Спосіб виявлення спадкової глухоти у новонароджених

Реферат: Спосіб виявлення спадкової глухоти у новонароджених включає визначення порушень слуху шляхом проведення молекулярно-генетичного дослідження. UA 72355 U (54) СПОСІБ ВИЯВЛЕННЯ СПАДКОВОЇ ГЛУХОТИ У НОВОНАРОДЖЕНИХ UA 72355 U UA 72355 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини і може бути використана для діагностики глухоти у новонароджених. За даними МОЗ України щороку в Україні народжується більше 1000 глухих дітей (1-2 на 1000 новонароджених). У дітей до 5 років частота втрати слуху досягає 2,7:1000, а у дітей юнацького віку збільшується до 3,5:1000 (Ю.И. Барышев. Эмбриофетопатии. / М.: "Триада - X", 2010 p.). Існує більше 300 різних форм спадкової глухоти. Серед них, як відомі спадкові синдроми, при яких, крім інших симптомів, діагностують і втрату слуху, так і вроджені патології, зумовленими зовнішніми факторами (інфекції, гіпоксія плоду та ін.). При цьому більше 75 % всіх випадків глухоти відносяться до рецесивних несиндромальних порушень слуху [Клиника нарушений слуха, обусловленных изменениями в гене конексина 26 // Вестник оторинолар 2008 - № 2 - С. 4-9 / в соавт. А.В. Поляков, Н.Л. Кунельская]. На сьогодні ідентифіковано 65 генних мутацій [Ю.И. Барышев. Эмбриофетопатии. / М.: "Триада - X", 2010 p.]. При рецесивному типі успадкування дитина отримує від кожного з батьків мутантний варіант гена, який обумовлює дану форму порушень слуху. При цьому самі батьки можуть і не мати порушень слуху, проте вони є носіями гена глухоти. На даний час виявлення порушень слуху у новонароджених здійснюється за допомогою проведення аудіологічного сурдоскринінгу. Для аудіологічного скринінгу у новонароджених використовують метод затриманої викликаної отоакустичної емісії (ЗВОАЕ). Він являє собою відповідний звуковий сигнал, що виникає на 8-12 мілісекунді після включення стимуляції і триває 10-30 мілісекунд. Методика обстеження займає не більше 5-15 хвилин [Ю.И. Барышев. Эмбриофетопатии. / М.: "Тріада - X", 2010 p.]. У Дніпропетровській області масовий аудіологічний скринінг новонароджених розпочато з 2009 р. (згідно наказу ГУОЗ Дніпропетровської облдержадміністрації № 800 від 30.12.2008 р. "Про проведення скринінгу серед новонароджених на вроджені вади слуху"). Аудіологічне обстеження новонародженим здійснюється на 1-3-у добу життя дитини в пологових будинках з використанням приладу OtoRead, принцип якого заснований на реєстрації отоакустичної емісії. Отоакустична емісія є акустичною відповіддю на сигнал, який генерує нормально функціонуючий слуховий рецептор. Дослідження проводиться в три етапи: 1. Підготовка до дослідження (вибір вушної втулки відповідно розміру вушної раковини, правильне встановлення зонда); 2. Реєстрація. 3. Інтерпретація результату. Прилад друкує результати дослідження за допомогою термопринтера. Роздруковування результатів тестування проходить у вигляді повідомлення "пройшов" або "не пройшов", а також самі результати тестування. Результат може бути позитивним (нормальні показники), негативним (відсутність адекватної відповіді) або сумнівним (вимагає повтору). Після проведення скринінгу інформацію про дітей, у яких виявлені порушення слуху, передають обласному сурдологу. При відвідуванні сурдолога (зазвичай рекомендовано у віці 3-6 місяців) аудіологічне дослідження повторюють для виключення помилково негативного результату і за потреби проводять додаткове обстеження для постановки діагнозу. Основними недоліками існуючої методики є: - затримка у постановці діагнозу; - високий відсоток ймовірності визначення неправильних причин захворювання; - не дозволяє встановити причини порушення слуху; - консультація сурдолога також не завжди дозволяє встановити точну етіологію захворювання; - не дає можливість проводити адекватне прогнозування виникнення порушення слуху у наступних дітей у сім'ї. В основу запропонованої корисної моделі поставлено задачу створення методики діагностики, яка б підвищила ефективність сурдоскринінгу, дозволяючи швидко поставити точний діагноз, дистанційно обстежити новонароджених, а також скоротити час і матеріальні витрати, необхідні для проведення обстеження. Поставлена задача вирішується завдяки тому, що сухі плями крові новонароджених обстежуються на предмет моногенної етіології приглухуватості та глухоти. Найбільш частою причиною несиндромальної рецесивної нейросенсорної глухоти та приглухуватості є мутації в гені конексину 26 (GJB2). Усього одна мутація в цьому гені (35delG) 1 UA 72355 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 відповідає за 51 % всіх випадків природженої ранньої дитячої глухоти в європейських популяціях (частота гетерозиготних носіїв мутації 35delG гена GJB2 становить 1:46), а ще одна мутація (167delT) перекриває 2-3 % випадків [Журавский С.