Спосіб інтраопераційного захисту легень при хірургічному лікуванні інфекційного ендокардиту

Реферат: Спосіб інтраопераційного захисту легень при хірургічному лікуванні інфекційного ендокардиту включає штучну вентиляцію легенів та штучний кровообіг. В способі перед кардіоплегічною зупинкою серця виконують введення в легеневу артерію канюлі, з'єднаної з бічним відгалуженням артеріальної магістралі контуру штучного кровообігу, після перетиснення аорти, кардіоплегії і видалення інфікованого клапану, перетискають основний стовбур легеневої артерії, відкривають бічне відгалуження артеріальної магістралі і тим самим починають перфузію легеневої артерії артеріальною кров'ю, а після завершення хірургічної корекції (протезування або реконструкція клапанних структур серця), на етапі герметизації порожнин серця, перфузію легеневої артерії припиняють, при виконанні хірургічних маніпуляцій в ділянці задньої стулки мітрального клапана виконується періодичне припинення подачі крові в легеневої артерії у зв'язку з підвищеним поверненням крові з легеневих вен та погіршенням візуалізації операційного поля. UA 68599 U (12) UA 68599 U UA 68599 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до кардіохірургії, і може бути використана для ефективного інтраопераційного захисту легень при хірургічному лікуванні інфекційного ендокардиту в умовах штучного кровообігу. Проведення хірургічного лікування в умовах штучного кровообігу (ШК) при інфекційному ендокардиті (IE) пов'язано з підвищенням активності системної запальної відповіді (СЗВ) і збільшенням ризику пошкодження паренхіматозних органів. При ШК реакції організму у відповідь на контакт крові з чужорідними поверхнями поєднуються з уже наявними синдромом СЗВ, пов'язаним з IE. Особливу актуальність інтраопераційний захист легень (ІЗЛ) набуває у хворих, що мають вихідне пошкодження легеневої тканини (пневмонії, абсцеси, хронічні обструктивні захворювання легенів). В даний час відомий спосіб ІЗЛ передбачає (Gabriel E.A., Locali R.F., Matsuoka P.K. et al. Lung perfasion during cardiac surgery with cardiopulmonary bypass: is it necessary? // Interactive Cardiovascular and Thoracic Surgery.-2008. -№ 7, P. 1089-95): збереження штучної вентиляції легень (ШВЛ) на весь період ШК в низькочастотному режимі та проведення перфузії легеневої артерії (ЛА) венозною або артеріальною кров'ю зі застосуванням додаткового нагнітаючого насоса апарату штучного кровообігу (АШК). Недоліком означеного способу є використання додаткового нагнітаючого насоса АШК, що підвищує ризик зайвої травми формених елементів крові, невизначеність використання венозної або артеріальної крові. Задачею, поставленою при створенні корисної моделі, є збільшення арсеналу методів ефективного інтраопераційного захисту легень при хірургічному лікуванні інфекційного ендокардиту. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб інтраопераційного захисту легень при хірургічному лікуванні інфекційного ендокардиту включає штучну вентиляцію легенів та штучний кровообіг. Згідно з корисною моделлю, в способі перед кардіоплегічною зупинкою серця виконують введення в легеневу артерію канюлі, з'єднану з бічним відгалуженням артеріальної магістралі контуру штучного кровообігу, після перетиснення аорти, кардіоплегії і видалення інфікованого клапану, перетискають основний стовбур легеневої артерії, відкривають бічне відгалуження артеріальної магістралі і тим самим починають перфузію легеневої артерії артеріальною кров'ю, а після завершення хірургічної корекції (протезування або реконструкція клапанних структур серця), на етапі герметизації порожнин серця, перфузію легеневої артерії припиняють, при виконанні хірургічних маніпуляцій в ділянці задньої стулки мітрального клапана виконується періодичне припинення подачі крові в легеневої артерії у зв'язку з підвищеним поверненням крові з легеневих вен та погіршенням візуалізації операційного поля. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає в наступному: пропонований спосіб інтраопераційного захисту легенів (ІЗЛ) полягає в перфузії ЛА артеріальною кров'ю через бічне відгалуження артеріальної магістралі контуру ШК безпосередньо, без використання додаткового нагнітаючого насоса, що виключає зайву травму формених елементів крові, а об'ємна швидкість перфузії ЛА визначається розрахунковою продуктивністю ПІК і діаметром канюлі, введеної в стовбур ЛА. Спосіб ілюструється кресленням (Фіг.1), де представлена схема перфузії ЛА артеріальною кров'ю через відгалуження артеріальної магістралі контуру ШК (канюля бічного відгалуження артеріальної магістралі введена в стовбур ЛА). Спосіб захисту легень за допомогою перфузії ЛА артеріальною кров'ю здійснюють у такій послідовності: Гепарінезація пацієнта і канюляція висхідної аорти канюлею з боковим відгалуженням. Канюляція обох порожнистих вен. Виконання кісетного шва на стінці стовбура ЛА і підведення обтураційної лігатури для його перетискання. При досягненні розрахункової продуктивності ШК виконується вимірювання об'ємної швидкості перфузії через канюлю (8FR) бічного відгалуження артеріальної