Спосіб лікування хворих на синдром підвищеної стомленості з використанням апіпрепаратів

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Спосіб лікування хворих на синдром підвищеної стомленості (СПС) з використанням апіпрепаратів, що включає введення густого екстракту прополісу та ліофілізованого маточного молочка, який відрізняється тим, що додатково вводять 10 % спиртовий екстракт підмору бджіл.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що 10 % спиртовий екстракт підмору бджіл вводять усередину по 30-40 крапель 2-3 рази на добу за 15-20 хвилин до вживання їжі протягом 30-40 діб поспіль.

3. Спосіб за пп. 1, 2, який відрізняється тим, що, при необхідності, лікування СПС за вказаною схемою проводять повторно, з інтервалом 4-5 місяців після завершення першого курсу.

Текст

1. Спосіб лікування хворих на синдром підвищеної стомленості (СПС) з використанням апіпре 3 Тому був запропонований спосіб лікування хворих на СПС, з використанням апіпрепаратів який включає призначення ехінацеєвого меду по 80-100 г на добу в три прийоми разом із зеленим чаєм, а також прополісу в чистому вигляді або у формі його препаратів з маточним молочком (таблетки, що містять 0,03 г густого екстракту прополісу й 0,03 г ліофілізованого маточного молочка, по 2-3 таблетки 3-4 рази на день протягом 30-40 днів поспіль) [Фролов В.М., Пересадин Н.А. Лечение и профилактика синдрома повышенной утомляемости // Пчеловодство, 2009. - № 9. - С. 58-59]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому вибраний як прототип. До недоліків прототипу належить те, що при використанні лише цих апіпрепаратів у частини хворих зі СПС все ж таки відмічається збереження порушень показників клітинної ланки імунітету. Задачею корисної моделі було удосконалення існуючого способу лікування хворих на СПС, а саме прискорювання досягнення повноцінної й тривалої клінічної ремісії даного патологічного стану. Поставлена задача вирішується шляхом додаткового введення хворим на СПС 10 % спиртового екстракту підмору бджіл. Підмор бджіл являє собою тіла (трупики) бджіл. До складу підмору бджіл (у сухому вигляді) входить 50-60 % білків, 10-12 % амінополісахариду хітину, 10-20 % меланіну, 14-16 % фенольних сполук, 15-18 % воску, 2-3 % мінеральних речовин та 8-10 % води. Бджолина отрута, яка входить до підмору, термостійка і всі її позитивні фармакологічні властивості зберігаються, в той час як вживання бджолиного підмору не призводить до небажаних побічних ефектів, які можливі при безпосередньому бджоловжаленні, оскільки отрута в тілі бджоли гармонійно поєднується зі своїм природнім антидотом - гепарином. У сировині підмору бджіл знайдено також низка біологічно активних сполук, в тому числі гепарину та його похідних - гепариноїдів, лізоциму, ферментів та інш., які позитивно впливають на функціональний стан організму людини. Наша пропозиція щодо додаткового призначення хворим на СПС 10 % спиртового екстракту підмору бджіл базується на перше встановленій досвідним шляхом авторами корисної моделі закономірності, яка полягає в тому, що цей препарат має взаємну дію з іншими апізасобами, зокрема прополісом та маточним молочком відносно позитивного впливу на стан імунітету й природну антиінфекційну резистентність (ПАР), у тому числі у мешканців екологічно несприятливих регіонів. У клінічному плані це проявляється як підвищенням 64817 4 показників імунітету й ПАР, так і суттєвим зниженням імовірності розвитку повторних гострих респіраторних вірусних інфекцій. При лікуванні хворих на СПС спиртовий екстракт підмору бджіл раніше не використовувався. Заявлений спосіб здійснюється таким чином: хворому з наявністю СПС, який потребує проведення лікування, додатково до ехінацеєвого меду, густого екстракту прополісу й ліофілізованого маточного молочка, вводять 10 % спиртовий екстракт підмору бджіл усередину по 30-40 крапель 2-3 рази на добу за 15-20 хвилин до вживання їжі протягом 30-40 діб поспіль. При необхідності повторний курс лікування СПС за вказаною схемою може проводитися з інтервалом 4-5 місяців після завершення першого курсу. При розробці заявленого способу лікування хворих на СПС було обстежено дві групи хворих основна (86 осіб), яка отримувала лікування за допомогою заявленого способу, і зіставлення (80 осіб), яка отримувала лікування відповідно до способу-прототипу. В обох групах діагноз СПС було встановлено, виходячи з клініко-імунологічних критеріїв, які були запропоновані проф. Г.