Г., Иванов С.А., Тараскина А.Е., Ґринчик О.В., Курусь А.А. Распространение "глухой" мутации 35delG гена GJB2 среди здорового населения Северо-Западного региона России // Мед. акад. журн. 2009. Т. 9, № 2, С. 41-45]. Крім того, вважається що близько 40-50 % дітей, у яких діагностують порушення слуху обумовлені впливом зовнішніх чинників, мають порушення викликані спадковими факторами, в т.ч. і мутаціями гена GJB2 [Маркова Т.Г. Клинико-Генетический анализ врожденной и доречевой тугоухости / Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора медицинских наук.- М., 2008 г.]. Суть запропонованого способу полягає в тому, що виявлення спадкової глухоти здійснюється з використанням ДНК-діагностики, що проводиться з використанням зразків сухих плям крові на тест-бланках, які використовуються для масового неонатального скринінгу розповсюджених спадкових хвороб. Перед впровадженням даної схеми обстеження нами було проведено засідання локального комітету з біоетики для уникнення недотримання правил етикету. Забір крові дитини для проведення неонатального скринінгу на певні важкі спадкові хвороби здійснюється з п'ятки новонародженого через 3 години після годування на 3-й день життя у доношених дітей і на 7-й у недоношених. Забір зразка крові здійснюється на спеціальні фільтрувальні паперові тест-бланки. Перша крапля крові знімається стерильним сухим тампоном. Тест-бланк просочують наскрізь другою краплею крові, а потім висушується в горизонтальному положенні протягом 2-х годин. Далі тест-бланки в поштових конвертах відправляють в спеціалізований медико-генетичний центр для проведення неонатального скринінгу. Лабораторії неонатального скринінгу видають результат в середньому через 3-4 дні. Після проведення дослідження тест-бланки зберігаються не менше року для можливості повторення обстеження в разі необхідності. Після передачі пологовими будинками сурдологу інформації про дітей з порушеннями слуху та проведення додаткового обстеження формується група новонароджених дітей, з підозрою на несиндромальну нейросенсорну глухоту. Список дітей такої групи надсилається в медико-генетичний центр, в якому проводився неонатальний скринінг на спадкові хвороби. Згідно поданої інформації відбираються тест-бланки з плямами крові дітей. Частина плям крові на тест-бланках використовується як матеріал для молекулярно-генетичного дослідження, решта повертається до архіву лабораторії неонатального скринінгу. Молекулярно-генетичне дослідження базується на пошуку мутацій (35 deIG, 167 delТ) в гені конексина 26 (GJB2) методом алельспецифічної полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та аналізу поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів (ПДРФ-аналізу). Підтвердженням діагнозу несиндромальної нейросенсорної глухоти є виявлення мутантного варіанта гена на обох хромосомах, в разі виявлення мутантного варіанта тільки на одній з хромосом (визначається носійство патологічно гена) - діагноз не може бути підтверджений. За результатами молекулярно-генетичного дослідження діти, у яких була виявлена моногенна природа захворювання, а також члени їх сім'ї, викликаються на консультацію до лікаря-генетика, а самі результати дослідження передаються лікарю-сурдологу для формування групи з підтвердженою рецесивною нейросенсорною глухотою та підбору методики корекції слуху. Перевагами запропонованого способу є можливість точно і на ранній стадії виявляти причини порушення слуху у новонароджених, проведення дистанційного обстеження (тестбланки з сухими плямами крові можна пересилати з віддалених населених пунктів в діагностичні центри, які мають необхідне обладнання та персонал), зниження психоемоційних, матеріальних витрат і втрат часу, пов'язаних з відвідуванням лікаря і обстеженням всієї родини, в тих випадках, коли моногенна природа захворювання не буде доведена, планування пренатальної діагностики в сім'ях з доведеною моногенною природою захворювання. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 60 Спосіб виявлення спадкової глухоти у новонароджених, який відрізняється тим, що визначення порушень слуху здійснюється шляхом проведення молекулярно-генетичного дослідження сухих плям крові новонароджених на предмет виявлення мутацій (35 delG, 167 delT) в гені конексину26 (GJB2) методом алельспецифічної полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та аналізу поліморфізму довжин рестрикційних фрагментів (ПДРФ-аналізу). 2 UA 72355 U Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3