Спосіб корекції больового синдрому при порушенні функції підшлункової залози у дітей з хронічною гастродуоденальною патологією

Реферат: Спосіб корекції больового синдрому при порушенні функції підшлункової залози включає призначення спазмолітичного препарату. Згідно зі способом, для спазмолітичної дії призначають бутил скополамін (Спазмобрю) та додатково прокінетик домперидон (Брюліум лінгватабс). UA 72137 U (12) UA 72137 U UA 72137 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема педіатрії, і може бути використана для покращення терапії больового синдрому при вторинній патології підшлункової залози (ПЗ) у дітей шкільного віку з хронічною гастродуоденальною патологією. Протягом останніх років в Україні, як і у всьому світі, відзначається стійка тенденція до збільшення кількості патології підшлункової залози, особливо хронічного панкреатиту, який в структурі захворювань травної системи становить 8-10 %, тоді як в дитячому віці його частота становить, за даними різних авторів, від 5 до 25 %, що обумовлено значними діагностичними труднощами та відсутністю чіткої термінології [1]. В педіатричній практиці все частіше зустрічаються вторинні функціональні порушення підшлункової залози транзиторного характеру, що зумовлені хронічною патологією гастродуоденальної ділянки внаслідок тісного морфо-функцінального зв'язку [2]. Ця патологія супроводжується виникненням больового синдрому, спричиненого підвищенням тиску в порожнистих органах, який обумовлюється спазмом гладеньких м'язів стінки шлунково-кишкового тракту та панкреатичних проток. Ще однією його причиною може бути антиперистальтика, і, як наслідок, розвиток рефлюксів: дуоденогастрального, гастроезофагального, дуоденопанкреатичного. Крім цього, абдомінальний біль може бути спричинений зниженою перистальтикою порожнистих органів, що спостерігається при зовнішньосекреторній недостатності ПЗ, і, як наслідок, виникнення гастростазу чи дуоденостазу [3]. На сьогоднішній день вторинні функціональні порушення ПЗ, що виникають на тлі гастродуоденальної патології, в тому числі больовий синдром, коригують шляхом призначення таблетованих ферментних препаратів, зокрема панкреатину. Це базується на твердженні, що знижена секреція панкреатичних ферментів при зовнішньосекреторній недостатності може призводити до гіперстимуляції ПЗ високими рівнями холецистокініну в плазмі крові, відповідно, й до виникнення абдомінального больового синдрому. Хоча є декілька досліджень, які вказують на нормальну концентрацію холецистокініну у плазмі в таких пацієнтів, окрім того, в літературі описано, що не всі пацієнти відповідають на терапію больового синдрому ферментними препаратами [4]. Отже, традиційна ферментотерапія, що використовується для корекції больового синдрому при функціональних порушеннях ПЗ на тлі хронічної гастродуоденальної патології не враховує усі патогенетичні механізми його розвитку. Призначення анальгетичних препаратів знімає біль як симптом, але не впливає на першопричину болю. Слід враховувати, що схема фармакотерапії больового синдрому при функціональних порушеннях ПЗ на тлі хронічної гастродуоденальної патології повинна бути максимально простою, оскільки надання медичної допомоги підліткам часто здійснюють педіатри та лікарі сімейної практики. В зв'язку з цим проблема вибору оптимальних препаратів, яким слід надати перевагу у педіатричній практиці, є, без сумніву, актуальною. Відомий спосіб корекції больового синдрому при порушенні функції підшлункової залози полягає у призначенні ферментних препаратів [5]. Іншим підходом до корекції больового синдрому є призначення анальгетиків або їх комбінація з ферментними препаратами [6]. Однак при вторинній патології підшлункової залози, яка виникає на тлі хронічних захворювань гастродуоденальної ділянки цей спосіб є недостатньо ефективним, оскільки не враховує основних ланок патогенезу больового синдрому, а саме, підвищення внутрішньопротокового тиску у протоках ПЗ внаслідок спазму сфінктера Одді та явищ стазу в дванадцятипалій кишці, що спричиняє порушення моторики та підвищення інтрадуоденального тиску. Тому, з метою впливу на першопричину больового синдрому, а саме спазм сфінктера Одді, в клінічній практиці використовують спазмолітини, наприклад, мебеверин (Дуспаталін) 100 мг 4 рази на добу та пінаверію бромід (Дицител) 50 мг 3 рази на добу [7]. Цей спосіб є найбільш близьким за технічною суттю та клінічним результатом, але слід зазначити, що він не придатний до використання у педіатрії, оскільки