Фармацевтична композиція “мірамеф” з протиалергічною, протизапальною, репаративною та протимікробною дією

Винахід відноситься до фармації та медицини, а саме до фармацевтичних композицій у формі мазей, що призначені для лікування інфекційних та інфекційно-алергійних дерматитів, ран різної етіології наприкінці першої та у др угій фазі ранового процесу. Медична статистика свідчить про широке розповсюдження гнійно-запальних, інфекційно-алергійних захворювань шкіри, слизових та сполучної тканини. Лікування ран також належить до числа найбільш давніх, але не старіючих проблем практичної хірургії. Незважаючи на постійний ріст асортименту сучасних мазей, можна виділити ряд проблем, що виникають у широкій клінічній практиці при їхньому застосуванні: - зниження чутливості мікробної флори до антибіотиків і антибактеріальних засобів, що пов'язано як зі зміною піогенної мікрофлори (так званий "віраж" мікрофлори), так і з ростом резистентності мікроорганізмів до існуючих класів антибактеріальних засобів; - зростання питомої ваги mix-інфекцій, що представляють собою сполучення декількох видів мікроорганізмів бактерій і грибів, що вимагає спільного застосування препаратів антибактеріальної і протигрибкової дії; - відсутність препаратів з проміжною осмотичною активністю та тих, що містять у своєму складі репаранти для застосування на ІІ-ій фазі ранового процессу; - незважаючи на те, що у патогенезі ранового процесу основна роль належить запальній реакції, більшість лікарських препаратів для місцевого лікування ран проявляє лише опосередковану протизапальну дію. Таким чином, створення нових засобів для застосування у хірур гічній та дерматологічній практиці актуальний напрямок сучасної фармакології. На сьогоднішній день в медичній практиці для лікування дерматитів широко застосовуються топічні глюкокортикостероїди (ГКС) (мазь "Тридерм"), репаранти (мазь метилурацилова, гель „Пантестин"). Мазь "Тридерм" містить глюкокортикостероїди бетаметазону дипропіонат, антибіотик з групи аміноглікозидів гентаміцину сульфат та протигрибковий засіб клотримазол. Мазь метилурацилова [2] містить репаративний засіб метилурацил. До недоліків відомого засобу у формі мазі "Тридерм" [1] відноситься відсутність репаративної дії, що обмежує застосування мазі при дерматитах, які протікають з утворенням виразок, а також низька осмотична активність мазі, що обмежує її використання при дерматитах, що супроводжуються мокнуттям. Крім того, незважаючи на постійне удосконалення препаратів даної групи, що спрямоване на підвищення їх активності та зниження проявів системних побічних ефектів, при їх тривалому застосуванні можливе пригнічення гіпофізарно-адреналової системи, що може призводити до розвитку ятрогенного синдрому Кушинга, а у ді тей можлива затримка росту, то особливо небезпечно. Місцеві побічні ефекти ГКС включають: атрофію епідермісу та дерми, що характеризується появою втягнутої, часто зморщеної шкіри світлого кольору, яка схожа на "сигаретний папір", а також появою телеангіоектазій на шкірі та тенденцією до розвитку пурпури; акнеформне висипання, фоллікуліт, вугри, затримка загоєння ран та ін. Мазь метилурацилова [2] виробляється на гідрофобній основі, що обмежує її використання у перехідному періоді на межі І та II фаз ранового процесу, погано видаляється з ураженої поверхні, не володіє осмотичними властивостями. Оскільки до складу мазі не входять протимікробні компоненти, можливе приєднання вторинної інфекції, що ускладнює подальше лікування. Найближчою до заявленої