Спосіб діагностики герпесвірусного розсіяного енцефаломієліту

Реферат: Спосіб діагностики герпесвірусного розсіяного енцефаломієліту включає проведення МРТ головного та спинного мозку, вивчення клініко-неврологічного статусу пацієнта, визначення етіології захворювання шляхом виявлення маркерів реплікативної активності і імуноферментного аналізу та імунологічне дослідження крові. UA 68936 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ ГЕРПЕСВІРУСНОГО РОЗСІЯНОГО ЕНЦЕФАЛОМІЄЛІТУ UA 68936 U UA 68936 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до клінічної інфектології, і може бути використана для діагностики герпесвірусного розсіяного енцефаломієліту. Герпесвірусні інфекції належать до найбільш розповсюджених вірусних захворювань людини. Понад 90 % дорослих в усіх країнах світу інфіковані одним або кількома сероваріантами вірусів герпесу [1]. Широке розповсюдження, часте ураження осіб найбільш працездатного віку, широкий спектр клінічних проявів, висока частота хронізації процесу, значний відсоток інвалідизації та несприятливих наслідків надали цій патології характер важливої проблеми сучасної інфектології [2-6]. Це обумовлює необхідність подальшого вдосконалення методів діагностики та лікування хворих з герпесвірусними ураженнями нервової системи. Недостатньо вивченими залишаються на теперішній час імунологічні показники, які можуть бути використані для діагностики уражень нервової системи [7]. Сучасні методи нейровізуалізації - комп'ютерна і магнітно-резонансна томографія (МРТ) - відіграють важливу роль в його діагностиці, прогнозі і корекції лікування [8]. Етіологія захворювання визначається шляхом виявлення маркерів реплікативної активності методами полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) і імуноферментний аналіз (ІФА). Визначальним для встановлення етіології захворювання вважалося виявлення фрагментів ДНК вірусів в лікворі і в крові методом ПЛР і/або антитіл класу IgM до антигенів ГВ методом ІФА в діагностичних титрах, за умови сероконверсії в майбутньому [9-12]. Відомий спосіб діагностики уражень нервової системи за допомогою МРТ головного та спинного мозку людини, клініко-неврологічного статусу пацієнта [8]. Недоліком даного способу є те, що неможливо визначити чи є ураження герпесвірусами нервової системи. Відомий спосіб визначення етіології захворювання шляхом виявлення маркерів реплікативної активності методами ПЛР і ІФА [10]. Цей спосіб дозволяє запідозрити наявність інфекційного ураження нервової системи, але не дає можливість сказати, де відбулось ураження нервової системи, тобто які структури головного чи спинного мозку уражені. В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб діагностики герпесвірусного розсіяного енцефаломієліту, який дозволяє встановити точний клінічний діагноз уражень нервової системи за рахунок виконання імунологічного дослідження крові та аналізу його показників. Спосіб діагностики герпесвірусного розсіяного енцефаломієліту включає проведення МРТ головного та спинного мозку, вивчення клініко-неврологічного статусу пацієнта, а також визначення етіології захворювання шляхом виявлення маркерів реплікативної активності методами полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) і імуноферментного аналізу (ІФА). Новим є те, що додатково проводять імунологічне дослідження крові, і якщо відбувається підвищення кількості CD-3 від 4,40 % до 11,07 % від середнього арифметичного значення (М±m) - середнє значення ± помилка 62,20±2,21 (N=56-65 %); CD-4 від 3,68 % до 45,16 % від середнього арифметичного значення (М±m) - середнє значення ± помилка 36,29±1,68 (N=25-35 %); зменшення Т-мітогенної проліферації лімфоцитів від 4,34 до 19,06 % від середнього арифметичного значення (М±m) - середнє значення ± помилка 52,61±3,31 (N=55-65 %), простагландинзалежної проліферації лімфоцитів від 13,67 % до 25,18 % від середнього арифметичного значення (М±m) - середнє значення ± помилка 56,11±3,81 (Ν=65-75 %), індукованої фагоцитарної активності нейтрофілів від 8,65 % до 21,70 % від середнього арифметичного значення (М±m) - середнє значення ± помилка 54,81±3,25 (N=60-70 %) діагностують герпесвірусний розсіяний енцефаломієліт. Приклад 1 Хвора М., жін., 22 р. госпіталізована 27.02.2007 року. Хворіє з 2006 року. Під час госпіталізації хвора скаржиться на головний біль, запаморочення, хитання при ходьбі, німіння лівої половини обличчя, вуха та кінчиків пальців рук та ніг зліва. Діагноз: Розсіяний енцефаломієліт з лівобічним геміпарезом з цефалгічним, церебрастенічним синдромами, на фоні герпесвірусної інфекції EBV в стадії активації, тяжкий перебіг. МРТ головного мозку: множинні вогнища. У білій речовині головного мозку білатерально та перивентрикулярно множинні вогнища від 2,0 до 10,0 мм в діаметрі, місцями зливного характеру; гіперінтенсивними на T2w. В сироватці крові ПЛР EBV (+), EBV(VCA) - (+). В об'єктивному статусі - менінгеальних знаків немає, сухожильні рефлекси на нижніх кінцівках - анізорефлексія, черевні, підошовні відсутні. Гіпостезія зліва на обличчі та лівої руки та ноги. Зниження м'язового тонусу в руках та ногах зліва. Координаторні проби виконує нечітко, с. Бабінського (+), с. Чадока (+), с. Штрюмпеля (+). В п. Ромберга похитування. В аналізі крові: паличкоядерні нейтрофіли - 4 %, сегментоядерні нейтрофіли - 62 %, лімфоцити - 27 %, моноцити - 7 %, ШОЕ - 18 мм/годину. В імунному статусі - кількість CD-3 клітин - 62,0 %, кількість CD-4 клітин - 34,2 %, кількість CD-8 клітин - 20,1 %, кількість CD-20 клітин - 11,3 %, кількість CD-16 клітин - 16,4 %, Спонтанна 1 UA 68936 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 проліферація лімфоцитів в (РБТЛ) проліферативна активність лімфоцитів в реакції бластної трансформації цитотоксичної активності мононуклеарів - 1 %, Т-мітогенна проліферація лімфоцитів - 70 %. Простагландинзалежна проліферація лімфоцитів - 84 %, В-мітогенна проліферація лімфоцитів - 65 %, Спонтанна цитотоксичність мононуклеарів - 36 %, Спонтанна фагоцитарна активність нейтрофілів - 301 у.о., Індукована фагоцитарна активність нейтрофілів 48,4 %, Адгезивна активність нейтрофілів - 63 %, (ЦІК) імунні комплекси, що циркулюють - 155 у.о., Сенсибілізація нейтрофілів альбуміном - 16 %, Сенсибілізація до ЗБМ (загальний білок мієліну) - 2 %, Сенсибілізація (NSE) нейроспецифічна енолаза - 8 %, ІФА рівень аутоантитіл (ЗБМ) - 22,3 у.о. Хвора отримувала цимевен, імуноглобулін EBV, а також судинні препарати, гормональний препарат (дексаметазон). Після лікування: головного болю, запаморочення, загальної слабкості немає. В сироватці крові на момент виписки зі стаціонару: ПЛР EBV (-), IgM EBV(VCA) - (+), Ig G EBV-(+). Приклад 2 Хвора Б., жін., 20 p. госпіталізована 20.12.2005 року. Під час госпіталізації хвора скаржиться на загальну слабкість, головний біль, зниження гостроти зору, зниження м’язової сили верхніх та нижніх кінцівках, хитання при ходьбі, порушення листування тазові та бульварні порушення, запаморочення. Діагноз: Розсіяний енцефаломієліт HSV етіології, тяжкий перебіг. В сироватці крові та в лікворі ПЛР HSV (+). В об'єктивному статусі - менінгеальних знаків немає, сухожильні рефлекси на кінцівках - підвищені, черевні - знижені. Зниження м’язового тонусу в руках та ногах. С. Бабінського (+), с. Штрюмпеля (+). В п. Ромберга похитування, атаксія. В аналізі крові: паличкоядерні нейтрофіли - 5 %, сегментоядерні нейтрофіли - 66 %, лімфоцити - 20 %, моноцити - 8 %, ШОЕ - 13 мм/годину. В імунному статусі - кількість CD-3 клітин - 62,5 %, кількість CD-4 клітин - 33,4 %, кількість CD-8 клітин - 20,7 %, кількість CD-20 клітин - 18,4 %, кількість CD-16 клітин - 7,4 %, Спонтанна проліферація лімфоцитів в (РБТЛ) проліферативна активність лімфоцитів в реакції бластної трансформації цитотоксичної активності мононуклеарів - 0 %, Т-мітогенна проліферація лімфоцитів - 52 %, Простагландинзалежна проліферація лімфоцитів - 49 %, В-мітогенна проліферація лімфоцитів - 61 %, Спонтанна цитотоксичність мононуклеарів - 57 %, Спонтанна фагоцитарна активність нейтрофілів - 304 у.о, Індукована фагоцитарна активність нейтрофілів - 48,5 %, Адгезивна активність нейтрофілів - 28 %, (ЦІК) імунні комплекси, що циркулюють - 110 у.