Спосіб лікування хворих на гнійно-септичну патологію м’яких тканин

Реферат: UA 68922 U UA 68922 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, точніше до хірургії, і призначена для оптимізації реабілітаційного лікування хворих на гнійно-септичну патологію м'яких тканин. Актуальність зазначеної теми пов'язана з тим, що гнійно-септична патологія м'яких тканин часто зумовлена нераціональним харчуванням та недостатньою кількістю мікроелементів у раціоні пацієнта, а також порушенням ліпідного та мукополісахаридного обміну. Лікування гнійно-септичної патології зазвичай полягає в розкритті гнійника, накладанні асептичних пов'язок, а також одночасному системному застосуванні (парентерально, перорально) антибіотиків широкого спектра дії. Слід підкреслити, що в лікуванні гнійно-септичних захворювань м'яких тканин оперативне лікування дуже ефективне. Доцільним є також системне застосування антибіотиків та місцево пов'язок з антисептиками, яких налічують більше 2-х тисяч препаратів. Проте першорядним в лікуванні гнійно-септичної патології є підсилення імунорезистентності макроорганізму [1]. З їжею людина отримує прості та складні вуглеводи, проте в організм потрапляють три найважливіші моносахариди - глюкоза, фруктоза та галактоза. В крові людини моносахариди на 90 % представлені глюкозою, відповідно до цього зміни рівня глюкози в крові розглядаються як порушення вуглеводного обміну [6]. Надмірна кількість глюкози в крові є живильним середовищем для бактерій та протидіє загоєнню рани. Надмірне вживання цукру, кондитерських виробів, страв із круп, картоплі та інших коренеплодів, солодких напоїв, соків, фруктів на тлі гіподинамії є основною причиною розвитку цукрового діабету [6]. Суттєве значення в загоєнні гнійної рани мають продукти харчування, збагачені вітамінами та мікроелементами. Вирішальну роль в загоєнні ран відіграє мікроелемент цинк, лікувальна доза при гнійносептичних захворюваннях м'яких тканин становить 50-100 мг. Цинк стимулює синтез білка, тому його слід вживати після будь-якої хірургічної операції. Із продуктів харчування найбагатшими на цинк є мідії, м'ясо, горіхи, кунжут, соняшникове та гарбузове насіння. Не менш суттєве значення в загоєнні ран відіграє елемент селен, який підвищує виробіток імунних тіл, знижує алергізацію, блокує важкі метали. Основним джерелом селену в їжі є риба, морепродукти та неочищене зерно [2]. Останніми роками велику увагу приділяють складу біологічних мембран як чиннику нормального функціонування клітинних мембран. Клітинні мембрани є важливим складовим клітин і внутрішньоклітинних структур. На рівні зовнішньої мембрани здійснюються численні процеси розпізнавання та проходження макромолекул через мембрану в клітину. Для покращення ліпідного біошару клітин мембран важливим є забезпечення організму фосфоліпідами та жирними кислотами, особливо класу Омега-Ш [6]. Омега-Ш жири містять три незамінні жирні кислоти: альфа-ліноленова, ейкозопентенова (ЕПК) та декозогексенова (ДГК). Харчовими джерелами Омега-Ш є морська риба, особливо скумбрія, льняна, соєва, оливкова, горіхова олія, курячі яйця [2]. Мед має велику бактерицидність - здатність зупиняти або припиняти зростання кількості хвороботворних мікроорганізмів. Це обумовлено вмістом у меді фітонцидів, які мають бактерицидні властивості. А також ферменти, що беруть участь в окислювальних реакціях з вивільненням активного кисню, який діє на організм антибактеріально [5]. Калина звичайна (Viburnum opulus) з родини жимолостевих має бактерицидні властивості. Настоянка квітів калини (5 %, 10 %) має виражену антимікробну дію по відношенню до сарцини, лимонно-жовтого стафілокока, бацили сибірки, ягоди калини надають слабку антимікробну дію [4]. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб реабілітаційного лікування гнійно-септичної патології, що передбачає застосування полівітамінних препаратів системно, протягом місяця з моменту оперативного лікування [3]. З розвитком запальних процесів наростає інтоксикація м'яких тканин та всього організму. Спосіб прототип не забезпечує детоксикуючої дії, викликає ускладнення за рахунок можливої алергізації. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає у забезпеченні протизапальної, імуномоделюючої та детоксикуючої дії шляхом поєднання медикаментозних препаратів та збалансованого харчування. Технічний результат, що досягається, буде полягати у підсиленні імунорезистентності макроорганізму та зменшенні загальної детоксикації організму. 