Н. Дранником [див. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. - Одесса: АстроПринт, 1999. С. 191-193]. Чоловіків у першій групі було 28, у другій - 25, жінок відповідно 58 і 55. Вік обстежених складав від 25 до 50 років, усі вони постійно мешкали в умовах великого промислового регіону зі значним рівнем забруднення довкілля ксенобіотиками. Обидві групи, що були під нашим наглядом, рандомізовані за тяжкістю клінічного перебігу СПС, віком і статтю хворих. Проведення клінічних досліджень дозволило встановити (таблиця 1), що під впливом заявленого способу лікування відмічається суттєве скорочення збереження клінічної симптоматики СПС, а саме - загальної слабкості на 4,3±0,2 дні (в 1,8 рази), нездужання - на 4,8±0,2 дні (в 1,8 рази), головного болю - на 3,1±0,2 дні (в 1,7 рази), запоморочення - на 4,7±0,2 дні (у 2 рази), зниження працездатності - на 4,8±0,3 дні (в 1,8 рази), підвищеної стомленості - на 4,7±0,2 дні (в 1,8 рази), зниження апетиту - на 3,9±0,2 дні (в 1,7 рази), порушень сну - на 4,1±0,2 (в 1,8 рази), підвищеної дратівливості - на 4,1±0,15 дні (в 1,7 рази), зниження емоційного тонусу - на 6,1±0,25 дні (у 2 рази), підвищеної емоційної лабільності - на 8,3±0,22 дні (у 2,3 рази), наявності червоного або змішаного дермографізму - на 9,7±0,5 дні (в 1,9 рази). Отже, заявлений спосіб проведення лікування хворих на СПС має суттєві переваги в плані прискорення досягнення клінічної ремісії й ліквідації клінічної симптоматики захворювання (табл. 1). 5 64817 6 Таблиця 1 Вплив заявленого й відомого способів лікування хворих на СПС на клінічні показники Способи лікування заявлений (n=86) існуючий (n=80) Клінічні показники Термін збереження (діб): загальної слабості нездужання головного болю запаморочення зниження працездатності підвищеної стомленості зниження апетиту порушення сну підвищеної дратівливості зниження емоційного тонусу емоційної лабільності значного червоного або змішаного дермографізму Проведення диспансерного обстеження протягом 1 року дозволило встановити, що в основній групі, в якій лікування проводилося згідно з заявленим способом, відмічається суттєве зменшення частоти розвитку загострень патологічного процесу. Дійсно, з 86 осіб протягом перших 6 місяців диспансерного нагляду, в усіх обстежених зберігалася стійка клінічна ремісія захворювання, у строки від 6 місяців до 1 року загострення СПС відмічалось у 5 осіб (6,25±2,5 %). Серед пацієнтів групи зіставлення, яка отримувала лікування згідно з відомим способомпрототипом загострення СПС у строки до 1 року 5,6±0,2 6,0±0,2 4,2±0,2 4,5±0,3 5,8±0,25 6,2±0,25 5,3±0,3 5,2±0,2 6,1±0,25 6,2±0,3 6,3+0,3 10,5±0,5 9,9±0,3 10,8±0,3 7,3±0,25 9,2±0,3 10,6±0,3 10,9±0,3 9,2±0,3 9,3±0,25 10,2±0,3 12,3±0,4 14,6±0,5 20,2±0,9 Р

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for treatment of patients with syndrome of increased fatigue using apipreparations

Автори англійською

Frolov Valerii Mytrofanovych, Peresadin Mykola Oleksandrovych, Diachenko Volodymyr Fedosiovych, Androsov Yevhen Dmytrovych

Назва патенту російською

Способ лечения больных синдромом повышенной усталости с использованием апипрепаратов

Автори російською

Фролов Валерий Митрофанович, Пересадин Николай Александрович, Дьяченко Владимир Федосеевич, Андросов Евгений Дмитриевич

МПК / Мітки

МПК: A61K 35/64

Мітки: хворих, апіпрепаратів, стомленості, лікування, підвищеної, використанням, спосіб, синдром

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/5-64817-sposib-likuvannya-khvorikh-na-sindrom-pidvishheno-stomlenosti-z-vikoristannyam-apipreparativ.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб лікування хворих на синдром підвищеної стомленості з використанням апіпрепаратів</a>

Подібні патенти