композиції є фармацевтична композиція для лікування інфекційних дерматитів та ран у формі гелю „Пантестин" [3], яка містить мірамістин, д-пантенол і виконана на гідрофільній гелевій основі. Мазь проявляє антимікробну та репаративну дію. Проте, відомий гель не має вираженої протизапальної дії, що де що обмежує спектр його клінічного використання. Завданням винаходу є створення нової фармацевтичної композиції "Мірамеф" у формі мазі, в якій шляхом використання в одній лікарській формі активних діючих речовин кислоти мефенамінової, мірамістину, дпантенолу, димексиду у поєднанні з поліетиленоксидною мазевою основою з вмістом пропіленгліколю досягається ефект взаємного потенціювання дії компонентів, в результаті чого одержують лікарський засіб з вираженим широким спектром фармакологічної активності, призначений для лікування дерматитів, а також ран кінця першої фази (у перехідному періоді) та другої фази ранового процесу. Поставлене завдання вирішується таким чином, що у фармацевтичній композиції з протиалергічною, протизапальною, репаративною та протимікробною дією, що містить в якості активних діючих речовин, мірамістин та д-пантенол, а в якості компонентів основи - поліетиленоксид 400 та пропіленгіколь, винаходом передбачено, що мазь додатково містить кислоту мефена-мінову та димексид як активні діючі речовини та поліетиленоксид 1500 як компонент основи при наступному співвідношенні компонентів (на 100г): Кислота мефенамінова 0,7-1,3г Мірамістин 0,4-0,6г Димексид 3,0-5,0г Д-пантенол 2,0-3,0г Пропіленгліколь 14,0-18,0г ПЕО 400 36,0-40,0г ПЕО 1500 37,00-41,0г Однією з активних діючих речовин заявленої фармацевтичної композиції "Мірамеф" у формі мазі є кислота мефенамінова - нестероїдний протизапальний засіб, який за вираженістю протизапального і знеболюючого ефекту переважає саліцилати, проявлячи інгібуючі властивості у відношенні протеолітичних ферментів, стабілізуючи білкові структури клітинних мембран. У заявленій мазі „Мірамеф" кількість кислоти мефенамінової визначена експериментально і складає 0,7-1,3г. При зменшенні наведеної концентрації спостерігатиметься зменшення протизапальної та анальгезуючої активності. Збільшення її концентрації недоцільно, бо суттєво не впливає на підвищення рівня активності мазі. До складу мазі також введено мірамістин - місцевий антисептичний засіб, який представляє собою поверхнево-активну речовину, що має антимікробні, фунгіцидні, імуностимулюючі властивості. Кількість мірамістину у складі мазі визначена на підставі мікробіологічних досліджень і складає 0,4-0,6г. Зменшення кількості мірамістину у складі мазі призводить до зниження фармакологічної дії, а збільшення кількості не призводить до суттєвого її підвищення. Димексид проявляє анальгетичну, протизапальну, протимікробну дії, швидко проникає крізь шкіру. Комплексне використання димексиду та мірамістину в мазі призводить до збільшення антимікробного ефекту мірамістину за рахунок підвищення пенетрацї мірамістину в осередок запалення. Концентрація димексиду у складі мазі обрана експериментальне і складає 3,0-5,0г. Зменшення кількості димексиду у складі мазі призводить до зниження фармакологічної, а збільшення не призводить до суттєвого підвищення активності мазі. Д-пантенол є провітаміном В5 (пантотенова кислота), бере участь у процесах формування і регенерації шкіри та слизових оболонок. Кількість д-пантенолу в мазі складає 2,0-3,0г. Зменшення кількості д-пантенолу у складі мазі призводить до зниження репаративної активності, а збільшення не призводить до