Спосіб проведення радіочастотної абляції у пацієнтів з фібриляцією передсердь під час операцій в умовах штучного кровообігу

Реферат: Спосіб проведення радіочастотної абляції у пацієнтів з фібриляцією передсердь під час операцій в умовах штучного кровообігу включає проведення радіочастотної операції "лабіринт III", налагодження системи зовнішнього охолодження. UA 73625 U (12) UA 73625 U UA 73625 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, конкретно до кардіохірургії, і може застосовуватись при проведенні кардіохірургічних втручань в умовах штучного кровообігу у пацієнтів, у яких клінічний перебіг серцевої вади ускладнився виникненням фібриляції передсердь та/або тріпотіння передсердь. Лікування фібриляції передсердь залишається однією з актуальних задач сучасної кардіології та кардіохірургії, закріпивши за собою місце в трійці найбільш розповсюджених порушень серцевого ритму [1-3]. Багато серцево-судинних захворювань маніфестують появою аритмії, а її персистенція різко погіршує якість життя пацієнта, вимагаючи повторних госпіталізацій та втручань. З появою аритмії асоційоване погіршення прогнозу по розвитку серцевої недостатності та по тривалості життя. Збереження аритмії після реконструктивних операцій на серці погіршує результати оперативного лікування. На сьогоднішній день розроблено чисельні та достатньо ефективні схеми медикаментозного та хірургічного лікування фібриляції передсердь, що базуються на використанні сучасних препаратів та технологій. Але всі ці методи мають певні недоліки: пожиттєва залежність від антиаритмічних та антикоагулянтних препаратів, токсичність та інвалідизуючі ускладнення, необхідність повторних хірургічних втручань [4, 6-8]. Фібриляція передсердь є наслідком природного перебігу як вроджених (дефект міжпередсердної перегородки, аномалія Ебштейна) так і набутих (патологія мітрального клапану, пізні стадії аортального стенозу) вад серця. Механізм виникнення аритмії пов'язаний з хронічним перевантаженням передсердь тиском та об'ємом з послідуючим розвитком гіпертрофії, тоногенної та міогенної дилатації [5]. Це призводить до структурних змін у міокарді передсердь - появі зон дистрофії та фіброзу, розвитку електричної неоднорідності (мозаїчності) міокарду передсердь, що у сукупності створює передумови для виникнення мікро- та макрореентрі. Поява фібриляції передсердь негативно впливає на якість життя пацієнтів, підвищує у 4 рази ризик тромбоемолічних ускладнень. Навіть усунення основної вади, що передбачає зменшення гемодинамічного перевантаження серця та регрес дилятації передсердь, як правило, не призводить до регресу аритмії. Тому в світі широкого застосування набула комбінована методика хірургічної корекції серцевої вади та субстрату аритмії. Принцип якої полягає у електричній ізоляції м'язових муфт, розміщених на переході між венозними судинами серця та міокардом передсердь (легеневі вени, зв'язка Маршала, порожнисті вени). В цих муфтах розміщені клітини, що здатні проявляти патологічну ектопічну активність (в 95 % випадків - це гирла легеневих вен). Даний механізм вважається тригерним (пусковим). Іншим важливим моментом являється фрагментація передсердь - утворення ліній блоку в міокарді для зменшення критичної маси, що підтримує аритмію та утворення коридору для проходження хвилі збудження від синусового до атріовентрикулярного вузла. Місця та способи створення діелектричних ліній у порожнинах передсердь пережили багато модифікацій. В даний час думка більшості спеціалістів схиляється на користь використання схеми "лабіринт III" [9]. Для створення ліній радіочастотна енергія розглядається як найбільш безпечна та ефективна, що доведено в багатьох незалежних клінічних дослідженнях. Недоліком цієї процедури є висока собівартість за рахунок використання дорогих, одноразових розхідних матеріалів. Запропонована нами методика дозволяє значно знизити фінансові затрати без погіршення результатів процедури. Обмеженням в її застосуванні являється необхідність проведення втручання в умовах штучного кровообігу та потреба порівняно більшого часу. В основу корисної моделі поставлена задача розробити спосіб проведення радіочастотної операції "лабіринт III" за допомогою електродів для ендокардіальної абляції з налагодженням системи зовнішнього охолодження. Спосіб відрізняється тим, що при збереженні ефективності та простоти використання собівартість оперативного втручання зменшується в 11 разів в порівнянні з існуючими методиками. Спосіб використання даної методики здійснюється наступним чином: Всі операції проведені в умовах штучного кровообігу з фармако-холодовою кардіоплегією. Спочатку виконувалась радіочастотна абляція (РЧА), потім корекція вади. Для виконання уніполярної абляції використовувався радіочастотний генератор "Ab Control" (Biotronik) або "IBI1500T9-CP" (St.Jude Medical). Безпосередньо для проведення абляції використовувався ендокардіальний абляційний електрод "Celsius" (Biosens Webster) або "Stinger" (Bard) з розміром дистального