1 UA 68922 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі лікування гнійно-септичної патології, що передбачає застосування лікарських засобів, згідно з корисною моделлю, як медикаментозний засіб призначають всередину препарат фторхінолонового ряду офлоксацин по 0,5 г 2 рази на добу протягом 5 днів в поєднанні з дієтичним харчуванням протягом 20 днів. Основною відмінністю способу лікування гнійно-септичних захворювань м'яких тканин є системне застосування препарату офлоксацин в поєднанні з раціональною дієтою, до складу якої входять морепродукти, злаки, поліненасичені жирні кислоти, лікувальні чаї, які одночасно впливають на стан імунної системи та мають бактеріостатичний та детоксикуючий ефект. Цей спосіб дозволяє покращити клінічний перебіг у пацієнтів з гострими гнійно-септичними захворюваннями м'яких тканин та уникнути ускладнень з боку імунної системи. Спосіб здійснюється наступним чином: Пацієнтам з гнійно-септичними захворюваннями м'яких тканин, підтвердженими клінічними та інструментальними даними, поряд з системним застосуванням офлоксацину, який призначали по 0,5 г 2 рази на добу протягом 5 днів, приписували дієту, збагачену мікроелементами, поліненасиченими жирними кислотами та вітамінами. Окрім того, призначали фіточай з медом, до складу якого входили: 1 ч. л. сухоцвіту калини 1 ст. л. сушених ягід калини на 0,5 л води. Чай запарювали на водяній бані та приймали по 1 склянці за 20 хвилин до їжі. З раціону хворих, що лікувалися з приводу гнійно-септичної патології м'яких тканин, протягом 20 днів повністю виключали солодощі, цукор, значно скорочувалась кількість мучних виробів та картоплі. На підставі клінічного досвіду комплексне застосування препарату офлоксацин в поєднанні із збалансованою дієтою дозволяє швидше зменшити клінічні прояви гнійно-септичної патології м'яких тканин. Тривалість курсу лікування встановлена на підставі клінічного досвіду. Спосіб простий у використанні, маловитратний, не потребує суворого контролю з боку медичного персоналу. Цей спосіб можна використовувати в амбулаторних та стаціонарних умовах. Конкретний приклад застосування. Хворий К., 47 років, звернувся на прийом у поліклініку зі скаргами на біль в ділянці волосяної частини голови, набряк, підвищення температури тіла, гнійні виділення з рани. Діагноз: Розрив нагноєної атероми потиличної частини голови. В умовах поліклініки здійснено огляд, лабораторне обстеження, оперативне втручання в ургентному порядку. Призначено лікування: офлоксацин по 0,5 г 2 рази на день протягом 5 днів, фіточай з 3 ч. л. меду 3 рази на день за 20 хвилин до їжі протягом 20 днів, дієта, збагачена мікроелементами, вітамінами та поліненасиченими жирними кислотами. До раціону вводили морепродукти (скумбрія, мідії, морська капуста), сирі курячі домашні яйця, олію оливкову або соняшникову, горіхи. Місцево призначались пов'язки з антисептиками протягом усього періоду загоєння рани.. Клінічні спостереження: порівняльна оцінка ефективності лікування проводилась через 10 днів після лікування згідно з стандартними критеріями на підставі оцінки загального стану, скарг, терміну перебування на амбулаторному лікуванні. На 4-5 день набряк зменшився. Болі частково зникли, з'явилися грануляції. Через 10 днів стан хворого нормалізувався. Загальний аналізи крові в межах норми. Спосіб, що заявляється, був впроваджений у поліклініці № 2 Шевченківського району м. Києва з 2007 по 2010 рік. Способом, що заявляється, проліковано 38 хворих, що звернулися за допомогою з приводу гнійно-септичної патології м'яких тканин. При застосуванні способу прототипу, як показав ретроспективний аналіз амбулаторних карток, у подібній групі хворих покращення наставали через 12-15 днів. Середній термін непрацездатності у групі, що лікувалася способом, що заявляється, становив 10,26 днів, а у групі, що лікувалася способом прототипу - відповідно 14,53 днів. Отже, застосування способу лікування пацієнтів з гнійно-септичною патологією м'яких тканин, до якого входить системне застосування офлоксацину в поєднанні з дієтичним харчуванням, дозволяє покращити клінічний перебіг та скоротити термін лікування на 4,27 дні. Додаткові переваги: в зв'язку з необхідністю імуностимуляції макроорганізму доцільним є дієтотерапія, що містить природні імуномодулятори. Гіперчутливості до зазначених препаратів не спостерігалось. Досвід використання способу, що заявляється, показав, що він відрізняється від традиційного тим, що суттєво позитивно впливає на клінічний перебіг гнійно-септичної патології, зменшує термін лікування, покращує якість життя пацієнтів. Література: 1. Айзятулов Р.Ф., Гнойничковые болезни кожи (лекции)// Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н.А. Торсуева, 2003, 1-2(6), с. 56-71. 2. Аткинс Роберт, Биодобавки доктора Аткинса, Рипол Класик, М., 2000, 744 с. 2 UA 68922 U 5 3. Компендиум, Лекарственные препараты, т. 2, 2006. 4. Куришвили В.А., Майлэм. Новые возможности предотвращения оксидативного стресса. Журнал натуральной медицины, 2001,1(01), с.7-14. 5. Павленко Н., Лікуємо медом. Будьмо здорові, 2007, № 10, с. 26-28. 6. Харченко Н., Анохіна С. Сучасні аспекти дієтотерапії хворих на цукровий діабет. Ліки України, 2004, 11 (88), с. 32-35. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Спосіб лікування хворих на гнійно-септичну патологію м'яких тканин, що включає застосування лікарських засобів, який відрізняється тим, що як медикаментозний засіб з першого дня після оперативного втручання системно призначають препарат фторхінолонового ряду офлоксацин всередину по 0,5 г 2 рази на добу протягом 5 днів в поєднанні з дієтичним харчуванням протягом 20 днів. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3