовищах. Для оцінки імунного статусу організму визначали прозапальний цитокін, важливий низькомолекулярний медіатор міжклітинних взаємодій – αФНО (фактор некрозу пухлини). Кількісний рівень α-ФНО встановлювали при допомозі набору реагентів для кількісного визначення людського αФНО в біологічних рідинах людини та в культуральних середовищах. Статистичну обробку результатів досліджень проводили за допомогою стандартної програми STATISTICA 6.0 (StatSoft, США) з обчисленням середнього арифметичного, середньоквадратичного відхилення, вірогідності отриманих результатів Т-тестом для попарнозв'язаних та для незалежних величин (t). Для окремих показників достовірності відмін розраховані непараметричними методами за Уилкоксоном та Ван-дерВерденом. Дані наведені у вигляді середнього стандартного відхилення, нижньої та верхньої квартилі. 5 59573 В рамках клінічного дослідження нами була сформована група хворих на ІХС на фоні МС 6 (табл. 1). Таблиця 1 Особливості перебігу ІХС у хворих на МС в динаміці лікування Група (n=24) Стенокардія напруги ФКІ ФКІІ До призначення 10 14 метформіна Через 1 місяць після терапії ме- 14 10 тформіном 2 χ Пірсона,df=1 0,75 (р-0,3865) Артеріальна гіпер- Хронічна серцева тензія недостатність Мерехт. аритСередньоЛегка NYHAІ NYHA II мія важка Аритмії Екстрасистолія 9 3 4 20 14 8 6 з 8 16 12 12 0,39 (р=0,5334) 0.19 (р=0,6625) Тривалість ІХС в групі була від і до 10 років, ожиріння від 1 до 5 років, гіпертонічна хвороба від 1 до 10 років. Інфаркт міокарда або ішемічний інсульт в анамнезі зустрічався у 5 хворих. Як представлено в табл. 1, серед пацієнтів переважали ті, які мали стенокардію напруги ФКІІ, у 9 1,00 (р=0,3173) 0,00 (р=1,0000) була екстрасистолія, у 3 - мерехтлива аритмія, артеріальна гіпертензія легка - у 4, середьоважка у 20, хронічна серцева недостатність І ступеня у 14, а II ступеня - у 8 пацієнтів. Таблиця 2 Антропометричні дані у хворих на МС в динаміці лікування Групи пацієнтів (n=24) До призначння метформіну Через 1 місяць після терапії метформіном Вага, кг 112,08 19,5 96,5 126,0 110,25* 18,65 95,0 124,5 Ріст, CM 175,29 6,71 170,0 179,0 Об'єм талії, см 117,2 14,44 103,5 102,5 115,2* 13,9 102,5 127,5 Індекс маси тіла, у.о. 36,35 5,08 32,1 40,2 35,78* 4,92 31,95 39,0 Примітка: тут та в табл. 3, 4 дані приведені у вигляді середнього, стандартного відхилення, нижнього та верхнього квартиля; * - вірогідність відмін змін по відношенню до контрольної групи (р