контакту на який подавалась радіочастотна енергія - 4 мм. Параметри абляції - 25 Вт, для нанесення аплікацій в лівому передсерді та 40 Вт, для аплікацій в правому передсерді. Температурний контроль на генераторі відключався. Налаштування контролю опору системи (Ом) та швидкості коливання опору встановлювались на максимальні значення. Абляційний електрод проводився через клапанний інтродюсер розміром 8F так, щоб активний 1 UA 73625 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 кінчик (4 мм) абляційного електроду виглядав з просвіту інтродюсера. Розмір інтродюсера (8F) навмисно вибирався на один розмір більше абляційного електроду (7F) для створення простору для подачі охолоджуючої рідини. До крану клапанного інтродюсера під'єднувалась система для інфузії (крапельниця), по якій з ємкості об'ємом 400 мл безперервно подавався ізотонічний розчин хлориду натрію кімнатної температури із швидкістю 15 мл/хв. Для безперервності та ламінарності подачі охолоджуючої рідини в ємкості створювався та підтримувався тиск в межах 200-300 мм рт. ст. Лінії утворювались точковими аплікаціями з експозицією 15-20 секунд. Трансмуральність оцінювалась візуально - по зміні кольору альтерованих ділянок міокарду та шляхом дотримання часу експозиції. Під час подачі радіочастотної енергії активним кінчиком електроду здійснювались коливальні рухи з амплітудою 2-5 мм. Лінії абляції створювались відповідно до класичної схеми "лабіринт III" [9] (Креслення). Тривалість абляції складала 34±11 хвилин. Результати динамічного спостереження аналізувались на 73 пацієнтах. Всі пацієнти задовільно перенесли операцію. Всі оперовані пацієнти протягом перших 3 місяців приймали аміодарон. Результати хірургічного лікування оцінювались через 6 місяців та в період 18-24 місяців після операції. Через 6 місяців після оперативного втручання у 67 пацієнтів (91,8 %) синусовий ритм, а 47 пацієнтів (64,4 %) не потребували підтримуючої антиаритмічної терапії. В періоді спостереження 18-24 місяці стабільний синусовий ритм залишався у 60 пацієнтів (82,2 %). В 10 випадках (13,7 %) ми спостерігали рецидив ФП. Це було пов'язано, на нашу думку, з тривалістю аритмії (у 9 пацієнтів - >60 місяців) та незворотними змінами в міокарді передсердь. Лише 3 пацієнти (4,1 %) в віддаленому післяопераційному періоді потребували імплантації штучного водія ритму серця у зв'язку з дисфункцією синусового вузла. 70 пацієнтів (95,6 %) відмічали значне покращення якості життя. Джерела інформації: 1. Diagnosis and management of adult congenital heart disease / edited by Michael Gatzoulis, Gary D. Webb, Piers E. F. Daubeney; foreword by Joseph K. Perloff.-2nd ed.-508. 2. Treseder AS, Sastry BS, Thomas TP, et al. Atrial fibrillation and stroke in elderly hospitalized patients. Age Aging 1986; 15:89-92. 3. Martin A, Benbow LJ, Butrous GS, et al. Five-year follow-up of 101 elderly subjects by means of long-term ambulatory cardiac monitoring. Eur Heart 1984;5:592-6. 4. Van Gelder 1С, Crijns HJ, Blanksma PK, et al. Time course of hemodynamic changes and improvement of exercise tolerance after cardioversion of chronic atrial fibrillation unassociated with cardiac valve disease. Am J Cardiol 1993;72:560-6. 5. Kieny JR, Sacrez A, Facello A, et al. Increase in radionuclide left ventricular ejection fraction after cardioversion of chronic atrial fibrillation in idiopathic dilated cardiomyopathy. Eur Heart J 1992; 13:1290-5. 6. Van Gelder 1С, Crijns HJ, Blanksma PK, et al. Time course of hemodynamic changes and improvement of exercise tolerance after cardioversion of chronic atrial fibrillation unassociated with cardiac valve disease. Am J Cardiol 1993;72:560-6. 7. Twidale N, Sutton K, Bartlett L, et al. Effects on cardiac performance of atrioventricular node catheter ablation using radiofrequency current for drug-refractory atrial arrhythmias. Pacing din Electrophysiol 1993; 16:1275-84. 8. Naito M, David D, Michelson EL, Schaffenburg M, Dreifus LS. The hemodynamic consequences of cardiac arrhythmias: evaluation of the relative roles of abnormal atrioventricular sequencing, irregularity of ventricular rhythm and atrial fibrillation in a canine model. Am Heart J 1983;106:284-91. 9. Cox JL, Shuessler RB, F'Agostino HJ, et al. The surgical treatment of atrial fibrillation III. Development of a definitive surgical procedure. J Thorac Cardiovasc Surg 1991;101:569-92. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 Спосіб проведення радіочастотної абляції у пацієнтів з фібриляцією передсердь під час операцій в умовах штучного кровообігу, який відрізняється тим, що проводять радіочастотну операцію "лабіринт III" в умовах штучного кровообігу за допомогою електродів для ендокардіальної абляції з налагодженням системи зовнішнього охолодження, що при збереженні ефективності та простоти використання зменшує собівартість оперативного втручання в 11 разів в порівнянні з існуючими методиками. 2 UA 73625 U Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3