суттєвого підвищення активності. Поліетиленоксидна мазева основа з вмістом пропіленгліколю сприяє максимальному вивільненню активних діючих речовин та прояву фармакологічної дії мазі. Вміст пропіленгліколю в мазі встановлено експериментальне і складає 14,0-18,0г. Зменшення кількості пропіленгліколю призводить до підвищення в'язкості мазі та погіршення її споживчих властивостей, збільшення його вмісту розріджує мазь. Крім того, пропіленгліколь використовують як розчинник мірамістину у мазевій основі. Кількість полі етиленоксиду 400 (ПЕО-400) у складі мазі встановлено експериментально і складає 36,0-40,0г. Збільшення кількості ПЕО-400 розріджує мазь, а зменшення - підвищує в'язкість. Вміст полі етиленоксиду (ПЕО-1500) у кількості 37,0-41,0г встановлено експериментальне. При зменшенні кількості ПЕО-1500 знижується в'язкість мазі, а при збільшенні внаслідок підвищення в'язкості погіршуються структурно-механічні властивості мазі (намазуваність на шкірний покрив, екструзія з туб то що). Запропонована комбінація ПЕО-400, ПЕО-1500 та пропіленгліколю забезпечує ступінь осмотичної активності, необхідний для одержання високого терапевтичного ефекту мазі та не призводить до пошкодження молодої грануляційної тканини. Помірна осмотична активність мазі дозволяє застосовувати її наприкінці першої фази у перехідний період, коли ще є осередки гнійного ураження, але вже розпочинається процес утворення грануляцій, та у др угій фазі ранового процесу - фазі грануляцій. Компоненти, які входять до складу заявленої мазі відомі у фармації, проте їх кількісне і якісне сполучення нове, не відоме з джерел інформації. Експериментальними дослідженнями доведено, що компоненти заявленої мазі хімічно індиферентні один до одного, при цьому спостерігається ефект взаємного потенціювання фармакологічної активності. Заявлена фармацевтична композиція „Мірамеф" може бути одержана з використанням стандартного обладнання за наступною технологічною схемою: кислоту мефенамінову просіюють на вібраційному грохоті. Готують концентрат кислоти мефенамінової в реакторі шляхом її суспендування з часткою пропіленгліколю. Мірамістин розчиняють в частині пропілєнгліколю в реакторі. Заздалегідь відважені на вагах пропіленгліколь, ПЕО-400, ПЕО-1500 сплавляють в реакторі при температурі 700°С і перемішують до отримання однорідної прозорої маси. В одержану мазеву основу вводять розчин мірамістину в пропіленгліколі, перемішують, потім вводять концентрат кислоти мефенамінової та д-пантенол. Одержану суміш охолоджують до 500°С та вводять димексид. Гомогенізацію мазі проводять шляхом перемішування у реакторі мішалкою до повного охолодження. Винахід ілюструється прикладами. Приклад 1. Для приготування мазі „Мірамеф" 1г кислоти мефенамінової суспендують з 0,5г 1,2-пропіленгліколю. 0,5г мірамістину розчиняють у 5,0г 1,2-пропілентліколю. Мазеву основу готують шля хом сплавлення 10,5г 1,2пропіленгіколю з 39,0г ПЕО-1500 та 38,0г ПЕО-400. В мазеву основу вводять розчин мірамістину в 1,2-пропіленгліколі, перемішують, далі вводять концентрат кислоти мефенамінової в пропіленгіко-лі, перемішують, вводять 2,5г д-пантенолу, охолоджують до температури 50°С і вводять 3,0г димексиду. С уміш гомогенізують 15 хвилин. Одержують 100г готової мазі наступного складу: Кислота мефенамінова 1,00г Мірамістин 0,50г Димексид 3,00г Д-пантенол 2,50г Пропіленгліколь 16,00г ПЕО 400 38,00г ПЕО 1500 39,00г Приклад 2. Протизапальну та протиалергічну дію мазі „Мірамеф" вивчено на моделі алергічного контактного дерматиту, викликаного 