Спосіб оцінки змін фільтраційної функції селезінки при її ушкодженні

Реферат: UA 69888 U UA 69888 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до хірургії, більш точно хірургії органів черевної порожнини, і призначена для оцінки фільтраційної функції селезінки при її ушкодженні або після виконання оперативних втручань на органі. Проблема ушкоджень селезінки є актуальною внаслідок багатьох причин: досить високою залишається частота даної патології (складає 18,5-30,0 % серед усіх закритих ушкоджень органів черевної порожнини), не до кінця відпрацьована тактика хірургічного лікування хворих, високим залишається рівень смертності, інвалідності і гнійно-септичних ускладнень після оперативних втручань на селезінці. Це пов'язано з тим, що селезінка є найбільшим лімфоїдним органом людини (вміщує 25 % лімфоїдної маси тіла), вона добре васкуляризується (за добу через неї проходить близько 350 л крові), очищує 4 % циркулюючого об'єму крові на хвилину [1]. Орган виконує ряд важливих функцій в організмі - це гематологічна та фільтраційна функції (видалення старіючих еритроцитів, елімінація патологічних клітин, регулюючий вплив на ретикулоцити), імунологічна функція (імунологічний кліренс, регуляція та нагляд), участь у процесах гемостазу, гормональна регуляція тощо. При виконанні спленектомії виникає комплекс порушень, який носить назву постспленектомічного гіпоспленізму (ПСГС) або постспленектомічного синдрому. В той же час, відмічають, що видалення 90 % органа за умови збереження магістрального кровотоку не призводить до розвитку ПСГС [2]. Однак, у такому випадку в післяопераційному періоді виникають труднощі при оцінці фільтраційної функції залишеної частини паренхіми селезінки в зв'язку з незначною її кількістю. Так, відомий спосіб оцінки змін фільтраційної функції селезінки при її ушкодженні шляхом 99m динамічної гама-сцинтиграфії з еритроцитами міченими Тс та пошкодженими нагріванням, який полягає у введенні та вибірковому накопиченні радіопрепарату ретикулярними структурами червоної пульпи селезінки внаслідок її здатності до еритрофагоцитозу, що забезпечує отримання селективного сцинтиграфічного зображення органа та дає можливість оцінки якісних та кількісних параметрів еритрофагоцитарної функції селезінки [3]. Недоліками даного способу є необхідність використання висококваліфікованого персоналу, коштовного обладнання, громіздкість дослідження та променеве навантаження на пацієнта [4]. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб оцінки змін фільтраційної функції селезінки при її ушкоджені шляхом дослідження периферичної крові пацієнтів з метою виявлення старіючих, пошкоджених еритроцитів, патологічних клітин (сфероцитів, серповидних клітин тощо) [5]. Цей спосіб виконується наступним чином: проводять забір 5 мл венозної крові пацієнта у пробірку з антикоагулянтом з наступним розміщення однієї краплі крові на предметному склі, забарвленням за Паппенгеймом та мікроскопією отриманого препарату. Головним недоліком способу прототипу є те, що антикоагулянт або його компоненти (наприклад, трилон-Б або цитрат), який міститься в пробірці при заборі венозної крові впливає на еритроцити, змінюючи їх форму (фіг. 1Б). Це призводить до хибнопозитивних результатів при виконанні дослідження у цілком здорових пацієнтів та знижує чутливість методики до 68,7 % [6]. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає в удосконаленні способу діагностики змін фільтраційної функції селезінки при її пошкодженні шляхом вивчення загального аналізу крові та оцінки форми еритроцитів при заборі капілярної крові з пальця (фіг. 1А). Технічний результат, що досягається, буде полягати в зниженні частоти післяопераційних ускладнень, ПСГС включно, за рахунок можливості об'єктивної оцінки гемограми, а саме оцінки змін фільтраційної функції селезінки та прогнозування перебігу післяопераційного періоду. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі оцінки змін фільтраційної функції селезінки при її ушкодженні, який включає забір крові пацієнта з наступним розміщення однієї краплі крові на предметному склі, забарвленням за Паппенгеймом та мікроскопією отриманого препарату, згідно з корисною моделлю, проводять забір капілярної крові з розміщенням другої краплі крові безпосередньо з пальця на предметне скло. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є забір у пацієнта капілярної крові з розміщенням другої краплі крові безпосередньо з пальця на предметне скло, що виключає пошкодження еритроцитів та зміни їх форми антикоагулянтом або його компонентами та дає можливість об'єктивно оцінювати показники гемограми. На наш погляд, перевагами запропонованого способу оцінки змін фільтраційної функції селезінки при її ушкодженні або виконанні оперативних втручань на ній є його висока чутливість, відсутність хибнопозитивних результатів, простота виконання та можливість широкого використання у закладах охорони здоров'я України. За відомими літературними даними такий спосіб оцінки змін фільтраційної функції селезінки при її ушкодженні невідомий. 1 UA 69888 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Запропонований спосіб здійснюється наступним чином. Виконують забір капілярної крові у пацієнта з розміщенням другої краплі крові безпосередньо з пальця на предметне скло, забарвленням за Паппенгеймом та мікроскопією отриманого препарату. Конкретні приклади втілення. 1. Хворий Г., 30 років, № 3362, був госпіталізований до стаціонару 23.03.07 зі скаргами на біль у лівому підребер’ї, загальну слабкість, втрату свідомості, нудоту, відчуття сухості в роті. Хворіє другу добу, в анамнезі травма 22.03.07, під час падіння - удар лівим боком. Об'єктивно: загальний стан середньої тяжкості, шкірні покрови бліді, серцеві тони приглушені, ритмічні, PS 102 уд./хв., AT - 100/60 мм рт. ст., живіт симетричний, приймає участь в акті дихання, дещо роздутий, при пальпації м'який, помірно болісний у лівому підребер’ї, перитонеальні симптоми слабко позитивні. Обстежений: 12 12 12 Заг. аналіз крові: Нb - 96 г/л, Еr - 2,33·10 /л, Lei - 7,4·10 /л, Тr - 240·10 /л. Б/х: білок 66 г/л, білірубін 14,9 мкмоль/л. УЗД: ознаки розриву селезінки, наявність вільної рідини в черевній порожнині. Встановлено діагноз: закрита травма живота, розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча. 23.08.07. виконана лапаротомія, виявлено множинні розриви селезінки із захопленням сегментарних судин, деваскуляризовано менше 25 % селезінки, внутрішньочеревна кровотеча. Проведено розтин шлунково-ободової зв'язки, виділено початковий надпанкреатичний відділ селезінкової артерії, тимчасово накладена клема на стовбур селезінкової артерії, виконано мобілізацію селезінки, накладено клеми на гілки селезінкової артерії 1-го та 2-го порядку та вени з залишенням частини паренхіми на ділянці воріт селезінки, відсічено пошкоджену частину селезінки, перев'язано судини дистальніше залишеної паренхіми, відсічену паренхіму вкрито клейовою гемостатичною пластиною. Після зняття клеми проведено контроль гемостазу кровотечі немає. Виконано санацію черевної порожнини, через контрапертуру в лівій поперековій ділянці до селезінки підведено латексний контрольний дренаж, рану черевної порожнини пошарово ушито наглухо. Післяопераційний період перебігав без особливостей. Хворий отримував інфузійну терапію, знеболення, антибактеріальну терапію. Контрольні лабораторні аналізи без відхилень від норми. При вивченні змін фільтраційної функції селезінки запропонованим способом зруйнованих та патологічно змінених еритроцитів не виявлено (фіг. 2). Хворий на 16-ту добу був виписаний у задовільному стані із стаціонару. 2. Хворий В., 42 років, № 864, був госпіталізований до стаціонару 13.03.05 зі скаргами на біль у лівому підребер’ї, загальну слабкість, втрату свідомості. Хворіє першу добу, в анамнезі травма 13.03.05, під час падіння - удар лівим боком. Об'єктивно: загальний стан тяжкий, шкірні покрови бліді, серцеві тони приглушені, ритмічні, PS - 112 уд./хв., AT - 90/60 мм рт. ст., живіт симетричний, приймає участь в акті дихання, дещо роздутий, при пальпації м'який, болісний у лівому підребер’ї, перитонеальні симптоми позитивні. Обстежений: 12 12 12 Заг. аналіз крові: Нb - 86 г/л, Er - 2,33·10 /л, Lei - 9,4·10 /л, Тr -220·10 /л. Б/х: білок 73 г/л, білірубін 14,9 мкмоль/л. УЗД: ознаки розриву селезінки, наявність вільної рідини в черевній порожнині. Встановлено діагноз: закрита травма живота, розрив селезінки, внутрішньочеревна кровотеча. 