пропоновані препарати є заборонені до використання у дитячому віці. В основу корисної моделі поставлено задачу створити спосіб лікування больового синдрому у дітей, спричиненого вторинними змінами з боку підшлункової залози (ПЗ), метою якого буде не лише забезпечення функціонального спокою ПЗ, а й вплив на основні патогенетичні ланки виникнення больового синдрому, а саме, спазм сфінктера Одді та дуоденостаз. Поставлена задача вирішується тим, що у способі корекції больового синдрому при порушенні функції підшлункової залози, що включає призначення спазмолітичного препарату, згідно з корисною моделлю, дітям з хронічною гастродуоденальною патологією для спазмолітичної дії призначають бутил скополамін (Спазмобрю) по 1 таблетці (10 мг) 2 рази на добу в перші 3 дні та додатково прокінетик домперидон (Брюліум лінгватабс) по 1 таблетці (10 мг) 2 рази на добу з 4 по 10 день лікування. 1 UA 72137 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Комбінація природного М-холінолітика скополаміну (Спазмобрю) та антагоніста дофамінофих рецепторів домперидону (Брюліум лінгватабс), завдяки впливу на патогенетичні ланки абдомінального болю, при порушенні функції підшлункової залози на тлі хронічної гастродуоденальної патології, є високоефективною та, одночасно, фізіологічною для лікування дітей шкільного віку. Бутил скополамін (Спазмобрю, виробник БРЮФАРМЕКСПОРТ с.п.р.л., Бельгія) має вибіркову спазмолітичну дію, зумовлену блокуванням М-холінорецепторів гладенької мускулатури внутрішніх органів черевної порожнини. Показаннями для його застосування є спазми шлунково-кишкового тракту, пілороспазм, спастичні коліти, спастичні закрепи, дискінезії жовчних шляхів і проток підшлункової залози, ниркова коліка, холецистити, панкреатити. Препарат можна призначати дітям з 6 років. Домперидон (Брюліум Лінгватабс, виробник БРЮФАРМЕКСПОРТ с.п.р.л., Бельгія) антагоніст дофаміну, належить до стимуляторів перистальтики другого покоління, дія якого обумовлена поєднанням периферичної (гастрокінетичної) дії та антагонізму до рецепторів дофаміну у тригерній зоні хеморецепторів, яка знаходиться поза гематоенцефалічним бар'єром. Він збільшує тривалість антральних та дуоденальних скорочень, прискорює випорожнення шлунка. Домперидон не впливає на шлункову секрецію. Показаннями для застосування є комплекс диспептичних симптомів, які часто асоціюються з уповільненою евакуацією вмісту шлунка, шлунково-стравохідним рефлюксом: біль у верхній частині живота, відрижка, метеоризм, нудота, блювання, печія. Перевагою препарату є те, що його можна використовувати в педіатричній практиці, а розчинна сублінгвальна форма забезпечує комфортне застосування у дітей. Спосіб здійснюють таким чином. На фоні базисної терапії порушень функції ПЗ, спричиненої хронічними гастродуоденальними захворюваннями, призначають таку схему лікування больового синдрому: бутил скополамін (Спазмобрю) по 1 таблетці (10 мг) 2 рази на добу протягом перших 3 днів, з 4 по 10 день - домперидон (Брюліум лінгватабс) по 1 таблетці (10 мг) 2 рази на добу. Для оцінки терапевтичної ефективності запропонованого способу терапії до і після проведеного лікування проводилась клінічна оцінка абдомінального болю за допомогою візуально-аналогової шкали (ВАШ), яка в педіатричній практиці дозволяє об'єктивно порівнювати вираженість симптому, а також оцінювалась динаміка супутніх симптомів, таких, як нудота та блювання, за допомогою шкали Дюка. Окрім того, всім хворим проводились езофагофіброгастродуоденоскопія (ЕФГДС) та ультразвукове дослідження внутрішніх органів (УЗД) для верифікації діагнозу. Хлопчик Α., 12 років (медична карта № 2605), звернувся зі скаргами на болі в животі, не пов'язані з прийомом їжі, нудоту, зниження апетиту. Хворіє протягом останніх трьох років, неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні в гастроентерологічному відділенні з приводу загострення хронічного гастродуоденіту. Спадковий анамнез не обтяжений. Об'єктивно: вага - 60,0 кг, зріст - 170 см; шкіра бліда, помірно волога, чиста. Лімфовузли не пальпуються. Зів чистий, аускультативно - везикулярне дихання, ЧД -18/хв.., AT - 110/65 мм рт. ст., Ps - 80 уд./хв. Тони серця звучні, чисті, ритмічні. Язик густо обкладений білим нальотом. Живіт нормальних розмірів та конфігурації, при пальпації - м'який, болючий в епігастральній ділянці. Випорожнення 1 раз на добу, кашкоподібні. Печінка та селезінка не збільшені. Дані лабораторно-інструментальних методів дослідження: ЕФГДС - пептичний рефлекс-езофагіт на фоні