2,4-динітрохлорбензолом. Як препарати порівняння використовували аналог за складом мазь "Мефенат" та аналог за фармакологічною дією - мазь "Тридерм". Дослідні тварини (морські свинки) були розділені на 4 групи по шість тварин у кожній: 3 дослідних і 1 контрольну. Лікування мазями починали з 1-го дня після моделювання патології. Мазі наносили на уражену ділянку шкіри. Дефекти шкіри залишали відкритими протягом усього експерименту. Тварин контрольної групи не лікували. Згідно з отриманими даними клінічні прояви алергічного контактного дерматиту розвивались поступово та досягли максимальної інтенсивності на 3-тю добу. Алергічне запалення шкіри характеризувалось набряком тканин, гіперемією з явищами геморагій (геморагічні кірки з виразками розвинулись лише у однієї тварини). Паралельно спостерігали погіршення загального стану тварин: порушення активності, погіршення апетиту. Для оцінки протиалергічної та протизапальної дії прийнято визначати рівень запальної реакції шляхом вимірювання товщини шкірної складки (DТШС) та оцінювати інтенсивність ураження у балах. Результати досліджень наведені у таблиці 1. Товщина шкірної складки у тварин групи контрольної патології збільшилась у порівнянні з вихідними даними на 2,13мм. У подальшому в цій групі тварин спостерігали повільне зменшення запального процесу. Повного зникнення запального процесу до кінця експерименту не настало. У 57% тварин на місці ураження розвинулась стійка алопеція. На фоні лікування маззю "Мірамеф", починаючи з 3-го дня, спостерігали терапевтичний ефект, що виражався достовірним зменшенням розмірів шкірної складки відносно контрольної патології, а також зникненням набряку та гіперемії. У жодної тварини на місці ураження не розвинулась алопеція. Повне одужання настало на 20-й день експерименту. У групі тварин, лікованих маззю "Тридерм", на 15-й день експерименту одужало 88 % тварин, у однієї тварини розвинулись геморагічні кірки, тому одужання тривало до 27-го дня експерименту, оскільки мазь "Тридерм" не має репаративної дії. У групі тварин яку лікували маззю "Ме фенат", повного одужання на 27-й день експерименту не настало. Таким чином, комплексна мазь "Мірамеф" перевищує за протиалергічною та протизапальною дією ефективність препаратів порівняння - мазі "Тридерм" та мазі "Ме фенат". Таблиця 1 Вивчення проти алергічної та протизапальної дії мазі "Мірамеф'' та препаратів порів няння Строки дослідження Інтенсивність ураження, бали Контрольна Мазь пат ологія "Мірамеф" D ТШС, мм Мазь "Мефенат" Мазь "Тридерм" Контрольна Мазь пат ологія "Мірамеф" Мазь "Мефенат" Мазь "Тридерм'' 1-й день 1,86±0,24 2,17±0,21 1,67±0,27 2,17±0,258 1,70±0,17 1,43±0,21 1,67±0,20 2,10±0,42 3-й день 2,14±0,24 1,67±0,21 1,58±0,24 1,75±0,28 2,13±0,13 1,17±0,16 1,40±0,31 1,20±0,24 5-й день 2,07±0,23 1,25±0,21* 1,50±0,26 1,50±0,37 1,77±0,10 0,97±0,18 1,18±0,32 1,00±0,26 7-й день 1,64±0,18 0,92±0,20* 0,92±0,20* 1.33±0,74 1,47±0,19 0,70±0,15 0,88±0,23 0,53±0,15 9-й день 1,36±0,21 0,67±0,11* 0,83±0,21 1,08±0,7 1,21 ±0,20 0,62±0,09 0,82±0,18 0,38±0,12 11-й день 1,07±0,13 0,33±0,11* 0,75±0,17 1,00±0,81 0,93±0,17 0,37±0,12* 0,55±0,16 0,32±0,24* 13-й день 0,86±0,14 0,33±0,11* 0,67±0,11 0,92±0,82 0,73±0,15 0,28±0,12* 0,42±0,12 0,33±0,28 15-й день 0,79±0,15 0,25±0,11* 0,58±0,08 0,75±0,750,71±0,15 0,12±0,06* 0,42±0,09 0,27±0,27 17-й день 0,79±0,15 0,17±0,11* 0,33±0,11* 0,33±0,33 0,56±0,14 0,05±0,03* 0,33±0,11* 0,17±0,17 19-й день 0,50±0,22 0,08±0,08 0,33±0,11 0,33±0,33 0,41±0,14 0,07±0,05* 0,18±0,09 0,15±0,15 21-й день 