13.03.05. виконана лапаротомія, виявлено - капсулярний розрив переднього краю нижнього полюсу селезінки глибиною 2 см, довжиною 4 см, внутрішньочеревна кровотеча. Проведено стандартну спленектомію. Контроль гемостазу - кровотечі немає, проведено санацію черевної порожнини. Через контрапертуру в лівій поперековій ділянці до культі судин селезінки підведено латексний контрольний дренаж, рану черевної порожнини пошарово ушито наглухо. Післяопераційний період перебігав з ускладненнями. Хворий отримував інфузійну терапію, знеболення, антибактеріальну терапію. На 4 добу раннього післяопераційного періоду діагностовано лівобічну нижньодольову пневмонію, призначено лікування. При вивченні змін фільтраційної функції селезінки запропонованим способом виявлено збільшення кількості зруйнованих (фрагментованих) еритроцитів (фіг. 3). Хворий на 18-ту добу був виписаний у задовільному стані із стаціонару. Перелік ілюстрацій: 2 UA 69888 U 5 10 15 20 25 30 35 фіг. 1 - дослідження червоної крові шляхом забору капілярної (А) та венозної (Б) крові у здорової людини: А – порушень фільтраційної функції селезінки немає; Б – хибно позитивний результат порушень фільтраційної функції селезінки (пойкілоцитоз та анізоцитоз); фіг.2 - дослідження червоної крові у пацієнта Г. після виконання субтотальної спленектомії з укриванням площини зрізу клейовою гемостатичною пластиною, забарвлення за Паппенгеймом, об’єктив 100, мікроскоп Olympus CX 41 (Японія), патологічно змінених еритроцитів не виявлено; фіг. 3 - дослідження червоної крові у пацієнта В. після виконання спленектомії, забарвлення за Паппенгеймом, об’єктив 100, мікроскоп Olympus CX 41 (Японія): 1 - анізоцитоз, гіпохромія еритроцитів, значна кількість фрагментованих еритроцитів; 2 - значна кількість стоматоцитів. За період з 2005 по 2012 pp. в клініці кафедри хірургії № 2 НМУ запропонований спосіб було застосовано у 55-и хворих з травмою селезінки. Чутливість методики склала 98,3 %, хибні результати не відмічались. Це дозволило в усіх пацієнтів вчасно вибрати потрібну хірургічну тактику та уникнути розвитку гнійно-септичних ускладнень у післяопераційному періоді. У той час, як згідно з літературними даними чутливість способу-прототипу складає 68,7 %, що підвищує ризик виникнення гнійно-септичних ускладнень в післяопераційному періоді на 29,6 % [6]. Таким чином, застосування запропонованого способу дозволить забезпечити зниження частоти гнійно-септичних ускладнень у хворих з ушкодженнями селезінки за рахунок покращання діагностики та прогнозування перебігу післяопераційного. Перелік літератури: 1. Павловський М.П., Чуклін С.М. Селезінка. Анатомія, фізіологія, імунологія, актуальні проблеми хірургії. - Львів, 1996. - 92 ст. з ілюстр. 2. Elective partial splenectomy in childhood. / C. Kimber, L. Spitz, D. Drake et al.// J. pediatr. Surg. -1998. - vol. 33, № 6. - P. 826-829. 3. Лишманов Ю.Б. Радионуклидная диагностика для практических врачей [практическое руководство]. / Ю.Б. Лишманов, В.И. Чернов. - Томск: STT, 2004. - 394 с. 4. Ладейщиков В.З. Оптимизация диагностики и комплексного лечения пострадавших с сочетанной травмой: дис. доктора мед наук: 14.00.22 / Вячеслав Михайлович Ладейщиков. Самара, 2008. - 284 с. 5. Литвинов А.В. Норма в медицинской практике: [справочное пособие] / А.В. Литвинов - М.: МЕДпресс, 2000. - 144 с. 6. Кишкун А.А. Руководство по лабораторным методам диагностики: [рекомендовано для врачей и фельдшеров, оказывающих первую медико-санитарную помощь] / А.А. Кишкун. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. - 800 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 Спосіб оцінки змін фільтраційної функції селезінки при її ушкодженні, що включає дослідження крові пацієнта, який відрізняється тим, що проводять забір капілярної крові з розміщенням другої краплі крові безпосередньо з пальця на предметне скло. 3 UA 69888 U 4 UA 69888 U Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5