Спосіб лікування хворих на хронічний некалькульозний холецистит, поєднаний з стеатозом печінки та синдромом вигорання з застосуванням антигомотоксичних препаратів

1. Спосіб лікування хворих на хронічний некалькульозний холецистит, поєднаний з стеатозом 3 практ. конф. с междун. участием. - Харьков, 2005. С. 82-84). Цей спосіб є найбільш ефективним з існуючих і тому вибраний як прототип. До недоліків прототипу належить те, що в частини хворих, особливо з більш тривалим перебігом ХНХ, СП і синдрому вигорання, указаний спосіб не забезпечує повністю нормалізацію функціонального стану печінки й імунологічних показників, що в подальшому сприяє виникненню загострень СП та ХНХ, а також прогресуванню СПЕВ. Задачею корисної моделі є підвищення ефективності відомого способу лікування хворих на ХНХ, поєднаний з СП і синдромом вигорання, шляхом додаткового введення АГТП Гепар композитум. Гепар композитум випускається компанією «Біологіше Хайміттель Хеель ГмбХ» (Німеччина), зареєстрований в Україні як лікарський препарат (реєстраційне посвідчення № UA/6553/01/01) і дозволений до клінічного використання Наказом МОЗ України № 316 від 11.06.07 р. Форма випуску: розчин для ін'єкцій - 5 ампул по 2,2 мл. Склад: 2,2 мл розчину містить: Cyanocobalaminum D4, Hepar suis D8, Duodenum suis D10, Thymus suis D10, Colon suis D10, Vesica fellea suis D10, Pankreas suis D10, China D4, Lycopodium clavatum D4, Chelidonium majus D4, Carduus marianus D3, Histaminum D10, Sulfur D13, Avena sativa D6, Natrium diethyloxalaceticum D10, Acidum aketoglutaricum D10, Acidum DL-malicum D10, Acidum fumaricum D10, Acidum oc-Hponicum D8, Acidum oroticum D6, Calcium carbonicum Hahnemanni D28, Taraxacum officinale D4, Cynara scolymus D6, Veratrum album D4 no 22 мкл. Ексціпієнти: Ізотонічний (0,9%) розчин хлориду натрію q.s. Гепар композитум є АГТП, що відновлює дезінтоксикаційну функцію печінки, має чітко виражену гепатопротекторну й мембраностабілізуючу, помірну жовчогінну, регенеруючу, метаболічну й антиоксидантну дії, що базуються на активації імунобіологічних можливостей організму й нормалізації порушених функцій за рахунок речовин рослинного, мінерального й тваринного походження, які входять до складу препарату. Гепар композитум, як і Лімфоміозот, володіє також і протизапальними властивостями, позбавлений побічних дій та може поєднуватися з загальноприйнятою терапією. Наша пропозиція щодо додаткового включення Гепар композитуму до лікувального комплексу при проведенні терапії хворих на ХНХ, поєднаний і СП і синдромом вигорання, базується на вперше встановленій авторами корисної моделі закономірності, що Лімфоміозот і Гепар композитум, при 64827 4 спільному введенні хворим, виявляють взаємно потенціальний ефект щодо функціонального стану печінки й нервової системи, тому одночасне введення цих препаратів забезпечує нормалізацію клініко-лабораторних показників, а імунокорегуюча та гепатопротекторна дія комбінації вказаних препаратів суттєво вища, ніж проста сумація ефектів кожного з вказаних засобів. Заявлений спосіб здійснюється таким чином: хворому з наявністю ХНХ, поєднаного з СП і синдромом вигорання, призначають введення АГТП Лімфоміозоту сублінгвально по 10-15 крапель 3 рази на день за 15 хвилин до вживання їжі протягом 4-5 тижнів поспіль і додатково - Гепар композитум Хеель внутрішньом'язово по 2,2 мл через день протягом 4-5 тижнів поспіль. При розробці заявленого способу нами було обстежено дві групи хворих з наявністю ХНХ, поєднаного з СП і синдромом вигорання, - основна (44 особи) і група зіставлення (42 особи). Обидві групи хворих були рандомізовані за віком, статтю, тяжкістю перебігу ХНХ і СП, а також клінічною вираженістю синдрому вигорання. Хворі основної групи отримували лікування згідно з заявленим способом АГТП Лімфоміозот + Гепар композитум, хворі групи зіставлення - згідно з способомпрототипом (лише Лімфоміозот). Для об'єктивізації оцінки ефективності лікування крім загальноприйнятого клініко-лабораторного обстеження у хворих, що були під наглядом, вивчали показники клітинної ланки імунітету, а саме: загальну кіль+ + кість Т- (CD3 ), В- (СБ22 )-лімфоцитів, субпопуля+ цій Т-хелперів/індукторів (CD4 ) і Т+ супресорів/кілерів (CD8 ) у цитотоксичному тесті з моноклональними антитілами (МКАТ). Функціональну активність Т-клітин оцінювали за допомогою реакції бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ) при її постановці мікрометодом з використанням як мітоген 0,04% розчин ФГА. До початку проведення лікування хворі обох груп скаржилися на загальну слабкість, нездужання, зниження працездатності, дифузний головний біль, запаморочення, ломоту в усьому тілі, дифузні міалгії, підвищену дратівливість, значну емоційну лабільність, підвищену стомлюваність, порушення сну, відсутність апетиту, гіркоту або металевий смак у роті. При огляді хворих з наявністю СПЕВ звертав на себе увагу їх загальний втомлений, а нерідко й смутний, пригнічений вигляд, наявність темних кругів або мішків під очима, внутрішня психологічна напруженість, з котрої вони відповідали на питання про своє захворювання, підвищена тривожність і недовірливість (табл. 1). З суб'єктивної симптоматики, характерної для СП та ХНХ мала місце наявність гіркоти або металевого смаку в роті, зниження апетиту, порушення сну. 5 64827 6 Таблиця 1 ’ Динаміка суб єктивних клінічних показників у хворих на ХНХ, поєднаний з СП і синдромом вигорання (М±m) Клінічні показники основна група (n=44) група зіставлення (n=42) Тривалість збереження (діб): загальної слаб16,5±1,5 30,1±2,2 кості нездужання 16,5±1,69 29,0±2,3 зниження працездатності 16,1±2,0 30,3±2,3 головного болю 7,7±1,8 18,4±1,6 запаморочення 9,1±0,6 16,0±1,0 ломоти в усьому тілі 9,7±0,7 18,1±0,9 дифузних міалгій 10,5±0,8 19,6±0,9 підвищеної дратівливості 13,7±1,2 23,8±1,8 значної емоційної лабільності 16,1±1,8 30,1±2,2 підвищеної втомлюваності 15,6±1,6 27,3±2,1 порушення сну 11,7±1,3 20,1±1,5 зниження апетиту 7,4±0,9 18,3±1,3 гіркоти або металевого смаку в роті 7,5±0,8 14,0±0,9 Р