0,36±0,14 0,08±0,08 0,33±0,11 0,33±0,33 0,34±0,15 0,03±0,03* 0,05±0,09 0,33±0,33* 23-й день 0,36±0,14 0,17±0,11 0,17±0,17 0,29±0,12 0,12±0,08 0,08±0,08* 25-й день 0,29±0,15 0,17±0,11 0,08±0,08 0,20±0,12 0,08±0,07 0,03±0,03 27-й день 0,21±0,10 0,17±0,11 0,19±0,10 0,08±0,05 Примітки: 1. * - в ідхилення достов ірне по в ідношенню до контрольної патології, p £ 0,05, 2. DТШС = ТШС в день в имірювання - ТШС (в ихідні дані), мм, 3. n - кількість тварин у кожній з груп. Приклад 3. Вивчення репаративної дії мазі "Мірамеф'' проводили на моделі трафаретних ран у щурів. Препаратом порівняння служив аналог за фармакологічною дією репаративна мазь метилурацилова. Усі тварини були розподілені на 3 групи по шість тварин у гр упі: 2 дослідних і 1 контрольну. У всіх дослідних тварин після нанесення травми утворилися рани з вираженими запальними змінами навколишніх тканин. Лікування мазями починали з 2-го дня після відтворення ран. Мазі наносили на уражену ділянку шкіри. Дефекти шкіри залишали відкритими протягом усього експерименту. Тварин контрольної групи не лікували. З метою оцінки впливу мазей на репаративні процеси вимірювали площу ран та вираховували швидкість загоєння ран (V). Результати проведеного дослідження наведені у таблиці 2. Таблиця 2 Показники репаративної дії мазі «Мірамеф» на моделі трафаретних ран у щурів Дні досліду Контрольна патологія Мазь «Мірамеф» % тв арин із Площа ран, рубмм2 V Мазь метилурацилов а Площа ран, мм2 V % Площа ран, тварин мм2 із руб 2 201,67 (195 ¸ 221) 208,50 (182 ¸ 224) 6 167,00 (143 ¸ 210) 0,21 132,00 (80 ¸ 195) 0,58 V % тв арин із руб 201,50 (182 ¸ 225) 131,00 (99 ¸ 156) 0,54 8 145,33 (132 ¸ 225) 0,39 77,00 (42 ¸ 125)* 1,71 99,00 (51 ¸ 124) 1,04 10 121,17 (63 ¸ 198) 0,66 58,50 (20 ¸ 103)* 2,56 76,67 (33 ¸ 101)* 1,63 12 95,83 (50 ¸ 162) 1,10 42,50 (9 ¸ 87) 3,91 49,33 (12 ¸ 79)* 3,08 14 71,67 (42 ¸ 137) 1,81 25,33 (0 ¸ 54)* 7,23 16,67 26,00 (0 ¸ 51)* 6,75 33,34 15 49,67 (21 ¸ 121) 3,06 14,50 (0 ¸ 39)* 13,38 50 8,33 (0 ¸ 32)* 23,19 50 16 28,33 (8 ¸ 100) 6,12 3,00 (0 ¸ 12) 68,50 66,67 2,50 (0 ¸ 15) 79,60 83,33 17 18,67 (0 ¸ 80) 9,80 33,34 100 100 19 10,67 (7 ¸ 57) 17,90 66,67 21 4,83 (0 ¸ 29) 40,75 83,33 23 1,50 (0 ¸ 9) 133,45 83,33 25 100 Примітки: 1. V - шв идкість загоєння ран; 2. * - в ідхилення достов ірне по в ідношенню до контрольної патології, p £ 0,05. Заявлена мазь "Мірамеф" проявила репаративну активність на рівні препарату порівняння мазі метилурацилової, про що свідчить прискорення швидкості загоєння, достовірне зменшення площі ран та строків загоєння. Протягом експерименту е фективність мазь "Мірамеф" на певних етапах перевищувала ефективність мазі метилурацилової, проте загалом протягом експерименту не відрізнялась від ефективності препарату порівняння. Аналіз результатів експерименту свідчить, що мазі "Мірамеф" і метилурацилова сприяли скороченню термінів загоєння ран на 9 днів у порівнянні з нелікованим контролем. Таким чином, вивчення впливу мазі «Мірамеф» на загоєння трафаретних ран у щурів показало високий рівень її репаративної дії, еквівалентний препаратові порівняння. Приклад 4. Вивчення протимікробної дії препарату "Міраме4)" в експериментах in vivo проведено на моделі місцевої гнійної інфекції, яку відтворювали шля хом внутрішньошкірного введення білим мишам 0,1мл суміші добових агарових культур Staphylococcus aureus ATCC 25923 і Pseudomonas aeniginosa АТСС 27853 у співвідношенні 1:2. Як препарати порівняння використовували мазі «Нітацид» і мірамістинову. У груп у контрольної патології входило 