недостатності кардії (неерозивна форма), дифузний гастродуоденіт, асоційований з дуоденогастральним рефлюксом (ДГР) ІІ-ІІІ ступеня. Інтрагастральна рН-метрія: базальна абсолютна виражена гіперацидність, ДГР, виражена закисленість стравоходу. У мазку-відбитку виявлено обсіменіння Helicobacter pylori низького ступеня. УЗД: підшлункова залоза візуалізується на усьому протязі, посилення ехосигналів від тіла та хвоста, контури рівні, межі чіткі, паренхіма не змінена. Копрологічне дослідження: м'язові волокна у великій кількості, нейтральний жир та клітковина перетравлена у значній кількості, неперетравлений крохмаль та йодофільна мікрофлора у невеликій кількості. Амілаза крові 32,8, цукор крові 4,76 ммоль/л., діастаза сечі 180,7 г/год.*л, кал на трипсин розведення плівки у всіх розведеннях. Інтенсивність абдомінального болю за ВАШ становила 7 балів. За шкалою Дюка інтенсивність нудоти становила 2 бали, блювання - 1 бал. У дитини встановлено діагноз - хронічний дифузний гастродуоденіт у стадії загострення, асоційований з дуоденогастральним рефлюксом II ступеня, Helicobacter pilory (+), реактивний панкреатит. 2 UA 72137 U 5 10 15 До базисної терапії (антисекреторної та еридикаційної терапії) хворому було призначено бутил скополамін (Спазмобрю) по 1 таблетці (10 мг) 2 рази на добу протягом перших 3 днів, а з 4 по 10 день - домперидон (Брюліум лінгватабс) по 1 таблетці (10 мг) 2 рази на добу. Результати лікування: больовий та диспептичний синдроми зникли на 3 день захворювання, пальпаторно болючість в ділянці епігастрія зникла на 4 день захворювання. При виписці стан дитини задовільний, скарг не має, діастаза сечі 148 г/год.*л. Через місяць дитина консультована гастроентерологом, загальний стан дитини добрий, на УЗД внутрішніх органів змін не виявлено. Протягом року загострень не було. Запропонований спосіб було застосовано для лікування дітей, що перебували на стаціонарному лікуванні у Львівській міській дитячій лікарні з діагнозом хронічного гастродуоденального захворювання із супутньою функціональною недостатністю підшлункової залози (протягом 2010 року - 35 дітей). Позитивні результати лікування були підтверджені клінічними, об'єктивними та лабораторно-інструментальними даними. Терміни перебування у стаціонарі дітей, які отримували, окрім базисної терапії, препарати Спазмобрю та Брюліум лінгватабс, були коротшими, а період ремісії - значно тривалішим, у порівнянні з дітьми, які отримували лише базисну терапію основного захворювання. Отже, запропонованим способом лікування досягнуто суттєвого коригуючого впливу на больовий синдром та перебіг основного захворювання шляхом застосування препаратів Спазмобрю та Брюліум лінгватабс. 20 25 30 35 Джерела інформації. 1. Банадига Н.В. Діагностика та корекція порушень зовнішньо-секреторної функції підшлункової залози у дітей / Н.В. Банадига, О.М. Дубчак // Современная педиатрия. - 2006.- № 2. - С. 82-84. 2. Губергриц Н.Б. Хроническая абдоминальная боль. Панкреатическая боль: как помочь больному / Н.Б. Губергриц. - К., 2004. -176 с. 3. Казак С.С. Причины, диагностика и ферментотерапия вторичной экзокринной недостаточности поджелудочной железы у детей и подростков / С.С. Казак // Клінічна та експериментальна патологія. - 2008. - Т. 7, № 3. - С. 147-155. 4. Лембрик І.С. Динаміка поширеності та деякі аспекта анамнезу в дітей, хворих на хронічний панкреатит (за даними ретроспективного аналізу) / І.С.Лембрик // Буковинський медичний вісник. - 2010. - Т. 14, № 1. - С. 52-54. 5. Маев И.В, Возможности фармакотерапии в купировании болевого абдоминального синдрома у больных хроническим панкреатитом / И.В. Маев, Ю.А. Кучерявый, А.В. Свиридова // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. - 2007. - № 6. - С. 103-109. 6. Патент України на корисну модель № 31261, МПК А61K 38/43; опубл. 25.03.2008, Бюл. № 6. 7. Деклараційний патент України на винахід № 61535А, МПК А61K 31/19; опубл. 17.11.2003, Бюл. № 11. 40 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 Спосіб корекції больового синдрому при порушенні функції підшлункової залози, що включає призначення спазмолітичного препарату, який відрізняється тим, що дітям з хронічною гастродуоденальною патологією для спазмолітичної дії призначають бутил скополамін (Спазмобрю) по 1 таблетці (10 мг) 2 рази на добу в перші 3 дні та додатково прокінетик домперидон (Брюліум лінгватабс) по 1 таблетці (10 мг) 2 рази на добу з 4 по 10 день лікування. Комп’ютерна верстка M. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3