Спосіб лікування хворих на діабетичну ретинопатію

Реферат: UA 69428 U UA 69428 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до офтальмології, і може використовуватись для консервативної терапії діабетичної ретинопатії на будь-якій її стадії. Відомо спосіб лікування хворих на непроліферативну діабетичну ретинопатію, взятий як найближчий аналог, який реалізують шляхом проведення базової терапії судинорозширювальні засоби, наприклад серміон, та ангіопротектори, наприклад дицинон, з додатковим введенням препарату бенфотіаміну по 100 мг внутрішньо 2-4 рази на добу протягом 4-6 тижнів [1]. Недоліками відомого способу є, по-перше, його недостатній вплив на сучасні ланки патогенезу діабетичної ретинопатії, зокрема підвищення активності та рівня матриксної металопротеїнази-9 у сироватці крові хворих на цукровий діабет 2 типу та діабетичну ретинопатію. По-друге, цей спосіб не враховує необхідність достатньої корекції ендотеліальної дисфункції, яка притаманна діабетичній ретинопатії та є причиною прориву внутрішнього гемато-ретинального бар'єру, та підвищення судинної проникності. Наслідком цих патологічних явищ є відкладення ліпідних ексудатів в сітківці та її набряк, що є особливо небезпечним у макулярній ділянці. По-третє, відомий спосіб не коригує порушення ліпідного обміну та рівня цитокінів у пацієнтів з діабетичною ретинопатією, що, в свою чергу, призводить до її подальшого прогресування. Крім цього, треба зауважити його недостатню ефективність при прогресуванні діабетичної ретинопатії аж до препроліферативної стадії та при виникненні діабетичного макулярного набряку. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу лікування діабетичної ретинопатії, в якому забезпечують підвищення ефективності за рахунок зниження активності матриксної металопротеінази-9 та зменшення рівня фактору некроза пухлин- та інтерлейкіну1 у сироватці крові пацієнтів з діабетичною ретинопатією та цукровим діабетом 2 типу. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування діабетичної ретинопатії, який включає застосування судинорозширювальних засобів (наприклад серміон) та ангіопротекторів (наприклад дицинон), згідно з корисною моделлю, додатково призначають препарат симвастатину, наприклад "Симгал", в терапевтичній дозі перорально 40 мг 1 раз на добу протягом 3-х місяців. Спосіб здійснюють наступним чином: проводять медикаментозну терапію діабетичної ретинопатії шляхом призначення базової терапії - судинорозширювальних засобів (наприклад серміон) та ангіопротекторів (наприклад дицинон) і додатково призначають препарат симвастатину, наприклад "Симгал", у терапевтичній дозі перорально 40 мг 1 раз на добу ввечері, не зв'язуючи прийом симвастатину з прийомом їжі, протягом 3-х місяців. Застосування препарату симвастатину у дозі 40 мг 1 раз на добу обумовлено тим, що достовірне зниження активності матриксної металопротеінази-9, фактору некроза пухлин- та інтерлейкіну-1, зменшення офтальмоскопічних проявів діабетичного ураження сітківки спостерігалися саме через 3 місяці від початку лікування. Крім цього, прийом препарату симвастатину в дозі 40 мг 1 раз на добу є більш ефективним в лікуванні діабетичної ретинопатії, ніж прийом препарату в дозі 20 мг на добу. Цей факт також було доведено шляхом офтальмологічного спостереження за хворими та визначення активності матриксної металопротеїнази-9 та прозапальних цитокінів. На початку та при закінченні курсу лікування проводять повне офтальмологічне обстеження пацієнтів та визначають рівень матриксної металопротеїнази-9, рівень фактору некрозу пухлин (TNF-) та рівень інтерлейкіну-1 у сироватці крові. Клінічний приклад № 1. Хвора Д., 62 роки. Діагноз: Цукровий діабет 2 типу, стадія компенсації, непроліферативна діабетична ретинопатія. Із анамнезу: Хворіє на цукровий діабет 5 років, звичайний рівень глюкози коливається від 5,9 до 7,3 ммоль/л у капілярній плазмі. Приймає пероральні цукрознижувальні засоби. Має скарги на погіршення зору на лівому оці. Скарги тривають протягом останніх 2-х місяців, до окуліста не зверталась. Алергії на будь-які ліки заперечує. Оперативних втручань, гемотрансфузій не