о., Сенсибілізація нейтрофілів альбуміном - 58 %, Сенсибілізація до ЗБМ (загальний білок мієліну) - 18 %, Сенсибілізація (NSE) нейроспецифічна енолаза - 11 %, ІФА рівень аутоантитіл (ЗБМ) - 15,7 у.о. Хвора отримувала медовір, лективір, а також судинні препарати, гормональний препарат (дексаметазон). Після лікування: головного болю, запаморочення, загальної слабкості немає. В сироватці крові на момент виписки зі стаціонару: в сироватці крові та в лікворі ПЛР HSV (-). Джерела інформації: 1. Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби: В 3 т. - К.: Здоров'я, 2001. - Т. 2. - С. 538542. 2. Мищенко В.Α., Торяник И.И. Роль и место инфекций, вызванных вирусом простого герпеса (ВПГ) в структуре смертности детей (по данным ретроспективного анализа) // Материалы VI российского съезда врачей-инфекционистов 29-31 октября 2003 г., СанктПетербург. - с. 255-256. 3. Гриневич О.В., Астапов Α.Α., Логотько В.Α., Ясинская Л.Н. Организация реабилитации детей после перенесенных нейроинфекций // Материалы VI российского съезда врачейинфекционистов 29-31 октября 2003 г., Санкт-Петербург. - с. 96. 4. Протас И.И. Герпетический энцефалит - клиника, патогенез, терапия. Руководство для врачей. Минск. - 2000. - 175 с. 5. 3аводнова О.С. Динамика неврологической симптоматики у детей первых месяцев жизни с поздним неонатальным герпетическим менингоэнцефалитом // Материалы VI российского съезда врачей-инфекционистов 29-31 октября 2003 г., Санкт-Петербург. - с. 141. 6. Деконенко Е.П., Лобов М.А., Индрисова Ж.Р. Поражения нервной системы, вызываемые вирусами герпеса // Неврологический журнал. - 1999. - №4. - с. 46-51. 7. Лысяный Н.И., Маркова О.В., Гнедкова И.А. и соавт. Особенности иммунных нарушений при герпесвирусной инфекции. // Герпесвирусні інфекції - клініка, лікування, діагностика. Наук.практ. конф. 15-16 жовтня 2002 р., м. Київ. 8. Роль современной диагностики и терапии в исходах герпетического энцефалита / Е.П. Деконенко, Ю.П. Рудометов, Р.Н. Коновалов, М.В. Кротенкова // Неврол. журн. - 2005. - №5. - С. 18-23. 2 UA 68936 U 5 9. Богадельников И.В. Герпесвирусные инфекции в организме - недостаток или утонченное совершенство? / И.В. Богадельников, Ю.В. Вяльцева, Л.В. Березина // Современ. педиатр. 2006. - №2. - С. 96-98. 10. Зозуля І.С. Ураження нервової системи герпетичної етіології / І.С. Зозуля, Л.В. Муравська // Укр. мед. часопис. - 2001. - №2. - С. 30-34. 11. Acosta E.P. Acyclovir for treatment of postherpetic neuralgia: efficacy and pharmacokinetics / E.P. Acosta, H.H. Balfour // Antimicrob. Agents Chemother. - 2001. - Vol. 45. - P. 2771-2774. 12. Rose M.A. Gabapentin: pharmacology and its use in pain management / M.A. Rose, P.C. Kam // Anaesthesia. - 2002. - Vol. 57. - P. 451-462. 10 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 Спосіб діагностики герпесвірусного розсіяного енцефаломієліту, включає проведення МРТ головного та спинного мозку, вивчення клініко-неврологічного статусу пацієнта, а також визначення етіології захворювання шляхом виявлення маркерів реплікативної активності методами полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) і імуноферментного аналізу (ІФА), який відрізняється тим, що додатково проводять імунологічне дослідження крові, і якщо відбувається підвищення кількості CD-3 від 4,40 % до 11,07 % від середнього арифметичного значення (М±m) - середнє значення ± помилка 62,20±2,21 (N=56-65 %); CD-4 від 3,68 % до 45,16 % від середнього арифметичного значення (М±m) - середнє значення ± помилка 36,29±1,68 (N=25-35 %); зменшення Т-мітогенної проліферації лімфоцитів від 4,34 до 19,06 % від середнього арифметичного значення (М±m) - середнє значення ± помилка 52,61±3,31 (N=55-65 %), простагландинзалежної проліферації лімфоцитів від 13,67 % до 25,18 % від середнього арифметичного значення (М±m) - середнє значення ± помилка 56,11±3,81 (Ν=65-75 %), індукованої фагоцитарної активності нейтрофілів від 8,65 % до 21,70 % від середнього арифметичного значення (М±m) - середнє значення ± помилка 54,81±3,25 (N=60-70 %) діагностують герпесвірусний розсіяний енцефаломієліт. Комп’ютерна верстка А. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3