10 тварин, що обумовлено можливістю загибелі великої кількості тварин внаслідок генералізації інфекції, а у група х тварин, яких лікували дослідним препаратом та препаратами порівняння - по 8 тварин. Препарати наносили на уражену ділянку, що сформувалася, щодня один раз на добу. Ефективність лікування оцінювали на підставі кількісної динаміки мікроорганізмів у рані та загибелі тварин у випадку генералізації процесу. Результати експерименту наведені в табл.3. Таблиця 3 Результати вивчення протимікробної дії мазі "Мірамеф" та препаратів порівняння Група тварин День лікування Кількість тварин Кількість загиблих тварин Вихідні дані 10 1-й КУО/г P.aeruginosa 2.106-5.106 2.107-4.107 7 3 8.106-1.107 4.107-5.107 3-й 6 1 2.108-5.108 3.108-5.108 5-й 5 1 2.108-4.108 2.107-3.107 7-й 4 1 3.107-4.107 1.106-5.106 9-й 3 1 1.106-4.106 2.105-4.106 11-й 3 1.105-2.105 1.104-2.104 13-й Контрольна патологія S.aureus 3 2.104-3.104 2.103-4.103 8 1.106-5.106 1.107-5.107 Лікування маззю Вихідні дані «Мірамеф1-й Дарниця» 3-й . 4 . 5 1.106-2.106 1.105-2.105 6 2 2 10 -5 10 6 1.104-5.105 5-й 6 1.103-5.103 2.104-3.104 7-й 6 1.102 1.103-4.103 9-й 6 Відсутність росту 1.102 11-й 6 1.106-2.106 Відсутність росту Лікування маззю Вихідні дані "Нітацид" 1-й . 4 . 4 2.107-4.107 8 2 10 -4 10 5 3 3.103-5.103 2.104-5.104 3-й 3 2 2.108-4.108 2.102 5-й 3 1.102Відсутність росту 7-й 3 Відсутність росту 8 1.106-4.106 1.107-6.107 7 1 2.103-4.103 1.105-3.105 Лікування маззю Вихідні дані мірамістиновою 1-й . 4 . 4 1.104-3.104 3-й 7 1 10 -2 10 5-й 7 1.102-3.102 2.102-4.103 7-й 7 Відсутність росту 1.102 9-й 7 Відсутність росту У тварин контрольної групи, що не одержувала лікування, відзначалося наростання титру мікробної контамінації ран і прогресування гнійно-некротичного процесу. При лікуванні маззю "Мірамеф" ста філокок (S. aureus) висівався у 100 % тварин до 5-ї доби з початку лікування, паличка синьо-зеленого гною (P. aemginosa) до 7-ї доби. Повне звільнення рани від стафілококів при лікуванні маззю "Мірамеф" спостерігали на 9 добу з початку лікування, тобто на 2 доби пізніше у порівнянні з мазями «Нітацид» та мірамістиновою. Аналогічні дані отримали при динамічному контролі висівання паличок синьо-зеленого гною. Протягом експерименту як у дослідних, так і у контрольних гр упах відзначалася загибель тварин, що було обумовлено генералізацією процесу. У контрольній групі мишей, що не одержувала лікування, загинуло 7 тварин, у групі тварин, яких лікували маззю «Мірамеф» -2, маззю мірамістиновою - 1, маззю «Нітацид» - 5. За результатами досліду заявлений препарат - мазь «Мірамеф» за вираженим лікувальним ефектом дорівнює мірамістиновій мазі та значно перевищує мазь "Нітацид". Таким чином, заявлено нову фармацевтичну композицію у формі мазі "Мірамеф" для лікування дерматитів, а також перехідного періоду у першій фазі та для лікування другої фази ранового процесу. Мазь проявляє протиалергічну, протизапальну, репаративну, протимікробну активність. Заявлена мазь оптимально поєднує фармакологічні та технологічні властивості, одержується за простою технологією в промислових умовах, відповідає всім сучасним вимогам до лікарських засобів місцевого застосування. Джерела інформації 1. Компендиум 2001/2002 - Лекарственные препараты./под ред. В.Н.Коваленко, А.П.Викторова. - К.: МОРИОН, 2001. - С.798. 2. Лікарські препарати України. 1999-2000/Кол. Авторів. - У трьох томах. - Том 1. - А-К. - X.: Прапор, 1999. - С.278279. 3. Сучасне медикаментозне лікування ран: відомча інструкція. - К., 2002, - С.29.