було. ВІЛ, гепатити, онкозахворювання, малярію, туберкульоз, тиф, паратифи - заперечує. Крім пероральних цукрознижувальних засобів нічого не приймає. Гострота зору правого ока - 0,8 з корекцією sph+0,75 дорівнює 1,0. Гострота зору лівого ока - 0,6, не корегує. Внутрішньоочний тиск за Маклаковим на обох очах дорівнює 21,0 мм рт. ст. Поле зору при комп'ютерній периметрії по Humphrey має нормальні межі на обох очах. При біомікроскопії ознаки початкового факосклерозу на обох очах. При офтальмоскопії очного дна правого ока: поодинокі крапкові крововиливи, венули дещо звивисті, поодинокі відкладення "твердих" ексудатів, диск зорового нерву - без змін, макулярна ділянка - без патології, яку можна виявити при офтальмоскопії. 1 UA 69428 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 При офтальмоскопії очного дна лівого ока: поодинокі крапкові крововиливи венули дещо звивисті, поодинокі відкладення "твердих" ексудатів, диск зорового нерву - без змін, макулярна ділянка - сітківка потовщена, парамакулярно кільцеподібне відкладення "твердих" ексудатів. При дослідженні сироватки крові за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу рівень матриксної металопротеїнази-9 склав 3,78 нг/мл. При дослідженні сироватки крові рівень фактору некрозу пухлин- (TNF-) склав 8,23 пг/мл, рівень інтерлейкіну-1 склав 11,82 пг/мл. Дослідження проводилось натщесерце до початку лікувальних процедур. Сироватку брали стандартним способом. Проводили медикаментозну терапію шляхом застосування судинорозширювальних засобів (серміон), ангіопротекторів (дицинон) та додатково призначали препарат симвастатину "Симгал", у терапевтичній дозі 40 мг 1 раз на добу протягом 3-х місяців. По закінченню курсу лікування проводили контрольне обстеження: Суб'єктивно хвора відмітила покращення зору, прийом препарату симвастатину переносився нею добре, побічних явищ не було. Гострота зору правого ока - 0,8 з корекцією sph+0,75 дорівнює 1,0. Гострота зору лівого ока - 0,8 з корекцією sph+0,75 дорівнює 0,9. Внутришньоочний тиск за Маклаковим на обох очах дорівнює 21,0 мм. рт. ст. При біомікроскопії ознаки початкових помутнінь кришталиків не прогресували. При офтальмоскопії виявлено, що на очному дні обох очей значно зменшилась кількість "твердих" ексудатів, зберігалися поодинокі геморагії. На очному дні лівого ока набряк сітківки в макулярній зоні регресував, кільцеподібне відкладення "твердих" ексудатів практично розсмокталося. При повторному обстеженні рівень матриксної металопротеінази-9 склав 2,05 нг/мл, (TNF-) склав 5,23 пг/мл, інтерлейкіну-1 склав 8,04 пг/мл. Таким чином, підвисилась гострота зору лівого ока, покращився стан очного дна пацієнтки, достовірно знизились рівні матриксної металопротеінази-9 та цитокинїв. Хворій було рекомендовано продовжити приймати препарат симвастатину у дозі 40 мг 1 раз на добу. При подальшому диспансерному нагляді протягом 15 місяців та повторних курсах базової терапії 1 раз в 6 місяців офтальмологічний стан пацієнтки зберігався задовільним, ознак прогресування діабетичної ретинопатії не було. Клінічний приклад № 2. Хворий М., 70 років. Діагноз: Цукровий діабет 2 типу, стадія субкомпенсації, препроліферативна діабетична ретинопатія. Із анамнезу: Хворіє на цукровий діабет 9 років, звичайний рівень глюкози коливається від 6,9 до 8,3 ммоль/л у капілярній плазмі. Приймає пероральні цукрознижувальні засоби. Має скарги на погіршення зору на обох очах. Скарги тривають протягом останніх 7-х місяців. Алергії на будь-які ліки заперечує. Оперативних втручань, гемотрансфузій не було. ВІЛ, гепатити, онкозахворювання, малярію, туберкульоз, тиф, паратифи, перенесені інфаркт або інсульт заперечує. Гострота зору правого ока - 0,6 з корекцією sph+1,75 дорівнює 0,7. Гострота зору лівого ока - 0,5 з корекцією sph+2,25 дорівнює 0,7. Внутрішньоочний тиск за Маклаковим на обох очах дорівнює 21,0 мм. рт. ст. Поле зору при комп'ютерній периметрії по Humphrey має нормальні межі на обох очах. При біомікроскопії ознаки початкового факосклерозу на обох очах. При офтальмоскопії очного дна обох очей: інтраретинальні геморагії в сітківці, вени розширені, звивисті, множинні відкладення "твердих" ексудатів, диск зорового