магістралі. Належне значення об'ємної швидкості перфузії ЛА становить 3-5 мл/кг/хв. Введення канюлі в ЛА перед кардіоплегічною зупинкою серця. Після перетиснення аорти, кардіоплегії і видалення інфікованого клапана, перетискається основний стовбур ЛА, відкривається бічне відгалуження артеріальної магістралі, і тим самим починається перфузія ЛА. При виконанні хірургічних маніпуляцій в ділянці задньої стулки мітрального клапана можливо періодичне припинення подачі крові в ЛА у зв'язку з підвищеним поверненням крові з легеневих вен та погіршенням візуалізації операційного поля. На етапі герметизації порожнин серця перфузія ЛА припиняється. Критеріями ефективності ІЗЛ мають бути: зниження частоти виникнення ознак гострого пошкодження легень, скорочення частоти виникнення післяопераційних легеневих ускладнень, збільшення індексу оксигенації, скорочення загальної тривалості ШВЛ на 30 %, зменшення вираженості гістологічних ознак пошкодження легень. 1 UA 68599 U 5 10 15 20 25 30 35 Спосіб ілюструється таким прикладом його застосування. Пацієнт П., 24 р., Історія хвороби № 3375, був госпіталізований в НІІССХ АМН України зі скаргами на задуху, серцебиття, болі в області серця при незначному фізичному навантаженні, набряки нижніх кінцівок. Тривалість захворювання склала 3 місяці. Після лікування двосторонньої пневмонії настало збільшення інтенсивності задишки та серцебиття. Виражене погіршення стану відзначає за 2 місяці до госпіталізації в НІІССХ АМН України, коли на тлі антибіотикотерапії з'явилося кровохаркання. Проводилось ехокардіографічне дослідження, при якому були виявлені масивні вегетації на тристулковому клапані і виражена регургітація. При рентгенологічному дослідженні виявлена двостороння абсцедуюча пневмонія з переважним ураженням нижньої долі лівої легені. Посіви крові виявили наявність епідермального стафілокока. Пацієнту було виконано оперативне лікування - протезування тристулкового клапана. Проводилася гепарінезація пацієнта, канюляція висхідної аорти канюлею з боковим відгалуженням, канюляція обох порожнистих вен. Виконувався кісетний шов на стінці стовбура ЛА і підведення обтураційної лігатури для його перетискання. При досягненні розрахункової продуктивності ШК відбувалося вимірювання об'ємної швидкості перфузії через канюлю (8FR) бічного відгалуження артеріальної магістралі. Об'ємна швидкість перфузії ЛА складала 250 мл/хв. Канюля в ЛА вводилася перед кардіоплегічною зупинкою серця. Після перетиснення аорти, кардіоплегії і видалення інфікованого тристулкового клапана, перетискався стовбур ЛА, відкривалося бічне відгалуження артеріальної магістралі і починалася перфузія ЛА. Виконувалась імплантація штучного клапана серця (St. Jude № 29) в тристулкову позицію. Під час ШК проводилася низькочастотна ШВЛ (5 дихальних циклів на хвилину). На етапі герметизації порожнин серця перфузія ЛА припинялася. На момент екстубації індекс оксигенації в порівнянні з вихідним збільшився на 25 %. Післяопераційний період протікав з позитивною динамікою. Зменшилася вираженість клінічних, рентгенологічних ознак запального процесу в легенях. Всього виконано 43 операції при IE клапанів серця із застосуванням даного способу захисту легень за допомогою перфузії ЛА артеріальною кров'ю через канюлю (8FR) бічного відгалуження артеріальної магістралі контуру АШК. Післяопераційний період у даних пацієнтів протікав з позитивною динамікою зменшення вираженості клінічних, рентгенологічних та гістологічних ознак пошкодження легень. Технічний результат; 1. Застосування даного способу дозволяє збільшити арсенал методів ефективного інтраопераційного захисту легень при хірургічному лікуванні IE. 2. У даному способі перфузія ЛА проводиться артеріальною кров'ю за допомогою бічного відгалуження артеріальної магістралі контуру ШК. 3. Нагнітання артеріальної крові в ЛА проводиться без використання додаткового насоса ШК, що запобігає зайву травму формених елементів крові. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 50 Спосіб інтраопераційного захисту легень при хірургічному лікуванні інфекційного ендокардиту, що включає штучну вентиляцію легенів та штучний кровообіг, який відрізняється тим, що в способі перед кардіоплегічною зупинкою серця виконують введення в легеневу артерію канюлі, з'єднаної з бічним відгалуженням артеріальної магістралі контуру штучного кровообігу, після перетиснення аорти, кардіоплегії і видалення інфікованого клапану, перетискають основний стовбур легеневої артерії, відкривають бічне відгалуження артеріальної магістралі і тим самим починають перфузію легеневої артерії артеріальною кров'ю, а після завершення хірургічної корекції (протезування або реконструкція клапанних структур серця), на етапі герметизації порожнин серця, перфузію легеневої артерії припиняють, при виконанні хірургічних маніпуляцій в ділянці задньої стулки мітрального клапана виконується періодичне припинення подачі крові в легеневої артерії у зв'язку з підвищеним поверненням крові з легеневих вен та погіршенням візуалізації операційного поля. 2 UA 68599 U Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3