Спосіб лікування плацентарної недостатності, обумовленої надлишковою кількістю важких металів в біосубстратах

Спосіб лікування плацентарної недостатності, обумовленої надлишковою кількістю важких мета 3 62504 даними Міністерства екології та природних ресурсів України. Лікування було проведено 76 вагітним з надлишковою кількістю важких металів в біосубстратах, які проживали в екологічно несприятливому регіоні (Донецька область). Із них 34 жінкам (група II) проводилося лікування за загальноприйнятою методикою, у 42 пацієнток (група III) - за розробленим способом із застосуванням препаратів «Ентеросгель» та «Вітрум пренатал форте». Всім вагітним, у яких була діагностована компенсована плацентарна недостатність (ПН) на тлі підвищеного вмісту важких металів в крові (групи II та групи III), починаючи від терміну 30-32 тижні призначали загальноприйняте лікування плацентарної недостатності. Основним напрямком дії таких лікувальних заходів було покращання гемоциркуляції у фето-плацентарному комплексі шляхом призначення препаратів з венотонічним, ангіопротекторним, реологічним, вазодилятуючим та антигіпоксичним ефектами. З цією метою застосовували: вазоактивні препарати (інстенон, актовегін, компламін); токолітики (гініпрал), дезагреганти (трентал, курантил); засоби, що покращують метаболізм (глюкоза, кокарбоксилаза, вітаміни С, Е); оксигенотерапію. Дози та режим введення препаратів підбиралися індивідуально в залежності від ступеня тяжкості плацентарної недостатності. У вагітних групи III додатково застосовували поліорганосілоксановий адсорбент - гідрогель поліметилсилоксану «Ентеросгель», розроблений Інститутом фізичної хімії НАН України. «Ентеросгель» призначали всередину 3 рази на день в проміжку між їжею і медикаментами (за 4 1,5-2 години до і не раніше, ніж через 2 години після їжі або прийому ліків). Перед вживанням столову ложку препарату (15 г) ретельно розмішували в 30 мл води до отримання однорідної суспензії. Добова доза «Ентеросгелю» складала 45 мг. При великих концентраціях важких металів в крові разову дозу підвищували до 30 мг, добову до 90 мг. Курс лікування складав не менше 30 днів під контролем рівня важких металів в венозній крові вагітних. Зважаючи на встановлений нами дефіцит цинку і міді у вагітних з надлишковою кількістю ксенобіотичних металів, а також на відомі антагоністичні відносини між токсичними і есенційними металами, вплив дефіциту останніх на метаболічні, енергетичні та інші процеси в організмі, комплекс лікування доповнювали препаратом «Вітрум пренатал форте», до складу якого входять вітаміни та мікроелементи, зокрема, мідь та цинк. У ході розробки патогенетично обґрунтованого способу лікування плацентарної недостатності на тлі надлишкового рівня токсичних важких металів в організмі вагітних та оцінки його клінічної ефективності аналізували вміст металів в біосубстратах вагітних і новонароджених обох груп (атомноабсорбційна спектрофотометрія з електронним детектором «Сатурн-2»), перебіг вагітності й пологів, стан новонароджених - за даними медичної документації, а також стан фетоплацентарного комплексу визначався за допомогою УЗД, доплерометрії, рівня гормонів плаценти. Дослідження вмісту важких металів в біосубстратах вагітних до і після лікування дозволило встановити наступне (табл. 1). Таблиця 1 Вміст металів в крові вагітних в процесі лікування (мкг/мл) Термін вагітності (тижні) 30-32 34-36 38-40 Метали Групи вагітних Група II (n=34) Група III (n=42) Група II (n=34) Група III (n=42) Група І контр (n=50) Група II (n=34) Група III (n=42) Рb Cd Сr Ni Zn Сu 0,48±0,02 0,027±0,02 0,39±0,05 0,62±0,03 7,19±0,36 1,71±0,2 0,50±0,03 0,025±0,02 0,39±0,06 0,60±0,02 7,21±0,35 1,80±0,3 0,69±0,04 0,027±0,02 0,47±0,07 0,72±0,05 6,22±0,38 1,47±0,08 0,45±0,04** 7,86±0,42** 1,69±0,09 0,39±0,01 7,58±0,49 1,82±0,6 0,42±0,05** 0,024±0,01 0,39±0,06** 0,31±0,02 0,023±0,02 0,18±0,94 0,78±0,08*** 0,023±0,01 0,62±0,08*** 0,82±0,08*** 5,69±0,28*** 1,36±0,07*** 0,38±0,02** 0,019±0,01 0,18±0,03** Примітка: ** - р