нерву - без змін, макулярна ділянка - без патології, яку можна виявити при офтальмоскопії. При дослідженні сироватки крові рівень матриксної металопротеінази-9 склав 4,73 нг/мл. При дослідженні сироватки крові рівень фактору некрозу пухлин- (TNF-) склав 10,1 пг/мл, рівень інтерлейкіну-1 склав 22,58 пг/мл. Проводили медикаментозну терапію шляхом застосування судинорозширювальних засобів (серміон), ангіопротекторів (дицинон) та додатково призначали препарат симвастатину "Симгал", у терапевтичній дозі 40 мг 1 раз на добу протягом 3-х місяців. По закінченню курса лікування проводили контрольне обстеження: Суб'єктивно хворий відмітив покращення зору, прийом препарату симвастатину переносився ним добре, побічних явищ не було. Гострота зору правого ока - 0,7 з корекцією sph+1,75 дорівнює 0,8. Гостротазору лівого ока - 0,6 з корекцією sph+2,25 дорівнює 0,8. Внутришньоочний тиск за Маклаковим на обох очах дорівнює 21,0 мм. рт. ст. 2 UA 69428 U 5 10 15 20 25 30 35 При біомікроскопії ознаки початкових помутнінь кришталиків не прогресували. При офтальмоскопії виявлено, що на очному дні обох очей значно зменшилась кількість "твердих" ексудатів, інтраретинальні геморагії частково розсмокталися, вени залишалися звивистими. При повторному обстеженні рівень матриксної металопротеїнази-9 склав 2,86 нг/мл, TNF- склав 6,56 пг/мл, інтерлейкіну-1 склав 17,2 пг/мл. Таким чином, підвисилась гострота зору обох очей, покращився стан очного дна, достовірно знизились рівні матриксної металопротеїнази-9 та цитокинів. Хворому було рекомендовано продовжити приймати препарат симвастатину у дозі 40 мг 1 раз на добу. При подальшому диспансерному нагляді протягом 9 місяців офтальмологічний стан пацієнта зберігався задовільним, нових ознак прогресування діабетичної ретинопатії не виявлялося. Перевагами способу, що заявляється є, по-перше, можливість його використання при будьякій стадії діабетичної ретинопатії. По-друге, призначення препарату симвастатину є ефективним засобом консервативного лікування пацієнтів з діабетичним макулярним набряком. Особливо важливо і те, що при лікуванні препаратом симвастатину у пацієнтів з відкладеннями "твердих" ексудатів спостерігається досить швидке їх розсмоктування, що дуже важливо в плані профілактики подальшого прогресування макулярного набряку. По-третє, застосування цього способу лікування діабетичної ретинопатії враховує необхідність корекції дисфункції ендотеліальних клітин мікросудинного русла сітківки, що виражається в зменшенні офтальмоскопічних проявів діабетичної ретинопатії. Крім цього, препарат симвастатину діє на запальний компонент патогенетичного ланцюга розвитку діабетичного ураження сітківки за рахунок зниження активності матриксної металопротеїнази-9. Саме активація та підвищення рівню цієї протеази у сироватці крові хворих на цукровий діабет 2 типу сприяє підвищенню судинної проникності, загибелі ендотеліальних клітин, перицитів, набряку сітківки, активації процесів патологічного ангіогенезу та фіброзу. Тому інгібування матриксної металопротеінази-9 препаратом симвастатину є, водночас, як мірою профілактики виникнення діабетичної ретинопатії, так і лікувальним засобом при її наявності. Також перевагою способу, що заявляється, є те, що його застосування призводить до достатньо ефективної нормалізації несприятливого ендогенного фону у пацієнтів з діабетичною ретинопатією. Цей ефект виникає за рахунок можливості препарату симвастатину знижувати підвищену активність фактору некрозу пухлин- та інтерлейкіну-1 у сироватці крові. Треба відзначити, що препарат симвастатину, наприклад "Симгал", є доступним для населення, він завжди є в аптекарській мережі. Джерело інформації: 1. Патент № 29829, Україна. МПК (2006) А61К 31/135. Опубл. 25.01.2008. - Бюл. № 2. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 Спосіб лікування хворих на діабетичну ретинопатію шляхом застосування судинорозширювальних засобів та ангіопротекторів, який відрізняється тим, що додатково призначають препарат симвастатину, наприклад "Симгал", в терапевтичній дозі перорально 40 мг 1 раз на добу протягом 3-х місяців. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3