Спосіб одержання n-метил-n-[(1s)-1-феніл-2-((3s)-3-гідроксипіролідин-1-іл)етил]-2,2-дифенілацетаміду або n-метил-n-[(1r)-1-феніл-2-((3r)-3-гідроксипіролідин-1-іл)етил]-2,2-дифенілацетаміду

1. Спосіб одержання N-метил-N-[(1S)-1-феніл-2-((3S)-3-гідроксипіролідин-1-іл)етил]-2,2-дифенілацетаміду або N-метил-N-[(1R)-1-феніл-2-((3R)-3-гідроксипіролідин-1-іл)етил]-2,2-дифенілацетаміду, який відрізняється тим, що

а) N-заміщену похідну фенілгліцину формули І

, (І)

в якій

R означає OR1 або SR1,

R1 означає А, арил, гетероарил, Si(R3)3, COR3 або бензил,

R3 означає Н, А, арил або гетероарил,

А означає лінійний або розгалужений алкільний залишок з 1-6 С-атомами,

М означає Н або катіон з групи, яка включає лужні метали, лужноземельні метали, амоній або алкіламоній,

піддають взаємодії зі сполукою формули II

, (II)

в якій R2 означає Н, А, арил, гетероарил, Si(R3)3, COR3, a

R3 означає Н, А, арил або гетероарил,

або з кислотно-адитивною сіллю сполуки формули II кислот НСl, НВr, НІ, H2SO4, Н3РO4 або органічної карбонової кислоти, з одержанням сполуки формули III

, (III)

у якій R та R2 мають вищевказані значення,

б) потім її шляхом відновлення перетворюють на сполуку формули IV

, (IV)

яку необов'язково переводять у відповідну кислотно-адитивну сіль кислот НСl, HBr, HI, H2SO4, Н3РO4 або в сіль органічної карбонової кислоти, та

в) одержану таким чином сполуку формули IV піддають взаємодії з активованою карбоновою кислотою формули V

, (V)

в якій R4 означає F, Сl, Вr, І, ОА або O-СО-А,

з одержанням сполуки формули VI

, (VI)

яку необов'язково за допомогою неорганічної кислоти, вибраної з групи, яка включає НСl, HBr, НІ, сірчану кислоту, сульфамінову кислоту, азотну кислоту, фосфорну кислоту, ортофосфорну кислоту, або за допомогою органічної кислоти переводять у відповідну кислотно-адитивну сіль,

при цьому на стадії а) адукти використовують залежно від того, який енантіомер потрібно одержати як кінцевий продукт.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що застосовують сполуки формули І, у яких значенням R є OR1, де R1 означає А, арил, гетероарил, Sі(R3)3 або COR3, а R3 означає Н, А, арил або гетероарил.

3. Спосіб за п. 1 та/або 2, який відрізняється тим, що взаємодію сполук формул І та II здійснюють в апротонному, переважно в полярному апротонному, розчиннику при температурі в інтервалі від 0 до 50°С, переважно в інтервалі від 20 до 30°С.

4. Спосіб за одним з пунктів 1, 2 та 3, який відрізняється тим, що взаємодію сполук формул І і II здійснюють у розчиннику, вибраному з групи, яка включає діетиловий ефір, петролійний ефір, ацетон, нітробензол, диметилформамід, диметилсульфоксид і тетрагідрофуран, при цьому концентрація адуктів у розчиннику складає від 10 до 30 %.

5. Спосіб за одним з пунктів 1-4, який відрізняється тим, що взаємодію сполук формул І та II здійснюють у присутності допоміжного реагенту, вибраного з групи, яка включає окситрихлорид фосфору, галогеніди фосфору з валентністю III та V, фосген, дициклогексилкарбодіімід, трибутиламонієву сіль піридину, фенілдихлорфосфат, 2-хлор-1,2,3-тринітробензол, ефіри фосфорної кислоти, хлорсульфонілізоціанат, CH3SO2Cl-(C2H5)3N, (C6H5)3P-CCl4-(C2H5)3N,N,N'-карбонілдіімідазол, N-(алкілкарбоніл)імідазоли, ацетангідрид, хлорангідрид оцтової кислоти та етиловий ефір хлормурашиної кислоти, а також у присутності органічної або неорганічної основи.

6. Спосіб за одним з пунктів 1-5, який відрізняється тим, що взаємодію сполук формул І та II здійснюють у присутності основи, вибраної з групи, яка включає триетиламін, карбонат натрію, карбонат калію, карбонат кальцію, NaOH та КОН.

7. Спосіб за одним з пунктів 1-6, який відрізняється тим, що відновлення сполук формули III здійснюють у присутності реагенту гідридного переносу, вибраного з групи, яка включає алюмогідриди металів, переважно алюмогідрид літію, алкоксіалюмогідриди металів, переважно триетоксіалюмогідрид літію, борогідриди металів, переважно NaBH4, або борани, а також, якщо необхідно, в присутності кислоти Льюіса, як-то трифторид бору, в полярному апротонному розчиннику, вибраному з групи, яка включає діетиловий ефір, петролійний ефір, ацетон, нітробензол, диметилформамід, диметилсульфоксид і тетрагідрофуран.

8. Спосіб за пп. 1 або 7, який відрізняється тим, що сполуку формули III як адукт розчиняють у розчиннику в концентрації від 10 до 25 % та продукт гідрування виділяють шляхом додавання розчинника, який віддає протони, в суміші з апротонним розчинником.